Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва при горі Бадон битва що ймовірно відбулась між бритами та англосаксами в Післяримській Британії орієнтовно у пізнь

Битва при горі Бадон

Битва при горі Бадон

Битва при горі Бадон — битва, що ймовірно відбулась між бритами та англосаксами в Післяримській Британії, орієнтовно у пізньому V - на початку VI ст. Закінчилася стратегічною перемогою бритських військ, що на значний час зупинила просування англосаксонських королівств у Західну Британію.

Передумови

Із занепадом Західної Римської імперії, її правління у Британії починає слабшати. У 406 р. в римську провінцію Галлію рухнув потік варварських племен свевів, аланів, бургундів і вандалів. Для того, щоб не дати можливість германцям захопити Італію, римський полководець Стиліхон відкликав із острова римські легіони. Римська армія в Британії сприйняла це, як зневажливе ставлення до себе. У тому ж році стався бунт під керівництвом самопроголошених імператорів Марка і Граціана, які однак незабаром були вбиті. Після цього британська армія знову намагалася посадити на трон свого ставленика Костянтина. Стверджують, що він був простим солдатом. Цей претендент на трон імператора, так званий Костянтин III залучив на свій бік легіони Британії, і навесні 407 р. з'явився з усіма боєздатними частинами армії в Галлії.

Після виходу римських легіонів із Британії, на острові закінчилось римське правління, що тривало 364 роки. Владу перебрали на себе місцеві бритські князі та залишки римських патриціїв, які відразу почали міжусобні війни. Цим скористались сусідні шотландські племена піктів та ірландських скотів, які почали нападати на незахищені території Британії.

Навала англосаксів

Не маючи можливості захиститися від піктів і скотів, брити двічі просили римську владу допомогти їм. Рим так і не прислав допомогу. Тоді місцевий князь Вортіґерн у 449 р. звернувся по допомогу до германських найманців із племені ютів, надавши їм як плату за послугу землі для поселення. Невдовзі на цих землях утворилося ютське королівство Кент (близько 475 року). За ютами у Британію припливли англи і сакси. Не маючи бажання захищати бритів від піктів і скотів, англосакси заключивши з останніми союз, почали грабувати місцеве населення, поетапно утворюючи на захоплених територіях свої королівства. Про це йдеться в Галльській хроніці:

«Брити, переслідувані всілякими бідами і нещастями, підпали під владу саксів.»

Битва при Бадоні

Перемога бритів

На початку VI ст. об'єднані племена бритів за допомогою важкої кавалерії розбили піші війська англосаксів біля гори Бадон, зупинивши їхнє просування на територію Уельсу, Корнуоллу та Північної Британії.

За свідченням істориків об'єднаними бритськими військами, керував якийсь воєначальник (лат. Dux bellorum). Ранні британські історики Гільдас (500—570 рр.) та Беда Преподобний (673—735 рр.) називають його Аврелій Амброзій, підкреслюючи його римське походження. Пізніші історики називають його Артуром. Так валлійський історик Ненній (VIII—ІХ ст.) описуючи у своєму творі «Історія бритів» дванадцять перемог бритів над англосаксами, (причому остання з яких відбулась біля гори Бадон) називає їхнього воєначальника Артором (Артур). На думку істориків від нього і бере свій початок, легендарний цикл артуріани, про подвиги короля Артура та його лицарів. Проте в Неннія Артор не є королем, а лише воєначальником бритів, який спільно з їхніми королями громить германців. Валлійська анонімна хроніка Х ст. «Аннали Камбрії» (970 р.) називає воєначальника теж Артуром. Найвідоміша праця. «Історія королів Британії» (1136 р.) Гальфріда Монмутського (бл. 1100—1155 рр.) називає воєначальником Артура, але тепер уже у статусі короля, котрий окрім перемоги над саксами, підкорив території Британії, Шотландії, Ірландії, Ісландії, Данії, Норвегії та Галлії, створивши таким чином Британську імперію.

