Підземне сховище нафти, газу або продуктів їх переробки (рос. подземное хранилище нефти, газа или продуктов их переработки; англ. underground storage of oil, gas or products of their refining; нім. Untertagespeicherung f von Erdöl, Erdgas oder ihren Verarbeitungsprodukten) — технологічний комплекс, створений у природній або штучній ємності надр, накопичувач нафти чи газу і технологічно поєднані з ним споруди, які служать для періодичного наповнення, зберігання і відбирання нафти, газу чи продуктів їх переробки для постачання споживачам.
Історія
В давнину нафту зберігали у звичайних земляних ямах, а перевозили в шкіряних бурдюках на верблюжих горбах. Описані Геродотом способи видобутку, зберігання й транспортування нафти майже не змінилися протягом двох тисячоліть.
Історія сучасної технології підземного зберігання газу починається в 1915, коли в Канаді було збудовано перше експериментальне сховище природного газу. Однак промислового значення це сховище не мало.
Історія підземного зберігання газу в Україні бере свій початок з 1964, коли було розпочато закачування газу у водоносні горизонти . На сьогоднішній день в Україні експлуатується 13 ПСГ. Загальна ємність ПСГ становить 35 млрд м3, загальна кількість свердловин — 1700 шт., загальна потужність КС — 550 МВт. Добова максимальна продуктивність — 200 млн м3 газу.
Можна виділити декілька періодів розвитку підземних сховищ газу в Україні:
- Перший період розвитку підземного зберігання газу в Україні практично збігається зі світовими тенденціями у підземному зберіганні газу при проектуванні та розвитку великих систем газопостачання в США (штати Іллінойс та Айова), Франції (р-н Парижа та Центральна Франція), Росії (біля Москви і Ленінграда), Латвії (біля Риги), Білорусі (Осиповичі) та Узбекистані (біля Ташкента).
- Другий період створення ПСГ в Україні охоплює приблизно 1969—1985. У цей період поряд з розширенням згаданих сховищ починається створення ПСГ на базі вироблених покладів газових родовищ, з використанням їх для забезпечення надійності експортних поставок газу в країни Центральної та Західної Європи. Для задоволення потреб газоспоживаючих регіонів України у 1969 вперше було проведено дослідно-промислове нагнітання газу у вироблені XIV—XV продуктивні горизонти . При цьому був використаний старий фонд свердловин і наявне обладнання, яке використовувалося при розробці цього родовища. Одночасно було розпочато роботи з проектування (з метою створення та розвитку ПСГ) на Опарському газовому родовищі. Вибір згаданих родовищ для першочергового створення на їх базі ПСГ був обґрунтований необхідністю забезпечення надійності зростаючого експорту газу, розміщенням магістральних газопроводів у безпосередній близькості від них (а самих родовищ від держкордону), а також виснаженням їх запасів та достатньою величиною газонасиченого обсягу пір для насичення газом активного обсягу кожного до ≥2 млрд м3.
- Третій період розвитку підземного зберігання газу починається із середини 1980-х і продовжується до наших днів. Особливо велика робота була проведена за значним збільшенням ємності ПСГ та відбору газу з них у другій половині 1980-х. Для різкого збільшення обсягів підземного зберігання газу в Україні планом передбачалося пробурити та запустити в експлуатацію 1161 нагнітально-добувну свердловину, ввести компресорні цехи сумарною потужністю 355 МВт та збільшити активну ємність ПСГ на 19 млрд м3.
Загальний опис
Підземне сховище газу (ПСГ) — штучний поклад газу, створюваний в водонасичених пластах або вироблених покладах з метою регулювання нерівномірного споживання газу в літній і зимовий періоди року. У літній період газ із магістрального газопроводу закачується в ПСГ, а взимку подається в розвідні газопроводи.
Підземні сховища нафти, газу та продуктів їх переробки, створені в природних ємностях, є об'єктами права державної власності.
Спорудження та експлуатація підземних сховищ нафти, газу та продуктів їх переробки здійснюються на підставі спеціальних дозволів на будівництво та експлуатацію підземних сховищ. Вони видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі геології та використання надр, технологічних схем і проектів та проектів їх облаштування. Проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація) на спорудження і реконструкцію підземних сховищ підлягає у встановленому порядку комплексній державній експертизі.
