Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Притулок під Кукулом колишній гірський притулок збудований на висоті 1173 м Власником притулку була Спілка осадників Zwi

Притулок під Кукулом

Притулок під Кукулом

Притулок під Кукулом ― колишній гірський притулок, збудований на висоті 1173 м. Власником притулку була Спілка осадників (Związek Osadników). Архітектор ― інженер Станіслав Маржинський. Будинок звели на території управи державних лісів Польщі (Lasy Państwowe) як осередок зимових видів спортивного дозвілля для молоді Східних територій Польщі.

Притулок під Кукулом
НазваПритулок під Кукулом
Розташуваннянижче пол. Лаб'єска
Збудовано1938-39
Зруйнованопісля ІІ СВ
Стінидерев'яні
Опаленняпічне
ВласникСпілка осадників
Кількість кімнатбагато
Поверховістьпідвал, 2 поверхи + піддашшя
Кількість віконбагато
Водаводогін
Ліжкомісця100
Туалет3
Верандатак
Особливостізбереглися руїни
image Притулок під Кукулом у Вікісховищі

Будинок міг вмістити до 100 осіб у двох-, чотирьох- та восьмимісних кімнатах, а також в одній спільній залі. Двоповерховий будинок було збудовано у формі квадрату, три сторони якого слугували флігелями (skrzydło), а четверта виступала в якості зовнішнього огородження квадратного дитинця, посередині огородження ― в'їзні ворота.

На першому поверсі розмістилися приміщення загального користування: сіни, кімната для лиж, їдальня, світлиця, три кухні, чоловічий душ, кімната керівника та кабінет. Також були кілька кімнат для гостей. На другому поверсі розташували решту покоїв та жіночу вбиральню. В піддашші ― спільна зала. В підвалі ― пральня, котельня з дизель-генератором, бойлерна, комори та резервна душова кімната у випадку значної кількості гостей. Вода постачалася завдяки водогону з прилеглого струмка, де було влаштовано водозабір.

Архітектура нагадувала гуцульську ґражду, за формою та способом будівництва нагадувала збудований кількома роками перед тим притулок на Костричі. Зовнішні конструкції зведено з гебльованих плиниць (півколод), з'єднаних у замок по кутах (łączonych na pióro). Дах накрито драницею, яку встановили поверх шару руберойду (papa) та дощок. Роботи по обиттю елементів будівлі металом виконала Fundacja Staszica з Варшави.

Для полегшення будівельних робіт було прокладено до Ворохти дорогу для автомобіля. Також було підготовлено схил для лижників: підйом по ньому тривав 2,5 год, спуск ― 40 хв.

Будівельні роботи тривали два роки, більшість робіт виконали місцеві майстри-столяри Петричук і Гарасим'юк разом з бригадою. Пиломатеріали брали з довколишнього лісу. Біля 30% кошторису прийшлося на транспортування, бо чверть підйому доводилось перевантажувати і далі везти кіньми.

Фактично притулок розпочав свою роботу 23 грудня 1938 р., урочисте відкриття і освячення відбулось 6 січня 1939 р. Церемонію проводив капітан Адольф Абрам (Adolf Abram), а освячення ― капелан Пйотр Следзевський (Piotr Śledziewski) з Вільнюса. Депеші з привітаннями з нагоди відкриття притулку надіслали міністр військових справ ― генерал дивізії Тадеуш Каспшицький (Tadeusz Kasprzycki), керуючий директор Управи державних лісів Адам Лорет (Adam Loret), воєвода Генрик Юзевський (Henryk Józewski) з дружиною, міністр Вацлав Станішевський (Wacław Staniszewski) i голова Польського татранського товариства Фердинанд Гетель (Ferdynand Goetel).

Роботи по встановленню генератора, освітлення та радіозв'язку (sygnalizacja radiowa) виконано під керівництвом Stanisław Strumilowski установою Zakłady Radioelektryczne.

Також було збудовано дві господарські споруди (також в місцевому архітектурному виконанні): для працівників та інвертарю. Поруч було облаштовано місця для таборування молоді.

Станом на сьогодні збереглися руїни у вигляді фундаменту. Підвальний поверх зберігся у задовільному стані.

Фотографії

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Джерела

  • Schronisko turystyczne na Kukulu koło Worochty [ 2 серпня 2019 у Wayback Machine.] Stanisław Marzyński, Architektura i Budownictwo, 4/5, Warszawa, Spółdzielnia Wydawnicza Architektów Polskich, 1939, Rok XV, s.54–56
  • Ważniejsze wydarzenia turystyczne w pierwszym kwartale 1939 r. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Zbigniew Tokarski, Turyzm polski, Stanisław Leszczycki (red. odpow.), 4 wydanie, Kraków, Uniwersytet Jagielloński, 1939-04
  • Uroczystość otwarcia i poświęcenia schroniska i domu wypoczynkowego na Kukulu pod Worochtą [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] Rolnik i Zagroda, Jerzy Bonkowicz-Sittauer (red. nacz.), 21 wydanie, Warszawa, Centralny Związek Osadników Wojskowych, 1939
  • Regulamin Górskiej Odznaki Turystycznej PTT [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Kraków 1936, str. 71-72
  • www.e-gory.pl

