Путивльська фортеця — фортифікаційна споруда у м. Путивль (нині - Сумська область).
Путивльська фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
Плач Ярославни на стінах Путивльської фортеці | ||||
51°20′11″ пн. ш. 33°51′47″ сх. д. / 51.33639° пн. ш. 33.86306° сх. д.Координати: 51°20′11″ пн. ш. 33°51′47″ сх. д. / 51.33639° пн. ш. 33.86306° сх. д. | ||||
Тип | фортеця | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Путивль | |||
Тип будівлі | Фортеця | |||
Засновано | Х-ХІ століття | |||
Стан | Зруйнована | |||
Путивльська фортеця (Україна) | ||||
Історія
Путивль вперше згадується у Іпатіївському літописі в 1146 році як фортеця новгородських князів Ольговичів.
Згідно зі «Слова о полку Ігоревім», на стінах Путивльської фортеці плакала княжна Ярославна, яка чекала на чоловіка з половецького полону. Саме після невдалого походу Ігоря Святославовича па половців у 1186 році фортеця була безуспішно обложена людьми зі степів.
У центрі фортифікаційних споруд розташовувався княжий дитинець з храмами (тут знайдений фундамент храму Вознесіння часів князя Ігоря) та будинками.
Путивль завжди був прикордонним містом, тому в фортеці знаходилися чисельні гарнізони. Місто було значним торговельним центром з митницею, що збирала мито з купців, пропускні брами форту виконували роль постів.
6 серпня 1500 року Путивльські мури здалися під натиском Московії. Ця подія відбувалась на тлі військової кампанії Московських князівств проти Литвиі того ж року Путивль ввійшов до складу Російської держави. Тоді Путивльська кам'яна фортеця була однією з семи найбільших у Московії.
У XVI столітті Путивль став однією з головних фортець, яка захищала кордони Московії від нападів литовських феодалів, польської шляхти та кримських татар.
У другій половині XVII століття Путивль продовжував виконувати роль фортеці. Під час війни Туреччини з Польщею, коли у 1672 році турецька армія на чолі з султаном сунула в Україну, московітський цар Олексій Михайлович збирався з військом в Путивлі, щоб виступити звідти проти султана. Але, після укладення мирного договору Московії з Османською імперією у 1681 році та Польщею у 1686 році, фортеця втратила стратегічне значення, проте місто залишилось дуже значимим.
Зараз від фортеці збереглось дуже мало — це залишки північного валу та фундаменти храмів, рештки мурів і кілька перебудованих башт, які нині є частиною Мовчанського монастиря-фортеці та пам'яткою архітектури місцевого значення.
Галерея
- Руїни на місці Путивльської фортеці (теперішній вигляд 1)
- Руїни на місці Путивльської фортеці (теперішній вигляд 2)
Див. також
Джерела
- Стаття «Наш славетний край» [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Путивльської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (Про школу в Вікіпедії)
- Путивль. Місто Ярославни у сльозах [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Putivlska fortecya fortifikacijna sporuda u m Putivl nini Sumska oblast Putivlska fortecyaPlach Yaroslavni na stinah Putivlskoyi forteci51 20 11 pn sh 33 51 47 sh d 51 33639 pn sh 33 86306 sh d 51 33639 33 86306 Koordinati 51 20 11 pn sh 33 51 47 sh d 51 33639 pn sh 33 86306 sh d 51 33639 33 86306TipfortecyaStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaPutivlTip budivliFortecyaZasnovanoH HI stolittyaStanZrujnovanaPutivlska fortecya Ukrayina IstoriyaPutivl vpershe zgaduyetsya u Ipatiyivskomu litopisi v 1146 roci yak fortecya novgorodskih knyaziv Olgovichiv Zgidno zi Slova o polku Igorevim na stinah Putivlskoyi forteci plakala knyazhna Yaroslavna yaka chekala na cholovika z poloveckogo polonu Same pislya nevdalogo pohodu Igorya Svyatoslavovicha pa polovciv u 1186 roci fortecya bula bezuspishno oblozhena lyudmi zi stepiv U centri fortifikacijnih sporud roztashovuvavsya knyazhij ditinec z hramami tut znajdenij fundament hramu Voznesinnya chasiv knyazya Igorya ta budinkami Putivl zavzhdi buv prikordonnim mistom tomu v forteci znahodilisya chiselni garnizoni Misto bulo znachnim torgovelnim centrom z mitniceyu sho zbirala mito z kupciv propuskni brami fortu vikonuvali rol postiv 6 serpnya 1500 roku Putivlski muri zdalisya pid natiskom Moskoviyi Cya podiya vidbuvalas na tli vijskovoyi kampaniyi Moskovskih knyazivstv proti Litvii togo zh roku Putivl vvijshov do skladu Rosijskoyi derzhavi Todi Putivlska kam yana fortecya bula odniyeyu z semi najbilshih u Moskoviyi U XVI stolitti Putivl stav odniyeyu z golovnih fortec yaka zahishala kordoni Moskoviyi vid napadiv litovskih feodaliv polskoyi shlyahti ta krimskih tatar U drugij polovini XVII stolittya Putivl prodovzhuvav vikonuvati rol forteci Pid chas vijni Turechchini z Polsheyu koli u 1672 roci turecka armiya na choli z sultanom sunula v Ukrayinu moskovitskij car Oleksij Mihajlovich zbiravsya z vijskom v Putivli shob vistupiti zvidti proti sultana Ale pislya ukladennya mirnogo dogovoru Moskoviyi z Osmanskoyu imperiyeyu u 1681 roci ta Polsheyu u 1686 roci fortecya vtratila strategichne znachennya prote misto zalishilos duzhe znachimim Zaraz vid forteci zbereglos duzhe malo ce zalishki pivnichnogo valu ta fundamenti hramiv reshtki muriv i kilka perebudovanih basht yaki nini ye chastinoyu Movchanskogo monastirya forteci ta pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya GalereyaRuyini na misci Putivlskoyi forteci teperishnij viglyad 1 Ruyini na misci Putivlskoyi forteci teperishnij viglyad 2 Div takozhGluhivska fortecya Novgorod Siverska fortecya Sumska fortecya Rilska fortecyaDzherelaPortal Fortifikaciya Stattya Nash slavetnij kraj 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Putivlskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli internat I III stupeniv 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Pro shkolu v Vikipediyi Putivl Misto Yaroslavni u slozah 27 listopada 2010 u Wayback Machine