Датування битви

В істориків немає точної дати битви при Бадоні. В Аналлах Камбрії битва датується 516 рокорм. Проте для істориків ця дата є сумнівною і тому найчастіше битву датують початком V ст. або 490—517 рр.[]

Місце битви

Дотепер місце битви невідоме. Гальфрід Монмутський вказує на пагорб біля містечка Бат у графстві Сомерсет. Є також думка, що битва відбувалась біля укріплення VI ст. Бедбері—Рінгз. у Дорсеті. Проте в обох випадках підтверджень немає.

У фільмографії

У кінематографі битва знайшла своє відображення у фільмі «Король Артур». Головний герой фільму Луцій Арторій Каст (король Артур) — римський воєначальник сарматської кавалерії. Прибувши до Британії, він об'єднується з племенем піктів проти саксів. У фінальній битві при горі Бадон, Артур разом з піктами перемагає саксів.

У комп'ютерних іграх

В комп'ютерній стратегії Rome: Total War: Barbarian Invasion відображена битва при горі Бадон. В ній головний гравець, грає на стороні романо-бритів проти саксів.

Першоджерела

  • Анналы Камбрии [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Беда Достопотченный. Церковная история народа англов [ 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  • Галльская хроника 452 года [ 17 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Гальфрид Монмутский. История королей Британии [ 9 грудня 2006 у Wayback Machine.]
  • Гильдас. О разорении Британии [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  • Ненний. История бритов [Архівовано 29 січня 2011 у WebCite]

Література

  • Акройд П. Король Артур и рыцари Круглого Стола. — М.: «Альпина нон-фикши», 2013. — с. 389
  • Джон и Энн Спенсер. Мистические и священные места мира. — М.: «Транзиткнига», 2003. —с. 20
  • Гюнтер Р., Корсунский А. Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновения германских королевств.— М.: «МГУ», 1984. — с. 97
  • Эрлихман В. В. Король Артур. — М.: «Молодая гвардия», 2009. — (серия «Жизнь замечательных людей»). — с. 108
  • Черчиль В. Рождения Британии. — Смоленск: «Русич», 2010. — с. 28.
  • Dumville D.N. Sub-RomanBritain: History and Legend. History. № 62 (1975). P. 173—192.

Посилання

  • Азимов А. История Англии. От ледникового периода до Великой хартии вольностей [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Гурин Е. Король Артур — историческая или исторический персонаж [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Мортон А. Л. История Англии. [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Шэрон Тёрнер. История англо-саксов с древнейших времён до нормандского завоевания. Книга Третья. Глава III. Древние свидетельства бриттов о битвах с западными саксами и достоверные исторические события, связанные с Артуром. [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Черчиль В. Рождения Британии —Смоленск: «Русич», 2010. — с. 28
  2. Гюнтер Р. Корсунский А. Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновения германских королевств.— М.: «МГУ», 1984. — с. 97
  3. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 листопада 2014.
  4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 19 листопада 2014.
  5. . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 19 листопада 2014.
  6. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 19 листопада 2014.
  7. Джон и Энн Спенсер. Мистические и священные места мира. — М.: Транзиткнига, 2003. — С. 20

