Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Андрійович Пшеничников (1924—1986) — радянський військовик. Учасник Німецько-радянської війни, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1945).
| Микола Андрійович Пшеничников | |
|---|---|
| рос. Николай Андреевич Пшеничников | |
 | |
| Народження | 20 липня 1924 Урей 3-й, d, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР |
| Смерть | 1 квітня 1986 (61 рік) Ковилкіно, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Ковилкінський район |
| Національність | росіянин |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ | морська піхота, стрілецькі війська |
| Роки служби | 1942—1946; 1950—1956 |
| Звання | старший лейтенант |
| Формування | під час Німецько-радянської війни: • 83-тя окрема стрілецька бригада морської піхоти; • 989-ий стрілецький полк 226-ї стрілецької дивізії; • 683-ій стрілецький полк 151-ї стрілецької дивізії. |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |        |
Життєпис
Народився 20 липня 1924 року в селі Урей Краснослободського повіту Пензенської губернії (тепер — Урей 3-й у Темниковському районі Республіки Мордовія, Росія) у сім'ї селян Андрія Михайловича й Анни Федорівни Пшеничникових. Освіта 7 класів. Після закінчення школи Микола Андрійович поїхав до Тбілісі. Закінчив школу фабрично-заводського навчання. Трудову діяльність почав слюсарем на Тбіліському станко-інструментальному заводі.
М. А. Пшеничникова призвали до армії у серпні 1942 року. Пройшов курс молодого бійця, до діючої армії потрапив 14 жовтня 1942 року як стрілець 144-го окремого стрілецького батальйону Туапсинської військово-морської бази 83-ї окремої стрілецької бригади морської піхоти, яка згодом була включена до складу 56-ї армії Чорноморської групи військ Закавказького фронту.
Учасник Битви за Кавказ. Бойове хрещення прийняв під час Туапсинської операції у бою за село Фанагорійське (нині входить до муніципального утворення міста Гарячий Ключ) Краснодарського краю. З 4 лютого 1943 року Микола Пшеничников брав участь у десанті в Мисхако. У складі роти охорони штабу десанту воював на Малій землі в районі села Федотівка (сільський округ Мисхако), був нагороджений медаллю «За відвагу». Восени 1943 року він брав участь у Новоросійсько-Таманській операції, у складі свого підрозділу звільняв місто Новоросійськ, штурмував добре укріплену лінію німецької оборони Готенкопф, очищував від ворожих військ Таманський півострів. Був двічі поранений.
У листопаді 1943 року М. А. Пшеничников став командиром відділення 4-ї стрілецької роти 989-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту. Під час Київської оборонної операції 19-22 грудня 1943 року його відділення брало участь у відбитті контрудару 48-го танкового корпусу вермахту в районі Коростеня.
Пізніше, під час Житомирсько-Бердичівської операції М. А. Пшеничников відзначився у бою за Любар Житомирської області. 13 січня 1944 року він першим увірвався до населеного пункту та знищив трьох німецьких солдатів-факельників, які намагалися підпалити будинки, за що був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
Микола Андрійович брав участь у Рівненсько-Луцькій і Проскурівсько-Чернівецькій операціях, звільняв Шепетівку, Ізяслав і Надвірну. Під час Львівсько-Сандомирської операції брав участь у боях під Станіславом, у яких добре себе зарекомендував. Згодом його направили на короткотривалі армійські курси молодших лейтенантів, після закінчення яких у жовтні 1944 року Микола Андрійович був призначений командиром стрілецького взводу 683-го стрілецького полку 151-ї стрілецької дивізії 18-Ї армії. Брав участь у Карпатсько-Ужгородській операції, у битвах за міста Мукачево і Чоп.
У листопаді 1944 року 151-ша стрілецька дивізія була передана 7-ій гвардійській армії 2-го Українського фронту. Особливо відзначився Микола Андрійович у Будапештській операції. 7 грудня 1944 року взвод молодшого лейтенанта Пшеничникова у бою за Іклад під інтенсивним кулеметним і артилерійським вогнем ворога стрімким кидком першим увірвався до села, знищивши дві вогневі точки і 13 ворожих солдатів. Під час атаки молодший лейтенант Пшеничников був попереду й особистим прикладом надихав своїх бійців на виконання бойового завдання. За ці дії молодший лейтенант Пшеничников отримав другу медаль «За відвагу».
