Microcavia australis (південна гірська каві) — вид гризунів родини кавієві, що мешкає в Аргентині між провінціями Жужуй і Санта-Крус і в Чилі в провінції Айсен
Microcavia australis | |
---|---|
Південна гірська каві (Microcavia australis) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Кавієві (Caviidae) |
Рід: | Microcavia |
Вид: | M. australis |
Біноміальна назва | |
Microcavia australis |
Середовище проживання
Мешкає в посушливих і напівпосушливих низинах і долинах. На південно-заході Аргентини, він віддає перевагу прибережним місцям проживання, лісовим масивам, чи піщані лісові площі. У провінції Буенос-Айрес, Аргентина, вид живе в районах, де немає наземного рослинного покриву, де чагарники (, ) є переважною рослинністю.
Зовнішні ознаки
Середня довжина: 22 см, вага 250–300 грам. Має дуже тіло без хвоста і головою, довжина якої втричі менша довжини тулуба. Має великі чорні очі, обведені білими кільцями і має великі вуха. Зуби їх постійно ростуть, потребуючи постійного гризіння й жування, щоб залишатися короткими.
Життєвий цикл
Вид полігінний. Сезон розмноження з серпня по квітень, більшість самиць народжує у вересні-жовтні. За спостереженнями в неволі середній період вагітності: 54-60 днів, середній розмір приплоду: три дитинча (діапазон: 1–5). Новонароджені важать лише 30 грам, але вкриті хутром з відкритими очима, здатні рухатись і здатні споживати тверду їжу на перший день життя. Отримують молоко лише кілька тижнів від будь-якої годувальної самиці в гаремі. В одномісячному віці відлучається від годування й стає повністю незалежним. Життя в дикій природі дуже коротке: поки ця гірська каві не стає жертвою основного ворога, малого грісона (Galictis cuja).
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- вебсайт МСОП
- Erin McCloskey, Tim Burford - Argentina: The Bradt Travel Guide / Bradt Travel Guides, 2006, p. 381
- Ronald M. Nowak - Walker's mammals of the world, Том 1 / JHU Press, 1999, p. 1666
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Microcavia australis pivdenna girska kavi vid grizuniv rodini kaviyevi sho meshkaye v Argentini mizh provinciyami Zhuzhuj i Santa Krus i v Chili v provinciyi AjsenMicrocavia australis Pivdenna girska kavi Microcavia australis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Kaviyevi Caviidae Rid Microcavia Vid M australis Binomialna nazva Microcavia australis I Geoffroy amp d Orbigny 1833 Seredovishe prozhivannyaMeshkaye v posushlivih i napivposushlivih nizinah i dolinah Na pivdenno zahodi Argentini vin viddaye perevagu priberezhnim miscyam prozhivannya lisovim masivam chi pishani lisovi ploshi U provinciyi Buenos Ajres Argentina vid zhive v rajonah de nemaye nazemnogo roslinnogo pokrivu de chagarniki ye perevazhnoyu roslinnistyu Zovnishni oznakiSerednya dovzhina 22 sm vaga 250 300 gram Maye duzhe tilo bez hvosta i golovoyu dovzhina yakoyi vtrichi mensha dovzhini tuluba Maye veliki chorni ochi obvedeni bilimi kilcyami i maye veliki vuha Zubi yih postijno rostut potrebuyuchi postijnogo grizinnya j zhuvannya shob zalishatisya korotkimi Zhittyevij ciklVid poliginnij Sezon rozmnozhennya z serpnya po kviten bilshist samic narodzhuye u veresni zhovtni Za sposterezhennyami v nevoli serednij period vagitnosti 54 60 dniv serednij rozmir priplodu tri ditincha diapazon 1 5 Novonarodzheni vazhat lishe 30 gram ale vkriti hutrom z vidkritimi ochima zdatni ruhatis i zdatni spozhivati tverdu yizhu na pershij den zhittya Otrimuyut moloko lishe kilka tizhniv vid bud yakoyi goduvalnoyi samici v garemi V odnomisyachnomu vici vidluchayetsya vid goduvannya j staye povnistyu nezalezhnim Zhittya v dikij prirodi duzhe korotke poki cya girska kavi ne staye zhertvoyu osnovnogo voroga malogo grisona Galictis cuja PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Dzherelavebsajt MSOP Erin McCloskey Tim Burford Argentina The Bradt Travel Guide Bradt Travel Guides 2006 p 381 Ronald M Nowak Walker s mammals of the world Tom 1 JHU Press 1999 p 1666 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi