Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Про падіння та завоювання Британії» (лат. De Excidio et Conquestu Britanniae) — твір, написаний латинською мовою британським священнослужителем VI століття Ґільдасом Мудрим. За формою — це проповідь у трьох частинах, що засуджує вчинки сучасників Гільдаса, як світських, так і релігійних, на яких він покладає відповідальність за жахливе становище у постримській Британії. Це одне з найважливіших джерел з історії Британії V і VI століть, оскільки є єдиним значущим твором за цей період, створеним майже сучасником подій.
| Про падіння та завоювання Британії | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | проповідь | |||
| Тема | Велика Британія і Битва при горі Бадон | |||
| Автор | Ґільдас Мудрий[1] | |||
| Мова | латина[1] | |||
| | ||||
Частина I містить розповідь про історію Великої Британії від римського завоювання до часів Гільдаса; сюди входять посилання на Амвросія Авреліана та перемогу британців над саксами у битві при горі Бадон. Частина II — це засудження п'яти королів, таких, як Мелгун Гвінед, за їхні гріхи, яка містить як незрозумілі події, так і відносно добре задокументовані факти. Частина III — подібний до попередньої частини випад у бік британського духовенства тієї епохи.
Історія рукопису
«Про падіння та завоювання Британії» має велике значення для історичних досліджень, оскільки, хоча і не задумана насамперед як історична, але є чи не єдиним збереженим джерелом, написаним майже сучасником подій V і VI століть у Британії. Кембриджська історикиня Карен Джордж у вичерпному дослідженні тексту Гілдаса припускає, що текст створено у діапазоні між 510 та 530 роками. На думку історика Гая Галсолла існує кілька доказів більш раннього датування твору, за якими він написаний наприкінці V століття. Зокрема на це вказують риторична освіта Гілдаса, його стиль латини, підняті теологічні проблеми та інші деталі.
Ендрю Бриз стверджує, що Гілдас писав «De Excidio» у 536 році, у розпал екстремальних погодних умов 535—536 років, оскільки згадує «певний густий туман і чорну ніч», що висіла над всім Британським островом, але не згадується наступний голод у 537 році.
Задум Гілдаса полягав у тому, щоб проповідувати своїм сучасникам за методом старозавітних пророків, а не писати розповідь про наслідки. Таким чином, він подає історичні подробиці там, де це відповідає його меті. Наприклад, він зробив один із перших описів валу Адріана та, можливо, Антонінового валу, хоча його розповідь про їх історію вкрай неточна.. Однак він опускає деталі там, де вони не сприяють його меті: він називає мало імен і не вказує точних дат. Тим не менш, «De Excidio» залишається важливою роботою не лише для середньовічної історії, але й для історії Великої Британії загалом, оскільки є однією з небагатьох робіт, написаних у Британії VI століття.
У трактаті Гільдас згадує, що рік його народження збігається з роком битви при горі Бадон, яка ймовірно відбулась у 482 році. Риторичний стиль письма вказує на класичну латинську освіту, яка навряд могла бути доступна британцям після V століття. «Аннали Камбрії» називають датою його смерті — 570 рік, однак «Аннали Тигернаха» датують смерть автора 569 роком.
Найдавніший рукопис — коттонівський MS. «Vitellius A. VI», датований 11-м століттям, був пошкоджений пожежею 1731 року, але використаний Теодором Моммсеном у своїй роботі. Найдавніше цитування міститься в великих цитатах і перефразуваннях, зроблених Бедою Преподобним у «Церковній історії народу англів», найдавніші рукописи якої датуються VIII століттям.
Трактат Гілдаса вперше був опублікований у 1525 році , але з багатьма визнаними змінами та упущеннями. У 1568 році Джон Джоселін, секретар архієпископа Паркера, зробив його нове видання, яке більш відповідає рукописним джерелам, а у 1691 році в Оксфорді з'явилося ще ретельніше перероблене видання Томаса Гейла.
Короткий виклад
Частина І
Перша частина складається з пояснення Гільдасом його роботи та короткого оповідання про Римську Британію від її завоювання до моменту написання.