Неподалік від угорської столиці, біля села Сада 11 грудня 1944 року взвод Пшеничникова, прикриваючи правий фланг свого батальйону, відбив п'ять атак німецько-угорських військ, знищив 2 вогневі точки, 3 легких кулемети та до 15 ворожих солдатів. У критичний момент бою Микола Андрійович підняв своїх бійців у рукопашний бій і відкинув противника на початкові позиції, що убезпечило фланг батальйону та дозволило йому глибоко вклинитися у ворожу оборону. За це молодший лейтенант отримав орден Червоної Зірки
27 грудня взвод М. А. Пшеничникова отримав завдання під прикриттям артилерійського вогню прорвати оборону противника і захопити позицію на околиці населеного пункту Ракошсантмихаль (тепер XVI район Будапешта). Микола Андрійович зі своїм взводом увірвався до столичного передмістя і спочатку витіснив роту угорських солдатів. Однак, противники оточили невеликий загін (не більше 10 солдатів) Пшеничникова, і при підтримці 3 бронетранспортерів намагалися його знищити, проте Микола Андрійович з бійцями стійко утримували зайняті позиції. У запеклому бою рота противника зазнала важких утрат — 47 солдат убитими і два підбитих бронетранспортери. Коли становище взводу стало загрозливим, Микола Андрійович залишив п'ятьох бійців тримати оборону, а сам з п'ятьма іншими солдатами прорвав оточення, і з'єднавшись із основними силами батальйону, швидко повернувся з підкріпленням. Противник був остаточно розгромлений, а бойове завдання успішно виконане. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року молодшому лейтенанту Пшеничникову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Взимку 1945 року М. А. Пшеничников брав участь у вуличних боях у Будапешті. Після ліквідації оточеного в місті німецького гарнізону, 151-та стрілецька дивізія була передана до складу 26-ї армії 3-го Українського фронту, яка відбивала основний удар 6-ї танкової армії СС під час Балатонської операції. Наприкінці війни Микола Андрійович брав участь у Віденській операції, у складі свого підрозділу звільняв міста Еньїнг і Вашвар. Бойовий шлях він завершив біля містечка Лафніц в Австрії (за іншими даними — у Празі).
1946 року Микола Андрійович був звільнений у запас. Він повернувся до Мордовії, проте 1950 року його знову призвали на військову службу. 1954 року він закінчив Саратовське піхотне училище. До 1956 року служив у стройових частинах. У запас М. А. Пшеничников звільнився зі званням старшого лейтенанта. Жив у місті Ковилкіно Мордовської АРСР, працював бригадиром токарів на Ковилкінському електромеханічному заводі.
1 квітня 1986 року Микола Андрійович помер, похований у Ковилкіно.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» (28.04.1945);
- орден Леніна (28.04.1945);
- орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985);
- орден Червоної Зірки (21.12.1944);
- медалі, зокрема:
- дві медалі «За відвагу» (24.08.1943; 15.12.1944);
- медаль «За бойові заслуги» (25.06.1944);
- медаль «За оборону Кавказу».
Пам'ять
- Іменем Героя Радянського Союзу М. А. Пшеничникова названа вулиця у місті Ковилкіно, на будинку, де він проживав, установлена меморіальна дошка.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .
- Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно: в 2 кн. — М.: Высшая школа, 1976. — Т. 1. — С. 268. — 336 с.
- Геройская быль: очерки и зарисовки о Героях Советского Союза — уроженцах Мордовии. — Саранск: Мордовское кн. изд-во, 1985. — С. 273—275. — 376 с.
Посилання
- Пшеничников Микола Андрійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 13 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 12 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pshenichnikov Mikola Andrijovich Pshenichnikov 1924 1986 radyanskij vijskovik Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Mikola Andrijovich Pshenichnikovros Nikolaj Andreevich PshenichnikovNarodzhennya20 lipnya 1924 1924 07 20 Urej 3 j d Penzenska guberniya RSFRR SRSRSmert1 kvitnya 1986 1986 04 01 61 rik Kovilkino Mordovska ARSR RRFSR SRSRPohovannyaKovilkinskij rajonNacionalnistrosiyaninKrayina SRSRRid vijskmorska pihota strilecki vijskaRoki sluzhbi1942 1946 1950 1956Zvannyastarshij lejtenantFormuvannyapid chas Nimecko radyanskoyi vijni 83 tya okrema strilecka brigada morskoyi pihoti 989 ij strileckij polk 226 yi strileckoyi diviziyi 683 ij strileckij polk 151 yi strileckoyi diviziyi Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 20 lipnya 1924 roku v seli Urej Krasnoslobodskogo povitu Penzenskoyi guberniyi teper Urej 3 j u Temnikovskomu rajoni Respubliki Mordoviya Rosiya u sim yi selyan Andriya Mihajlovicha j Anni Fedorivni Pshenichnikovih Osvita 7 klasiv Pislya zakinchennya shkoli Mikola Andrijovich poyihav do Tbilisi Zakinchiv shkolu fabrichno zavodskogo navchannya Trudovu diyalnist pochav slyusarem na Tbiliskomu stanko instrumentalnomu zavodi M A Pshenichnikova prizvali do armiyi u serpni 1942 roku Projshov kurs molodogo bijcya do diyuchoyi armiyi potrapiv 14 zhovtnya 1942 roku yak strilec 144 go okremogo strileckogo bataljonu Tuapsinskoyi vijskovo morskoyi bazi 83 yi okremoyi strileckoyi brigadi morskoyi pihoti yaka zgodom bula vklyuchena do skladu 56 yi armiyi Chornomorskoyi grupi vijsk Zakavkazkogo frontu Uchasnik Bitvi za Kavkaz Bojove hreshennya prijnyav pid chas Tuapsinskoyi operaciyi u boyu za selo Fanagorijske nini vhodit do municipalnogo utvorennya mista Garyachij Klyuch Krasnodarskogo krayu Z 4 lyutogo 1943 roku Mikola Pshenichnikov brav uchast u desanti v Mishako U skladi roti ohoroni shtabu desantu voyuvav na Malij zemli v rajoni sela Fedotivka silskij okrug Mishako buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu Voseni 1943 roku vin brav uchast u Novorosijsko Tamanskij operaciyi u skladi svogo pidrozdilu zvilnyav misto Novorosijsk shturmuvav dobre ukriplenu liniyu nimeckoyi oboroni Gotenkopf ochishuvav vid vorozhih vijsk Tamanskij pivostriv Buv dvichi poranenij U listopadi 1943 roku M A Pshenichnikov stav komandirom viddilennya 4 yi strileckoyi roti 989 go strileckogo polku 226 yi strileckoyi diviziyi 1 go Ukrayinskogo frontu Pid chas Kiyivskoyi oboronnoyi operaciyi 19 22 grudnya 1943 roku jogo viddilennya bralo uchast u vidbitti kontrudaru 48 go tankovogo korpusu vermahtu v rajoni Korostenya Piznishe pid chas Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi M A Pshenichnikov vidznachivsya u boyu za Lyubar Zhitomirskoyi oblasti 13 sichnya 1944 roku vin pershim uvirvavsya do naselenogo punktu ta znishiv troh nimeckih soldativ fakelnikiv yaki namagalisya pidpaliti budinki za sho buv nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi Mikola Andrijovich brav uchast u Rivnensko Luckij i Proskurivsko Cherniveckij operaciyah zvilnyav Shepetivku Izyaslav i Nadvirnu Pid chas Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi brav uchast u boyah pid Stanislavom u yakih dobre sebe zarekomenduvav Zgodom jogo napravili na korotkotrivali armijski kursi molodshih lejtenantiv pislya zakinchennya yakih u zhovtni 1944 roku Mikola Andrijovich buv priznachenij komandirom strileckogo vzvodu 683 go strileckogo polku 151 yi strileckoyi diviziyi 18 Yi armiyi Brav uchast u Karpatsko Uzhgorodskij operaciyi u bitvah za mista Mukachevo i Chop U listopadi 1944 roku 151 sha strilecka diviziya bula peredana 7 ij gvardijskij armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Osoblivo vidznachivsya Mikola Andrijovich u Budapeshtskij operaciyi 7 grudnya 1944 roku vzvod molodshogo lejtenanta Pshenichnikova u boyu za Iklad pid intensivnim kulemetnim i artilerijskim vognem voroga strimkim kidkom pershim uvirvavsya do sela znishivshi dvi vognevi tochki i 13 vorozhih soldativ Pid chas ataki molodshij lejtenant Pshenichnikov buv poperedu j osobistim prikladom nadihav svoyih bijciv na vikonannya bojovogo zavdannya Za ci diyi molodshij lejtenant Pshenichnikov otrimav drugu medal Za vidvagu Nepodalik vid ugorskoyi stolici bilya sela Sada 11 grudnya 1944 roku vzvod Pshenichnikova prikrivayuchi pravij flang svogo bataljonu vidbiv p yat atak nimecko ugorskih vijsk znishiv 2 vognevi tochki 3 legkih kulemeti ta do 15 vorozhih soldativ U kritichnij moment boyu Mikola Andrijovich pidnyav svoyih bijciv u rukopashnij bij i vidkinuv protivnika na pochatkovi poziciyi sho ubezpechilo flang bataljonu ta dozvolilo jomu gliboko vklinitisya u vorozhu oboronu Za ce molodshij lejtenant otrimav orden Chervonoyi Zirki 27 grudnya vzvod M A Pshenichnikova otrimav zavdannya pid prikrittyam artilerijskogo vognyu prorvati oboronu protivnika i zahopiti poziciyu na okolici naselenogo punktu Rakoshsantmihal teper XVI rajon Budapeshta Mikola Andrijovich zi svoyim vzvodom uvirvavsya do stolichnogo peredmistya i spochatku vitisniv rotu ugorskih soldativ Odnak protivniki otochili nevelikij zagin ne bilshe 10 soldativ Pshenichnikova i pri pidtrimci 3 bronetransporteriv namagalisya jogo znishiti prote Mikola Andrijovich z bijcyami stijko utrimuvali zajnyati poziciyi U zapeklomu boyu rota protivnika zaznala vazhkih utrat 47 soldat ubitimi i dva pidbitih bronetransporteri Koli stanovishe vzvodu stalo zagrozlivim Mikola Andrijovich zalishiv p yatoh bijciv trimati oboronu a sam z p yatma inshimi soldatami prorvav otochennya i z yednavshis iz osnovnimi silami bataljonu shvidko povernuvsya z pidkriplennyam Protivnik buv ostatochno rozgromlenij a bojove zavdannya uspishno vikonane Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku molodshomu lejtenantu Pshenichnikovu bulo prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vzimku 1945 roku M A Pshenichnikov brav uchast u vulichnih boyah u Budapeshti Pislya likvidaciyi otochenogo v misti nimeckogo garnizonu 151 ta strilecka diviziya bula peredana do skladu 26 yi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu yaka vidbivala osnovnij udar 6 yi tankovoyi armiyi SS pid chas Balatonskoyi operaciyi Naprikinci vijni Mikola Andrijovich brav uchast u Videnskij operaciyi u skladi svogo pidrozdilu zvilnyav mista Enying i Vashvar Bojovij shlyah vin zavershiv bilya mistechka Lafnic v Avstriyi za inshimi danimi u Prazi 1946 roku Mikola Andrijovich buv zvilnenij u zapas Vin povernuvsya do Mordoviyi prote 1950 roku jogo znovu prizvali na vijskovu sluzhbu 1954 roku vin zakinchiv Saratovske pihotne uchilishe Do 1956 roku sluzhiv u strojovih chastinah U zapas M A Pshenichnikov zvilnivsya zi zvannyam starshogo lejtenanta Zhiv u misti Kovilkino Mordovskoyi ARSR pracyuvav brigadirom tokariv na Kovilkinskomu elektromehanichnomu zavodi 1 kvitnya 1986 roku Mikola Andrijovich pomer pohovanij u Kovilkino NagorodiMedal Zolota Zirka 28 04 1945 orden Lenina 28 04 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 11 03 1985 orden Chervonoyi Zirki 21 12 1944 medali zokrema dvi medali Za vidvagu 24 08 1943 15 12 1944 medal Za bojovi zaslugi 25 06 1944 medal Za oboronu Kavkazu Pam yatImenem Geroya Radyanskogo Soyuzu M A Pshenichnikova nazvana vulicya u misti Kovilkino na budinku de vin prozhivav ustanovlena memorialna doshka Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 Andreev S A Sovershyonnoe imi bessmertno v 2 kn M Vysshaya shkola 1976 T 1 S 268 336 s Gerojskaya byl ocherki i zarisovki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Mordovii Saransk Mordovskoe kn izd vo 1985 S 273 275 376 s PosilannyaPshenichnikov Mikola Andrijovich Sajt Geroi strany ros Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2021 Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 12 serpnya 2013