«Пройдемося по Єлисейських полях» (фр. Remontons les Champs-Élysées) — французький комедійний фільм 1938 року, поставлений режисером Сашею Гітрі за його власним сценарієм.
Пройдемося по Єлисейських полях | |
---|---|
фр. Remontons les Champs-Élysées | |
Французький постер до фільму | |
Жанр | кінокомедія / історичний |
Режисер | Саша Гітрі |
Продюсер | Серж Сандберг |
Сценарист | Саша Гітрі |
У головних ролях | Саша Гітрі |
Оператор | Жан Башле |
Композитор | Адольф Боршар |
Художник |
|
Кінокомпанія | Cinéas |
Дистриб'ютор | SEDIF (1938) • Gaumont (1947) |
Тривалість | 100 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1938 |
Дата виходу | 2 грудня 1938 (Франція) |
IMDb | ID 0030667 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
Викладач паризької школи на уроці раптом помічає, що сьогодні 15 вересня 1938 року, його 64-й день народження. Він починає розповідати учням про Єлисейські Поля, чия історія тісно сплетена з історією Франції, «різнобічної, несподіваної, іноді захоплюючої». Він розповідає її «детально, в подробицях, на свій смак».
У 1617 році Марія Медічі, за порадою міністра Кончіні, доручає прорубати дорогу через густі ліси. Майбутній король Людовик XIII помічає в парку, розташованому навколо дороги, в'язницю, призначену спеціально для нього. На собачому полюванні він наказує підвісити Кончіні за ноги і спалити.
При Людовику XV дорога перетворюється на бульвар, який освоюють вуличні акробати. Одна віщунка передбачає маркізу де Шовлену, другу Людовика XV, що він помре в рік смерті короля, але на півроку раніше. Шовлен переказує це пророцтво королеві, і той ставиться до нього дуже серйозно. З цього дня починаються пригоди Шовлена. Його постійно лікують двоє лікарів — у тому числі і кровопусканням. За його харчуванням ретельно стежать; його оберігають від занадто юних коханок. В той же час король, упевнений, що помре не раніше Шовлена, пускається на всі заставки. Під ім'ям друга він раз на два дні відвідує 16-річну коханку Луїзетту. Мадам Помпадур готується отримати відставку. Їй радять підшукати королеві «ляльку» для любовних утіх. Вона вибирає Луїзетту та приводить її до ложа короля, але там зараз знаходиться Шовлен, і він вимушений поступитися місцем монархові. Від цього союзу народиться маленький Людовик, якому король допоможе встати на ноги і подарує карету з козами. У 1762 році він отримає Єлисейські Поля у своє розпорядження.
У 1774 році Шовлен помирає, через півроку йде з життя й Людовик «Улюблений» (фр. le Bien-Aimé), тепер уже всім ненависний і оплаканий лише Луїзеттю та Людовиком-молодшим. Учитель повідомляє очманілим учням, що він — правнук Людовика і, відповідно, праправнук Людовика XV після чого продовжує розповідь.
Луїзетта виходить заміж за лялькаря з Єлисейських Полів. У 1791 році 26-річний Людовик спокушає одну за іншою «в'язальниць», щоб переманити їх у табір Людовика XVI, свого племінника. Одна з цих жінок, служниця Марата, дізнавшись, хто перед нею, хоче видряпати Людовикові очі. Його батьки заарештовані й обезголовлені. Пізніше Людовик засновує модне кафе та знайомиться з дочкою Марата і «в'язальниці». Спочатку він планує помститися, але замість цього одружується на дівчині, і вона робить його щасливим. У 54 роки він стає батьком, як і його батько; а через десять років, як і він, помирає.
Син Людовика Жан-Луї перетворює батьківське кафе на величезну залу на тисячу місць під назвою «Посланці» згідно з планами, що підказав колись його матері Жаном-Жаком Руссо. Він одружується на Леоні, рідній доньці Наполеона й шалено закоханої в Імператора шведки, що рушила за ним на острів Святої Єлени. Він наймає головним диригентом Ріхарда Вагнера, потім звільняє його за те, що той, незважаючи на прямі вказівки, не хоче грати власні твори. Після революції 1848 року Жан-Луї і Леоні розлучаються через політичні розбіжності. Вони примиряються після війни 1870 року.
У 1874 році народжується на світ учитель, який, під завісу свого фантастичного уроку з історії Франції, відкриває учням нову таємницю. Виявляється, у буденні дні він учить школярів, а в неділю — їх розважає, оскільки ось вже 32 роки як підробляє ляльководом на Єлисейських Полях. Останнє одкровення: він вказує серед учнів свого сина (він став батьком у 54 роки) — прямого нащадка французьких королів і Наполеона. Він закликає усіх французів, дітей і дорослих, об'єднатися навіки.
У ролях
• Саша Гітрі | … | викладач / Людовик XV / Наполеон III / Жан-Луї в 1860 році |
• | … | [fr] |
• | … | Шуазель |
• | … | співак «Посланців» |
• | … | Оффенбах / Вагнер / [fr] |
• | … | аптекар |
• Еміль Дран | … | Наполеон I |
• | … | Лебон |
• | … | Жан-Луї в 1840 році |
• | … | Марат |
• | … | Людовик XIII |
• | … | Флора |
• | … | маркіза де Помпадур |
• | … | Луїзетта |
• | … | мадам Дю Баррі |
• | … | Людовик XIV в молодості / герцог де Монпансьє |
• Моріс Шуц | … | Людовик XIV у літньому віці |
• | … | Карл X |
• | … | Марія Медічі |
• | … | світська дама |
• | … | мати Луїзетти |
• | … | Кончіні |
• | … | лялькар |
• Полін Картон, Міла Парелі | … | «в'язальниці» |
Знімальна група
- Автор сценарію — Саша Гітрі
- Режисер-постановник — Саша Гітрі
- Продюсер — Серж Сандберг
- Оператор — Жан Башле
- Композитор — Адольф Боршар
- Монтаж — Міріам Борсутські
- Художник-постановник — Люсьєн Карре, Роже Клод, Рене Рену
- Художник по костюмах — Жорж К. Бенда
- Художник-декоратор — Рене Рену
Джерела
- Лурселль, Жак. Remontons les Champs-Élysées / Пройдемся по Елисейским Полям // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 716—718. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
- Пройдемося по Єлисейських Полях на сайті IMDb (англ.) (станом на 13.09.2017)
- Пройдемося по Єлисейських Полях на сайті Ciné-ressources (Французька сінематека) (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Projdemosya po Yelisejskih polyah fr Remontons les Champs Elysees francuzkij komedijnij film 1938 roku postavlenij rezhiserom Sasheyu Gitri za jogo vlasnim scenariyem Projdemosya po Yelisejskih polyahfr Remontons les Champs ElyseesFrancuzkij poster do filmuZhanr kinokomediya istorichnijRezhiser Sasha GitriProdyuser Serzh SandbergScenarist Sasha GitriU golovnih rolyah Sasha GitriOperator Zhan BashleKompozitor Adolf BorsharHudozhnik Lyusyen KarreRozhe KlodRene RenuKinokompaniya CineasDistrib yutor SEDIF 1938 Gaumont 1947 Trivalist 100 hv Mova francuzkaKrayina FranciyaRik 1938Data vihodu 2 grudnya 1938 Franciya IMDb ID 0030667Rejting IMDb SyuzhetVikladach parizkoyi shkoli na uroci raptom pomichaye sho sogodni 15 veresnya 1938 roku jogo 64 j den narodzhennya Vin pochinaye rozpovidati uchnyam pro Yelisejski Polya chiya istoriya tisno spletena z istoriyeyu Franciyi riznobichnoyi nespodivanoyi inodi zahoplyuyuchoyi Vin rozpovidaye yiyi detalno v podrobicyah na svij smak U 1617 roci Mariya Medichi za poradoyu ministra Konchini doruchaye prorubati dorogu cherez gusti lisi Majbutnij korol Lyudovik XIII pomichaye v parku roztashovanomu navkolo dorogi v yaznicyu priznachenu specialno dlya nogo Na sobachomu polyuvanni vin nakazuye pidvisiti Konchini za nogi i spaliti Pri Lyudoviku XV doroga peretvoryuyetsya na bulvar yakij osvoyuyut vulichni akrobati Odna vishunka peredbachaye markizu de Shovlenu drugu Lyudovika XV sho vin pomre v rik smerti korolya ale na pivroku ranishe Shovlen perekazuye ce proroctvo korolevi i toj stavitsya do nogo duzhe serjozno Z cogo dnya pochinayutsya prigodi Shovlena Jogo postijno likuyut dvoye likariv u tomu chisli i krovopuskannyam Za jogo harchuvannyam retelno stezhat jogo oberigayut vid zanadto yunih kohanok V toj zhe chas korol upevnenij sho pomre ne ranishe Shovlena puskayetsya na vsi zastavki Pid im yam druga vin raz na dva dni vidviduye 16 richnu kohanku Luyizettu Madam Pompadur gotuyetsya otrimati vidstavku Yij radyat pidshukati korolevi lyalku dlya lyubovnih utih Vona vibiraye Luyizettu ta privodit yiyi do lozha korolya ale tam zaraz znahoditsya Shovlen i vin vimushenij postupitisya miscem monarhovi Vid cogo soyuzu naroditsya malenkij Lyudovik yakomu korol dopomozhe vstati na nogi i podaruye karetu z kozami U 1762 roci vin otrimaye Yelisejski Polya u svoye rozporyadzhennya U 1774 roci Shovlen pomiraye cherez pivroku jde z zhittya j Lyudovik Ulyublenij fr le Bien Aime teper uzhe vsim nenavisnij i oplakanij lishe Luyizettyu ta Lyudovikom molodshim Uchitel povidomlyaye ochmanilim uchnyam sho vin pravnuk Lyudovika i vidpovidno prapravnuk Lyudovika XV pislya chogo prodovzhuye rozpovid Luyizetta vihodit zamizh za lyalkarya z Yelisejskih Poliv U 1791 roci 26 richnij Lyudovik spokushaye odnu za inshoyu v yazalnic shob peremaniti yih u tabir Lyudovika XVI svogo pleminnika Odna z cih zhinok sluzhnicya Marata diznavshis hto pered neyu hoche vidryapati Lyudovikovi ochi Jogo batki zaareshtovani j obezgolovleni Piznishe Lyudovik zasnovuye modne kafe ta znajomitsya z dochkoyu Marata i v yazalnici Spochatku vin planuye pomstitisya ale zamist cogo odruzhuyetsya na divchini i vona robit jogo shaslivim U 54 roki vin staye batkom yak i jogo batko a cherez desyat rokiv yak i vin pomiraye Sin Lyudovika Zhan Luyi peretvoryuye batkivske kafe na velicheznu zalu na tisyachu misc pid nazvoyu Poslanci zgidno z planami sho pidkazav kolis jogo materi Zhanom Zhakom Russo Vin odruzhuyetsya na Leoni ridnij donci Napoleona j shaleno zakohanoyi v Imperatora shvedki sho rushila za nim na ostriv Svyatoyi Yeleni Vin najmaye golovnim dirigentom Riharda Vagnera potim zvilnyaye jogo za te sho toj nezvazhayuchi na pryami vkazivki ne hoche grati vlasni tvori Pislya revolyuciyi 1848 roku Zhan Luyi i Leoni rozluchayutsya cherez politichni rozbizhnosti Voni primiryayutsya pislya vijni 1870 roku U 1874 roci narodzhuyetsya na svit uchitel yakij pid zavisu svogo fantastichnogo uroku z istoriyi Franciyi vidkrivaye uchnyam novu tayemnicyu Viyavlyayetsya u budenni dni vin uchit shkolyariv a v nedilyu yih rozvazhaye oskilki os vzhe 32 roki yak pidroblyaye lyalkovodom na Yelisejskih Polyah Ostannye odkrovennya vin vkazuye sered uchniv svogo sina vin stav batkom u 54 roki pryamogo nashadka francuzkih koroliv i Napoleona Vin zaklikaye usih francuziv ditej i doroslih ob yednatisya naviki U rolyah Sasha Gitri vikladach Lyudovik XV Napoleon III Zhan Luyi v 1860 roci fr Shuazel spivak Poslanciv Offenbah Vagner fr aptekar Emil Dran Napoleon I Lebon Zhan Luyi v 1840 roci Marat Lyudovik XIII Flora markiza de Pompadur Luyizetta madam Dyu Barri Lyudovik XIV v molodosti gercog de Monpansye Moris Shuc Lyudovik XIV u litnomu vici Karl X Mariya Medichi svitska dama mati Luyizetti Konchini lyalkar Polin Karton Mila Pareli v yazalnici Znimalna grupaAvtor scenariyu Sasha Gitri Rezhiser postanovnik Sasha Gitri Prodyuser Serzh Sandberg Operator Zhan Bashle Kompozitor Adolf Borshar Montazh Miriam Borsutski Hudozhnik postanovnik Lyusyen Karre Rozhe Klod Rene Renu Hudozhnik po kostyumah Zhorzh K Benda Hudozhnik dekorator Rene RenuDzherelaLursell Zhak Remontons les Champs Elysees Projdemsya po Elisejskim Polyam Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 2 S 716 718 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaProjdemosya po Yelisejskih Polyah na sajti IMDb angl stanom na 13 09 2017 Projdemosya po Yelisejskih Polyah na sajti Cine ressources Francuzka sinemateka fr