Частина ІІ
Друга частина складається із засудження п'яти британських королів, і оскільки це єдина сіноптична інформація про них, то є унікальною для вивчення історії Великої Британії того періоду. Гільдас використовує засудження у вигляді алегорії з біблійними звірами із Книги пророка Даниїла та Книги Одкровення. Твір уподібнює царів до звірів: лева, леопарда, ведмідя та дракона:
- «Костянтин — тиранічне левеня нечистої дамнонської левиці».
- «…левеня .
- «Вортіпор …, який полюбляє плямистого леопарда … тирана Деметіїв».
- «Канеглейсс… ти ведмідь».
- «…дракон з острова … Маглокуна».
Частина III
Третя частина починається словами: «Британія має священиків, але вони дурні; численних міністрів, але вони безсоромні; кліриків, але вони хитрі крадії». Гільдас продовжує свою єреміаду проти духовенства свого покоління, але прямо не згадує жодного імені в цьому розділі, тому і не проливає світла на історію британської церкви в цей період.
Наслідування в англосаксонський період
Після завоювання Британії, описаного в «De excidio», Гільдас продовжував бути важливою моделлю для англосаксонських письменників, що писали латиною та англійською. Історія Беди Пребодобного Церковна історія народу англів в значній мірі покладається на твір Гільдаса у частині вторгнення англосаксонців та практично цитує тези про втрату божественної прихильності британцями, припускаючи, що це прокляття, в свою чергу, перейшло до християн-англосаксів, сучасників Беди.
У пізніший, давньоанглійський період, писання Гільдаса є основною моделлю, що була використана Алкуїном для подолання наслідків вторгнення вікінгів, зокрема у листах, що стосуються розграбування Ліндісфарна у 793 році. Посилання на Гільдаса, як історичний приклад, служить для просування ідеї моральної та релігійної реформи як засобу проти вторгнень. Так само Вульфстан з Йорку звертається до творів Гільдаса, для того, щоб зробити подібне в проповідях, зокрема в Sermo Lupi ad Anglos.
Інші історичні наслідки
Робота Гільдаса важлива з причин, що виходять за межі історичної інформації, яку він подає. Під час створення твору, Британія була християнською. Гільдас використовує латинську мову для звернення до правителів, яких він пережив, і розглядає британців, принаймні певною мірою, як римських громадян, незважаючи на крах центральної імперської влади. До 597 року, коли Августин Кентерберійський прибув до Кента, Англія, або більша частина її була заселена прихильниками англосаксонського язичництва, і нові правителі більше не вважали себе римськими громадянами. Точніше знайомство зі словами Гільдаса, забезпечує трохи більшу впевненість у термінах переходу від до англосаксонської Англії. Впевненість, яка могла бути ціннішою, оскільки точних дат та достовірних фактів цього періоду дуже мало.
Примітки
- Clavis Historicorum Antiquitatis Posterioris / P. v. Nuffelen, L. V. Hoof — 2018.
- Fletcher, Richard (1989). Who's Who in Roman Britain and Anglo-Saxon England. Shepheard-Walwyn. с. 21–22. ISBN .
- George, Karen, Gildas's De Excidio Britonum and the Early British Church, Studies in Celtic History 26, Boydell Press, 2009, p. 125.
- Halsall, 2013, с. 54.
- Breeze, Andrew (2020). British Battles 493-937: Mount Badon to Brunanburh. London. с. 4—9. JSTOR j.ctvv4187r.
- Koch, p. 808.
- Gransden, p. 4.
- Gransden, p. 5.
- Ó Cróinín, Dáibhí and McCarthy, Daniel. «The 'Lost' Irish 84-year Easter Table Rediscovered», Peritia, 6-7(1987-88): 227—242.
- Rosenbaum, S. «Evidence of Transposed Leaves in the Archetype of Gildas's De Excidio» Academia.edu 2016
- Campbell, John; John, Eric & Wormald, Patrick (1991). The Anglo-Saxons. Penguin Books. с. 20–22. ISBN .
Список літератури
- , ред. (1841), The Works of Gildas and Nennius, London: James Bohn — English translation
- Giles, John Allen, ред. (1847), History of the Ancient Britons, т. II (вид. Second), Oxford: W. Baxter (опубліковано опубліковано 1854) — in Latin
- Gransden, Antonia (1996). Historical Writing in England: c. 500 to c. 1307. Routledge. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
- (2013). Worlds of Arthur: Facts & Fictions of the Dark Ages. Oxford, UK: Oxford University Press. ISBN .
- Koch, John T. (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
- (1911), A History of Wales from the Earliest Times to the Edwardian Conquest, т. I (вид. 2nd), London: Longmans, Green, and Co (опубліковано опубліковано 1912)
- Miller, Molly. «Bede's use of Gildas.» English Historical Review (1975): 241—261 in JSTOR.
Посилання
- De excidio et conquestu britanniae латиною
- Переклад англійською мовою проекту Гутенберг
- Переклад англійською мовою De Excidio et Conquestu Britanniae у вільно розповсюджуваному PDF-документі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro padinnya ta zavoyuvannya Britaniyi lat De Excidio et Conquestu Britanniae tvir napisanij latinskoyu movoyu britanskim svyashennosluzhitelem VI stolittya Gildasom Mudrim Za formoyu ce propovid u troh chastinah sho zasudzhuye vchinki suchasnikiv Gildasa yak svitskih tak i religijnih na yakih vin pokladaye vidpovidalnist za zhahlive stanovishe u postrimskij Britaniyi Ce odne z najvazhlivishih dzherel z istoriyi Britaniyi V i VI stolit oskilki ye yedinim znachushim tvorom za cej period stvorenim majzhe suchasnikom podij Pro padinnya ta zavoyuvannya BritaniyiZhanrpropovidTemaVelika Britaniya i Bitva pri gori BadonAvtorGildas Mudrij 1 Movalatina 1 Chastina I mistit rozpovid pro istoriyu Velikoyi Britaniyi vid rimskogo zavoyuvannya do chasiv Gildasa syudi vhodyat posilannya na Amvrosiya Avreliana ta peremogu britanciv nad saksami u bitvi pri gori Badon Chastina II ce zasudzhennya p yati koroliv takih yak Melgun Gvined za yihni grihi yaka mistit yak nezrozumili podiyi tak i vidnosno dobre zadokumentovani fakti Chastina III podibnij do poperednoyi chastini vipad u bik britanskogo duhovenstva tiyeyi epohi Istoriya rukopisu Pro padinnya ta zavoyuvannya Britaniyi maye velike znachennya dlya istorichnih doslidzhen oskilki hocha i ne zadumana nasampered yak istorichna ale ye chi ne yedinim zberezhenim dzherelom napisanim majzhe suchasnikom podij V i VI stolit u Britaniyi Kembridzhska istorikinya Karen Dzhordzh u vicherpnomu doslidzhenni tekstu Gildasa pripuskaye sho tekst stvoreno u diapazoni mizh 510 ta 530 rokami Na dumku istorika Gaya Galsolla isnuye kilka dokaziv bilsh rannogo datuvannya tvoru za yakimi vin napisanij naprikinci V stolittya Zokrema na ce vkazuyut ritorichna osvita Gildasa jogo stil latini pidnyati teologichni problemi ta inshi detali Endryu Briz stverdzhuye sho Gildas pisav De Excidio u 536 roci u rozpal ekstremalnih pogodnih umov 535 536 rokiv oskilki zgaduye pevnij gustij tuman i chornu nich sho visila nad vsim Britanskim ostrovom ale ne zgaduyetsya nastupnij golod u 537 roci Zadum Gildasa polyagav u tomu shob propoviduvati svoyim suchasnikam za metodom starozavitnih prorokiv a ne pisati rozpovid pro naslidki Takim chinom vin podaye istorichni podrobici tam de ce vidpovidaye jogo meti Napriklad vin zrobiv odin iz pershih opisiv valu Adriana ta mozhlivo Antoninovogo valu hocha jogo rozpovid pro yih istoriyu vkraj netochna Odnak vin opuskaye detali tam de voni ne spriyayut jogo meti vin nazivaye malo imen i ne vkazuye tochnih dat Tim ne mensh De Excidio zalishayetsya vazhlivoyu robotoyu ne lishe dlya serednovichnoyi istoriyi ale j dlya istoriyi Velikoyi Britaniyi zagalom oskilki ye odniyeyu z nebagatoh robit napisanih u Britaniyi VI stolittya U traktati Gildas zgaduye sho rik jogo narodzhennya zbigayetsya z rokom bitvi pri gori Badon yaka jmovirno vidbulas u 482 roci Ritorichnij stil pisma vkazuye na klasichnu latinsku osvitu yaka navryad mogla buti dostupna britancyam pislya V stolittya Annali Kambriyi nazivayut datoyu jogo smerti 570 rik odnak Annali Tigernaha datuyut smert avtora 569 rokom Najdavnishij rukopis kottonivskij MS Vitellius A VI datovanij 11 m stolittyam buv poshkodzhenij pozhezheyu 1731 roku ale vikoristanij Teodorom Mommsenom u svoyij roboti Najdavnishe cituvannya mistitsya v velikih citatah i perefrazuvannyah zroblenih Bedoyu Prepodobnim u Cerkovnij istoriyi narodu angliv najdavnishi rukopisi yakoyi datuyutsya VIII stolittyam Traktat Gildasa vpershe buv opublikovanij u 1525 roci ale z bagatma viznanimi zminami ta upushennyami U 1568 roci Dzhon Dzhoselin sekretar arhiyepiskopa Parkera zrobiv jogo nove vidannya yake bilsh vidpovidaye rukopisnim dzherelam a u 1691 roci v Oksfordi z yavilosya she retelnishe pereroblene vidannya Tomasa Gejla Korotkij vikladChastina I Persha chastina skladayetsya z poyasnennya Gildasom jogo roboti ta korotkogo opovidannya pro Rimsku Britaniyu vid yiyi zavoyuvannya do momentu napisannya Chastina II Druga chastina skladayetsya iz zasudzhennya p yati britanskih koroliv i oskilki ce yedina sinoptichna informaciya pro nih to ye unikalnoyu dlya vivchennya istoriyi Velikoyi Britaniyi togo periodu Gildas vikoristovuye zasudzhennya u viglyadi alegoriyi z biblijnimi zvirami iz Knigi proroka Daniyila ta Knigi Odkrovennya Tvir upodibnyuye cariv do zviriv leva leoparda vedmidya ta drakona Kostyantin tiranichne levenya nechistoyi damnonskoyi levici levenya Vortipor yakij polyublyaye plyamistogo leoparda tirana Demetiyiv Kaneglejss ti vedmid drakon z ostrova Maglokuna Chastina III Tretya chastina pochinayetsya slovami Britaniya maye svyashenikiv ale voni durni chislennih ministriv ale voni bezsoromni klirikiv ale voni hitri kradiyi Gildas prodovzhuye svoyu yeremiadu proti duhovenstva svogo pokolinnya ale pryamo ne zgaduye zhodnogo imeni v comu rozdili tomu i ne prolivaye svitla na istoriyu britanskoyi cerkvi v cej period Nasliduvannya v anglosaksonskij periodPislya zavoyuvannya Britaniyi opisanogo v De excidio Gildas prodovzhuvav buti vazhlivoyu modellyu dlya anglosaksonskih pismennikiv sho pisali latinoyu ta anglijskoyu Istoriya Bedi Prebodobnogo Cerkovna istoriya narodu angliv v znachnij miri pokladayetsya na tvir Gildasa u chastini vtorgnennya anglosaksonciv ta praktichno cituye tezi pro vtratu bozhestvennoyi prihilnosti britancyami pripuskayuchi sho ce proklyattya v svoyu chergu perejshlo do hristiyan anglosaksiv suchasnikiv Bedi U piznishij davnoanglijskij period pisannya Gildasa ye osnovnoyu modellyu sho bula vikoristana Alkuyinom dlya podolannya naslidkiv vtorgnennya vikingiv zokrema u listah sho stosuyutsya rozgrabuvannya Lindisfarna u 793 roci Posilannya na Gildasa yak istorichnij priklad sluzhit dlya prosuvannya ideyi moralnoyi ta religijnoyi reformi yak zasobu proti vtorgnen Tak samo Vulfstan z Jorku zvertayetsya do tvoriv Gildasa dlya togo shob zrobiti podibne v propovidyah zokrema v Sermo Lupi ad Anglos Inshi istorichni naslidkiRobota Gildasa vazhliva z prichin sho vihodyat za mezhi istorichnoyi informaciyi yaku vin podaye Pid chas stvorennya tvoru Britaniya bula hristiyanskoyu Gildas vikoristovuye latinsku movu dlya zvernennya do praviteliv yakih vin perezhiv i rozglyadaye britanciv prinajmni pevnoyu miroyu yak rimskih gromadyan nezvazhayuchi na krah centralnoyi imperskoyi vladi Do 597 roku koli Avgustin Kenterberijskij pribuv do Kenta Angliya abo bilsha chastina yiyi bula zaselena prihilnikami anglosaksonskogo yazichnictva i novi praviteli bilshe ne vvazhali sebe rimskimi gromadyanami Tochnishe znajomstvo zi slovami Gildasa zabezpechuye trohi bilshu vpevnenist u terminah perehodu vid do anglosaksonskoyi Angliyi Vpevnenist yaka mogla buti cinnishoyu oskilki tochnih dat ta dostovirnih faktiv cogo periodu duzhe malo PrimitkiClavis Historicorum Antiquitatis Posterioris P v Nuffelen L V Hoof 2018 d Track Q63975447d Track Q55232916d Track Q87125491 Fletcher Richard 1989 Who s Who in Roman Britain and Anglo Saxon England Shepheard Walwyn s 21 22 ISBN 978 0 85683 089 1 George Karen Gildas s De Excidio Britonum and the Early British Church Studies in Celtic History 26 Boydell Press 2009 p 125 Halsall 2013 s 54 Breeze Andrew 2020 British Battles 493 937 Mount Badon to Brunanburh London s 4 9 JSTOR j ctvv4187r Koch p 808 Gransden p 4 Gransden p 5 o Croinin Daibhi and McCarthy Daniel The Lost Irish 84 year Easter Table Rediscovered Peritia 6 7 1987 88 227 242 Rosenbaum S Evidence of Transposed Leaves in the Archetype of Gildas s De Excidio Academia edu 2016 Campbell John John Eric amp Wormald Patrick 1991 The Anglo Saxons Penguin Books s 20 22 ISBN 978 0 14 014395 9 Spisok literaturi red 1841 The Works of Gildas and Nennius London James Bohn English translation Giles John Allen red 1847 History of the Ancient Britons t II vid Second Oxford W Baxter opublikovano opublikovano 1854 in Latin Gransden Antonia 1996 Historical Writing in England c 500 to c 1307 Routledge ISBN 9780415151245 Procitovano 16 chervnya 2010 2013 Worlds of Arthur Facts amp Fictions of the Dark Ages Oxford UK Oxford University Press ISBN 978 0 19 870084 5 Koch John T 2006 Celtic Culture A Historical Encyclopedia ABC CLIO ISBN 9781851094400 Procitovano 16 chervnya 2010 1911 A History of Wales from the Earliest Times to the Edwardian Conquest t I vid 2nd London Longmans Green and Co opublikovano opublikovano 1912 Miller Molly Bede s use of Gildas English Historical Review 1975 241 261 in JSTOR PosilannyaDe excidio et conquestu britanniae latinoyu Pereklad anglijskoyu movoyu proektu Gutenberg Pereklad anglijskoyu movoyu De Excidio et Conquestu Britanniae u vilno rozpovsyudzhuvanomu PDF dokumenti