Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Проро́к (біблійне грец. προφήτης) — людина, що пророкує (проголошує, переказує, сповіщає) людям слова Господа Бога.
Тлумачення терміну
В Біблії пророки називаються інколи по іншому, наприклад: 1) „чоловік Божий”, — так названий пророк, який провістив первосвященику Ілію загибель його дому; 2) ”прозорливець”, — так названий Самуїл: 3) ”провидець”, — в тому ж розумінні, що і прозорливець, тобто чоловік, який очима віри бачить майбутнє; 4) ”сторож дому Божого”: пророки сторожили або захищали Ізраїль від духовних ворогів; 5) „ангел Божий”, в розумінні вісника волі Божої.
Пророк відчуває всередині себе голос, що закликає його до діяльності. Біблійні пророки бачили розвиток людства на багато тисяч років уперед та говорили від імені Бога про Бога. Пророк, по-єврейськи „наві”, від дієслова „нават” – говорити, передавати волю іншого.„Наві” відповідає також таким поняттям, як „бути повним, литися через край”. Поняття ці супутні образу натхненної промови, яка вільно ллється з переповненого почуттями серця пророка. Пророки часто називаються „устами Єгови”. В цьому ж розумінні пророком названий і Аарон, який передавав накази Мойсея народу і Фараону. „Іди... він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога” (Вих. 4.16) – сказав Господь Мойсею.
На грецькій мові слову „наві” відповідає слово (профітіс). Але воно має більш вузьке значення – означає провісника майбутнього, віщуна. Цим словом називалися грецькі оракули, жерці поганських релігій, які вдавали, що передають волю богів.
Пророк – це посередник між Богом і людьми, котрий відкриває людям божественну волю, яка стосується теперішнього моменту, минулого, або майбутнього.
Служіння пророків червоною ниткою проходить через всю історію старозавітного людства. Профетизм є тим поняттям, в світлі якого можна одночасно розглядати як зовнішній хід головних подій біблійної історії, так і їх внутрішній ідейний зв’язок. В широкому розумінні слова, пророком („наві”) в Біблії часто називається весь боговибраний народ, котрому творець відкрив Свою волю і являв особливе заступництво і милість; Ізраїль повинен був бути тим глашатаєм, посередником, через котрого Бог об’являв Свою волю всьому людству. В цьому розумінні Ізраїль називається „народом пророків”, призначеним служити „світлом для просвітлення язичників” – людей, „сидячих в темряві і тіні смертній”. Але Ізраїль через свою твердошиїсть не зміг виконати це високе призначення. Через свою гріховність він не зміг предстояти безпосередньо Лицю Божому, для нього самого були необхідні посередники-пророки. В цій якості посередниками-пророками слід визнати всіх старозавітних патріархів (Адама, Еноха, Ноя, Авраама, Ісаака, Якова ), всіх суддів, вождів, багатьох благочестивих царів.
З моменту встановлення старозавітної теократії починається особливий період пророчого служіння, в розумінні більш вузькому, біблійно-специфічному значенні даного слова. З часу Синайського законодавства Єгова став не тільки Богом, але й Царем Ізраїля. Засновник і вождь теократії, посередник Синайського законодавства, удостоєний особливої, виключної близькості до Єгови – Мойсей був найбільшим від усіх старозавітних пророків. В силу специфіки свого служіння він не мав послідовників серед старозавітних пророків, тому що був прообразом Христа, Засновника досконалої новозавітної теократії, Царства Божого.
Епоха від Мойсея до Самуїла відома як час без пророків. Біблія так говорить про цей період: „Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте” (1 Цар.3.1). Самуїл відкриває собою особливий період старозавітного профетизму. Внутрішній стан Ізраїля в цей момент був не у найкращому стані: дух народної єдності зник, віра ослабла, була реальна загроза політичної загибелі Ізраїля. В цей критичний момент Бог посилає своєму народу пророка Самуїла. Самуїл і наступні пророки цього періоду, завдяки божественному натхненню і власним зусиллями високо піднімалися над загальним рівнем свого народу. Вони глибоко осягали справжній смисл подій, які проходять і очима віри бачили далеке майбутнє. „Передчуваючи віяння новозавітної благодаті” (св. Василій Великий), живучи в Старому Заповіті, по духу вони були мешканцями Нового Завіту.
