Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Психічне або душевне означення ряду категорій та понять в гуманітарних науках зміст його залежить від ідеологічних устав

Психічне

Психічне

Психічне або душевне — означення ряду категорій та понять в гуманітарних науках, зміст його залежить від ідеологічних уставок автора.

Нині найчастіше психічне означає внутрішній суб'єктивний світ живої істоти, доступний для вивчення у своїх поведінкових проявах, відповідає іменнику психіка.

Етимологія

Психічне — похідне від психея або психіка. Слово на наших теренах ввійшло у науковий вжиток у XIX ст. як синонім душевного. Останнє, щільно пов'язане з богослов'ям, було витіснене в XX ст. в роки панування комуністичного режиму. За цієї доби "психічне" вживається як похідне від "психіка". Якщо ж бути точним, обидва слова є кальками д.-гр. ψυχικός або фр. psychique (значення однакове — душевне, духовне ).

Підходи

У матеріалістичному світогляді психічне означає внутрішній суб'єктивний світ живої істоти, доступний для вивчення у своїх зовнішніх проявах. У цьому випадку послуговуються терміном психіка, а психічне зводиться до індивідуальних та колективних явищ, які досліджуються методами психології. В безпосередньому досвіді, це — знайомі кожному о́брази, смисли, психічні процеси (мова, мислення, уява,..) стани та властивості. Близьким до цього розуміння психічного є слово психологічне, яке позначає все, що може цікавити психологію як науку.

У метафізичній традиції психічне розуміється як особлива сутність, що характеризується довільним рухом та відчуттям (Арістотель, "Про душу") або мисленням (у працях Декарта душа тотожна його поняттю "свідомість").
Обидва мислителі розглядали відношення психічного та тілесного, і по-різному його бачили. Для першого душа — принцип існування всього живого, ентелехія живих організмів. Другий бачить свідомість як окрему субстанцію, на рівні з матерією; здатність до відчуття та переживання закладена в живому тілі, вищі ж прояви психічного (пізнання, мислення) притаманні лише людині. У метафізиці проблема природи психічного є складовою основного питання філософії.

У філософсько-релігійній та ідеалістичній традиції поширені поняття: психічна (або душевна) субстанція, психічне буття, світ душі та ряд подібних. Психічне (душевне) розглядається у відношенні до тілесного, з іншого боку до духовного. Спільним у творах цих напрямків є те, що індивідуальна психіка пов'язана зі всеохопним ідеальним началом (абсолютні ідеї Платона, подих Божий Книги Буття), а тіло є лиш тимчасовим (для земного життя) інструментом душі.

Психофізична та психофізіологічна проблема

Питання психічного постає у рамках ключових для деяких наук, зокрема, для психології проблем.

Незалежно від сфери дослідження та світоглядних установок авторів, будь-яке вчення гуманітарного циклу наук вимушене розглядати два відношення:

  • об'єктивної (предметна, просторова) та суб'єктивної (внутрішня, психічна) дійсності,
  • тілесного (функції мозку) та духовного (психічна діяльність та її плоди) начала людини.

(Психофізична проблема), пов'язана з першим відношенням (фізичне і психічне) постала вже дві з половиною тисячі літ тому в працях античних авторів. Створене з позицій гілоїзму вчення Геракліта «Про природу», матеріалізм Демокріта та ідеалістичне вчення Платона розглядали зв'язок зовнішнього світу речей та душі людини.

Не менш давньою виглядає психофізіологічна проблема.

Одним з видатних дослідників обох питань можна вважати Картезія. Концепція , запропонована в рамках дуалістичного вчення декартового учня , "розв'язувала" проблеми шляхом взаємного відчуження психічного та тілесного. Як окремі самостійні сутності, вони наділялись незалежним існуванням та власними законами; не могли бути зведеними або виведеними одна з одної. Нефізична душа здатна впливати на матеріальне тіло — от і вся можлива їх взаємодія, за Декартом. Звичайно, таке розуміння не було задовільним і неодноразово критикувалось.
Важливим висновком з розглянутих проблем є невирішеність таких питань як:

  • можливість/неможливість побудови об'єктивного дослідження психічного;
  • принципів побудови практик у сфері психічного (навчання, праця, терапія);
  • світоглядні установки як для наукової діяльності, так і життєдіяльности в цілому.

Дотичною до вищезгаданих є проблема психогнозису, тобто достовірності знання щодо психічної реальности.

Див. також

Джерела

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідникю. За ред. М.-Л.А. Чепи. - К.: ДП."Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. - 302 с. .
  2. Нарис історії Ψ М. Г. Ярошевського
  3. див. А. Е. Лихачов. Духовно-нравственная жизнь в категориях психологии
  4. [1]А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. Основы теоретической психологии; М.: ИНФРА-М, 1998
  5. Психология. Словарь-справочник. Р. С. Немов, — М., ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. Т. 2, стор. 170.
  6. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Проблема объективного метода в психологии. "Вопросы философии". 1977, №7; "Постнеклассическая психология". 2004, №1

