Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводні човни типу «Го́тланд» (швед. Gotlandsklass ubåt, англ. Gotland class submarines) — тип сучасних багатоцільових підводних човнів ВМС Швеції з гібридною дизель-стірлінг-електричною енергетичною установкою. Перші в світі серійні підводні човни, в яких як двигун підводного ходу використаний повітрянонезалежний двигун Стірлінга. Вважаються одним з найкращих проєктів неатомних підводних човнів у світі.
| Підводні човни типу «Готланд» (тип А19) | ||
|---|---|---|
швед. Gotlandsklass ubåt | ||
 | ||
| «Готланд», головний підводний човен серії | ||
| Під прапором |  Швеція | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Багатоцільовий ПЧ з гібридною енергетичною установкою | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 11 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 20 вузлів (під електродвигуном) 5 вузлів (під двигуном Стірлінга) | |
| Робоча глибина занурення | 320 м | |
| Екіпаж | 24 осіб (5 офіцерів, 17 старшин і матросів) | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 60,4 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,6 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 494 т | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння | 6 533-мм ТА (12 торпед тип 613), 2 400-мм ТА (6 торпед тип 431/451) або 12 мін | |
 Зображення на Вікісховищі | ||
Концепція
Сучасний досвід експлуатації традиційних дизель-електричних підводних човнів довів, що бойова ефективність дизельних підводних човнів до певної міри знецінюється через необхідність періодичної підзарядки акумуляторних батарей, що знижує скритність їх дій і підвищує ймовірність виявлення противником. Так, дизельні підводні човни щодоби витрачають від двох до п'яти годин на підзарядку батарей. Проблема збільшення тривалості підводного плавання, що виключає необхідність частого підспливання для зарядки акумуляторів, більшістю країн вирішується завдяки застосуванню анаеробних енергетичних установок, використання яких значно збільшує час автономності неатомних ПЧ. В останнє десятиліття XX століття в Німеччині і Франції були створені, пройшли випробування і почали серійно випускатися анаеробні енергетичні установки на основі електрохімічних генераторів і парогазових турбін. Однак найбільшої ефективності досяг шведський концерн Kockums Submarin Systems, який за основу анаеробної установки обрав двигун Стірлінга.
Двигуни Стірлінга V4-275R, які використовувалися як допоміжні енергетичні установки для економічного підводного ходу, вперше були встановлені в ході модернізації на французькому підводному човні «Сага» і шведському «Неккен» типу А14. Встановлення двох двигунів Стірлінга потужністю по 110 кВт кожний, дозволило збільшити підводну автономність «Неккен» до 14 діб. Ефективне використання двигуна Стірлінга на ПЧ «Неккен» стало передумовою для будівництв серійних підводних човнів з анаеробною установкою, яким і стали човни типу «Готланд» (тип А19). За проєктом, енергетична установка підводних човнів включала звичайні дизелі і два двигуни Стірлінга V4-275R Mk 2 потужністю по 75 кВт кожний. Застосування двигунів Стірлінга збільшило автономність підводного човна до 15 діб.
Історія проєктування і будівництва
Підводні човни типу «Готланд» (інша назва — тип А19) спроєктовані в 1985–1990 роках шведським концерном Kockums Submarin Systems, як універсальні субмарини, здатні виконувати будь-які завдання підводного флоту. За основу проєкту було взято ПЧ типу . Контракт з компанією Kockums на виробництво трьох субмарин класу «Готланд» уряд Швеції підписав у 1990 році. Човни будувалися на верфі у Мальме. Головний ПЧ «Готланд» був прийнятий на озброєння ВМС Швеції у 1996 році, два інші — у 1997-му:
| Найменування | Код | Дата закладки | Спуск на воду | Ввід в експлуатацію |
|---|---|---|---|---|
| Готланд Gotland | Gtd | 20 листопада 1992 | 2 лютого 1995 | 2 вересня 1996 |
| Апланд Uppland | Upd | 14 січня 1994 | 9 лютого 1996 | 1 травня 1997 |
| Хеланд Halland | Hnd | 21 жовтня 1994 | 27 вересня 1996 | 1 жовтня 1997 |
Особливості проєкту
Крім застосування гібридної дизель-стірлінг-електричної енергетичної установки, човен має низку конструктивних особливостей, які покликані знизити рівень власних шумів та збільшити непомітність ПЧ. Усі суднові механізми звукоізольовані і встановлені на спеціальні гумові демпфери для зниження рівня вібрацій і шумів. Форма корпусу і спеціальні покриття покликані зменшити власні гідродинамічні шуми, інфрачервоне випромінювання і площу відбиття при опроміненні активними ГАС. У поєднанні з практично безшумною роботою генератора Стірлінга і низькообертовим аби запобігти кавітації гребним гвинтом, човни дуже важко виявити під водою, особливо в їх основному районі застосування — Балтійському морі. Конструкція корпусу і X-подібна форма рулів забезпечують підводному човну добру маневреність. X-подібні кормові рулі разом двома рубковими рулями забезпечують високу маневреність на малих ходах в безпосередній близькості до дна. суднова автоматика і комп'ютерне управління стерном дозволяє одному оператору управляти підводним човном по глибині і курсу.