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva pri gori Badon bitva sho jmovirno vidbulas mizh britami ta anglosaksami v Pislyarimskij Britaniyi oriyentovno u piznomu V na pochatku VI st Zakinchilasya strategichnoyu peremogoyu britskih vijsk sho na znachnij chas zupinila prosuvannya anglosaksonskih korolivstv u Zahidnu Britaniyu PeredumoviIz zanepadom Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi yiyi pravlinnya u Britaniyi pochinaye slabshati U 406 r v rimsku provinciyu Galliyu ruhnuv potik varvarskih plemen sveviv alaniv burgundiv i vandaliv Dlya togo shob ne dati mozhlivist germancyam zahopiti Italiyu rimskij polkovodec Stilihon vidklikav iz ostrova rimski legioni Rimska armiya v Britaniyi sprijnyala ce yak znevazhlive stavlennya do sebe U tomu zh roci stavsya bunt pid kerivnictvom samoprogoloshenih imperatoriv Marka i Graciana yaki odnak nezabarom buli vbiti Pislya cogo britanska armiya znovu namagalasya posaditi na tron svogo stavlenika Kostyantina Stverdzhuyut sho vin buv prostim soldatom Cej pretendent na tron imperatora tak zvanij Kostyantin III zaluchiv na svij bik legioni Britaniyi i navesni 407 r z yavivsya z usima boyezdatnimi chastinami armiyi v Galliyi Pislya vihodu rimskih legioniv iz Britaniyi na ostrovi zakinchilos rimske pravlinnya sho trivalo 364 roki Vladu perebrali na sebe miscevi britski knyazi ta zalishki rimskih patriciyiv yaki vidrazu pochali mizhusobni vijni Cim skoristalis susidni shotlandski plemena piktiv ta irlandskih skotiv yaki pochali napadati na nezahisheni teritoriyi Britaniyi Navala anglosaksivNe mayuchi mozhlivosti zahistitisya vid piktiv i skotiv briti dvichi prosili rimsku vladu dopomogti yim Rim tak i ne prislav dopomogu Todi miscevij knyaz Vortigern u 449 r zvernuvsya po dopomogu do germanskih najmanciv iz plemeni yutiv nadavshi yim yak platu za poslugu zemli dlya poselennya Nevdovzi na cih zemlyah utvorilosya yutske korolivstvo Kent blizko 475 roku Za yutami u Britaniyu priplivli angli i saksi Ne mayuchi bazhannya zahishati britiv vid piktiv i skotiv anglosaksi zaklyuchivshi z ostannimi soyuz pochali grabuvati misceve naselennya poetapno utvoryuyuchi na zahoplenih teritoriyah svoyi korolivstva Pro ce jdetsya v Gallskij hronici Briti peresliduvani vsilyakimi bidami i neshastyami pidpali pid vladu saksiv Bitva pri BadoniPeremoga britiv Na pochatku VI st ob yednani plemena britiv za dopomogoyu vazhkoyi kavaleriyi rozbili pishi vijska anglosaksiv bilya gori Badon zupinivshi yihnye prosuvannya na teritoriyu Uelsu Kornuollu ta Pivnichnoyi Britaniyi Za svidchennyam istorikiv ob yednanimi britskimi vijskami keruvav yakijs voyenachalnik lat Dux bellorum Ranni britanski istoriki Gildas 500 570 rr ta Beda Prepodobnij 673 735 rr nazivayut jogo Avrelij Ambrozij pidkreslyuyuchi jogo rimske pohodzhennya Piznishi istoriki nazivayut jogo Arturom Tak vallijskij istorik Nennij VIII IH st opisuyuchi u svoyemu tvori Istoriya britiv dvanadcyat peremog britiv nad anglosaksami prichomu ostannya z yakih vidbulas bilya gori Badon nazivaye yihnogo voyenachalnika Artorom Artur Na dumku istorikiv vid nogo i bere svij pochatok legendarnij cikl arturiani pro podvigi korolya Artura ta jogo licariv Prote v Nenniya Artor ne ye korolem a lishe voyenachalnikom britiv yakij spilno z yihnimi korolyami gromit germanciv Vallijska anonimna hronika H st Annali Kambriyi 970 r nazivaye voyenachalnika tezh Arturom Najvidomisha pracya Istoriya koroliv Britaniyi 1136 r Galfrida Monmutskogo bl 1100 1155 rr nazivaye voyenachalnikom Artura ale teper uzhe u statusi korolya kotrij okrim peremogi nad saksami pidkoriv teritoriyi Britaniyi Shotlandiyi Irlandiyi Islandiyi Daniyi Norvegiyi ta Galliyi stvorivshi takim chinom Britansku imperiyu Datuvannya bitvi V istorikiv nemaye tochnoyi dati bitvi pri Badoni V Anallah Kambriyi bitva datuyetsya 516 rokorm Prote dlya istorikiv cya data ye sumnivnoyu i tomu najchastishe bitvu datuyut pochatkom V st abo 490 517 rr dzherelo Misce bitvi Doteper misce bitvi nevidome Galfrid Monmutskij vkazuye na pagorb bilya mistechka Bat u grafstvi Somerset Ye takozh dumka sho bitva vidbuvalas bilya ukriplennya VI st Bedberi Ringz u Dorseti Prote v oboh vipadkah pidtverdzhen nemaye U filmografiyiU kinematografi bitva znajshla svoye vidobrazhennya u filmi Korol Artur Golovnij geroj filmu Lucij Artorij Kast korol Artur rimskij voyenachalnik sarmatskoyi kavaleriyi Pribuvshi do Britaniyi vin ob yednuyetsya z plemenem piktiv proti saksiv U finalnij bitvi pri gori Badon Artur razom z piktami peremagaye saksiv U komp yuternih igrahV komp yuternij strategiyi Rome Total War Barbarian Invasion vidobrazhena bitva pri gori Badon V nij golovnij gravec graye na storoni romano britiv proti saksiv PershodzherelaAnnaly Kambrii 10 travnya 2012 u Wayback Machine Beda Dostopotchennyj Cerkovnaya istoriya naroda anglov 13 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Gallskaya hronika 452 goda 17 listopada 2014 u Wayback Machine Galfrid Monmutskij Istoriya korolej Britanii 9 grudnya 2006 u Wayback Machine Gildas O razorenii Britanii 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine Nennij Istoriya britov Arhivovano 29 sichnya 2011 u WebCite LiteraturaAkrojd P Korol Artur i rycari Kruglogo Stola M Alpina non fikshi 2013 s 389 Dzhon i Enn Spenser Misticheskie i svyashennye mesta mira M Tranzitkniga 2003 s 20 Gyunter R Korsunskij A R Upadok i gibel Zapadnoj Rimskoj imperii i vozniknoveniya germanskih korolevstv M MGU 1984 s 97 Erlihman V V Korol Artur M Molodaya gvardiya 2009 seriya Zhizn zamechatelnyh lyudej s 108 Cherchil V Rozhdeniya Britanii Smolensk Rusich 2010 s 28 Dumville D N Sub RomanBritain History and Legend History 62 1975 P 173 192 PosilannyaAzimov A Istoriya Anglii Ot lednikovogo perioda do Velikoj hartii volnostej 29 listopada 2014 u Wayback Machine Gurin E Korol Artur istoricheskaya ili istoricheskij personazh 29 listopada 2014 u Wayback Machine Morton A L Istoriya Anglii 24 grudnya 2014 u Wayback Machine Sheron Tyorner Istoriya anglo saksov s drevnejshih vremyon do normandskogo zavoevaniya Kniga Tretya Glava III Drevnie svidetelstva brittov o bitvah s zapadnymi saksami i dostovernye istoricheskie sobytiya svyazannye s Arturom 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine PrimitkiCherchil V Rozhdeniya Britanii Smolensk Rusich 2010 s 28 Gyunter R Korsunskij A R Upadok i gibel Zapadnoj Rimskoj imperii i vozniknoveniya germanskih korolevstv M MGU 1984 s 97 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 19 listopada 2014 Arhiv originalu za 17 listopada 2014 Procitovano 19 listopada 2014 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 19 listopada 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2010 Procitovano 19 listopada 2014 Dzhon i Enn Spenser Misticheskie i svyashennye mesta mira M Tranzitkniga 2003 S 20

Дата публікації:
Топ