Давні споруди й каменоломні Америки.
Каменоломні та технології обробки каменю давніх народів Америки іноді не тільки не поступалися досягненням Старого Світу, але й часом перевершували їх. Обсяги видобутку, обробки та транспортування каменю з огляду на умови виключно ручних робіт і відсутність колісних пристроїв і гужового транспорту є вражаючими, вони значно перевищують об'єми розробок каменю в Давньому Єгипті. Оцінити ці роботи дозволяють величезні споруди доколумбових цивілізацій Америки. Наведемо кілька прикладів.
У місті Теотіуакан, що неподалік сучасного Мехіко, розташовані найбільші піраміди Месоамерики, зокрема Піраміда Сонця і Піраміда Місяця. Піраміда Сонця є другою за висотою у світі після піраміди Хеопса в Єгипті. Вона побудована близько 150 р. до Р. Х. і є 5-ярусною спорудою з плоскою вершиною. Її висота — 64,5 м, довжина сторін при основі близько 210 м, загальний об'єм — 993 тис. м3. Піраміда Сонця побудована з каменю, глини та ґрунту в період між 200 і 450 рр. по Христу, її висота сягає 42 м.
Фортеця Саксайуаман, що височить над стародавньою столицею інків Куско, вражає масивністю своїх стін . Вони складені з велетенських майстерно підігнаних один до одного каменів андезиту вагою від десятків кілограмів до 150 т. Особливістю є так звана «інкська кладка», яка відрізняється відсутністю симетрії і зв'язуючих (цементу, вапна) й надзвичайною щільністю прилягання сусідніх каменів, що справляє враження «злипання» каменів . Поряд із фортецею розташований видобувний кар'єр, у боках якого вирізані прямокутні й гранчасті гроти, кімнати, переходи, сходинки — при цьому більшість поверхонь відшліфовано.
До сьогодні залишається незрозумілою технологія виготовлення та призначення каменів Пума Пунку («Ворота Пуми») в Болівії поблизу старовинного міста Тіуанако. Кам'яні блоки храмового комплексу Пума Пунку — це велетенські моноліти, вагою від 22 до 1000 т (менші блоки населення вилучило для своїх потреб), із червоного граніту, андезиту й сірого діориту — твердих і міцних порід, що важко піддаються обробці.
Одним із найвражаючих будівельних об'єктів Південної Америки є бруковані чотирикутними плитами дороги інків, які двома магістралями простягалися з півночі на південь континенту більш ніж на 3000 км і потребували масштабних довготривалих робіт з видобутку каменю.
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davni sporudi j kamenolomni Ameriki Kamenolomni ta tehnologiyi obrobki kamenyu davnih narodiv Ameriki inodi ne tilki ne postupalisya dosyagnennyam Starogo Svitu ale j chasom perevershuvali yih Obsyagi vidobutku obrobki ta transportuvannya kamenyu z oglyadu na umovi viklyuchno ruchnih robit i vidsutnist kolisnih pristroyiv i guzhovogo transportu ye vrazhayuchimi voni znachno perevishuyut ob yemi rozrobok kamenyu v Davnomu Yegipti Ociniti ci roboti dozvolyayut velichezni sporudi dokolumbovih civilizacij Ameriki Navedemo kilka prikladiv U misti Teotiuakan sho nepodalik suchasnogo Mehiko roztashovani najbilshi piramidi Mesoameriki zokrema Piramida Soncya i Piramida Misyacya Piramida Soncya ye drugoyu za visotoyu u sviti pislya piramidi Heopsa v Yegipti Vona pobudovana blizko 150 r do R H i ye 5 yarusnoyu sporudoyu z ploskoyu vershinoyu Yiyi visota 64 5 m dovzhina storin pri osnovi blizko 210 m zagalnij ob yem 993 tis m3 Piramida Soncya pobudovana z kamenyu glini ta gruntu v period mizh 200 i 450 rr po Hristu yiyi visota syagaye 42 m Fortecya Saksajuaman sho visochit nad starodavnoyu stoliceyu inkiv Kusko vrazhaye masivnistyu svoyih stin Voni skladeni z veletenskih majsterno pidignanih odin do odnogo kameniv andezitu vagoyu vid desyatkiv kilogramiv do 150 t Osoblivistyu ye tak zvana inkska kladka yaka vidriznyayetsya vidsutnistyu simetriyi i zv yazuyuchih cementu vapna j nadzvichajnoyu shilnistyu prilyagannya susidnih kameniv sho spravlyaye vrazhennya zlipannya kameniv Poryad iz forteceyu roztashovanij vidobuvnij kar yer u bokah yakogo virizani pryamokutni j granchasti groti kimnati perehodi shodinki pri comu bilshist poverhon vidshlifovano Do sogodni zalishayetsya nezrozumiloyu tehnologiya vigotovlennya ta priznachennya kameniv Puma Punku Vorota Pumi v Boliviyi poblizu starovinnogo mista Tiuanako Kam yani bloki hramovogo kompleksu Puma Punku ce veletenski monoliti vagoyu vid 22 do 1000 t menshi bloki naselennya viluchilo dlya svoyih potreb iz chervonogo granitu andezitu j sirogo dioritu tverdih i micnih porid sho vazhko piddayutsya obrobci Odnim iz najvrazhayuchih budivelnih ob yektiv Pivdennoyi Ameriki ye brukovani chotirikutnimi plitami dorogi inkiv yaki dvoma magistralyami prostyagalisya z pivnochi na pivden kontinentu bilsh nizh na 3000 km i potrebuvali masshtabnih dovgotrivalih robit z vidobutku kamenyu Literaturared Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Davni sporudi j kamenolomni Ameriki amp oldid 38380866