Введення ПС у дослідно-промислову експлуатацію здійснюється на підставі заяви користувача нафтогазоносними надрами за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, і погодженим зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання нагляду за охороною праці, та іншими органами.
В умовах ринкових відносин система газопостачання України надійно задовольняє попит на газ згідно з контрактами, своєчасно постачаючи споживачам необхідні обсяги природного газу обумовленої якості за певних тисків у системі газопроводів. Це завдання реалізується за допомогою мережі підземних сховищ Прикарпатського газу, які доповнюють один одного з точки зору зумовлених технологічних параметрів (активних обсягів, продуктивності, тривалості періодів закачування та відбору газу та ін.). Підземні сховища , та (горизонти XIV—XV) з'єднані системами газопроводу Івацевичі — Долина та Київ — Захід України. Крім того, вони підключені до газопроводу Більче-Волиця — Долина, який, забираючи газ із ПСГ Більче-Волиця — Угерське (горизонт XVI) та трьох згаданих, є по суті газопроводом-колектором. Через своє продовження газопровід Долина — Богородчани, він поєднується із магістральними газопроводами «Союз» та Уренгой — Помари — Ужгород.
Різновиди ПСГ
Підземні сховища газу в виснажених родовищах
Перше у світі дослідне закачування газу в виснажене газове родовище було проведено в 1915 в Канаді (родовище ), перше промислове ПСГ ємністю 62 млн м³ було створено в 1916 в США (газове родовище , район м. Буффало).
Підземні сховища газу у водоносних пластах
Перше ПСГ у водоносному пласті було створено у 1946 в США — ПСГ (штат Кентуккі).
Підземні сховища газу в соляних кавернах
Див. також Соляні сховища нафти і газу
Підземні сховища в соляних кавернах використовуються переважно для покриття пікових навантажень, оскільки можуть експлуатуватися в «ривковому» режимі з продуктивністю відбору, що перевищує продуктивність відбору з ПСГ в пористих структурах, а кількість циклів може досягати до 20 на рік. З цих причин створенню ПСГ у кам'яній солі приділяється велика увага у розвинених країнах. Це також пов'язано і з ринковими умовами функціонування системи газопостачання, оскільки ПСГ у кам'яній солі можуть служити для компенсації короткострокових коливань газоспоживання, запобігання штрафам за дисбаланс у постачанні газу через аварії на газопроводах, а також планування закупівель на регіональному рівні з урахуванням щомісячних добових коливань ціни газу. У світі створено близько 70 ПСГ у відкладеннях кам'яної солі із загальною активною ємністю близько 30 млрд м³. Найбільша кількість ПСГ у соляних кавернах експлуатується в США — 31 об'єкт, загальна активна ємність якого становить близько 8 млрд м³, а сумарний обсяг відбору понад 200 млн м³/добу. У Німеччині експлуатується 19 ПСГ у соляних кавернах із сумарним обсягом активного газу близько 7 млрд м³. Також планується розширення діючих та будівництво нових ПСГ із загальною активною ємністю близько 8 млрд м³.
Підземні сховища газу в твердих гірських породах
У світі активно збільшується попит на резервні потужності ПСГ, однак не скрізь існують оптимальні геологічні умови для створення ПСГ на базі виснажених родовищ, водоносних пластІВ або в кам'яній солі. У зв'язку з цим розробляються та впроваджуються технології створення ПСГ у кам'яних печерах та вугільних шахтах. Приклади таких сховищ поодинокі, але у кожному конкретному випадку є технічно єдино можливим і економічно обґрунтованим об'єктом для резервування необхідного обсягу природного газу. Найбільший досвід в організації подібних сховищ є у Норвегії, США, Швеції та Чехії, які розглядають цей варіант як більш економічну та доступну альтернативу організації ПСГ у солях та наземним сховищам зрідженого газу.
Підземні сховища газу в кавернах гірських порід
У Швеції в районі м. ГальмСтад поблизу основної магістралі газопроводу введено в експлуатацію демонстраційний проект ПСГ в фанерованій каверні гірських порід. У граніті на глибині 115 м побудовано одну каверну (геометричний об'єм становить 40 тис. м³), стіни якої укріплені сталевою сіткою.
Підземні сховища газу у відпрацьованих шахтах
На сьогоднішній день експлуатуються два з чотирьох ПСГ, організованих у відпрацьованих шахтах.
Екологічне забезпечення
Підземні сховища повинні розташовуватися в зонах, що забезпечують мінімальний рівень впливу на надра, ґрунт, атмосферу та води. Конструкція всіх елементів підземного сховища та технологія їх експлуатації повинні забезпечувати мінімально можливий техногенний вплив на природне середовище.
До початку спорудження підземних резервуарів та розсолосховищ повинні бути проведені базова ландшафтно-геохімічна інвентаризація та виділення значущих для екологічного моніторингу технологічних та фонових площ та показників. При спорудженні та експлуатації підземних сховищ повинен проводитися екологічний моніторинг середовищ, схильних до їх впливу, для виявлення техногенної міграції забруднюючих речовин та оцінки реальних змін у навколишньому середовищі.
Контролю підлягають:
- Охоронювані, у тому числі питні води;
- Водоносні горизонти, призначені для технічного водопостачання;
- Перший надсольовий водоносний горизонт;
- Геодинамічний стан геологічного середовища;
- Зміщення земної поверхні;
- Склад атмосферного повітря.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Підземне зберігання газу (математичні моделі та методи): [монографія] / Н. М. Притула, Я. Д. П'янило, М. Г. Притула; НАН України, Центр мат. моделювання Ін-ту приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, Філ. «НДІ трансп. газу» ПАТ «Укртрансгаз». — Львів: Растр-7, 2015. — 265 c. — Бібліогр.: с. 256—258.
- Фык М. И., Донской Д. Ф. Основы технологий R&D проектирования и эксплуатации подземных хранилищ нефти и газа. Конспект лекций с базовыми практическими упражнениями и вопросами для тестирования / Под общей редакцией докт. техн. наук., проф. Фык И. М. Фык М. И., Донской Д. Ф. — Харьков: НТУ «ХПИ»; ТО Эксклюзив, 2014. — 164 с.
Інтернет-ресурси
- Подземные газовые хранилища
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidzemne shovishe nafti gazu abo produktiv yih pererobki ros podzemnoe hranilishe nefti gaza ili produktov ih pererabotki angl underground storage of oil gas or products of their refining nim Untertagespeicherung f von Erdol Erdgas oder ihren Verarbeitungsprodukten tehnologichnij kompleks stvorenij u prirodnij abo shtuchnij yemnosti nadr nakopichuvach nafti chi gazu i tehnologichno poyednani z nim sporudi yaki sluzhat dlya periodichnogo napovnennya zberigannya i vidbirannya nafti gazu chi produktiv yih pererobki dlya postachannya spozhivacham Budivnictvo gazovogo pidzemnogo shovisha vuglevodniv na Emsi Kanchurinsko Musinskij kompleks pidzemnogo zberigannya gazu v Bashkortostani RosiyaIstoriyaV davninu naftu zberigali u zvichajnih zemlyanih yamah a perevozili v shkiryanih burdyukah na verblyuzhih gorbah Opisani Gerodotom sposobi vidobutku zberigannya j transportuvannya nafti majzhe ne zminilisya protyagom dvoh tisyacholit Istoriya suchasnoyi tehnologiyi pidzemnogo zberigannya gazu pochinayetsya v 1915 koli v Kanadi bulo zbudovano pershe eksperimentalne shovishe prirodnogo gazu Odnak promislovogo znachennya ce shovishe ne malo Istoriya pidzemnogo zberigannya gazu v Ukrayini bere svij pochatok z 1964 koli bulo rozpochato zakachuvannya gazu u vodonosni gorizonti Na sogodnishnij den v Ukrayini ekspluatuyetsya 13 PSG Zagalna yemnist PSG stanovit 35 mlrd m3 zagalna kilkist sverdlovin 1700 sht zagalna potuzhnist KS 550 MVt Dobova maksimalna produktivnist 200 mln m3 gazu Mozhna vidiliti dekilka periodiv rozvitku pidzemnih shovish gazu v Ukrayini Pershij period rozvitku pidzemnogo zberigannya gazu v Ukrayini praktichno zbigayetsya zi svitovimi tendenciyami u pidzemnomu zberiganni gazu pri proektuvanni ta rozvitku velikih sistem gazopostachannya v SShA shtati Illinojs ta Ajova Franciyi r n Parizha ta Centralna Franciya Rosiyi bilya Moskvi i Leningrada Latviyi bilya Rigi Bilorusi Osipovichi ta Uzbekistani bilya Tashkenta Drugij period stvorennya PSG v Ukrayini ohoplyuye priblizno 1969 1985 U cej period poryad z rozshirennyam zgadanih shovish pochinayetsya stvorennya PSG na bazi viroblenih pokladiv gazovih rodovish z vikoristannyam yih dlya zabezpechennya nadijnosti eksportnih postavok gazu v krayini Centralnoyi ta Zahidnoyi Yevropi Dlya zadovolennya potreb gazospozhivayuchih regioniv Ukrayini u 1969 vpershe bulo provedeno doslidno promislove nagnitannya gazu u virobleni XIV XV produktivni gorizonti Pri comu buv vikoristanij starij fond sverdlovin i nayavne obladnannya yake vikoristovuvalosya pri rozrobci cogo rodovisha Odnochasno bulo rozpochato roboti z proektuvannya z metoyu stvorennya ta rozvitku PSG na Oparskomu gazovomu rodovishi Vibir zgadanih rodovish dlya pershochergovogo stvorennya na yih bazi PSG buv obgruntovanij neobhidnistyu zabezpechennya nadijnosti zrostayuchogo eksportu gazu rozmishennyam magistralnih gazoprovodiv u bezposerednij blizkosti vid nih a samih rodovish vid derzhkordonu a takozh visnazhennyam yih zapasiv ta dostatnoyu velichinoyu gazonasichenogo obsyagu pir dlya nasichennya gazom aktivnogo obsyagu kozhnogo do 2 mlrd m3 Tretij period rozvitku pidzemnogo zberigannya gazu pochinayetsya iz seredini 1980 h i prodovzhuyetsya do nashih dniv Osoblivo velika robota bula provedena za znachnim zbilshennyam yemnosti PSG ta vidboru gazu z nih u drugij polovini 1980 h Dlya rizkogo zbilshennya obsyagiv pidzemnogo zberigannya gazu v Ukrayini planom peredbachalosya proburiti ta zapustiti v ekspluataciyu 1161 nagnitalno dobuvnu sverdlovinu vvesti kompresorni cehi sumarnoyu potuzhnistyu 355 MVt ta zbilshiti aktivnu yemnist PSG na 19 mlrd m3 Zagalnij opisPidzemne shovishe gazu PSG shtuchnij poklad gazu stvoryuvanij v vodonasichenih plastah abo viroblenih pokladah z metoyu regulyuvannya nerivnomirnogo spozhivannya gazu v litnij i zimovij periodi roku U litnij period gaz iz magistralnogo gazoprovodu zakachuyetsya v PSG a vzimku podayetsya v rozvidni gazoprovodi Pidzemni shovisha nafti gazu ta produktiv yih pererobki stvoreni v prirodnih yemnostyah ye ob yektami prava derzhavnoyi vlasnosti Sporudzhennya ta ekspluataciya pidzemnih shovish nafti gazu ta produktiv yih pererobki zdijsnyuyutsya na pidstavi specialnih dozvoliv na budivnictvo ta ekspluataciyu pidzemnih shovish Voni vidayutsya specialno upovnovazhenim centralnim organom vikonavchoyi vladi v galuzi geologiyi ta vikoristannya nadr tehnologichnih shem i proektiv ta proektiv yih oblashtuvannya Proektno koshtorisna dokumentaciya proekti robochi proekti robocha dokumentaciya na sporudzhennya i rekonstrukciyu pidzemnih shovish pidlyagaye u vstanovlenomu poryadku kompleksnij derzhavnij ekspertizi Vvedennya PS u doslidno promislovu ekspluataciyu zdijsnyuyetsya na pidstavi zayavi koristuvacha naftogazonosnimi nadrami za rishennyam specialno upovnovazhenogo centralnogo organu vikonavchoyi vladi do vidannya yakogo vidneseni pitannya derzhavnogo regulyuvannya naftogazovoyi galuzi i pogodzhenim zi specialno upovnovazhenim centralnim organom vikonavchoyi vladi do vidannya yakogo vidneseni pitannya naglyadu za ohoronoyu praci ta inshimi organami V umovah rinkovih vidnosin sistema gazopostachannya Ukrayini nadijno zadovolnyaye popit na gaz zgidno z kontraktami svoyechasno postachayuchi spozhivacham neobhidni obsyagi prirodnogo gazu obumovlenoyi yakosti za pevnih tiskiv u sistemi gazoprovodiv Ce zavdannya realizuyetsya za dopomogoyu merezhi pidzemnih shovish Prikarpatskogo gazu yaki dopovnyuyut odin odnogo z tochki zoru zumovlenih tehnologichnih parametriv aktivnih obsyagiv produktivnosti trivalosti periodiv zakachuvannya ta vidboru gazu ta in Pidzemni shovisha ta gorizonti XIV XV z yednani sistemami gazoprovodu Ivacevichi Dolina ta Kiyiv Zahid Ukrayini Krim togo voni pidklyucheni do gazoprovodu Bilche Volicya Dolina yakij zabirayuchi gaz iz PSG Bilche Volicya Ugerske gorizont XVI ta troh zgadanih ye po suti gazoprovodom kolektorom Cherez svoye prodovzhennya gazoprovid Dolina Bogorodchani vin poyednuyetsya iz magistralnimi gazoprovodami Soyuz ta Urengoj Pomari Uzhgorod Riznovidi PSGPidzemni shovisha gazu v visnazhenih rodovishah Pershe u sviti doslidne zakachuvannya gazu v visnazhene gazove rodovishe bulo provedeno v 1915 v Kanadi rodovishe pershe promislove PSG yemnistyu 62 mln m bulo stvoreno v 1916 v SShA gazove rodovishe rajon m Buffalo Pidzemni shovisha gazu u vodonosnih plastah Pershe PSG u vodonosnomu plasti bulo stvoreno u 1946 v SShA PSG shtat Kentukki Pidzemni shovisha gazu v solyanih kavernah Div takozh Solyani shovisha nafti i gazu Pidzemni shovisha v solyanih kavernah vikoristovuyutsya perevazhno dlya pokrittya pikovih navantazhen oskilki mozhut ekspluatuvatisya v rivkovomu rezhimi z produktivnistyu vidboru sho perevishuye produktivnist vidboru z PSG v poristih strukturah a kilkist cikliv mozhe dosyagati do 20 na rik Z cih prichin stvorennyu PSG u kam yanij soli pridilyayetsya velika uvaga u rozvinenih krayinah Ce takozh pov yazano i z rinkovimi umovami funkcionuvannya sistemi gazopostachannya oskilki PSG u kam yanij soli mozhut sluzhiti dlya kompensaciyi korotkostrokovih kolivan gazospozhivannya zapobigannya shtrafam za disbalans u postachanni gazu cherez avariyi na gazoprovodah a takozh planuvannya zakupivel na regionalnomu rivni z urahuvannyam shomisyachnih dobovih kolivan cini gazu U sviti stvoreno blizko 70 PSG u vidkladennyah kam yanoyi soli iz zagalnoyu aktivnoyu yemnistyu blizko 30 mlrd m Najbilsha kilkist PSG u solyanih kavernah ekspluatuyetsya v SShA 31 ob yekt zagalna aktivna yemnist yakogo stanovit blizko 8 mlrd m a sumarnij obsyag vidboru ponad 200 mln m dobu U Nimechchini ekspluatuyetsya 19 PSG u solyanih kavernah iz sumarnim obsyagom aktivnogo gazu blizko 7 mlrd m Takozh planuyetsya rozshirennya diyuchih ta budivnictvo novih PSG iz zagalnoyu aktivnoyu yemnistyu blizko 8 mlrd m Pidzemni shovisha gazu v tverdih girskih porodah U sviti aktivno zbilshuyetsya popit na rezervni potuzhnosti PSG odnak ne skriz isnuyut optimalni geologichni umovi dlya stvorennya PSG na bazi visnazhenih rodovish vodonosnih plastIV abo v kam yanij soli U zv yazku z cim rozroblyayutsya ta vprovadzhuyutsya tehnologiyi stvorennya PSG u kam yanih pecherah ta vugilnih shahtah Prikladi takih shovish poodinoki ale u kozhnomu konkretnomu vipadku ye tehnichno yedino mozhlivim i ekonomichno obgruntovanim ob yektom dlya rezervuvannya neobhidnogo obsyagu prirodnogo gazu Najbilshij dosvid v organizaciyi podibnih shovish ye u Norvegiyi SShA Shveciyi ta Chehiyi yaki rozglyadayut cej variant yak bilsh ekonomichnu ta dostupnu alternativu organizaciyi PSG u solyah ta nazemnim shovisham zridzhenogo gazu Pidzemni shovisha gazu v kavernah girskih porid U Shveciyi v rajoni m GalmStad poblizu osnovnoyi magistrali gazoprovodu vvedeno v ekspluataciyu demonstracijnij proekt PSG v fanerovanij kaverni girskih porid U graniti na glibini 115 m pobudovano odnu kavernu geometrichnij ob yem stanovit 40 tis m stini yakoyi ukripleni stalevoyu sitkoyu Pidzemni shovisha gazu u vidpracovanih shahtah Na sogodnishnij den ekspluatuyutsya dva z chotiroh PSG organizovanih u vidpracovanih shahtah Datasource Na diagrami chastka gazu yaka zberigayetsya u visnazhenih pidzemnih rodovishah vodonosnih gorizontah ta solyanih plastah Ekologichne zabezpechennyaPidzemni shovisha povinni roztashovuvatisya v zonah sho zabezpechuyut minimalnij riven vplivu na nadra grunt atmosferu ta vodi Konstrukciya vsih elementiv pidzemnogo shovisha ta tehnologiya yih ekspluataciyi povinni zabezpechuvati minimalno mozhlivij tehnogennij vpliv na prirodne seredovishe Do pochatku sporudzhennya pidzemnih rezervuariv ta rozsoloshovish povinni buti provedeni bazova landshaftno geohimichna inventarizaciya ta vidilennya znachushih dlya ekologichnogo monitoringu tehnologichnih ta fonovih plosh ta pokaznikiv Pri sporudzhenni ta ekspluataciyi pidzemnih shovish povinen provoditisya ekologichnij monitoring seredovish shilnih do yih vplivu dlya viyavlennya tehnogennoyi migraciyi zabrudnyuyuchih rechovin ta ocinki realnih zmin u navkolishnomu seredovishi Kontrolyu pidlyagayut Ohoronyuvani u tomu chisli pitni vodi Vodonosni gorizonti priznacheni dlya tehnichnogo vodopostachannya Pershij nadsolovij vodonosnij gorizont Grunti Geodinamichnij stan geologichnogo seredovisha Zmishennya zemnoyi poverhni Sklad atmosfernogo povitrya Div takozhGazove shovishe Shahtni shovisha nafti i gazu Solyani shovisha nafti i gazu Pidzemni shovisha prirodnogo gazu v UkrayiniLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Pidzemne zberigannya gazu matematichni modeli ta metodi monografiya N M Pritula Ya D P yanilo M G Pritula NAN Ukrayini Centr mat modelyuvannya In tu priklad problem mehaniki i matematiki im Ya S Pidstrigacha Fil NDI transp gazu PAT Ukrtransgaz Lviv Rastr 7 2015 265 c Bibliogr s 256 258 Fyk M I Donskoj D F Osnovy tehnologij R amp D proektirovaniya i ekspluatacii podzemnyh hranilish nefti i gaza Konspekt lekcij s bazovymi prakticheskimi uprazhneniyami i voprosami dlya testirovaniya Pod obshej redakciej dokt tehn nauk prof Fyk I M Fyk M I Donskoj D F Harkov NTU HPI TO Eksklyuziv 2014 164 s Internet resursiPodzemnye gazovye hranilisha Arhiv originalu za 15 listopada 2022 Procitovano 15 listopada 2022