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Psihichne abo dushevne oznachennya ryadu kategorij ta ponyat v gumanitarnih naukah zmist jogo zalezhit vid ideologichnih ustavok avtora Nini najchastishe psihichne oznachaye vnutrishnij sub yektivnij svit zhivoyi istoti dostupnij dlya vivchennya u svoyih povedinkovih proyavah vidpovidaye imenniku psihika Etimologiya Psihichne pohidne vid psiheya abo psihika Slovo na nashih terenah vvijshlo u naukovij vzhitok u XIX st yak sinonim dushevnogo Ostannye shilno pov yazane z bogoslov yam bulo vitisnene v XX st v roki panuvannya komunistichnogo rezhimu Za ciyeyi dobi psihichne vzhivayetsya yak pohidne vid psihika Yaksho zh buti tochnim obidva slova ye kalkami d gr psyxikos abo fr psychique znachennya odnakove dushevne duhovne Pidhodi U materialistichnomu svitoglyadi psihichne oznachaye vnutrishnij sub yektivnij svit zhivoyi istoti dostupnij dlya vivchennya u svoyih zovnishnih proyavah U comu vipadku poslugovuyutsya terminom psihika a psihichne zvoditsya do individualnih ta kolektivnih yavish yaki doslidzhuyutsya metodami psihologiyi V bezposerednomu dosvidi ce znajomi kozhnomu o brazi smisli psihichni procesi mova mislennya uyava stani ta vlastivosti Blizkim do cogo rozuminnya psihichnogo ye slovo psihologichne yake poznachaye vse sho mozhe cikaviti psihologiyu yak nauku U metafizichnij tradiciyi psihichne rozumiyetsya yak osobliva sutnist sho harakterizuyetsya dovilnim ruhom ta vidchuttyam Aristotel Pro dushu abo mislennyam u pracyah Dekarta dusha totozhna jogo ponyattyu svidomist Obidva misliteli rozglyadali vidnoshennya psihichnogo ta tilesnogo i po riznomu jogo bachili Dlya pershogo dusha princip isnuvannya vsogo zhivogo entelehiya zhivih organizmiv Drugij bachit svidomist yak okremu substanciyu na rivni z materiyeyu zdatnist do vidchuttya ta perezhivannya zakladena v zhivomu tili vishi zh proyavi psihichnogo piznannya mislennya pritamanni lishe lyudini U metafizici problema prirodi psihichnogo ye skladovoyu osnovnogo pitannya filosofiyi U filosofsko religijnij ta idealistichnij tradiciyi poshireni ponyattya psihichna abo dushevna substanciya psihichne buttya svit dushi ta ryad podibnih Psihichne dushevne rozglyadayetsya u vidnoshenni do tilesnogo z inshogo boku do duhovnogo Spilnim u tvorah cih napryamkiv ye te sho individualna psihika pov yazana zi vseohopnim idealnim nachalom absolyutni ideyi Platona podih Bozhij Knigi Buttya a tilo ye lish timchasovim dlya zemnogo zhittya instrumentom dushi Psihofizichna ta psihofiziologichna problemaPitannya psihichnogo postaye u ramkah klyuchovih dlya deyakih nauk zokrema dlya psihologiyi problem Nezalezhno vid sferi doslidzhennya ta svitoglyadnih ustanovok avtoriv bud yake vchennya gumanitarnogo ciklu nauk vimushene rozglyadati dva vidnoshennya ob yektivnoyi predmetna prostorova ta sub yektivnoyi vnutrishnya psihichna dijsnosti tilesnogo funkciyi mozku ta duhovnogo psihichna diyalnist ta yiyi plodi nachala lyudini Psihofizichna problema pov yazana z pershim vidnoshennyam fizichne i psihichne postala vzhe dvi z polovinoyu tisyachi lit tomu v pracyah antichnih avtoriv Stvorene z pozicij giloyizmu vchennya Geraklita Pro prirodu materializm Demokrita ta idealistichne vchennya Platona rozglyadali zv yazok zovnishnogo svitu rechej ta dushi lyudini Ne mensh davnoyu viglyadaye psihofiziologichna problema Odnim z vidatnih doslidnikiv oboh pitan mozhna vvazhati Karteziya Koncepciya zaproponovana v ramkah dualistichnogo vchennya dekartovogo uchnya rozv yazuvala problemi shlyahom vzayemnogo vidchuzhennya psihichnogo ta tilesnogo Yak okremi samostijni sutnosti voni nadilyalis nezalezhnim isnuvannyam ta vlasnimi zakonami ne mogli buti zvedenimi abo vivedenimi odna z odnoyi Nefizichna dusha zdatna vplivati na materialne tilo ot i vsya mozhliva yih vzayemodiya za Dekartom Zvichajno take rozuminnya ne bulo zadovilnim i neodnorazovo kritikuvalos Vazhlivim visnovkom z rozglyanutih problem ye nevirishenist takih pitan yak mozhlivist nemozhlivist pobudovi ob yektivnogo doslidzhennya psihichnogo principiv pobudovi praktik u sferi psihichnogo navchannya pracya terapiya svitoglyadni ustanovki yak dlya naukovoyi diyalnosti tak i zhittyediyalnosti v cilomu Dotichnoyu do vishezgadanih ye problema psihognozisu tobto dostovirnosti znannya shodo psihichnoyi realnosti Div takozhDusha Psihika PsiheyaDzherelaUkrayinska psihologichna terminologiya slovnik dovidnikyu Za red M L A Chepi K DP Informacijno analitichne agentstvo 2010 302 s ISBN 978 617 571 040 0 Naris istoriyi PS M G Yaroshevskogo div A E Lihachov Duhovno nravstvennaya zhizn v kategoriyah psihologii 1 A V Petrovskij M G Yaroshevskij Osnovy teoreticheskoj psihologii M INFRA M 1998 Psihologiya Slovar spravochnik R S Nemov M VLADOS PRESS 2003 T 2 stor 170 Zinchenko V P Mamardashvili M K Problema obektivnogo metoda v psihologii Voprosy filosofii 1977 7 Postneklassicheskaya psihologiya 2004 1LiteraturaVnutrishnye i zovnishnye Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPsihichna realnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 290

Дата публікації:
Топ