На борту підводного човна встановлена найсучасніша електроніка. Універсальний ГАК здатний визначати тип цілі, її курс, швидкість і місце знаходження. Система виявлення цілі і система управління вогнем управляються єдиною АСУ, яка може самостійно здійснювати наведення декількох торпед одночасно, а при необхідності управління ними може переводитися в ручний режим на три спеціально обладнаних пульти.
ПЧ має на озброєнні чотири 533-мм торпедні апарати з важкими протикорабельними торпедами Bofors Underwater Systems Type 613 з масою бойової частин 240 кг здатними уражати цілі на дистанції до 20 км і два 400-мм торпеді апарати з легкими протичовновими торпедами Bofors Underwater Systems Type 43.
Досвід експлуатації, модернізація
У 2000 році під час міжнародних навчань в Атлантиці підводний човен «Хеланд» умовно знищив іспанський дизель-електричний підводний човен, а також французький атомний ПЧ. У 2005 році «Готланд» взяли в лізинг ВМС США. Субмарину планувалося використовувати для відпрацювання протичовнових операцій кораблями американського флоту. Човен був приписаний до ВМБ Сан-Дієго (штат Каліфорнія), де дислокується Командування протичовнової оборони. У 2007 році в ході двосторонніх навчань «Готланд» «потопив» американський атомний авіаносець «Рональд Рейган» типу «Німіц».
У 2010 році шведське Агентство з матеріального забезпечення армії (FMV) уклало контракт з компанією Kockums, в рамках якого до кінця 2014 року має бути проведено модернізацію (MLU — Mid-Life Upgrade) двох човнів серії — «Апланд» і «Хеланд». В ході модернізації підводні човни були оснащені новими системами навігації, показу і обміну інформацією — на них замість БІУС SESUB 940 встановлена SESUB 960B. Крім того, на один з човнів має бути встановлений гідроакустичний комплекс SUBAC з гідролокатором SeaBat 7125. Заміна двигунів «Стірлінг» Mk 2 на Mk 3 має значно збільшити підводну автономність кораблів.
Примітки
- The Gotland Class Submarine: World's first submarine designed for AIP. 26.10.2010. Сайт ThyssenKrupp Marine Systems (англ.)
- Kockums модернизирует лучшие неатомные подлодки в мире. 22.09.2010. Новини lenta.ru за матеріалами Defense Aerospace (рос.)
- Николай Медведь. Подводные лодки с гибридными энергетическими установками. Журнал «Двигатель». № 5(59) 2008. (рос.)
- В. Федоров, В. Мосалев. Направления совершенствования подводных сил ВМС Швеции. Зарубежное военное обозрение. № 6 2010. (рос.)
- «GotLand» («Готланд»)[недоступне посилання з липня 2019] на сайті «Оружейный каталог. Все про стрелковое вооружение, армейскую технику»[недоступне посилання] (рос.)
- Подводные лодки класса «Готланд»: описание, история создания и службы. Сайт morbox.ru (рос.)
- Kockums модернизирует неатомные подводные лодки типа Gotland. [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] Журнал «Популярная механика». 24.09.2010. (рос.)
Література
- Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — .
- Тарас А. Е. Дизельные подводные лодки 1950—2005. — Москва : АСТ, 2006. — 272 с. — .
