Азовський проспект — головна магістраль міста Бердянськ, основний адміністративний, торговий і культурний центр міста. Одна з найдовших вулиць міста. Починається з і закінчується . На перетині з починається пішохідна зона. До проспекту прилучаються: , . Перетинають проспект Азовський: вулиця Консульська, , , , , . Протяжність — 1,3 км.
Азовський проспект Україна | |
---|---|
Вид на проспект Азовський з гори. | |
Населений пункт | Бердянськ |
Район | Нагірна частина, Центр |
Історичні відомості | |
Назва на честь | Азовського моря |
Колишні назви | Кобозєвська вулиця (перші два квартали, 1866—1921 роки) Карла Лібнехта (до 1946 року) Сталіна (до 1953 року) Леніна (до 18 лютого 2016 року) |
Дата початку забудови | сер. XIX ст. |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,3 км |
Координати початку | 46°45′42″ пн. ш. 36°47′25″ сх. д. / 46.76167° пн. ш. 36.79028° сх. д. |
Координати | 46°45′22″ пн. ш. 36°47′23″ сх. д. / 46.75611° пн. ш. 36.78972° сх. д. |
Координати кінця | 46°45′01″ пн. ш. 36°47′21″ сх. д. / 46.75028° пн. ш. 36.78917° сх. д. |
Поштові індекси | 71100 |
Номери телефонів | 06153 |
Транспорт | |
Рух | двосторонній, пішохідний |
Покриття | асфальт, бруківка |
Зовнішні посилання | |
Мапа | |
Історія
У першому плані, підготовленому міським архітектором Банболезі і затвердженому М. С. Воронцовим, вулиця значиться як Азовський проспект. У другому плані Бердянська, затвердженому 19 квітня 1862 року збереглася та ж назва. У 1866 році з ініціативи містян перші два квартали були перейменовані в Кобозєвську вулицю, на честь першого міського голови Кобозєва Миколи Степановича.
Незважаючи на відносну молодість Бердянська, історично сформована частина міста пережила три етапи забудови. Деякі перші будівлі дожили до XX століття, інші на рубежі століть були знесені, на їх місці споруджено нові. Але майже всі вони були зруйновані в роки німецько-радянської війни, коли відступаючі фашисти не залишили на проспекті жодного цілого будинку. Понад два десятиліття знадобилося, щоб підняти його з руїн.
Азовський проспект починався від Мелітопольського шосе і мав по середині широкий бульвар, який закінчувався біля ризниць (лавок для торгівлі м'ясом). З правого боку другого кварталу в 1846—1848 роках був побудований , зруйнований більшовиками в 30-ті роки XX століття. Саме тут, біля розташовувався центр дореволюційного Бердянська. Зараз, на його місці, на , стоїть збудований у 2006—2008 роках за проєктом архітектора Олександри Петрової .
З 1885 року по 1919 рік, територію між вулицями Консульською і Свободи, займав , тобто звичайна в'язниця. Установа знаходилася в будівлях бердянця італійського походження Миколи Деріо. Спочатку міська влада орендувала приміщення, а згодом викупила їх та модернізувала. В 1892 році, в стінах в'язниці була збудована Олександро-Невська церква. В жовтні 1919 року, після нападу військ Нестора Махна, тюремний замок було зруйновано. В 1920 році в'язницю було перенесено до кварталу між горою і Консульською вулицею і названо ДОПР — акронім з рос. «Дом общественно-принудительных работ». Він проіснував там до 1925 року. У 1943—1947 роках в будівлі колишньої в'язниці було створено фільтраційну в'язницю МДБ. У дворі будинку № 3 досі стоїть невелика двоповерхова будівля, в якій ймовірно жили робітники радянської в'язниці, у 80-х роках XX століття тут утворено зооклуб «Неон». Поруч з цією будівлею, ліворуч від проспекту, знаходилося селище робітників заводу Грівза, яке було знесено у 80-х роках XX століття.
Територію між Азовським проспектом, проспектом Праці, вулицею Італійською і вулицею Свободи займав міський ринок. Зараз там знаходиться , але територію він має меншу: від вулиці Свободи до Троїцької площі. За ринком, стоїть скляна споруда на 1050 місць. Був прототипом палацу культури Авіаційного заводу в Києві.
Будинок № 14 було побудовано в 1905 році. До 1917 року на другому поверсі знаходився готель «Пальміра». В роки німецької окупації в цьому будинку на першому і другому поверсі розміщувалася їдальня. В радянські роки на першому поверсі знаходився продовольчий магазин «Під Азовом», а на другому, власне, сам ресторан «Азов». Будинок № 16 належав бердянському літописцю . По лівій стороні проспекту, на розі з вулицею Шевченка стоїть двоповерховий будинок № 21, який належав купцю Безсонову. Зараз там торговий центр. Далі, по цій же стороні, розташовуються двоповерхові будівлі, на перших поверхах яких до 1917 року знаходилися магазини, кустарні майстерні, постоялі двори, тут же знаходився і магазин торгівлі фарбами Фрідріха Гоха, і цукеркова фабрика І. Сігалова. В радянські часи тут знаходився гастроном. У будинку № 29 був готель «Москва».
6 грудня 1907 року на Азовському проспекті був встановлений пам'ятник імператору Олександру II, проіснував він трохи більше 10 років і був зруйнований в 1919 році, а постамент використали для пам'ятника Леніну. Навколо пам'ятника була також огорожа з ланцюгами і левиними головами — її потім використали для пам'ятника членам Першої Бердянської ради.
На місці сучасного кінотеатру "Космос, працював майстерний модельєр-швець італієць Пасквалле Порчеллі. У наступній будівлі № 37 яка належала болгарському купцеві Карастоянову, в одноповерховій будівлі знаходився готель «Марсель». У 1910 році, купивши особняк у Карастоянова, його власником став голова Союзу кредитних товариств Бердянського повіту Єфиму Архиповичу Іванченко. Новий власник зніс готель і збудував на його місці двоповерховий будинок кінотеатру «Гігант», а на даху другого поверху обладнав ресторан із зимовим садом. Під час громадянської війни будівля використовувалася під госпіталь. Саме в цьому кінотеатрі Нестор Махно скликав загальноміські збори і виступив з полум'яною промовою, сказавши: «Бийте червоних поки не побіліють, бийте білих поки не почервоніють!». У 1924 році в будівлі кінотеатру «Гігант» відкрився клуб «Металіст» ім. Калініна. У роки німецько-радянської війни будівля була спалена, проте бердянці зуміли відновити його практично в первозданному вигляді. Сьогодні там розташовано Центр культури і дозвілля «Софіт».
Будинок № 41, який у дореволюційні часи був готелем, належав купцеві Сумарокову. Під час революції тут розташовувався штаб , який зіграв головну роль у розстрілі членів Першої Бердянської Ради. У післявоєнні роки будівлю було відбудовано і розташовано тут клуб Робітників рибної промисловості ім. Кірова. На розі Азовського проспекту і вулиці розташовувався будинок П. П. Чепракова. А тоді, на початку XX століття, тут красувався двоповерховий кам'яний будинок з широким балконом. На його огорожі був скручений з прутиків вензель з датою споруди — 1898 рік. Перший поверх у Чепракова орендував караїм Кефелі, який торгував бакалією. Пізніше в цій будівлі розміщувалася біржа праці, пізніше — макаронний і хлібозавод. В 1967 році хлібозавод було перенесено, а на його місці побудовано ресторан «Кристал». По правій стороні четвертого кварталу знаходився Гостинний ряд. В будинку № 43 у післявоєнні часи знаходилася міська бібліотека, згодом — магазин «Паляниця».
Весь наступний квартал Азовського проспекту займав рибний базар з рибними будками, тут було лише два великих рибних магазини Хайкіна і Об'єщенко. У 1922 році базар був зруйнований, а на його місці облаштували сквер, і стали іменувати його Парком піонерів, тому що недалеко розташовувалися навчальні заклади. У повоєнні роки на цьому місці був закладений сквер імені А. С. Пушкіна. За рибним базаром стояв будинок Полякова, а також будівля № 45, що належала Фрідріху Кошке, в якому розміщувалися готель «Континенталь» і кулінарні курси Снесаревської. У 60-ті роки XX століття будівлі було знищено і на місці цих двох найкрасивіших будівель була побудована загальноосвітня школа № 2.
Початковий господар будинку № 51, на розі з Грецькою вулицею, не відомий, а в середині ХХ століття тут розміщувався РАГС. Закінчуючись, Азовський проспект виходив на ризниці, місце де розташовувалися торгові лавки з продажу м'яса, збудовані по середині площі буквою «П» (нині Приморська площа). З лівого боку, на розі з , знаходилися лазні П. П. Чепракова. Трохи пізніше він же обладнав на розі з теплі морські ванни. Але головним все-таки для Чепракова були платні лазні. Розміщувалися вони в одноповерховій цегляній будівлі. До війни тут успішно функціонував міський лікувальний центр, де застосовувалися методи грязелікування. Під час війни будівлю було знищено, а центр перенесено до санаторію «Бердянськ». У післявоєнні роки тут були міські лазні. Зараз на цьому місці житловий будинок з магазинами, кафе і барами. В будинку № 57 в радянські роки була аптека, де виготовляли і продавали ліки. Зараз тут розташований магазин «Еркер».
У 1999 році проведена реконструкція частини проспекту, що примикає до Приморської площі, після чого вона повністю була віддана пішоходам, її прикрасили сучасні магазини, бари, кафе, змінивши повністю вигляд проспекту. 18 лютого 2016 року на сесії міської ради депутати прийняли рішення «Про присвоєння назв вулицям, проїздам, площам, проспектам, скверам, бульварам в м. Бердянськ».
Пам'ятники
- Пам'ятник «Бронзовий соняшник» — пам'ятник був відкритий в честь 50-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників, а саме 17 вересня 1983 року. Напис говорить наступне: «За 710 днів окупації понад 6 тисяч жителів було вбито і закатовано. 20 тисяч викрадено на каторжні роботи. 80 % міста спалено. Промисловість знищена». Автором пам'ятника є , скульптор величного пам'ятника «Батьківщина-мати» у Києві.
- Пам'ятник "Квітка дружби народів — в 2012 році — році 185-річчя міста, було встановлено «Квітку дружби народів» біля міського Палацу культури, що символізує дружбу народів. Вважається, що в Бердянську мешкає понад 30 національностей: українці, болгари, німці, греки, поляки, євреї, караїми та багато інших. Композиція являє собою вазу, в якій зібрані квіти всього світу, яку обвиває кована стрічка з написами «дружба» на мовах усіх національностей, які проживають в Бердянську.
- Пам'ятник графу Воронцову — встановлено в 2010 році на честь 183-ї річниці від дня заснування Бердянська. Михайло Семенович Воронцов (1782-1856) — російський державний діяч. Сприяв господарському розвитку краю, будівництву Одеси, Бердянська та інших міст.
- Пам'ятник курортникам — встановлено в 2011 році. Його автором є скульптор В. Є. Белтадзе. Монумент, присвячений туристам, має вигляд нагромадження кам'яних валіз (при цьому самі плити, за задумом автора, залишилися майже необробленими), поруч з якими можна виявити інші не менш важливі в поїздках на курорт предмети — ласти, парасольку, кепку, — виконані з металу.
- Пам'ятник «Щасливе дитинство» — встановлено 1 червня 2008 року в день відкриття курортного сезону і в День захисту дітей. Триколісний бронзовий велосипед заввишки 1 метр.
- Пам'ятник капітану М. Д. Критському — скульптура створена бердянським скульптором А. М. Харечко. Раніше вона прикрашала територію одного з місцевих санаторіїв. Капітан другого рангу М. Д. Критський восени 1824 року, досліджуючи Бердянську косу в Азовському морі, детально її описав і прийшов до висновку про доцільність будівництва на ній порту і міста. Так було покладено початок заснуванню міста Бердянська.
- Пам'ятник загинувшим членам Першої Бердянської Ради — скульптор: Б. Никончук. Архітектори: Е. Юрчук, О. Стукалов, В. Лихолат. Відкрито: 1 червня1980 року.
- Альтанка щастя — альтанка для молодят з висячими замками на щастя і лелеками на даху.
- Пам'ятник «Бичок-годувальник» — присвячений головному видобутку місцевих рибальських промислів — азовському бичку. В основі монумента прикріплена табличка, яка говорить: «Бичкові-годувальнику».
- Пам'ятник «Герб Бердянська».
- Пам'ятник «Війна поруч».
- Пам'ятник А. С. Пушкіна.
Об'єкти
- буд. 3 — Зооклуб «Неон»
- буд. 5 — Відділення банку «Ощадбанк»
- буд. 8 — Відділення банку «Приватбанк»
- буд. 9 — Корпус Бердянської загальноосвітньої школи № 9 (до 2015 року — Бердянська вечірня школа № 1)
- буд. 12 — Відділення банку «Сбербанк Росії»
- буд. 22 — Відділення банку «Ощадбанк»
- буд. 23 — Відділення банку «ПУМБ»
- буд. 31 — Відділення банку «А-банк»
- буд. 35А — Торговий центр «Delmar»
- буд. 35/2 — Кінотеатр «Космос»
- буд. 37 — Центр культури та дозвілля «Софіт»
- буд. 37/9 — Відділ надання адміністративних послуг «Єдиний офіс»
- буд. 41 — Розважальний центр «Атлантіс»
- буд. 45/2 — Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Галерея
- Пам'ятник графу Воронцову.
- Пішохідна частина проспекту.
- Автомобільна частина проспекту.
- Готель "Пальміра". Зараз — їдальня та магазини. (кін. XIX ст.)
- Житловий будинок № 21 купця Безсонова. Зараз — магазини. (кін. XIX ст.)
- Будинок № 23. Раніше — Торговий будинок. Зараз — банк і магазини. (кін. XIX ст.)
- Житловий будинок № 27. (кін. XIX ст.)
- Будинок № 29. Раніше — готель "Москва". Зараз — банк і магазини. (сер. XX ст.)
- Житловий будинок № 33. (сер. XX ст)
- Кінотеатр "Гігант". Зараз — Центр культури і дозвілля "Софіт". (сер. XX ст.)
- Заїзд. (кін. XIX ст.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- Порт, при сей косе…
- . Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azovskij prospekt golovna magistral mista Berdyansk osnovnij administrativnij torgovij i kulturnij centr mista Odna z najdovshih vulic mista Pochinayetsya z i zakinchuyetsya Na peretini z pochinayetsya pishohidna zona Do prospektu priluchayutsya Peretinayut prospekt Azovskij vulicya Konsulska Protyazhnist 1 3 km Azovskij prospekt UkrayinaVid na prospekt Azovskij z gori Naselenij punktBerdyanskRajonNagirna chastina CentrIstorichni vidomostiNazva na chestAzovskogo moryaKolishni nazviKobozyevska vulicya pershi dva kvartali 1866 1921 roki Karla Libnehta do 1946 roku Stalina do 1953 roku Lenina do 18 lyutogo 2016 roku Data pochatku zabudoviser XIX st Zagalni vidomostiProtyazhnist1 3 kmKoordinati pochatku46 45 42 pn sh 36 47 25 sh d 46 76167 pn sh 36 79028 sh d 46 76167 36 79028Koordinati46 45 22 pn sh 36 47 23 sh d 46 75611 pn sh 36 78972 sh d 46 75611 36 78972Koordinati kincya46 45 01 pn sh 36 47 21 sh d 46 75028 pn sh 36 78917 sh d 46 75028 36 78917Poshtovi indeksi71100Nomeri telefoniv06153TransportRuhdvostoronnij pishohidnijPokrittyaasfalt brukivkaZovnishni posilannyaMapaIstoriyaU pershomu plani pidgotovlenomu miskim arhitektorom Banbolezi i zatverdzhenomu M S Voroncovim vulicya znachitsya yak Azovskij prospekt U drugomu plani Berdyanska zatverdzhenomu 19 kvitnya 1862 roku zbereglasya ta zh nazva U 1866 roci z iniciativi mistyan pershi dva kvartali buli perejmenovani v Kobozyevsku vulicyu na chest pershogo miskogo golovi Kobozyeva Mikoli Stepanovicha Nezvazhayuchi na vidnosnu molodist Berdyanska istorichno sformovana chastina mista perezhila tri etapi zabudovi Deyaki pershi budivli dozhili do XX stolittya inshi na rubezhi stolit buli zneseni na yih misci sporudzheno novi Ale majzhe vsi voni buli zrujnovani v roki nimecko radyanskoyi vijni koli vidstupayuchi fashisti ne zalishili na prospekti zhodnogo cilogo budinku Ponad dva desyatilittya znadobilosya shob pidnyati jogo z ruyin Azovskij prospekt pochinavsya vid Melitopolskogo shose i mav po seredini shirokij bulvar yakij zakinchuvavsya bilya riznic lavok dlya torgivli m yasom Z pravogo boku drugogo kvartalu v 1846 1848 rokah buv pobudovanij zrujnovanij bilshovikami v 30 ti roki XX stolittya Same tut bilya roztashovuvavsya centr dorevolyucijnogo Berdyanska Zaraz na jogo misci na stoyit zbudovanij u 2006 2008 rokah za proyektom arhitektora Oleksandri Petrovoyi Z 1885 roku po 1919 rik teritoriyu mizh vulicyami Konsulskoyu i Svobodi zajmav tobto zvichajna v yaznicya Ustanova znahodilasya v budivlyah berdyancya italijskogo pohodzhennya Mikoli Derio Spochatku miska vlada orenduvala primishennya a zgodom vikupila yih ta modernizuvala V 1892 roci v stinah v yaznici bula zbudovana Oleksandro Nevska cerkva V zhovtni 1919 roku pislya napadu vijsk Nestora Mahna tyuremnij zamok bulo zrujnovano V 1920 roci v yaznicyu bulo pereneseno do kvartalu mizh goroyu i Konsulskoyu vuliceyu i nazvano DOPR akronim z ros Dom obshestvenno prinuditelnyh rabot Vin proisnuvav tam do 1925 roku U 1943 1947 rokah v budivli kolishnoyi v yaznici bulo stvoreno filtracijnu v yaznicyu MDB U dvori budinku 3 dosi stoyit nevelika dvopoverhova budivlya v yakij jmovirno zhili robitniki radyanskoyi v yaznici u 80 h rokah XX stolittya tut utvoreno zooklub Neon Poruch z ciyeyu budivleyu livoruch vid prospektu znahodilosya selishe robitnikiv zavodu Grivza yake bulo zneseno u 80 h rokah XX stolittya Teritoriyu mizh Azovskim prospektom prospektom Praci vuliceyu Italijskoyu i vuliceyu Svobodi zajmav miskij rinok Zaraz tam znahoditsya ale teritoriyu vin maye menshu vid vulici Svobodi do Troyickoyi ploshi Za rinkom stoyit sklyana sporuda na 1050 misc Buv prototipom palacu kulturi Aviacijnogo zavodu v Kiyevi Budinok 14 bulo pobudovano v 1905 roci Do 1917 roku na drugomu poversi znahodivsya gotel Palmira V roki nimeckoyi okupaciyi v comu budinku na pershomu i drugomu poversi rozmishuvalasya yidalnya V radyanski roki na pershomu poversi znahodivsya prodovolchij magazin Pid Azovom a na drugomu vlasne sam restoran Azov Budinok 16 nalezhav berdyanskomu litopiscyu Po livij storoni prospektu na rozi z vuliceyu Shevchenka stoyit dvopoverhovij budinok 21 yakij nalezhav kupcyu Bezsonovu Zaraz tam torgovij centr Dali po cij zhe storoni roztashovuyutsya dvopoverhovi budivli na pershih poverhah yakih do 1917 roku znahodilisya magazini kustarni majsterni postoyali dvori tut zhe znahodivsya i magazin torgivli farbami Fridriha Goha i cukerkova fabrika I Sigalova V radyanski chasi tut znahodivsya gastronom U budinku 29 buv gotel Moskva 6 grudnya 1907 roku na Azovskomu prospekti buv vstanovlenij pam yatnik imperatoru Oleksandru II proisnuvav vin trohi bilshe 10 rokiv i buv zrujnovanij v 1919 roci a postament vikoristali dlya pam yatnika Leninu Navkolo pam yatnika bula takozh ogorozha z lancyugami i levinimi golovami yiyi potim vikoristali dlya pam yatnika chlenam Pershoyi Berdyanskoyi radi Na misci suchasnogo kinoteatru Kosmos pracyuvav majsternij modelyer shvec italiyec Paskvalle Porchelli U nastupnij budivli 37 yaka nalezhala bolgarskomu kupcevi Karastoyanovu v odnopoverhovij budivli znahodivsya gotel Marsel U 1910 roci kupivshi osobnyak u Karastoyanova jogo vlasnikom stav golova Soyuzu kreditnih tovaristv Berdyanskogo povitu Yefimu Arhipovichu Ivanchenko Novij vlasnik znis gotel i zbuduvav na jogo misci dvopoverhovij budinok kinoteatru Gigant a na dahu drugogo poverhu obladnav restoran iz zimovim sadom Pid chas gromadyanskoyi vijni budivlya vikoristovuvalasya pid gospital Same v comu kinoteatri Nestor Mahno sklikav zagalnomiski zbori i vistupiv z polum yanoyu promovoyu skazavshi Bijte chervonih poki ne pobiliyut bijte bilih poki ne pochervoniyut U 1924 roci v budivli kinoteatru Gigant vidkrivsya klub Metalist im Kalinina U roki nimecko radyanskoyi vijni budivlya bula spalena prote berdyanci zumili vidnoviti jogo praktichno v pervozdannomu viglyadi Sogodni tam roztashovano Centr kulturi i dozvillya Sofit Budinok 41 yakij u dorevolyucijni chasi buv gotelem nalezhav kupcevi Sumarokovu Pid chas revolyuciyi tut roztashovuvavsya shtab yakij zigrav golovnu rol u rozstrili chleniv Pershoyi Berdyanskoyi Radi U pislyavoyenni roki budivlyu bulo vidbudovano i roztashovano tut klub Robitnikiv ribnoyi promislovosti im Kirova Na rozi Azovskogo prospektu i vulici roztashovuvavsya budinok P P Cheprakova A todi na