Час служіння пророків у старому Завіті
Пророче служіння внутрішньо нерозривно пов’язане з теократією: разом вони народилися біля підніжжя Синаю, разом вони і йдуть через всю самостійну політичну історію Ізраїля. Якщо теократія – сутність історії Ізраїля, то профетизм – душа теократії. Якщо Мойсей (біля 1250 р.), як відмічено вище, в силу особливості служіння займає окрему нішу при витоках теократії, то від Самуїла пророче служіння набуває певні характерні риси (біля 1040р.). З цього часу в Ізраїлі з’являються пророчі общини або школи. До них могли вступати благочестиві ізраїльтяни всіх родів і станів. На чолі кожної з подібних общин стояв якийсь популярний пророк, духом котрого вона жила, і ім’ям котрого вона називалася. Головним завданням такої школи було розповсюдження духовного впливу свого пророка і утвердження його авторитету в народі. Тому пророчі школи були центрами релігійно – морального життя та поширення теократичної просвіти в народі.
Пророки існували раніше шкіл і поставлялися на це високе служіння шляхом таємного, благодатного покликання. З шкіл виходили учні пророків, які добре знали Слово Боже, відрізнялися високою моральністю. Ці помічники пророків народні вчителі розносили пророчі відкриття по всьому царству Ізраїльському, виконуючи наказ свого вчителя.
Встановлення царської влади в Ізраїлі не було богоугодною справою і в цьому зв’язку були непрості взаємовідносини пророчого інституту з монархічним. Встановлення царської влади в Ізраїлі вносить суттєву переміну в служіння пророків. Служіння пророків крім всього іншого, стало носити строго оберігаючий характер по відношенню до головних основ теократичного ладу. Спочатку профетизм позитивно домінував над монархізмом. Пророки не лише звинувачували (викривали) царів за порушення Закону Божого, але й владно чинили над ними суд, скидали з трону одних і піднімали інших достойних. Але скоро ситуація змінилася. З моменту розділення Ізраїля (931 р.) на Північне і Південне царства для пророків настає найбільш відповідальний період служіння, який пов’язаний з постійною небезпекою. Від справжньої теократії не залишилося і сліду. Царі живуть однією думкою – зміцнити політичне становище своїх царств. Заради цієї мети вони укладали заборонені союзи з поганськими царями і їх народами. Результат цього – релігійний занепад і моральна розпуста народу. Особливо тяжка ноша випала на пророків Ізраїльських, де справжнє священство було знищене і насильно замінене Єровоамовими жерцями ваалового культу. Тут пророки залишилися майже єдиними „сторожами дому Ізраїлевого”. Дослідники називають цей період „героїчною епохою профетизму”.
Найбільший розвиток профетизму спостерігається в період нечестивих царів, коли царській владі, готовій звести народ з істинного шляху, треба було протиставити силу духовну, котра б стримала народ від спокуси. Найбільш яскравим часом пророчого служіння був період Ілії і Єлисея (874-790 рр.).
Вплив пророків і їх учнів не в силі були відвернути природного ходу історії накресленого Божественним Провидінням. Обидва єврейських царства наближалися до фатального для них політичного кінця. Вісниками цього кінця, його свідками-очевидцями і провісниками месіанського царства були так звані пророки-письменники.
Характерною рисою пророків-письменників було не стільки особисте втручання їх в хід державного і суспільного життя, скільки вплив на душі людей шляхом усного і письмового слова, жива і сильна проповідь покаяння, з’єднана з утішними картинами майбутнього духовно-обновленого месіанського царства.
За 4 століття до пришестя Месії пророцтво замовкло. Останнім пророком, який залишив писання був Малахія, після чого істинне пророцтво зникло, а на великому пророчому «сідалищі» Мойсея сіли книжники і фарисеї.