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pritulok pid Kukulom kolishnij girskij pritulok zbudovanij na visoti 1173 m Vlasnikom pritulku bula Spilka osadnikiv Zwiazek Osadnikow Arhitektor inzhener Stanislav Marzhinskij Budinok zveli na teritoriyi upravi derzhavnih lisiv Polshi Lasy Panstwowe yak oseredok zimovih vidiv sportivnogo dozvillya dlya molodi Shidnih teritorij Polshi Pritulok pid KukulomNazvaPritulok pid KukulomRoztashuvannyanizhche pol Lab yeskaZbudovano1938 39Zrujnovanopislya II SVStiniderev yaniOpalennyapichneVlasnikSpilka osadnikivKilkist kimnatbagatoPoverhovistpidval 2 poverhi piddashshyaKilkist vikonbagatoVodavodoginLizhkomiscya100Tualet3VerandatakOsoblivostizbereglisya ruyini Pritulok pid Kukulom u Vikishovishi Budinok mig vmistiti do 100 osib u dvoh chotiroh ta vosmimisnih kimnatah a takozh v odnij spilnij zali Dvopoverhovij budinok bulo zbudovano u formi kvadratu tri storoni yakogo sluguvali fligelyami skrzydlo a chetverta vistupala v yakosti zovnishnogo ogorodzhennya kvadratnogo ditincya poseredini ogorodzhennya v yizni vorota Na pershomu poversi rozmistilisya primishennya zagalnogo koristuvannya sini kimnata dlya lizh yidalnya svitlicya tri kuhni cholovichij dush kimnata kerivnika ta kabinet Takozh buli kilka kimnat dlya gostej Na drugomu poversi roztashuvali reshtu pokoyiv ta zhinochu vbiralnyu V piddashshi spilna zala V pidvali pralnya kotelnya z dizel generatorom bojlerna komori ta rezervna dushova kimnata u vipadku znachnoyi kilkosti gostej Voda postachalasya zavdyaki vodogonu z prileglogo strumka de bulo vlashtovano vodozabir Arhitektura nagaduvala guculsku grazhdu za formoyu ta sposobom budivnictva nagaduvala zbudovanij kilkoma rokami pered tim pritulok na Kostrichi Zovnishni konstrukciyi zvedeno z geblovanih plinic pivkolod z yednanih u zamok po kutah laczonych na pioro Dah nakrito draniceyu yaku vstanovili poverh sharu ruberojdu papa ta doshok Roboti po obittyu elementiv budivli metalom vikonala Fundacja Staszica z Varshavi Dlya polegshennya budivelnih robit bulo prokladeno do Vorohti dorogu dlya avtomobilya Takozh bulo pidgotovleno shil dlya lizhnikiv pidjom po nomu trivav 2 5 god spusk 40 hv Budivelni roboti trivali dva roki bilshist robit vikonali miscevi majstri stolyari Petrichuk i Garasim yuk razom z brigadoyu Pilomateriali brali z dovkolishnogo lisu Bilya 30 koshtorisu prijshlosya na transportuvannya bo chvert pidjomu dovodilos perevantazhuvati i dali vezti kinmi Faktichno pritulok rozpochav svoyu robotu 23 grudnya 1938 r urochiste vidkrittya i osvyachennya vidbulos 6 sichnya 1939 r Ceremoniyu provodiv kapitan Adolf Abram Adolf Abram a osvyachennya kapelan Pjotr Sledzevskij Piotr Sledziewski z Vilnyusa Depeshi z privitannyami z nagodi vidkrittya pritulku nadislali ministr vijskovih sprav general diviziyi Tadeush Kaspshickij Tadeusz Kasprzycki keruyuchij direktor Upravi derzhavnih lisiv Adam Loret Adam Loret voyevoda Genrik Yuzevskij Henryk Jozewski z druzhinoyu ministr Vaclav Stanishevskij Waclaw Staniszewski i golova Polskogo tatranskogo tovaristva Ferdinand Getel Ferdynand Goetel Roboti po vstanovlennyu generatora osvitlennya ta radiozv yazku sygnalizacja radiowa vikonano pid kerivnictvom Stanislaw Strumilowski ustanovoyu Zaklady Radioelektryczne Takozh bulo zbudovano dvi gospodarski sporudi takozh v miscevomu arhitekturnomu vikonanni dlya pracivnikiv ta invertaryu Poruch bulo oblashtovano miscya dlya taboruvannya molodi Stanom na sogodni zbereglisya ruyini u viglyadi fundamentu Pidvalnij poverh zberigsya u zadovilnomu stani FotografiyiDzherelaSchronisko turystyczne na Kukulu kolo Worochty 2 serpnya 2019 u Wayback Machine Stanislaw Marzynski Architektura i Budownictwo 4 5 Warszawa Spoldzielnia Wydawnicza Architektow Polskich 1939 Rok XV s 54 56 Wazniejsze wydarzenia turystyczne w pierwszym kwartale 1939 r 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Zbigniew Tokarski Turyzm polski Stanislaw Leszczycki red odpow 4 wydanie Krakow Uniwersytet Jagiellonski 1939 04 Uroczystosc otwarcia i poswiecenia schroniska i domu wypoczynkowego na Kukulu pod Worochta 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Rolnik i Zagroda Jerzy Bonkowicz Sittauer red nacz 21 wydanie Warszawa Centralny Zwiazek Osadnikow Wojskowych 1939 Regulamin Gorskiej Odznaki Turystycznej PTT 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Krakow 1936 str 71 72 www e gory pl

Дата публікації:
Топ