pochatku XX stolittya tut krasuvavsya dvopoverhovij kam yanij budinok z shirokim balkonom Na jogo ogorozhi buv skruchenij z prutikiv venzel z datoyu sporudi 1898 rik Pershij poverh u Cheprakova orenduvav karayim Kefeli yakij torguvav bakaliyeyu Piznishe v cij budivli rozmishuvalasya birzha praci piznishe makaronnij i hlibozavod V 1967 roci hlibozavod bulo pereneseno a na jogo misci pobudovano restoran Kristal Po pravij storoni chetvertogo kvartalu znahodivsya Gostinnij ryad V budinku 43 u pislyavoyenni chasi znahodilasya miska biblioteka zgodom magazin Palyanicya Ves nastupnij kvartal Azovskogo prospektu zajmav ribnij bazar z ribnimi budkami tut bulo lishe dva velikih ribnih magazini Hajkina i Ob yeshenko U 1922 roci bazar buv zrujnovanij a na jogo misci oblashtuvali skver i stali imenuvati jogo Parkom pioneriv tomu sho nedaleko roztashovuvalisya navchalni zakladi U povoyenni roki na comu misci buv zakladenij skver imeni A S Pushkina Za ribnim bazarom stoyav budinok Polyakova a takozh budivlya 45 sho nalezhala Fridrihu Koshke v yakomu rozmishuvalisya gotel Kontinental i kulinarni kursi Snesarevskoyi U 60 ti roki XX stolittya budivli bulo znisheno i na misci cih dvoh najkrasivishih budivel bula pobudovana zagalnoosvitnya shkola 2 Pochatkovij gospodar budinku 51 na rozi z Greckoyu vuliceyu ne vidomij a v seredini HH stolittya tut rozmishuvavsya RAGS Zakinchuyuchis Azovskij prospekt vihodiv na riznici misce de roztashovuvalisya torgovi lavki z prodazhu m yasa zbudovani po seredini ploshi bukvoyu P nini Primorska plosha Z livogo boku na rozi z znahodilisya lazni P P Cheprakova Trohi piznishe vin zhe obladnav na rozi z tepli morski vanni Ale golovnim vse taki dlya Cheprakova buli platni lazni Rozmishuvalisya voni v odnopoverhovij ceglyanij budivli Do vijni tut uspishno funkcionuvav miskij likuvalnij centr de zastosovuvalisya metodi gryazelikuvannya Pid chas vijni budivlyu bulo znisheno a centr pereneseno do sanatoriyu Berdyansk U pislyavoyenni roki tut buli miski lazni Zaraz na comu misci zhitlovij budinok z magazinami kafe i barami V budinku 57 v radyanski roki bula apteka de vigotovlyali i prodavali liki Zaraz tut roztashovanij magazin Erker U 1999 roci provedena rekonstrukciya chastini prospektu sho primikaye do Primorskoyi ploshi pislya chogo vona povnistyu bula viddana pishohodam yiyi prikrasili suchasni magazini bari kafe zminivshi povnistyu viglyad prospektu 18 lyutogo 2016 roku na sesiyi miskoyi radi deputati prijnyali rishennya Pro prisvoyennya nazv vulicyam proyizdam plosham prospektam skveram bulvaram v m Berdyansk Pam yatnikiPam yatnik Bronzovij sonyashnik pam yatnik buv vidkritij v chest 50 richchya vizvolennya mista vid nimecko fashistskih zagarbnikiv a same 17 veresnya 1983 roku Napis govorit nastupne Za 710 dniv okupaciyi ponad 6 tisyach zhiteliv bulo vbito i zakatovano 20 tisyach vikradeno na katorzhni roboti 80 mista spaleno Promislovist znishena Avtorom pam yatnika ye skulptor velichnogo pam yatnika Batkivshina mati u Kiyevi Pam yatnik Kvitka druzhbi narodiv v 2012 roci roci 185 richchya mista bulo vstanovleno Kvitku druzhbi narodiv bilya miskogo Palacu kulturi sho simvolizuye druzhbu narodiv Vvazhayetsya sho v Berdyansku meshkaye ponad 30 nacionalnostej