Служіння пророків є специфічною ознакою боговибраного народу. Тільки дякуючи розвитку профетизму Ізраїль зайняв виключне місце у світовій історії. Старозавітній профетизм представляє собою вісь релігійної історії всього людства. Професор М.М.Тареєв так говорить про зв’язок профетизму з історією Ізраїля: „Єврейська релігія є релігією пророків. Пророцтво виражає саму сутність релігії Єгови як релігії теїстичної, не стихійно-язичницької, а розумно-людської, боголюдської”.
Ні один народ в Старому Завіті не мав об’явлення волі Божої через „Слово”, котрим живий Бог керував і наставляв Свій народ на дорогу істини.
Вчення пророків у Старому завіті
Вчення пророків складається з трьох основних елементів, характерних для старозавітної релігії: монотеїзм, моралізм, очікування спасіння.
Монотеїзм. Протягом довгого часу ізраїльтяни допускали, що другі народи могли мати своїх “інших” богів. Це їх не бентежило: вони призивали тільки Ягве, найбільш могутнього з Богів, Який вимагав поклоніння Йому одному. Від практичного генотеїзму до повністю усвідомленого старого монотеїзму Ізраїль перейшов під впливом проповіді пророків. Синайське Об’явлення єдиного Бога було пов’язане зі встановленням Заповіту, і тому Ягве уявлявся Богом, власне, Ізраїльським, пов’язаним з ізраїльською землею і святилищами. І лише з часів пророків (Амос, сер. VIII ст.) Бог вже розуміється як Вседержитель, керуючий силами природи, неподільно володарюючий над всіма людьми і історією. Він судить малі держави і великі імперії (Ам., 1-2), дає їм могутність і відбирає її (Єр. 27: 5-8); вони служать знаряддям Його кар (Ам. 6: 11; Іс.7: 18-20); Він і зупиняє їх (кари), коли вважає за потрібне (Іс.10,12). Проголошуючи Ізраїль землею Ягве (Ієр.7.7), пророки в той же час провіщали зруйнування святилища (Мих.3,12; Єр.7,12-14), і Єзекіїль бачить як слава Ягве покидає Єрусалим (Єз.10,18-22; 11,22-23).
Прагнучи огородити Ізраїль від поганських культів, пророки показують фальшивість і безсилість ідолів сусідніх народів. Критика ідолопоклонства стає особливо гострою в період полону. Тоді ж урочисто сповідуючи єдинобожжя, пророки в своїх промовах підкреслюють Його трансцендентність (неосягненість), святість. І хоча Бог оточений тайною (Іс.6; Єз.1), Він в той же час близький до Свого народу і проявляє до нього Свою благість.
Моралізм. Святості Бога протистоїть нечистота людини, і бачачи цей контраст, пророки з особливою гостротою усвідомили людську гріховність. Цей моралізм, як і монотеїзм, не є чимось новим: він вже був присутній в 10 заповідях. Але в книгах пророків тема гріха стає однією з основних, на ній поставлений особливий акцент. Гріх відділяє людину від Бога (Іс.59,2), ображає Бога праведного (Ам.), многомилостивого (Ос.) і святого (Іс.). Проблема гріха стоїть в центрі проповіді Єремії. Розповсюдження зла викликає Божу кару. Оскільки гріх здійснюється всім народом, він вимагає і колективної кари, але в Єремії (Єр. 31,29-30) вже з’являється уявлення про індивідуальну відплату.
Важливо підкреслити, що проповідь чистоти життя, високої моральності, так званий “етичний монотеїзм” пророків базується на Синайському законодавстві. Тобто пророки розширюють і поглиблюють у свідомості народу те, що колись дав Бог. Одночасно поглиблюється і розуміння релігійного життя. Треба “шукати Бога”, “виконувати Його закони”. Пророки вчать, що Бог вимагає внутрішньої праведності, внутрішньої чистоти і свідомості. Обрядовість, не зв’язана з турботами про внутрішній стан людини, засуджується.
Очікування спасіння. Осуджуючи гріх, і говорячи про Божу кару за гріхи, пророки (починаючи з Амоса) говорять про особливу, щасливу участь вибраних праведників, названих “залишком”. До “залишку” належать всі ті, хто за життя уник гріха, і безпосередньо ті, хто удостоїться дожити до ери великого щастя. Наступить час, коли вигнанці Ізраїля і розсіяні юдеї (Іс. 11,12-13) повернуться у святу Землю, і наступить період благоденства, матеріального благополуччя і могутності. Але найголовніше полягає в тому, що прихід Царства правди і святості попередить внутрішнє навернення всіх юдеїв, Боже прощення і богопізнання, які приносять мир і радість (Іс.2,4; 9,6; 11,6-8). Для утвердження Свого Царства на землі Цар Ягве пошле Свого “Помазаника” (“Месію”).
Відомі пророки
Перший історично відомий пророк в історії людства - Заратуштра, представник іранського жрецького роду Спітама. Саме йому належить започаткування пророцьких (чи авраамічних) релігій, які свого часу набули такого поширення серед семітських народів з такими релігійними новаціями, як монотеїзм, Святий Дух, майбутнє явлення Спасителя, вічне духовне життя у вирії після матеріальної смерті, благодать тощо.
Юдейські пророки, праця і слова яких відомі із Святого Письма юдеїв, християн та мусульман, — це Єнох, Ной, Авраам, Мойсей, Аарон, Міріам, Дебора, Самуїл, Давид, Соломон, Ілля Хреститель, Великі пророки (Ісая, Єремія, Єзекіїль та Даниїл), і малі пророки — автори пророчих книг та ін. Святе Письмо свідчить про те, що через пророків говорив Святий Дух, і що книги, написані ними, створені через натхнення Духа Божого, «бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а сповіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2-е Петра 1:21).
 | Пророк бачить те, чого інші не добачають. Пророк передбачає майбутнє. Але передусім пророк розмовляє з Богом і виголошує його істиним перед лицем народу. |  |
Примітки
- Проф. М М Тареєв. “Старозавітнє царство і пророцтво” Християнин. 1907 листопад. С.536
Лжепророк
У Святому Письмі згадується і про лжепророків, які, не будучи призваними і посланими Богом, пророкують за своїми вигадками на шкоду ближнім, зводячи їх з праведної дороги. Такі пророки описані в Старому і Новому заповітах.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Пророк |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пророки |
Джерела
- Пророк - академічний тлумачний словник української мови
Посилання
- Пророки біблійні; Пророки Божі // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
 | Це незавершена стаття з біблеїстики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prorok znachennya Proro k biblijne grec profhths lyudina sho prorokuye progoloshuye perekazuye spovishaye lyudyam slova Gospoda Boga Tlumachennya terminuV Bibliyi proroki nazivayutsya inkoli po inshomu napriklad 1 cholovik Bozhij tak nazvanij prorok yakij provistiv pervosvyasheniku Iliyu zagibel jogo domu 2 prozorlivec tak nazvanij Samuyil 3 providec v tomu zh rozuminni sho i prozorlivec tobto cholovik yakij ochima viri bachit majbutnye 4 storozh domu Bozhogo proroki storozhili abo zahishali Izrayil vid duhovnih vorogiv 5 angel Bozhij v rozuminni visnika voli Bozhoyi Prorok vidchuvaye vseredini sebe golos sho zaklikaye jogo do diyalnosti Biblijni proroki bachili rozvitok lyudstva na bagato tisyach rokiv upered ta govorili vid imeni Boga pro Boga Prorok po yevrejski