Пума Пунку («Ворота Пуми») (кеч. Puma Punku) — мегалітичний об'єкт старовини в Болівії поблизу старовинного міста Тіуанако.
Пума Пунку | |
---|---|
16°33′41″ пд. ш. 68°40′46″ зх. д. / 16.56138888891677752° пд. ш. 68.67944444447178398° зх. д.Координати: 16°33′41″ пд. ш. 68°40′46″ зх. д. / 16.56138888891677752° пд. ш. 68.67944444447178398° зх. д. | |
Країна | Болівія |
Тип | оаза і археологічна пам'ятка |
Пума Пунку Пума Пунку (Болівія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Донині незрозуміло технологію виготовлення та призначення каменів Пума Пунку. Кам'яні блоки комплексу Пума Пунку — це не лише наймасивніші моноліти, вагою від 22 до 131 тонни (менші впродовж тисячоліть населення взяло для своїх потреб), із червоного пісковику, андезиту й сірого діориту — місцевих порід, деякі з яких важко піддаються обробці. Однак, вони майстерно оброблені, в них з великою точністю вирізано пази, кромки, отвори, східчасті площини усередині моноліту складної геометричної форми, карнизи, лунки, замки. І це не архітектурні деталі, не частини кам'яних фризів тощо, а технологічні елементи — як у деталей дитячого «конструктора». Встановлено, що частину блоків для Пума Пунку добували в гранітному кар'єрі за 90 км від будівельного майданчика, і потім піднімали у місто. Для скріплення блоків невідомі стародавні будівельники використовували штирі із заліза, міді та нікелю.
Пам'ятка датується періодом 500 рік до н. е. — 1000 рік.
У XVI столітті іспанський колоніст Гарсіласо Де Ла Вега, вражений побаченим, записав в «Коментарях про царство інків»:
«Це неможливо уявити. А коли побачиш своїми очима, починає здаватися, що тут не обійшлося без чаклунства й що ця справа рук демонів, а не людей. Він побудований з таких величезних каменів і в такій безлічі, що відразу виникають питання, як індіанці добували ці камені і як доставляли їх сюди, як обробляли їх і ставили один на одного з такою точністю? Адже вони не користувалися ні залізом, ні сталлю для того, щоб проникати в скелю, обтісувати й полірувати камінь. У них не було ні волів, ні возів для перевезення, хоча в усьому світі не найдеться таких возів і волів, щоб упоратися із цим завданням — настільки величезні ці брили й настільки важкі гірські стежки, якими їх доставляли».
Див. також
Література
Посилання
- Interactive Archaeological Investigation at Pumapunku Temple (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puma Punku Vorota Pumi kech Puma Punku megalitichnij ob yekt starovini v Boliviyi poblizu starovinnogo mista Tiuanako Puma Punku16 33 41 pd sh 68 40 46 zh d 16 56138888891677752 pd sh 68 67944444447178398 zh d 16 56138888891677752 68 67944444447178398 Koordinati 16 33 41 pd sh 68 40 46 zh d 16 56138888891677752 pd sh 68 67944444447178398 zh d 16 56138888891677752 68 67944444447178398Krayina BoliviyaTipoaza i arheologichna pam yatkaPuma PunkuPuma Punku Boliviya Mediafajli u Vikishovishi Detal hramovogo kompleksu Puma Punku Vorota Pumi OpisDonini nezrozumilo tehnologiyu vigotovlennya ta priznachennya kameniv Puma Punku Kam yani bloki kompleksu Puma Punku ce ne lishe najmasivnishi monoliti vagoyu vid 22 do 131 tonni menshi vprodovzh tisyacholit naselennya vzyalo dlya svoyih potreb iz chervonogo piskoviku andezitu j sirogo dioritu miscevih porid deyaki z yakih vazhko piddayutsya obrobci Odnak voni majsterno obrobleni v nih z velikoyu tochnistyu virizano pazi kromki otvori shidchasti ploshini useredini monolitu skladnoyi geometrichnoyi formi karnizi lunki zamki I ce ne arhitekturni detali ne chastini kam yanih friziv tosho a tehnologichni elementi yak u detalej dityachogo konstruktora Vstanovleno sho chastinu blokiv dlya Puma Punku dobuvali v granitnomu kar yeri za 90 km vid budivelnogo majdanchika i potim pidnimali u misto Dlya skriplennya blokiv nevidomi starodavni budivelniki vikoristovuvali shtiri iz zaliza midi ta nikelyu Pam yatka datuyetsya periodom 500 rik do n e 1000 rik U XVI stolitti ispanskij kolonist Garsilaso De La Vega vrazhenij pobachenim zapisav v Komentaryah pro carstvo inkiv Ce nemozhlivo uyaviti A koli pobachish svoyimi ochima pochinaye zdavatisya sho tut ne obijshlosya bez chaklunstva j sho cya sprava ruk demoniv a ne lyudej Vin pobudovanij z takih velicheznih kameniv i v takij bezlichi sho vidrazu vinikayut pitannya yak indianci dobuvali ci kameni i yak dostavlyali yih syudi yak obroblyali yih i stavili odin na odnogo z takoyu tochnistyu Adzhe voni ne koristuvalisya ni zalizom ni stallyu dlya togo shob pronikati v skelyu obtisuvati j poliruvati kamin U nih ne bulo ni voliv ni voziv dlya perevezennya hocha v usomu sviti ne najdetsya takih voziv i voliv shob uporatisya iz cim zavdannyam nastilki velichezni ci brili j nastilki vazhki girski stezhki yakimi yih dostavlyali Div takozhDavni sporudi j kamenolomni AmerikiLiteraturaPosilannyaInteractive Archaeological Investigation at Pumapunku Temple angl