Миколаївський Пустинно Рихлівський монастир УПЦ МП знаходиться в селі Рихли Коропського району Чернігівської області в У

Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир УПЦ (МП) знаходиться в селі Рихли, Коропського району Чернігівської області в Україні, під контролем Ніжинської єпархії УПЦ МП.

Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир УПЦ (МП)
Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир УПЦ (МП)
51°40′51″ пн. ш. 32°52′41″ сх. д. / 51.68083° пн. ш. 32.87806° сх. д. / 51.68083; 32.87806Координати: 51°40′51″ пн. ш. 32°52′41″ сх. д. / 51.68083° пн. ш. 32.87806° сх. д. / 51.68083; 32.87806
Тип споруди	монастир
Розташування	Україна, Рихли
Початок будівництва	1666 р.
Зруйновано	1922 р.
Відбудовано	2004 р.
Стиль	українське бароко
Належність	УПЦ(МП)
Адреса	с. Рихли, Коропський район, Чернігівська область
Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир (Україна)

Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Миколаївський монастир.

Географія

Розташований на найвищій точці Чернігівщини — висоті 212 метрів над рівнем моря.

Історія

Чого не встигли зруйнувати люди — довершує час

Московсько-польські часи

Наприкінці XVI століття в цій лісовій пустині стояла дерев'яна церква, і в майбутньому біля неї з'явилась чудотворна ікона Святителя Миколая, надіслана Богом, для укріплення віри українського народу. Вона стала одним із центром православ'я на Чернігівській землі, яку Московія змушена була повернути до складу Київської митрополії після Деулінського перемир'я 1618.

Легенди

За легендою, одному з місцевих мешканців, пасічнику, з'явилась на клені ікона Святителя Миколая. Він забрав її додому, проте на ранок ікона знову з'явилась на тому ж дереві. Так повторялось декілька разів, перш чим чоловік зрозумів, що таким чином Святитель вказує закласти на цьому місці дзвіницю, що і було зроблено. Перший час служба правилась в ній лише двічі на рік — на «зимового» (19 грудня) і «літнього» (22 травня) Миколая…

Розквіт

Спочатку ченці, які приходили сюди з різних монастирів, жили в печерах, згодом звели житлові приміщення, трапезну, церкву на місці явлення ікони. 1666, стараннями архієпископа Лазаря Барановича і братів Многогрішних — Василя і Гетьмана Даміана, монастир твердо став на ноги. Йому передано багато сіл, сінокосів, переправ через Десну, млинів. 1754 знищений пожежею, але швидко відбудований.

Під кінець свого існування обитель мала 950 га орних земель, 800 га сінокосів, 25 сіл і 18 км річки Десни. А ще — 5 храмів і 100 будівель, споруджених на 37 гектарах — майже нинішня Києво-Печерська Лавра. Було 300 монахів і послушників, діяли п'ять храмів, створений навіть печерний комплекс.

У монастирі зберігався, шанований козаками, образ св. Миколая, на якому риза була виконана коштом «Війська Запорозького полковника миргородського Данила Апостола». У головній церкві була також мистецька срібна дарохранительниця, виконана у 1749.

Занепад

Після встановлення в Україні більшовицької влади, почалися гоніння на віру. 1922 монастир закрили, а братію монастиря на чолі з архімандритом Євгенієм вигнали з обителі. Починаючи з 1930-их років стіни храму, за вказівкою місцевої влади, розібрали на будівництво дороги.

У пізні часи СРСР впритул до північного краю гостинного двору обителі було побудовано село Рихли.

Відродження

2004 року почалось відродження монастиря. 13.07.2006 р. Синод УПЦ МП вирішив відкрити Пустинно-Рихловський Свято-Миколаївський чоловічий монастир у с. Рихли Коропського району Чернігівської області. 28.07.2019 синод перетворив монастир на Миколаївський Пустинно-Рихлівський жіночий монастир.

Намісники (з 2006)

Чоловічий монастир (2006—2019)

Серафим (Варварін) — 13.07.2006 — 22.11.2008
Гурій (Фіров) — 22.11.2008 — 27.10.2015
Єлисей (Ткаченко) — 27.10.2015 — 28.07.2019

Жіночий монастир (з 2019)

Олімпіада (Михайлович) — з 28.07.2019

Див. також

Список мурованих храмів у стилі українського бароко

Примітки

ЖУРНАЛ № 32 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 13.07.2006 року [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 10.05.2021
ЖУРНАЛ № 22 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 28.07.2019 року — процитовано 10.05.2021
ЖУРНАЛ № 134 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 22.11.2008 року [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 10.05.2021
. sinod.church.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.

Джерела та література

Мицик Ю. А. Рихлівський Пустинно-Микільський монастир [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 208. — .

Література

Пустинно-Рихлівський Миколаївський чоловічий монастир ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
(рос.)
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

[start-1] ЖУРНАЛ № 32 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 13.07.2006 року [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 10.05.2021

[rename-2] ЖУРНАЛ № 22 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 28.07.2019 року — процитовано 10.05.2021

[second-3] ЖУРНАЛ № 134 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 22.11.2008 року [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 10.05.2021

[third-4] . sinod.church.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.