navi vid diyeslova navat govoriti peredavati volyu inshogo Navi vidpovidaye takozh takim ponyattyam yak buti povnim litisya cherez kraj Ponyattya ci suputni obrazu nathnennoyi promovi yaka vilno llyetsya z perepovnenogo pochuttyami sercya proroka Proroki chasto nazivayutsya ustami Yegovi V comu zh rozuminni prorokom nazvanij i Aaron yakij peredavav nakazi Mojseya narodu i Faraonu Idi vin bude tobi ustami a ti budesh jomu zamist Boga Vih 4 16 skazav Gospod Mojseyu Na greckij movi slovu navi vidpovidaye slovo profitis Ale vono maye bilsh vuzke znachennya oznachaye provisnika majbutnogo vishuna Cim slovom nazivalisya grecki orakuli zherci poganskih religij yaki vdavali sho peredayut volyu bogiv Prorok ce poserednik mizh Bogom i lyudmi kotrij vidkrivaye lyudyam bozhestvennu volyu yaka stosuyetsya teperishnogo momentu minulogo abo majbutnogo Sluzhinnya prorokiv chervonoyu nitkoyu prohodit cherez vsyu istoriyu starozavitnogo lyudstva Profetizm ye tim ponyattyam v svitli yakogo mozhna odnochasno rozglyadati yak zovnishnij hid golovnih podij biblijnoyi istoriyi tak i yih vnutrishnij idejnij zv yazok V shirokomu rozuminni slova prorokom navi v Bibliyi chasto nazivayetsya ves bogovibranij narod kotromu tvorec vidkriv Svoyu volyu i yavlyav osoblive zastupnictvo i milist Izrayil povinen buv buti tim glashatayem poserednikom cherez kotrogo Bog ob yavlyav Svoyu volyu vsomu lyudstvu V comu rozuminni Izrayil nazivayetsya narodom prorokiv priznachenim sluzhiti svitlom dlya prosvitlennya yazichnikiv lyudej sidyachih v temryavi i tini smertnij Ale Izrayil cherez svoyu tverdoshiyist ne zmig vikonati ce visoke priznachennya Cherez svoyu grihovnist vin ne zmig predstoyati bezposeredno Licyu Bozhomu dlya nogo samogo buli neobhidni poseredniki proroki V cij yakosti poserednikami prorokami slid viznati vsih starozavitnih patriarhiv Adama Enoha Noya Avraama Isaaka Yakova vsih suddiv vozhdiv bagatoh blagochestivih cariv Z momentu vstanovlennya starozavitnoyi teokratiyi pochinayetsya osoblivij period prorochogo sluzhinnya v rozuminni bilsh vuzkomu biblijno specifichnomu znachenni danogo slova Z chasu Sinajskogo zakonodavstva Yegova stav ne tilki Bogom ale j Carem Izrayilya Zasnovnik i vozhd teokratiyi poserednik Sinajskogo zakonodavstva udostoyenij osoblivoyi viklyuchnoyi blizkosti do Yegovi Mojsej buv najbilshim vid usih starozavitnih prorokiv V silu specifiki svogo sluzhinnya vin ne mav poslidovnikiv sered starozavitnih prorokiv tomu sho buv proobrazom Hrista Zasnovnika doskonaloyi novozavitnoyi teokratiyi Carstva Bozhogo Epoha vid Mojseya do Samuyila vidoma yak chas bez prorokiv Bibliya tak govorit pro cej period Gospodnye slovo bulo ridke za tih dniv vidinnya ne bulo chaste 1 Car 3 1 Samuyil vidkrivaye soboyu osoblivij period starozavitnogo profetizmu Vnutrishnij stan Izrayilya v cej moment buv ne u najkrashomu stani duh narodnoyi yednosti znik vira oslabla bula realna zagroza politichnoyi zagibeli Izrayilya V cej kritichnij moment Bog posilaye svoyemu narodu proroka Samuyila Samuyil i nastupni proroki cogo periodu zavdyaki bozhestvennomu nathnennyu i vlasnim zusillyami visoko pidnimalisya nad zagalnim rivnem svogo narodu Voni gliboko osyagali spravzhnij smisl podij yaki prohodyat i ochima viri bachili daleke majbutnye Peredchuvayuchi viyannya novozavitnoyi blagodati sv Vasilij Velikij zhivuchi v Staromu Zapoviti po duhu voni