Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південний Тихоокеанський мандат (яп. 南洋群島 Nan'yō Guntō, англ. South Pacific Mandate) — мандатна територія, передана Лігою Націй в управління Японській імперії після поразки Німецької імперії в Першій світовій війні. Діяв з 1919 до 1947.
| яп. 南洋群島 Nan'yō Guntō англ. South Pacific Mandate Південний Тихоокеанський мандат | |||||
| Мандат Японська імперія | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Корор | ||||
| Мови | японська (офіційна) Австронезійські мови | ||||
| Державний устрій | Мандат Ліги Націй | ||||
| імператор | |||||
| - 1919–1926 | Імператор Тайсьо | ||||
| - 1926–1947 | Імператор Сьова | ||||
| губернатор | |||||
| - 1919–1923 (first) | Toshirō Tezuka | ||||
| - 1943–1946 (last) | [en] | ||||
| Історичний період | Японська імперія | ||||
| - Версальський договір 1919 | 28 червня 1919 | ||||
| - Підопічна територія ООН Тихоокеанські острови | 18 липня 1947 | ||||
| Валюта | Єна | ||||
| Сьогодні є частиною |  Палау Маршаллові острови  Північні Маріанські острови ( США) | ||||
| |||||
Історія
Відповідно до умов Британо-японського союзу, після початку Першої світової війни 23 серпня 1914 Японська імперія оголосила війну Німецькій імперії, і взяла участь у спільній з британцями облозі Ціндао — німецької військово-морської бази в китайській провінції Шаньдун. На Імператорський флот Японії було покладено завдання знищення і захисту судноплавних маршрутів в Тихому та Індійському океанах. У ході виконання цього завдання Імператорський флот в жовтні 1914 без опору зайняв німецькі володіння на Маріанських, Каролінських, Маршаллових островах і архіпелазі Палау.
По закінчення війни, згідно Паризької мирної конференції була офіційно визнана японська окупація колишніх німецьких колоній в Мікронезії північніше екватора, і Японська імперія отримала мандат Ліги Націй на управління цими територіями. Відповідно до умов мандата категорії «C», Японська імперія почала розвивати острови як складову частину своєї імперії. Була прийнята програма інтенсивного економічного розвитку і стимулювання імміграції. Незабаром число японських, окинавських і корейських іммігрантів стало вдвічі перевершувати кількість тубільців.
У 1930-х роках Імператорський флот Японії почав зводити на підмандатній території порти, летовища, зміцнення та іншу військову інфраструктуру. Робота велася таємно, бо була прямим порушенням Вашингтонської морської угоди. Острови розглядалися як «непотоплювані авіаносці», і відігравали важливу роль як з точки зору оборони власне Японських островів, так і для планів наступальної війни.
Військова окупація США (англ. United States military occupation) 1944-1947)
В ході боїв 1943-1945 років, в результаті Гілберто-Маршалловської і операцій збройних сил США японці поступово втратили контроль над цими островами.
В ході Другої світової війни Палау став головною метою захоплення для сил Альянсу. У 1944 році острів Пелелю став ареною інтенсивних боїв між американськими та японськими військами. Битва закінчилася перемогою союзників, але з великими втратами для обох сторін. Наприкінці тихоокеанської війни палаусців вижило лише менше 5 тис. Всі виживші японці по закінченню війни були репатрійовані з держави.
Мандат Ліги Націй був формально відкликаний Організацією Об'єднаних Націй в липні 1947 року, а управління Підопічною територією Тихоокеанські острови взяли на себе США.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний Тихоокеанський мандат |
- Annual report to the League of Nations on the administration of the South Sea islands under Japanese Mandate. [Tokyo]: Japanese Government. (Years 1921 to 1938)
- Arnold, Bruce Makoto. “Conflicted Childhoods in the South Seas: The Failure of Racial Assimilation in the Nan’yo”. The Tufts Historical Review Vol 4, No. 11 (Spring 2011) [1]
- Herbert Rittlinger, "Der Masslose Ozean", Stuttgart, Germany, 1939
- "Asia's Lands and Peoples", X Chapter : "Natural Basis of Japan" (P.196-285), section "South Seas" (p. 276-277).,1946
- Sion, Jules. "Asie des Moussons", Paris Librarie Armand Colin, (1928) I, 189-266, Chapter X "The Nature of Japan", section XIII "Japanese Colonial Empire" (p. 294-324), and section IV "Formosa and Southern Islands" (p. 314-320)
- Book "Asia", Chapter X "Japanese Empire" (p. 633-716), section "The Japanese islands in South Seas".
- Childress, David Hatcher,"The Lost City of Lemuria & The Pacific", 1988. Chapter 10 "The Pohnpei Island, in finding of sunken city"(p. 204-229)
Ресурси Інтернету
- Hiromitsu Iwamoto:
- Francis X. Hezel: A Brief Economic History of Micronesia
- Thomas F. King:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennij Tihookeanskij mandat yap 南洋群島 Nan yō Guntō angl South Pacific Mandate mandatna teritoriya peredana Ligoyu Nacij v upravlinnya Yaponskij imperiyi pislya porazki Nimeckoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni Diyav z 1919 do 1947 yap 南洋群島 Nan yō Guntō angl South Pacific Mandate Pivdennij Tihookeanskij mandat Mandat Yaponska imperiya 1919 1947 Prapor Seal Pivdennogo Tihookeanskogo mandatu istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Pivdennogo Tihookeanskogo mandatu na zahodi Tihogo okeanu Stolicya Koror Movi yaponska oficijna Avstronezijski movi Derzhavnij ustrij Mandat Ligi Nacij imperator 1919 1926 Imperator Tajso 1926 1947 Imperator Sova gubernator 1919 1923 first Toshirō Tezuka 1943 1946 last en Istorichnij period Yaponska imperiya Versalskij dogovir 1919 28 chervnya 1919 Pidopichna teritoriya OON Tihookeanski ostrovi 18 lipnya 1947 Valyuta Yena Sogodni ye chastinoyu Palau Marshallovi ostrovi Pivnichni Marianski ostrovi SShA Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij Tihookeanskij mandatIstoriyaVidpovidno do umov Britano yaponskogo soyuzu pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 23 serpnya 1914 Yaponska imperiya ogolosila vijnu Nimeckij imperiyi i vzyala uchast u spilnij z britancyami oblozi Cindao nimeckoyi vijskovo morskoyi bazi v kitajskij provinciyi Shandun Na Imperatorskij flot Yaponiyi bulo pokladeno zavdannya znishennya i zahistu sudnoplavnih marshrutiv v Tihomu ta Indijskomu okeanah U hodi vikonannya cogo zavdannya Imperatorskij flot v zhovtni 1914 bez oporu zajnyav nimecki volodinnya na Marianskih Karolinskih Marshallovih ostrovah i arhipelazi Palau Po zakinchennya vijni zgidno Parizkoyi mirnoyi konferenciyi bula oficijno viznana yaponska okupaciya kolishnih nimeckih kolonij v Mikroneziyi pivnichnishe ekvatora i Yaponska imperiya otrimala mandat Ligi Nacij na upravlinnya cimi teritoriyami Vidpovidno do umov mandata kategoriyi C Yaponska imperiya pochala rozvivati ostrovi yak skladovu chastinu svoyeyi imperiyi Bula prijnyata programa intensivnogo ekonomichnogo rozvitku i stimulyuvannya immigraciyi Nezabarom chislo yaponskih okinavskih i korejskih immigrantiv stalo vdvichi perevershuvati kilkist tubilciv U 1930 h rokah Imperatorskij flot Yaponiyi pochav zvoditi na pidmandatnij teritoriyi porti letovisha zmicnennya ta inshu vijskovu infrastrukturu Robota velasya tayemno bo bula pryamim porushennyam Vashingtonskoyi morskoyi ugodi Ostrovi rozglyadalisya yak nepotoplyuvani avianosci i vidigravali vazhlivu rol yak z tochki zoru oboroni vlasne Yaponskih ostroviv tak i dlya planiv nastupalnoyi vijni Vijskova okupaciya SShA angl United States military occupation 1944 1947 V hodi boyiv 1943 1945 rokiv v rezultati Gilberto Marshallovskoyi i operacij zbrojnih sil SShA yaponci postupovo vtratili kontrol nad cimi ostrovami V hodi Drugoyi svitovoyi vijni Palau stav golovnoyu metoyu zahoplennya dlya sil Alyansu U 1944 roci ostriv Pelelyu stav arenoyu intensivnih boyiv mizh amerikanskimi ta yaponskimi vijskami Bitva zakinchilasya peremogoyu soyuznikiv ale z velikimi vtratami dlya oboh storin Naprikinci tihookeanskoyi vijni palausciv vizhilo lishe menshe 5 tis Vsi vizhivshi yaponci po zakinchennyu vijni buli repatrijovani z derzhavi Mandat Ligi Nacij buv formalno vidklikanij Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij v lipni 1947 roku a upravlinnya Pidopichnoyu teritoriyeyu Tihookeanski ostrovi vzyali na sebe SShA LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij Tihookeanskij mandat Annual report to the League of Nations on the administration of the South Sea islands under Japanese Mandate Tokyo Japanese Government Years 1921 to 1938 Arnold Bruce Makoto Conflicted Childhoods in the South Seas The Failure of Racial Assimilation in the Nan yo The Tufts Historical Review Vol 4 No 11 Spring 2011 1 Herbert Rittlinger Der Masslose Ozean Stuttgart Germany 1939 Asia s Lands and Peoples X Chapter Natural Basis of Japan P 196 285 section South Seas p 276 277 1946 Sion Jules Asie des Moussons Paris Librarie Armand Colin 1928 I 189 266 Chapter X The Nature of Japan section XIII Japanese Colonial Empire p 294 324 and section IV Formosa and Southern Islands p 314 320 Book Asia Chapter X Japanese Empire p 633 716 section The Japanese islands in South Seas Childress David Hatcher The Lost City of Lemuria amp The Pacific 1988 Chapter 10 The Pohnpei Island in finding of sunken city p 204 229 Resursi InternetuHiromitsu Iwamoto Francis X Hezel A Brief Economic History of Micronesia Thomas F King