Посилання
Відеоролик про човни типу «Готланд» на сервері YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni tipu Go tland shved Gotlandsklass ubat angl Gotland class submarines tip suchasnih bagatocilovih pidvodnih chovniv VMS Shveciyi z gibridnoyu dizel stirling elektrichnoyu energetichnoyu ustanovkoyu Pershi v sviti serijni pidvodni chovni v yakih yak dvigun pidvodnogo hodu vikoristanij povitryanonezalezhnij dvigun Stirlinga Vvazhayutsya odnim z najkrashih proyektiv neatomnih pidvodnih chovniv u sviti Pidvodni chovni tipu Gotland tip A19 shved Gotlandsklass ubat Gotland golovnij pidvodnij choven seriyi Pid praporom Shveciya Proyekt Tip PCh Bagatocilovij PCh z gibridnoyu energetichnoyu ustanovkoyu Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 11 vuzliv Shvidkist pidvodna 20 vuzliv pid elektrodvigunom 5 vuzliv pid dvigunom Stirlinga Robocha glibina zanurennya 320 m Ekipazh 24 osib 5 oficeriv 17 starshin i matrosiv Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 60 4 m Shirina korpusu najb 6 2 m Serednya osadka po KVL 5 6 m Vodotonnazhnist nadvodna 1 494 t Ozbroyennya Torpedno minne ozbroyennya 6 533 mm TA 12 torped tip 613 2 400 mm TA 6 torped tip 431 451 abo 12 min Zobrazhennya na VikishovishiKoncepciyaSuchasnij dosvid ekspluataciyi tradicijnih dizel elektrichnih pidvodnih chovniv doviv sho bojova efektivnist dizelnih pidvodnih chovniv do pevnoyi miri znecinyuyetsya cherez neobhidnist periodichnoyi pidzaryadki akumulyatornih batarej sho znizhuye skritnist yih dij i pidvishuye jmovirnist viyavlennya protivnikom Tak dizelni pidvodni chovni shodobi vitrachayut vid dvoh do p yati godin na pidzaryadku batarej Problema zbilshennya trivalosti pidvodnogo plavannya sho viklyuchaye neobhidnist chastogo pidsplivannya dlya zaryadki akumulyatoriv bilshistyu krayin virishuyetsya zavdyaki zastosuvannyu anaerobnih energetichnih ustanovok vikoristannya yakih znachno zbilshuye chas avtonomnosti neatomnih PCh V ostannye desyatilittya XX stolittya v Nimechchini i Franciyi buli stvoreni projshli viprobuvannya i pochali serijno vipuskatisya anaerobni energetichni ustanovki na osnovi elektrohimichnih generatoriv i parogazovih turbin Odnak najbilshoyi efektivnosti dosyag shvedskij koncern Kockums Submarin Systems yakij za osnovu anaerobnoyi ustanovki obrav dvigun Stirlinga Dviguni Stirlinga V4 275R yaki vikoristovuvalisya yak dopomizhni energetichni ustanovki dlya ekonomichnogo pidvodnogo hodu vpershe buli vstanovleni v hodi modernizaciyi na francuzkomu pidvodnomu chovni Saga i shvedskomu Nekken tipu A14 Vstanovlennya dvoh dviguniv Stirlinga potuzhnistyu po 110 kVt kozhnij dozvolilo zbilshiti pidvodnu avtonomnist Nekken do 14 dib Efektivne vikoristannya dviguna Stirlinga na PCh Nekken stalo peredumovoyu dlya budivnictv serijnih pidvodnih chovniv z anaerobnoyu ustanovkoyu yakim i stali chovni tipu Gotland tip A19 Za proyektom energetichna ustanovka pidvodnih chovniv vklyuchala zvichajni dizeli i dva dviguni Stirlinga V4 275R Mk 2 potuzhnistyu po 75 kVt kozhnij Zastosuvannya dviguniv Stirlinga zbilshilo avtonomnist pidvodnogo chovna do 15 dib Istoriya proyektuvannya i budivnictvaPidvodni chovni tipu Gotland insha nazva tip A19 sproyektovani v 1985 1990 rokah shvedskim koncernom Kockums Submarin Systems yak universalni submarini zdatni vikonuvati bud yaki zavdannya pidvodnogo flotu Za osnovu proyektu bulo vzyato PCh tipu Kontrakt z kompaniyeyu Kockums na virobnictvo troh submarin klasu Gotland uryad Shveciyi pidpisav u 1990 roci Chovni buduvalisya na verfi u Malme Golovnij PCh Gotland buv prijnyatij na ozbroyennya VMS Shveciyi u 1996 roci dva inshi u 1997 mu Najmenuvannya Kod Data zakladki Spusk na vodu Vvid v ekspluataciyu Gotland Gotland Gtd 20 listopada 1992 2 lyutogo 1995 2 veresnya 1996 Apland Uppland Upd 14 sichnya 1994 9 lyutogo 1996 1 travnya 1997 Heland Halland Hnd 21 zhovtnya 1994 27 veresnya 1996 1 zhovtnya 1997Osoblivosti proyektuKrim zastosuvannya gibridnoyi dizel stirling elektrichnoyi energetichnoyi ustanovki choven maye nizku konstruktivnih osoblivostej yaki poklikani zniziti riven vlasnih shumiv ta zbilshiti nepomitnist PCh Usi sudnovi mehanizmi zvukoizolovani i vstanovleni na specialni gumovi dempferi dlya znizhennya rivnya vibracij i shumiv Forma korpusu i specialni pokrittya poklikani zmenshiti vlasni gidrodinamichni shumi infrachervone viprominyuvannya i ploshu vidbittya pri oprominenni aktivnimi GAS U poyednanni z praktichno bezshumnoyu robotoyu generatora Stirlinga i nizkoobertovim abi zapobigti kavitaciyi grebnim gvintom chovni duzhe vazhko viyaviti pid vodoyu osoblivo v yih osnovnomu rajoni zastosuvannya Baltijskomu mori Konstrukciya korpusu i X podibna forma ruliv zabezpechuyut pidvodnomu chovnu dobru manevrenist X podibni kormovi ruli razom dvoma rubkovimi rulyami zabezpechuyut visoku manevrenist na malih hodah v bezposerednij blizkosti do dna sudnova avtomatika i komp yuterne upravlinnya sternom dozvolyaye odnomu operatoru upravlyati pidvodnim chovnom po glibini i kursu Na bortu pidvodnogo chovna vstanovlena najsuchasnisha elektronika Universalnij GAK zdatnij viznachati tip cili yiyi kurs shvidkist i misce znahodzhennya Sistema viyavlennya cili i sistema upravlinnya vognem upravlyayutsya yedinoyu ASU yaka mozhe samostijno zdijsnyuvati navedennya dekilkoh torped odnochasno a pri neobhidnosti upravlinnya nimi mozhe perevoditisya v ruchnij rezhim na tri specialno obladnanih pulti PCh Gotland v gavani San Diyego 1 zhovtnya 2005 roku PCh maye na ozbroyenni chotiri 533 mm torpedni aparati z vazhkimi protikorabelnimi torpedami Bofors Underwater Systems Type 613 z masoyu bojovoyi chastin 240 kg zdatnimi urazhati cili na distanciyi do 20 km i dva 400 mm torpedi aparati z legkimi protichovnovimi torpedami Bofors Underwater Systems Type 43 Dosvid ekspluataciyi modernizaciyaU 2000 roci pid chas mizhnarodnih navchan v Atlantici pidvodnij choven Heland umovno znishiv ispanskij dizel elektrichnij pidvodnij choven a takozh francuzkij atomnij PCh U 2005 roci Gotland vzyali v lizing VMS SShA Submarinu planuvalosya vikoristovuvati dlya vidpracyuvannya protichovnovih operacij korablyami amerikanskogo flotu Choven buv pripisanij do VMB San Diyego shtat Kaliforniya de dislokuyetsya Komanduvannya protichovnovoyi oboroni U 2007 roci v hodi dvostoronnih navchan Gotland potopiv amerikanskij atomnij avianosec Ronald Rejgan tipu Nimic U 2010 roci shvedske Agentstvo z materialnogo zabezpechennya armiyi FMV uklalo kontrakt z kompaniyeyu Kockums v ramkah yakogo do kincya 2014 roku maye buti provedeno modernizaciyu MLU Mid Life Upgrade dvoh chovniv seriyi Apland i Heland V hodi modernizaciyi pidvodni chovni buli osnasheni novimi sistemami navigaciyi pokazu i obminu informaciyeyu na nih zamist BIUS SESUB 940 vstanovlena SESUB 960B Krim togo na odin z chovniv maye buti vstanovlenij gidroakustichnij kompleks SUBAC z gidrolokatorom SeaBat 7125 Zamina dviguniv Stirling Mk 2 na Mk 3 maye znachno zbilshiti pidvodnu avtonomnist korabliv PrimitkiThe Gotland Class Submarine World s first submarine designed for AIP 26 10 2010 Sajt ThyssenKrupp Marine Systems angl Kockums moderniziruet luchshie neatomnye podlodki v mire 22 09 2010 Novini lenta ru za materialami Defense Aerospace ros Nikolaj Medved Podvodnye lodki s gibridnymi energeticheskimi ustanovkami Zhurnal Dvigatel 5 59 2008 ros V Fedorov V Mosalev Napravleniya sovershenstvovaniya podvodnyh sil VMS Shvecii Zarubezhnoe voennoe obozrenie 6 2010 ros GotLand Gotland nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Oruzhejnyj katalog Vse pro strelkovoe vooruzhenie armejskuyu tehniku nedostupne posilannya ros Podvodnye lodki klassa Gotland opisanie istoriya sozdaniya i sluzhby Sajt morbox ru ros Kockums moderniziruet neatomnye podvodnye lodki tipa Gotland 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Zhurnal Populyarnaya mehanika 24 09 2010 ros LiteraturaKuzyk B N Nikolskij V I Novichkov N N Voennye floty mira Spravochnik Moskva Nacionalnyj centr nauchno tehnicheskoj informacii 2005 1250 s ISBN 5 98384 005 3 Taras A E Dizelnye podvodnye lodki 1950 2005 Moskva AST 2006 272 s ISBN 5 17 036930 1 Posilannya Videorolik pro chovni tipu Gotland na serveri YouTube