buli meshkancyami Novogo Zavitu Chas sluzhinnya prorokiv u staromu ZavitiProroche sluzhinnya vnutrishno nerozrivno pov yazane z teokratiyeyu razom voni narodilisya bilya pidnizhzhya Sinayu razom voni i jdut cherez vsyu samostijnu politichnu istoriyu Izrayilya Yaksho teokratiya sutnist istoriyi Izrayilya to profetizm dusha teokratiyi Yaksho Mojsej bilya 1250 r yak vidmicheno vishe v silu osoblivosti sluzhinnya zajmaye okremu nishu pri vitokah teokratiyi to vid Samuyila proroche sluzhinnya nabuvaye pevni harakterni risi bilya 1040r Z cogo chasu v Izrayili z yavlyayutsya prorochi obshini abo shkoli Do nih mogli vstupati blagochestivi izrayiltyani vsih rodiv i staniv Na choli kozhnoyi z podibnih obshin stoyav yakijs populyarnij prorok duhom kotrogo vona zhila i im yam kotrogo vona nazivalasya Golovnim zavdannyam takoyi shkoli bulo rozpovsyudzhennya duhovnogo vplivu svogo proroka i utverdzhennya jogo avtoritetu v narodi Tomu prorochi shkoli buli centrami religijno moralnogo zhittya ta poshirennya teokratichnoyi prosviti v narodi Proroki isnuvali ranishe shkil i postavlyalisya na ce visoke sluzhinnya shlyahom tayemnogo blagodatnogo poklikannya Z shkil vihodili uchni prorokiv yaki dobre znali Slovo Bozhe vidriznyalisya visokoyu moralnistyu Ci pomichniki prorokiv narodni vchiteli roznosili prorochi vidkrittya po vsomu carstvu Izrayilskomu vikonuyuchi nakaz svogo vchitelya Vstanovlennya carskoyi vladi v Izrayili ne bulo bogougodnoyu spravoyu i v comu zv yazku buli neprosti vzayemovidnosini prorochogo institutu z monarhichnim Vstanovlennya carskoyi vladi v Izrayili vnosit suttyevu pereminu v sluzhinnya prorokiv Sluzhinnya prorokiv krim vsogo inshogo stalo nositi strogo oberigayuchij harakter po vidnoshennyu do golovnih osnov teokratichnogo ladu Spochatku profetizm pozitivno dominuvav nad monarhizmom Proroki ne lishe zvinuvachuvali vikrivali cariv za porushennya Zakonu Bozhogo ale j vladno chinili nad nimi sud skidali z tronu odnih i pidnimali inshih dostojnih Ale skoro situaciya zminilasya Z momentu rozdilennya Izrayilya 931 r na Pivnichne i Pivdenne carstva dlya prorokiv nastaye najbilsh vidpovidalnij period sluzhinnya yakij pov yazanij z postijnoyu nebezpekoyu Vid spravzhnoyi teokratiyi ne zalishilosya i slidu Cari zhivut odniyeyu dumkoyu zmicniti politichne stanovishe svoyih carstv Zaradi ciyeyi meti voni ukladali zaboroneni soyuzi z poganskimi caryami i yih narodami Rezultat cogo religijnij zanepad i moralna rozpusta narodu Osoblivo tyazhka nosha vipala na prorokiv Izrayilskih de spravzhnye svyashenstvo bulo znishene i nasilno zaminene Yerovoamovimi zhercyami vaalovogo kultu Tut proroki zalishilisya majzhe yedinimi storozhami domu Izrayilevogo Doslidniki nazivayut cej period geroyichnoyu epohoyu profetizmu Najbilshij rozvitok profetizmu sposterigayetsya v period nechestivih cariv koli carskij vladi gotovij zvesti narod z istinnogo shlyahu treba bulo protistaviti silu duhovnu kotra b strimala narod vid spokusi Najbilsh yaskravim chasom prorochogo sluzhinnya buv period Iliyi i Yeliseya 874 790 rr Vpliv prorokiv i yih uchniv ne v sili buli vidvernuti prirodnogo hodu istoriyi nakreslenogo Bozhestvennim Providinnyam Obidva yevrejskih carstva nablizhalisya do fatalnogo dlya nih politichnogo kincya Visnikami cogo kincya jogo svidkami ochevidcyami i provisnikami mesianskogo carstva buli tak zvani proroki pismenniki