Німецьких органних композиторів XVII століття можна розділити на дві основні школи: північнонімецьку школу та південнонімецьку школу (іноді додається ще третя школа, середньонімецька). Стилістичні відмінності були спричинені не лише традиціями вчителів та учнів і міжнародними впливами, а й окремими особливостями органобудування: північні органи зазвичай мають різницю звучання з наголосом на педаль, тоді як південні та австрійські інструменти зазвичай або не мають подібної різниці, або ж підкреслюють мануали.
Північнонімецька органна школа
Огляд
Північнонімецька органна школа (нім. Norddeutsche Orgelschule) — стиль і період німецької органної музики, що зародився в XVII столітті і досяг свого розквіту до середини XVIII століття. Характеризується частою зміною мануалів, використанням великого спектру регістрів та активною роллю педалі.
Поштовхом для розвитку школи стали напрацювання в галузі органного виконавчого мистецтва голландця Яна Свелінка та розвиток органобудування, насамперед Ганса Шерера-старшого, Ганса Шерера-молодшого та . В першій половині XVII століття органна школа застрягла у розвитку, так як голландські композитори після Свелінка були або не на його рівні, або створили занадто мало композицій, щоб залишити якийсь значний слід в історії європейської музики. Тому вплив Свелінка був перш за все важливим у Німеччині, а його учні Генріх Шайдеман та стали першими великими композиторами.
Пізніші представники, такі як Франц Тундер, Георг Бем і Йоганн Адам Райнкен, розвинули гармонійно і ритмічно складний стиль імпровізації. Такі форми, як органна прелюдія (багатосекційні композиції з численними ефектами та мелізмами, та складним контрапунктом) і хоральна фантазія розроблені майже виключно північнонімецькими композиторами. Твори Дітріха Букстегуде є вершиною цієї традиції, прелюдії і токати становлять основу його творчості. Ніколаус Брунс був найважливішим з учнів Букстегуде, але він рано помер, і збереглося лише кілька його творів.
Центром розвитку стилю став Гамбург та його околиці, зокрема Любек, Бремен, Люнебург і Штаде, хоча, незважаючи на назву, стиль дав паростки й у Данії та Швеції.
Представники
До основних композиторів, які репрезентують північнонімецьку органну школу (у хронологічному порядку) належать:
- Ян Свелінк
- Міхаель Преторіус
- Генріх Шайдеман
- Самуель Шейдт
- Дітріх Букстегуде
- Йоганн Адам Райнкен
- Вінсент Любек
- Ніколаус Брунс
- Ян Свелінк (1562–1621) — засновник
- Міхаель Преторіус (бл. 1572–1621)
- Пітер Гассе (бл. 1585–1640)
- Генріх Шайдеман (бл. 1596–1663)
- (1587–1657)
- Дельфін Штрунк (бл. 1601–1694)
- Ніколаус Гассе (до 1617–1670)
- Франц Тундер (1614–1667)
- (бл. 1621–1674)
- Дітріх Букстегуде (бл. 1637–1707)
- Йоганн Адам Райнкен (1643–1722)
- Андреас Кнеллер (1649–1724)
- Вінсент Любек (1654–1740)
- Георг Бем (1661–1733)
- Ніколаус Брунс (1665–1697)
- Арнольд Маттіас Брункгорст (бл. 1670–1725)
- представники сім’ї Бахів
Південнонімецька органна школа
Огляд
Південнонімецька органна школа (нім. Süddeutsche Orgelschule) — стиль і період німецької органної музики, що існував в період з кінця XVII до середини XVIII століття. Традиції півдня сформували композитори, які подорожували Італією або навчалися у італійських майстрів, а найбільш значущим представником є Йоганн Пахельбель.
Першим важливим південним був , який відвідав Італію та Францію та розвинув італійські мотиви у своїх токатах (під впливом Джироламо Фрескобальді та інших) та ідеї французьких лютнистів у стилі brisé у своїх клавесинних сюїтах — він також був першим, хто створив стандартну модель сюїти, яку пізніше стала загальноприйнятою. У Фробергера не було жодних значущих учнів, але інший важливий житель півдня, , здобув славу як педагог і вплинув на багатьох композиторів. Керль навчався в Італії та відвідав багато інших регіонів Європи і зіграв вирішальну роль на становлення творчості Пахельбеля, чиї твори є вершиною південнонімецької традиції.
Типові південнонімецькі органи відрізнялися від своїх північних побратимів і могли мати лише десяток-два регістрів, іноді й без педалі, як і багато італійських інструментів. Музика південнонімецьких композиторів загалом більше концентрується на мелодії, гармонійній чіткості та звучанні. У жанровому відношенні були прийняті італійські моделі, що привели до виникнення особливої манери імпровізаційних прелюдій і нових морм: чакон і пасакалій.
Представники
До основних композиторів, які репрезентують південнонімецьку органну школу (у хронологічному порядку) належать:
- Йоганн Штаден
- Йоганн Каспар Керль
- (1581–1634)
- (1616–1667)
- (1627–1693)
- (1649–1725)
- (бл. 1652–1735)
- Ґеорґ Муффат (1653–1704)
- Йоганн Пахельбель (1653–1706)
- (бл. 1656–1746)
Література
- [de]: Die Norddeutsche Schule. Orgelmusik im protestantischen Norddeutschland zwischen 1517 und 1755. 2 Bände. Schott, Mainz u. a. 2005–2009.
- Band 1: Die Zeit der Gründerväter. 1517–1629. 2005,
- Band 2: Blütezeit und Verfall. 1620–1755. 2009,
- Hans Tischler, Willi Apel. "The History of Keyboard Music to 1700". 1972 Indiana University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimeckih organnih kompozitoriv XVII stolittya mozhna rozdiliti na dvi osnovni shkoli pivnichnonimecku shkolu ta pivdennonimecku shkolu inodi dodayetsya she tretya shkola serednonimecka Stilistichni vidminnosti buli sprichineni ne lishe tradiciyami vchiteliv ta uchniv i mizhnarodnimi vplivami a j okremimi osoblivostyami organobuduvannya pivnichni organi zazvichaj mayut riznicyu zvuchannya z nagolosom na pedal todi yak pivdenni ta avstrijski instrumenti zazvichaj abo ne mayut podibnoyi riznici abo zh pidkreslyuyut manuali Organ pobudovanij Arpom Shnidgerom v Kuksgafeni 1682 1683 r Podibni organi vvazhayut zrazkovimi dlya vikonannya muziki pivnichnonimeckih majstriv Pivnichnonimecka organna shkolaOglyad Pivnichnonimecka organna shkola nim Norddeutsche Orgelschule stil i period nimeckoyi organnoyi muziki sho zarodivsya v XVII stolitti i dosyag svogo rozkvitu do seredini XVIII stolittya Harakterizuyetsya chastoyu zminoyu manualiv vikoristannyam velikogo spektru registriv ta aktivnoyu rollyu pedali Poshtovhom dlya rozvitku shkoli stali napracyuvannya v galuzi organnogo vikonavchogo mistectva gollandcya Yana Svelinka ta rozvitok organobuduvannya nasampered Gansa Sherera starshogo Gansa Sherera molodshogo ta V pershij polovini XVII stolittya organna shkola zastryagla u rozvitku tak yak gollandski kompozitori pislya Svelinka buli abo ne na jogo rivni abo stvorili zanadto malo kompozicij shob zalishiti yakijs znachnij slid v istoriyi yevropejskoyi muziki Tomu vpliv Svelinka buv persh za vse vazhlivim u Nimechchini a jogo uchni Genrih Shajdeman ta stali pershimi velikimi kompozitorami Piznishi predstavniki taki yak Franc Tunder Georg Bem i Jogann Adam Rajnken rozvinuli garmonijno i ritmichno skladnij stil improvizaciyi Taki formi yak organna prelyudiya bagatosekcijni kompoziciyi z chislennimi efektami ta melizmami ta skladnim kontrapunktom i horalna fantaziya rozrobleni majzhe viklyuchno pivnichnonimeckimi kompozitorami Tvori Ditriha Bukstegude ye vershinoyu ciyeyi tradiciyi prelyudiyi i tokati stanovlyat osnovu jogo tvorchosti Nikolaus Bruns buv najvazhlivishim z uchniv Bukstegude ale vin rano pomer i zbereglosya lishe kilka jogo tvoriv Centrom rozvitku stilyu stav Gamburg ta jogo okolici zokrema Lyubek Bremen Lyuneburg i Shtade hocha nezvazhayuchi na nazvu stil dav parostki j u Daniyi ta Shveciyi Predstavniki Do osnovnih kompozitoriv yaki reprezentuyut pivnichnonimecku organnu shkolu u hronologichnomu poryadku nalezhat Yan Svelink Mihael Pretorius Genrih Shajdeman Samuel Shejdt Ditrih Bukstegude Jogann Adam Rajnken Vinsent Lyubek Nikolaus Bruns Yan Svelink 1562 1621 zasnovnik Mihael Pretorius bl 1572 1621 Piter Gasse bl 1585 1640 Genrih Shajdeman bl 1596 1663 1587 1657 Delfin Shtrunk bl 1601 1694 Nikolaus Gasse do 1617 1670 Franc Tunder 1614 1667 bl 1621 1674 Ditrih Bukstegude bl 1637 1707 Jogann Adam Rajnken 1643 1722 Andreas Kneller 1649 1724 Vinsent Lyubek 1654 1740 Georg Bem 1661 1733 Nikolaus Bruns 1665 1697 Arnold Mattias Brunkgorst bl 1670 1725 predstavniki sim yi BahivPivdennonimecka organna shkolaOglyad Pivdennonimecka organna shkola nim Suddeutsche Orgelschule stil i period nimeckoyi organnoyi muziki sho isnuvav v period z kincya XVII do seredini XVIII stolittya Tradiciyi pivdnya sformuvali kompozitori yaki podorozhuvali Italiyeyu abo navchalisya u italijskih majstriv a najbilsh znachushim predstavnikom ye Jogann Pahelbel Pershim vazhlivim pivdennim buv yakij vidvidav Italiyu ta Franciyu ta rozvinuv italijski motivi u svoyih tokatah pid vplivom Dzhirolamo Freskobaldi ta inshih ta ideyi francuzkih lyutnistiv u stili brise u svoyih klavesinnih syuyitah vin takozh buv pershim hto stvoriv standartnu model syuyiti yaku piznishe stala zagalnoprijnyatoyu U Frobergera ne bulo zhodnih znachushih uchniv ale inshij vazhlivij zhitel pivdnya zdobuv slavu yak pedagog i vplinuv na bagatoh kompozitoriv Kerl navchavsya v Italiyi ta vidvidav bagato inshih regioniv Yevropi i zigrav virishalnu rol na stanovlennya tvorchosti Pahelbelya chiyi tvori ye vershinoyu pivdennonimeckoyi tradiciyi Tipovi pivdennonimecki organi vidriznyalisya vid svoyih pivnichnih pobratimiv i mogli mati lishe desyatok dva registriv inodi j bez pedali yak i bagato italijskih instrumentiv Muzika pivdennonimeckih kompozitoriv zagalom bilshe koncentruyetsya na melodiyi garmonijnij chitkosti ta zvuchanni U zhanrovomu vidnoshenni buli prijnyati italijski modeli sho priveli do viniknennya osoblivoyi maneri improvizacijnih prelyudij i novih morm chakon i pasakalij Predstavniki Do osnovnih kompozitoriv yaki reprezentuyut pivdennonimecku organnu shkolu u hronologichnomu poryadku nalezhat Jogann Shtaden Jogann Kaspar Kerl 1581 1634 1616 1667 1627 1693 1649 1725 bl 1652 1735 Georg Muffat 1653 1704 Jogann Pahelbel 1653 1706 bl 1656 1746 Literatura de Die Norddeutsche Schule Orgelmusik im protestantischen Norddeutschland zwischen 1517 und 1755 2 Bande Schott Mainz u a 2005 2009 Band 1 Die Zeit der Grundervater 1517 1629 2005 ISBN 3 7957 0531 2 Band 2 Blutezeit und Verfall 1620 1755 2009 ISBN 978 3 7957 0532 9 Hans Tischler Willi Apel The History of Keyboard Music to 1700 1972 Indiana University Press ISBN 0 253 21141 7