Підгі́рне — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Іршавської міської громади.
село Підгірне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Хустський район |
Громада | Іршавська міська |
Код КАТОТТГ | UA21120130170027568 |
Основні дані | |
Населення | 1057 |
Площа | 1259 км² |
Густота населення | 0,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90110 |
Телефонний код | +380 3144 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′50″ пн. ш. 23°01′38″ сх. д. / 48.39722° пн. ш. 23.02722° сх. д.Координати: 48°23′50″ пн. ш. 23°01′38″ сх. д. / 48.39722° пн. ш. 23.02722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 352 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90110, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Чорний Потік, 153 |
Карта | |
Підгірне | |
Підгірне | |
Мапа | |
Історія
Унікальною пам'яткою є Колоднянські Кургани, які відносяться до культури праслов'ян, яку ще називають Куштановицькою культурою. Біля села Ільниця в урочищі Вацок у І-ІІ століттях знаходилася стоянка германських племен. Також, археологічні знахідки підтверджують, що життя людей на околицях Підгірного (Волоського) було з давніх-давен. В урочищі Ферма, праворуч від дороги Брід — Підгірне знаходиться відомий курган. В народі кажуть, що він наче росте з кожним роком. Високий земляний насип над стародавнім похованням має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, що вказує на штучне походження.
В урочищі Гать в 1893 році знайдено великий бронзовий скарб доби пізньої бронзи. В колекцію Т. Легоцького потрапило десять предметів. В урочищі Кална — знаходиться курганний могильник Куштановицької культури. Досліджувався в 1971 році експедицією. Єдиним поховальним обрядом було тілоспалення, що здійснювалося на місці поховання або на стороні. Залишки кремації розміщувалися в урнах, ямках, кістки зсипалися на купку чи залишалися на місці кремації. Це й знаходили при розкопках.
Герб родини Сомосі, із написом давньої назви села — Чертеж. Імовірно, село входило до земель, що належали цій родині. Згідно зі записами із посилання, герб був синій, на зеленій підставці, ноги в людини нарізно, жовті чоботи, червоне плаття, шапка із хутра, правою тримає меч, лівою рукою стегно, піхви шаблі висять на боці. Форма щита у вигляді півмісяця.
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1840.
Найдавніша згадка про місцеву церкву належить до 1692 р. Переказують, що теперішню муровану церкву вибудували до вікон, а потім будівництво зупинилося. До 1928 р. дахи були вкриті шинґлами. Церква має добрий іконостас та інші предмети старого різьблення, але оригінальних ікон уже немає.
Дерев'яна дзвіниця — характерна для сіл під полонинами Боржавського хребта, але вся оббита бляхою.
Великий дзвін відлив Ласло Альберт у 1861 р. (священик твердив, що це рік спорудження церкви), а інші три виготовив Ф. Еґрі в 1927 р. (можливо, близько того року збудовано дзвіницю). Громада в селі — православна, а розвиток православ'я пов'язаний з діяльністю місцевого священика монаха о. Серафима (Михайло Бровді), який був також добрим столяром, бджолярем і лікарем. У селі була маленька дерев'яна православна церква, збудована в формі хати, яку розібрали в 1946—1947 роках.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1086 осіб, з яких 521 чоловік та 565 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1057 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,96 % |
російська | 0,76 % |
білоруська | 0,09 % |
вірменська | 0,09 % |
Туристичні місця
- Колоднянські Кургани
- Неподалік від села є урочище Гучало, в якому гірська річечка утворила каскад водоспаду, вода якого спадає з серії кам'яних уступів довжиною близько 6-7 метрів.