Harakternoyu risoyu prorokiv pismennikiv bulo ne stilki osobiste vtruchannya yih v hid derzhavnogo i suspilnogo zhittya skilki vpliv na dushi lyudej shlyahom usnogo i pismovogo slova zhiva i silna propovid pokayannya z yednana z utishnimi kartinami majbutnogo duhovno obnovlenogo mesianskogo carstva Za 4 stolittya do prishestya Mesiyi proroctvo zamovklo Ostannim prorokom yakij zalishiv pisannya buv Malahiya pislya chogo istinne proroctvo zniklo a na velikomu prorochomu sidalishi Mojseya sili knizhniki i fariseyi Sluzhinnya prorokiv ye specifichnoyu oznakoyu bogovibranogo narodu Tilki dyakuyuchi rozvitku profetizmu Izrayil zajnyav viklyuchne misce u svitovij istoriyi Starozavitnij profetizm predstavlyaye soboyu vis religijnoyi istoriyi vsogo lyudstva Profesor M M Tareyev tak govorit pro zv yazok profetizmu z istoriyeyu Izrayilya Yevrejska religiya ye religiyeyu prorokiv Proroctvo virazhaye samu sutnist religiyi Yegovi yak religiyi teyistichnoyi ne stihijno yazichnickoyi a rozumno lyudskoyi bogolyudskoyi Ni odin narod v Staromu Zaviti ne mav ob yavlennya voli Bozhoyi cherez Slovo kotrim zhivij Bog keruvav i nastavlyav Svij narod na dorogu istini Biblijni proroki Nyurnberzka hronika 15 stolittyaVchennya prorokiv u Staromu zavitiVchennya prorokiv skladayetsya z troh osnovnih elementiv harakternih dlya starozavitnoyi religiyi monoteyizm moralizm ochikuvannya spasinnya Monoteyizm Protyagom dovgogo chasu izrayiltyani dopuskali sho drugi narodi mogli mati svoyih inshih bogiv Ce yih ne bentezhilo voni prizivali tilki Yagve najbilsh mogutnogo z Bogiv Yakij vimagav pokloninnya Jomu odnomu Vid praktichnogo genoteyizmu do povnistyu usvidomlenogo starogo monoteyizmu Izrayil perejshov pid vplivom propovidi prorokiv Sinajske Ob yavlennya yedinogo Boga bulo pov yazane zi vstanovlennyam Zapovitu i tomu Yagve uyavlyavsya Bogom vlasne Izrayilskim pov yazanim z izrayilskoyu zemleyu i svyatilishami I lishe z chasiv prorokiv Amos ser VIII st Bog vzhe rozumiyetsya yak Vsederzhitel keruyuchij silami prirodi nepodilno volodaryuyuchij nad vsima lyudmi i istoriyeyu Vin sudit mali derzhavi i veliki imperiyi Am 1 2 daye yim mogutnist i vidbiraye yiyi Yer 27 5 8 voni sluzhat znaryaddyam Jogo kar Am 6 11 Is 7 18 20 Vin i zupinyaye yih kari koli vvazhaye za potribne Is 10 12 Progoloshuyuchi Izrayil zemleyu Yagve Iyer 7 7 proroki v toj zhe chas provishali zrujnuvannya svyatilisha Mih 3 12 Yer 7 12 14 i Yezekiyil bachit yak slava Yagve pokidaye Yerusalim Yez 10 18 22 11 22 23 Pragnuchi ogoroditi Izrayil vid poganskih kultiv proroki pokazuyut falshivist i bezsilist idoliv susidnih narodiv Kritika idolopoklonstva staye osoblivo gostroyu v period polonu Todi zh urochisto spoviduyuchi yedinobozhzhya proroki v svoyih promovah pidkreslyuyut Jogo transcendentnist neosyagnenist svyatist I hocha Bog otochenij tajnoyu Is 6 Yez 1 Vin v toj zhe chas blizkij do Svogo narodu i proyavlyaye do nogo Svoyu blagist Moralizm Svyatosti Boga protistoyit nechistota lyudini i bachachi cej kontrast proroki z osoblivoyu gostrotoyu usvidomili lyudsku grihovnist Cej moralizm yak i monoteyizm ne ye chimos novim vin vzhe buv prisutnij v 10 zapovidyah Ale v knigah prorokiv tema griha staye odniyeyu z osnovnih na nij postavlenij osoblivij akcent Grih viddilyaye lyudinu vid Boga Is 59 2 obrazhaye Boga pravednogo Am mnogomilostivogo Os i svyatogo Is Problema griha stoyit v centri propovidi Yeremiyi Rozpovsyudzhennya zla viklikaye Bozhu karu Oskilki grih zdijsnyuyetsya vsim narodom vin vimagaye i kolektivnoyi kari ale v Yeremiyi Yer 31 29 30 vzhe z yavlyayetsya uyavlennya pro individualnu vidplatu Vazhlivo pidkresliti sho propovid chistoti zhittya visokoyi moralnosti tak zvanij etichnij monoteyizm prorokiv bazuyetsya na Sinajskomu zakonodavstvi Tobto proroki rozshiryuyut i pogliblyuyut u svidomosti narodu te sho kolis dav Bog Odnochasno pogliblyuyetsya i rozuminnya religijnogo zhittya Treba shukati Boga vikonuvati Jogo zakoni Proroki vchat sho Bog vimagaye vnutrishnoyi pravednosti vnutrishnoyi chistoti i svidomosti Obryadovist ne zv yazana z turbotami pro vnutrishnij stan lyudini zasudzhuyetsya Ochikuvannya spasinnya Osudzhuyuchi grih i govoryachi pro Bozhu karu za grihi proroki pochinayuchi z Amosa govoryat pro osoblivu shaslivu uchast vibranih pravednikiv nazvanih zalishkom Do zalishku nalezhat vsi ti hto za zhittya unik griha i bezposeredno ti hto udostoyitsya dozhiti do eri velikogo shastya Nastupit chas koli vignanci Izrayilya i rozsiyani yudeyi Is 11 12 13 povernutsya u svyatu Zemlyu i nastupit period blagodenstva materialnogo blagopoluchchya i mogutnosti Ale najgolovnishe polyagaye v tomu sho prihid Carstva pravdi i svyatosti poperedit vnutrishnye navernennya vsih yudeyiv Bozhe proshennya i bogopiznannya yaki prinosyat mir i radist Is 2 4 9 6 11 6 8 Dlya utverdzhennya Svogo Carstva na zemli Car Yagve poshle Svogo Pomazanika Mesiyu Vidomi prorokiPershij istorichno vidomij prorok v istoriyi lyudstva Zaratushtra predstavnik iranskogo zhreckogo rodu Spitama Same jomu nalezhit zapochatkuvannya prorockih chi avraamichnih religij yaki svogo chasu nabuli takogo poshirennya sered semitskih narodiv z takimi religijnimi novaciyami yak monoteyizm Svyatij Duh majbutnye yavlennya Spasitelya vichne duhovne zhittya u viriyi pislya materialnoyi smerti blagodat tosho Yudejski proroki pracya i slova yakih vidomi iz Svyatogo Pisma yudeyiv hristiyan ta musulman ce Yenoh Noj Avraam Mojsej Aaron Miriam Debora Samuyil David Solomon Illya Hrestitel Veliki proroki Isaya Yeremiya Yezekiyil ta Daniyil i mali proroki avtori prorochih knig ta in Svyate Pismo svidchit pro te sho cherez prorokiv govoriv Svyatij Duh i sho knigi napisani nimi stvoreni cherez nathnennya Duha Bozhogo bo proroctva nikoli ne bulo z voli lyudskoyi a spovishali jogo svyati Bozhi muzhi provadzheni Duhom Svyatim 2 e Petra 1 21 Prorok bachit te chogo inshi ne dobachayut Prorok peredbachaye majbutnye Ale peredusim prorok rozmovlyaye z Bogom i vigoloshuye jogo istinim pered licem narodu Yevgen SverstyukPrimitkiProf M M Tareyev Starozavitnye carstvo i proroctvo Hristiyanin 1907 listopad S 536LzheprorokU Svyatomu Pismi zgaduyetsya i pro lzheprorokiv yaki ne buduchi prizvanimi i poslanimi Bogom prorokuyut za svoyimi vigadkami na shkodu blizhnim zvodyachi yih z pravednoyi dorogi Taki proroki opisani v Staromu i Novomu zapovitah Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ProrokVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ProrokiProroki islamu ProroctvoDzherelaProrok akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi moviPosilannyaProroki biblijni Proroki Bozhi Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaCe nezavershena stattya z bibleyistiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi