Пульсар Вітрил

Пульсар Вітрил (англ. Vela Pulsar, PSR J0835-4510 або PSR B0833-45) — це радіо-, оптичний, рентгенівський і гамма-пульсар, пов'язаний із залишком наднової Вітрил.

Пульсар Вітрил

Пульсар Вітрил та оточуючий його плеріон (туманність з вітром пульсара)
Дані спостереження Епоха J2000
Сузір’я	Вітрила
Пряме піднесення	08^г 35^х 20.65525^с
Схилення	-45° 10′ 35.1545″
Видима зоряна величина (V)	23.6
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	{{{radial_v}}} км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: {{{prop_mo_ra}}} мас/р Схил.: {{{prop_mo_dec}}} мас/р
Паралакс (π)	{{{parallax}}} ± {{{p_error}}} мас
Відстань	959+248 −163 св. р. (294+76 −50 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	{{{absmag_v}}}
Інші позначення
HU Vel, PSR J0835-4510, PSR B0833-45, 4U 0833-45, 2CG 263-02,  0833.6-4500,  J0834-4511,  0833-450, INTEGRAL1 5, SNR G263.6-02.8

Характеристики

Пульсар обертається 11,195 разів на секунду (тобто має період 89,33 мілісекунд — найкоротший відомий на момент його відкриття), а залишок від вибуху наднової за оцінками розширюється зі швидкістю 1 200 км/с.

Пульсар має третій за яскравістю видимий компонент серед всіх відомих пульсарів (V = 23,6 видимої зоряної величини), який пульсує двічі для кожного радіоімпульсу.

Крім того, пульсар Вітрил є найяскравішим постійним об'єктом на небі у високоенергетичних гамма-променях.

Дослідницькі кампанії

Зв'язок пульсара Вітрил із залишком наднової Вітрил, встановили астрономи Університету Сіднея 1968 року. Це був прямий спостережуваний доказ того, що наднові утворюють нейтронні зорі.

Дослідження, проведені Келлоггом із колегами на даних супутника UHURU в 1970-71 роках показали, що пульсар Вітрил і об'єкт Вітрила Х є окремими, але просторово пов'язаними об'єктами. Термін Вітрила Х використовувався, щоб описати весь залишок наднової, але Вейлер і Панагія 1980 року встановили, що Вітрила Х насправді є плеріоном, що розташований у більш тьмяному залишку наднової^[] та рухається енергією (вітром) пульсара.

12 травня 2015 року НАСА запустило дослідницьку повітряну кулю з Аліс-Спрингс у Північній території Австралії, яка несла кілька інструментів, розроблених у межах спільного проекту Нагойского університету й університету Кобе в Японії для вимірювання випромінювання гамма-променів від пульсара Вітрил. Політ мав завершитися біля Лонгріч, Квінсленд, після заходу сонця.

Позначення

Пульсар іноді називають , але це явище окреме і від пульсара, і від туманності Вітрила Х. Радіо-огляд області Вітрила-Puppis А телескопом Міллс Кросс у 1956-57 роках виділив три сильні джерела радіовипромінювання: Вітрила X, Вітрила Y та Вітрила Z. Ці джерела є спостережувано близькими до залишку наднової Puppis A, який також є сильним джерелом рентгенівського і радіо- випромінення.

Пульсар і пов'язану з ним туманність не слід плутати з — розташованою неподалік, але не пов'язаною масивною рентгенівською подвійною зорею.

У музиці

Випромінення пульсара Вітрил і пульсара PSR B0329+54 були перетворені в чутний звук французьким композитором Жерара Гризе і використані у творі Ле-нуар-де-л'етуаль (фр. Le noir de l'étoile, букв. «Чорнота зорі», 1989-90).

Галерея

• Цикл імпульсного гамма-випромінювання від пульсара Вітрил
• Положення пульсара Вітрил в Чумацькому шляху
• Відео реактивних частинок пульсара Вітрил

Примітки

1. Vela pulsar. SIMBAD. Процитовано 9 січня 2013.
2. ; De Luca, A.; Mignani, R. P.; Bignami, G. F. (November 2001). The Distance to the Vela Pulsar Gauged with Hubble Space Telescope Parallax Observations. Astrophys. J. 561 (2): 930—937. arXiv:astro-ph/0107282. Bibcode:2001ApJ...561..930C. doi:10.1086/323377.
3. Manchester, R. N.; Hobbs, G. B.; Teoh, A.; Hobbs, M. (August 2005). ATNF Pulsar Catalogue: J0835-4510. VizieR Online Data Catalog. Bibcode:2005yCat.7245....0M.
4. Lyne, Andrew G.; Graham-Smith, Francis (1998). Pulsar Astronomy (вид. 2nd). Cambridge University Press. ISBN .
5. Mignani, R. P.; Zharikov, R. P.; (October 2007). The Optical Spectrum of the Vela Pulsar. Astronomy and Astrophysics. 473 (3): 891. arXiv:0707.2036. Bibcode:2007A&A...473..891M. doi:10.1051/0004-6361:20077774.
6. Large, M. I.; Vaughan, A. E.; Mills, B. Y. (October 1968). A Pulsar Supernova Association?. Nature. 20 (5165): 340—341. Bibcode:1968Natur.220..340L. doi:10.1038/220340a0.
7. Kellogg, E.; Tananbaum, H.; Harnden, F. R., Jr.; Gursky, H.; Giacconi, R.; Grindlay, J. (August 1973). The X-ray Structure of the Vela X Region Observed from Uhuru. The Astrophysical Journal. 183: 935—940. Bibcode:1973ApJ...183..935K. doi:10.1086/152279.
8. Weiler, K. W.; Panagia, N. (October 1980). Vela X and the Evolution of Plerions. Astronomy and Astrophysics. 90 (3): 269—282. Bibcode:1980A&A....90..269W.
9. Jeffery, Mark; Sleath, Emma (12 травня 2015). Huge research balloon launched in Alice Springs to observe neutron star Vela Pulsar. . Australia. Процитовано 12 травня 2015.
10. Rishbeth, H. (December 1958). Radio Emission from the Vela-Puppis Region. Australian Journal of Physics. 11 (4): 550—563. Bibcode:1958AuJPh..11..550R. doi:10.1071/PH580550.
11. Del Re, Giuseppe (2000). The Cosmic Dance: Science Discovers the Mysterious Harmony of the Universe. Philadelphia: Templeton Foundation. с. 24–25. ISBN .
12. Luminet, Jean-Pierre (2011). Illuminations: Cosmos et esthétique (фр.). Paris: Odile Jacob. с. 419—420. ISBN .
13. Gérard Grisey (1946-1998): Le Noir de l'Étoile (1989-1990) (фр.). IRCAM. Процитовано 12 січня 2016.

Посилання

• Пульсар Вітрил на SIMBAD
• Пульсар Вітрил в базі NASA/IPAC Extragalactic Database

Координати: 08^г 35^м 20.65525^с, −45° 10′ 35.1545″