ukrayinci bolgari nimci greki polyaki yevreyi karayimi ta bagato inshih Kompoziciya yavlyaye soboyu vazu v yakij zibrani kviti vsogo svitu yaku obvivaye kovana strichka z napisami druzhba na movah usih nacionalnostej yaki prozhivayut v Berdyansku Pam yatnik grafu Voroncovu vstanovleno v 2010 roci na chest 183 yi richnici vid dnya zasnuvannya Berdyanska Mihajlo Semenovich Voroncov 1782 1856 rosijskij derzhavnij diyach Spriyav gospodarskomu rozvitku krayu budivnictvu Odesi Berdyanska ta inshih mist Pam yatnik kurortnikam vstanovleno v 2011 roci Jogo avtorom ye skulptor V Ye Beltadze Monument prisvyachenij turistam maye viglyad nagromadzhennya kam yanih valiz pri comu sami pliti za zadumom avtora zalishilisya majzhe neobroblenimi poruch z yakimi mozhna viyaviti inshi ne mensh vazhlivi v poyizdkah na kurort predmeti lasti parasolku kepku vikonani z metalu Pam yatnik Shaslive ditinstvo vstanovleno 1 chervnya 2008 roku v den vidkrittya kurortnogo sezonu i v Den zahistu ditej Trikolisnij bronzovij velosiped zavvishki 1 metr Pam yatnik kapitanu M D Kritskomu skulptura stvorena berdyanskim skulptorom A M Harechko Ranishe vona prikrashala teritoriyu odnogo z miscevih sanatoriyiv Kapitan drugogo rangu M D Kritskij voseni 1824 roku doslidzhuyuchi Berdyansku kosu v Azovskomu mori detalno yiyi opisav i prijshov do visnovku pro docilnist budivnictva na nij portu i mista Tak bulo pokladeno pochatok zasnuvannyu mista Berdyanska Pam yatnik zaginuvshim chlenam Pershoyi Berdyanskoyi Radi skulptor B Nikonchuk Arhitektori E Yurchuk O Stukalov V Liholat Vidkrito 1 chervnya1980 roku Altanka shastya altanka dlya molodyat z visyachimi zamkami na shastya i lelekami na dahu Pam yatnik Bichok goduvalnik prisvyachenij golovnomu vidobutku miscevih ribalskih promisliv azovskomu bichku V osnovi monumenta prikriplena tablichka yaka govorit Bichkovi goduvalniku Pam yatnik Gerb Berdyanska Pam yatnik Vijna poruch Pam yatnik A S Pushkina Ob yektibud 3 Zooklub Neon bud 5 Viddilennya banku Oshadbank bud 8 Viddilennya banku Privatbank bud 9 Korpus Berdyanskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 9 do 2015 roku Berdyanska vechirnya shkola 1 bud 12 Viddilennya banku Sberbank Rosiyi bud 22 Viddilennya banku Oshadbank bud 23 Viddilennya banku PUMB bud 31 Viddilennya banku A bank bud 35A Torgovij centr Delmar bud 35 2 Kinoteatr Kosmos bud 37 Centr kulturi ta dozvillya Sofit bud 37 9 Viddil nadannya administrativnih poslug Yedinij ofis bud 41 Rozvazhalnij centr Atlantis bud 45 2 Berdyanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2GalereyaPam yatnik grafu Voroncovu Pishohidna chastina prospektu Avtomobilna chastina prospektu Gotel Palmira Zaraz yidalnya ta magazini kin XIX st Zhitlovij budinok 21 kupcya Bezsonova Zaraz magazini kin XIX st Budinok 23 Ranishe Torgovij budinok Zaraz bank i magazini kin XIX st Zhitlovij budinok 27 kin XIX st Budinok 29 Ranishe gotel Moskva Zaraz bank i magazini ser XX st Zhitlovij budinok 33 ser XX st Kinoteatr Gigant Zaraz Centr kulturi i dozvillya Sofit ser XX st Zayizd kin XIX st Primitki Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 10 lipnya 2020 Port pri sej kose Arhiv originalu za 23 sichnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020