- храм св. арх. Михайла. 1840.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі Підгірне
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgi rne selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Vhodit do skladu Irshavskoyi miskoyi gromadi selo Pidgirne Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Irshavska miska Kod KATOTTG UA21120130170027568 Osnovni dani Naselennya 1057 Plosha 1259 km Gustota naselennya 0 84 osib km Poshtovij indeks 90110 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 23 50 pn sh 23 01 38 sh d 48 39722 pn sh 23 02722 sh d 48 39722 23 02722 Koordinati 48 23 50 pn sh 23 01 38 sh d 48 39722 pn sh 23 02722 sh d 48 39722 23 02722 Serednya visota nad rivnem morya 352 m Misceva vlada Adresa radi 90110 Zakarpatska obl Hustskij r n s Chornij Potik 153 Karta Pidgirne Pidgirne Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pidgirne IstoriyaUnikalnoyu pam yatkoyu ye Kolodnyanski Kurgani yaki vidnosyatsya do kulturi praslov yan yaku she nazivayut Kushtanovickoyu kulturoyu Bilya sela Ilnicya v urochishi Vacok u I II stolittyah znahodilasya stoyanka germanskih plemen Takozh arheologichni znahidki pidtverdzhuyut sho zhittya lyudej na okolicyah Pidgirnogo Voloskogo bulo z davnih daven V urochishi Ferma pravoruch vid dorogi Brid Pidgirne znahoditsya vidomij kurgan V narodi kazhut sho vin nache roste z kozhnim rokom Visokij zemlyanij nasip nad starodavnim pohovannyam maye formu zemlyanogo nasipu izolovane okrugle pidvishennya roztashovane na rivnini z rizko virazhenoyu pidoshovnoyu liniyeyu sho vkazuye na shtuchne pohodzhennya V urochishi Gat v 1893 roci znajdeno velikij bronzovij skarb dobi piznoyi bronzi V kolekciyu T Legockogo potrapilo desyat predmetiv V urochishi Kalna znahoditsya kurgannij mogilnik Kushtanovickoyi kulturi Doslidzhuvavsya v 1971 roci ekspediciyeyu Yedinim pohovalnim obryadom bulo tilospalennya sho zdijsnyuvalosya na misci pohovannya abo na storoni Zalishki kremaciyi rozmishuvalisya v urnah yamkah kistki zsipalisya na kupku chi zalishalisya na misci kremaciyi Ce j znahodili pri rozkopkah Gerb rodini Somosi iz napisom davnoyi nazvi sela Chertezh Imovirno selo vhodilo do zemel sho nalezhali cij rodini Zgidno zi zapisami iz posilannya gerb buv sinij na zelenij pidstavci nogi v lyudini narizno zhovti choboti chervone plattya shapka iz hutra pravoyu trimaye mech livoyu rukoyu stegno pihvi shabli visyat na boci Forma shita u viglyadi pivmisyacya Religiyahram sv arh Mihajla 1840 Najdavnisha zgadka pro miscevu cerkvu nalezhit do 1692 r Perekazuyut sho teperishnyu murovanu cerkvu vibuduvali do vikon a potim budivnictvo zupinilosya Do 1928 r dahi buli vkriti shinglami Cerkva maye dobrij ikonostas ta inshi predmeti starogo rizblennya ale originalnih ikon uzhe nemaye Derev yana dzvinicya harakterna dlya sil pid poloninami Borzhavskogo hrebta ale vsya obbita blyahoyu Velikij dzvin vidliv Laslo Albert u 1861 r svyashenik tverdiv sho ce rik sporudzhennya cerkvi a inshi tri vigotoviv F Egri v 1927 r mozhlivo blizko togo roku zbudovano dzvinicyu Gromada v seli pravoslavna a rozvitok pravoslav ya pov yazanij z diyalnistyu miscevogo svyashenika monaha o Serafima Mihajlo Brovdi yakij buv takozh dobrim stolyarom bdzholyarem i likarem U seli bula malenka derev yana pravoslavna cerkva zbudovana v formi hati yaku rozibrali v 1946 1947 rokah NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1086 osib z yakih 521 cholovik ta 565 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1057 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 96 rosijska 0 76 biloruska 0 09 virmenska 0 09 Turistichni miscya Kolodnyanski Kurgani Nepodalik vid sela ye urochishe Guchalo v yakomu girska richechka utvorila kaskad vodospadu voda yakogo spadaye z seriyi kam yanih ustupiv dovzhinoyu blizko 6 7 metriv hram sv arh Mihajla 1840 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Pidgirne Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi