«Прип'ятський» — національний парк на півдні Білорусі, підпорядкований .
біл. Нацыянальны парк «Прыпяцкі» рос. Национальный парк «Припятский» | |
---|---|
Поштова марка Республіки Білорусь | |
52° пн. ш. 28° сх. д. / 52° пн. ш. 28° сх. д.Координати: 52° пн. ш. 28° сх. д. / 52° пн. ш. 28° сх. д. | |
Країна | Білорусь |
Розташування | Гомельська область |
Площа | 188485 га |
Засновано | 1996 |
Вебсторінка | npp.by |
Прип'ятський (національний парк) (Білорусь) | |
Прип'ятський у Вікісховищі |
Національний парк «Прип'ятський» розташований в Гомельській області за 350 км на схід від Бреста та за 250 км на південь від Мінська, на південь від траси Брест — Брянськ. В 1969 році спершу був створений Прип'ятський державний ландшафтно-гідрологічний заповідник, в 1996 році перетворений в національний парк. Площа заповідника, а пізніше національного парку, збільшувалася, сьогодні вона становить 188 485 га. Південна частина його представлена територією що особливо охороняється площею 85841 га. Адміністрація національного парку знаходиться в агромістечку Лясковичі.
Історична довідка
Ідея створення болотного заповідника в Поліссі належить польському академіку В. Шафер. Для цих цілей він в 1920-1930-ті роки запропонував — найбільший в Європі та що прекрасно зберігся, розташований у межиріччі Горині і . У той же час польський болотознавець С. Кульчинський (1895—1975) провів дослідження боліт західної частини Полісся і опублікував результати у монографії «Торфовища Полісся» в 1939 р так до початку 1940-х років була підведена наукова база для створення заповідника.
В 1957/1958 рр. ця ідея була сприйнята директором Центрального ботанічного саду АН БРСР академіком Н. В. Смольським, який доручив співробітнику ботанічного саду, болотознавцю, який займався проблемами лісової меліорації, Л. П. Смоляку обґрунтувати створення болотного заповідника. Обґрунтування було виконано в 1961 р.
Прип'ятський державний ландшафтно-гідрологічний заповідник був організований 3 червня 1969 г. (Постанова Ради Міністрів УРСР N200 від 3.06.1969 року «Про організацію Прип'ятського державного ландшафтно-гідрологічного заповідника») на площі 61,5 га в складі Міністерства лісового господарства. Потім він перепідпорядковувався Державному комітету по екології БРСР, Управлінню справами Ради Міністрів Білорусі. У серпні 1994 року заповідник площею 65 050 га було передано у відання Управління справами Президента Республіки Білорусь. В 1995 році при заповіднику утворено Експериментальне лісомисливське господарство (Елохім) «Лясковічі».
В 1996 році Прип'ятський державний ландшафтно-гідрологічний заповідник був реорганізований на Національний парк «Прип'ятський».
В 1998 році почав функціонувати музей природи. В 2005 році у складі Елохім створено сільськогосподарський комплекс «Лясковічі».
Національний парк розташований у затоплюваної заплаві сточища Прип'яті на території Житковицького, Лельчицького і Петриківського районів. Місцевість характеризує висока заболоченість, у період паводків може заливатися до 70 % території національного парку.
Особливості ландшафту
Ландшафтну основу парку складають ліси, які разом з болотами і заплавно-річковими комплексами займають близько 95 % площі. На півночі парку розташована річка Прип'ять з широкою заплавою, представленої лісовими, луговими, чагарниковими, болотними і водними екосистемами. У безлісної частині заплави розкинулися своєрідні заплавні луки з буйною трав'янистою рослинністю, колорит яким надають поодинокі дерева і групи низькорослих, розлогих заплавних дубів і деревоподібних верб. У зниженнях поширені вербові чагарники, болота, старичні озера. Заплавні ліси, що сформувалися в умовах постійного затоплення паводковими водами, найзбереженіші з усіх заплавних лісів басейну Прип'яті і Дніпра. За структурою, по флористичному складу вони унікальні для всієї Східноєвропейської рівнини.
У заплаві високу різноманітність і велика кількість копитних, напівводних і хижих тварин, різних видів птахів (чайки, крячки качки, чаплі, пугач, скопа, змієїд, ремез, дятли і багато інших). Прип'ять і старичні озера багаті на рибу. У заплаві в будь-який час року погляду відкриваються неповторні чудові природні пейзажі. Але найбільш прекрасна вона навесні, коли величезні простори лугів і боліт, чагарників і лісів покриваються паводковими водами і утворюється так зване «Геродотове море». На мілководдях заплавних лук і затоплених паводковими водами лісів нерестує лящ і щука, чехоня і плотва, язь і окунь. Високим різноманітністю характеризуються листяні ліси першої надзаплавної тераси, де широко поширені діброви, ясенини, похідні від них дрібнолистими насадження, що чергуються в зниженнях з чорновільшанниками, вербовими чагарниками і низинними болотами. Середня смуга парку представлена найбільшим в Європі масивом перехідних і верхових боліт «Межч-Кандзель-Еловец-Ольхово» площею більш 30 000 га. Перехідні болота покриті насадженнями берези пухнастої, верхові — низькорослої сосною, зустрічаються відкриті простори.
На болотах мешкають лось і дикий кабан, різні види куликів, журавель, глушець, а по берегах річок і струмків зустрічаються поселення бобра. В перехідній смузі від боліт до суходолу і уздовж водотоків виростають острівні ялинники — релікти середнього голоценових періоду. На півдні парку на піщаних пагорбах і дюнах «поліського» типу ростуть соснові бори.
Фауна парку включає 51 вид ссавців, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів, 37 видів риб, 246 видів птахів. Флора включає більше 950 видів судинних рослин і 196 видів мохів. Більше 500 га займають зарості журавлини. Ліси покривають більше 85 % його території (найпоширеніші сосна, дуб, береза), близько 500 га займає водна поверхня паводкових озер. У 1987 році на територію були переселені зубри.
На південний схід від Прип'ятського національного парку розташований Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.
У 2013 році Прип'ятський національний парк увійшов в ТОП-15 територій Білорусі з біорізноманіття за версією громадської організації «Ахова птушак Бацькаўшчини», як територія, що знаходиться під загрозою. Причиною послужили численні нарікання на стиль природокористування керівництва нацпарку — в першу чергу розвиток весняного полювання і інтенсифікація рубок.
Див. також
Посилання
- Афіцыйны сайт
- Земоглядчук К. В. Малакофауна дубрав Национального парка Припятский (рос.)
- . Видовое разнообразие анаморфных грибов национального парка «Припятский» [ 25 лістапада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prip yatskij nacionalnij park na pivdni Bilorusi pidporyadkovanij Prip yatskijbil Nacyyanalny park Prypyacki ros Nacionalnyj park Pripyatskij Poshtova marka Respubliki BilorusPoshtova marka Respubliki Bilorus52 pn sh 28 sh d 52 pn sh 28 sh d 52 28 Koordinati 52 pn sh 28 sh d 52 pn sh 28 sh d 52 28Krayina BilorusRoztashuvannyaGomelska oblastPlosha188485 gaZasnovano1996Vebstorinkanpp byPrip yatskij nacionalnij park Bilorus Prip yatskij u Vikishovishi Nacionalnij park Prip yatskij roztashovanij v Gomelskij oblasti za 350 km na shid vid Bresta ta za 250 km na pivden vid Minska na pivden vid trasi Brest Bryansk V 1969 roci spershu buv stvorenij Prip yatskij derzhavnij landshaftno gidrologichnij zapovidnik v 1996 roci peretvorenij v nacionalnij park Plosha zapovidnika a piznishe nacionalnogo parku zbilshuvalasya sogodni vona stanovit 188 485 ga Pivdenna chastina jogo predstavlena teritoriyeyu sho osoblivo ohoronyayetsya plosheyu 85841 ga Administraciya nacionalnogo parku znahoditsya v agromistechku Lyaskovichi Istorichna dovidkaIdeya stvorennya bolotnogo zapovidnika v Polissi nalezhit polskomu akademiku V Shafer Dlya cih cilej vin v 1920 1930 ti roki zaproponuvav najbilshij v Yevropi ta sho prekrasno zberigsya roztashovanij u mezhirichchi Gorini i U toj zhe chas polskij bolotoznavec S Kulchinskij 1895 1975 proviv doslidzhennya bolit zahidnoyi chastini Polissya i opublikuvav rezultati u monografiyi Torfovisha Polissya v 1939 r tak do pochatku 1940 h rokiv bula pidvedena naukova baza dlya stvorennya zapovidnika V 1957 1958 rr cya ideya bula sprijnyata direktorom Centralnogo botanichnogo sadu AN BRSR akademikom N V Smolskim yakij doruchiv spivrobitniku botanichnogo sadu bolotoznavcyu yakij zajmavsya problemami lisovoyi melioraciyi L P Smolyaku obgruntuvati stvorennya bolotnogo zapovidnika Obgruntuvannya bulo vikonano v 1961 r Prip yatskij derzhavnij landshaftno gidrologichnij zapovidnik buv organizovanij 3 chervnya 1969 g Postanova Radi Ministriv URSR N200 vid 3 06 1969 roku Pro organizaciyu Prip yatskogo derzhavnogo landshaftno gidrologichnogo zapovidnika na ploshi 61 5 ga v skladi Ministerstva lisovogo gospodarstva Potim vin perepidporyadkovuvavsya Derzhavnomu komitetu po ekologiyi BRSR Upravlinnyu spravami Radi Ministriv Bilorusi U serpni 1994 roku zapovidnik plosheyu 65 050 ga bulo peredano u vidannya Upravlinnya spravami Prezidenta Respubliki Bilorus V 1995 roci pri zapovidniku utvoreno Eksperimentalne lisomislivske gospodarstvo Elohim Lyaskovichi V 1996 roci Prip yatskij derzhavnij landshaftno gidrologichnij zapovidnik buv reorganizovanij na Nacionalnij park Prip yatskij V 1998 roci pochav funkcionuvati muzej prirodi V 2005 roci u skladi Elohim stvoreno silskogospodarskij kompleks Lyaskovichi Nacionalnij park roztashovanij u zatoplyuvanoyi zaplavi stochisha Prip yati na teritoriyi Zhitkovickogo Lelchickogo i Petrikivskogo rajoniv Miscevist harakterizuye visoka zabolochenist u period pavodkiv mozhe zalivatisya do 70 teritoriyi nacionalnogo parku Osoblivosti landshaftuLandshaftnu osnovu parku skladayut lisi yaki razom z bolotami i zaplavno richkovimi kompleksami zajmayut blizko 95 ploshi Na pivnochi parku roztashovana richka Prip yat z shirokoyu zaplavoyu predstavlenoyi lisovimi lugovimi chagarnikovimi bolotnimi i vodnimi ekosistemami U bezlisnoyi chastini zaplavi rozkinulisya svoyeridni zaplavni luki z bujnoyu trav yanistoyu roslinnistyu kolorit yakim nadayut poodinoki dereva i grupi nizkoroslih rozlogih zaplavnih dubiv i derevopodibnih verb U znizhennyah poshireni verbovi chagarniki bolota starichni ozera Zaplavni lisi sho sformuvalisya v umovah postijnogo zatoplennya pavodkovimi vodami najzberezhenishi z usih zaplavnih lisiv basejnu Prip yati i Dnipra Za strukturoyu po floristichnomu skladu voni unikalni dlya vsiyeyi Shidnoyevropejskoyi rivnini U zaplavi visoku riznomanitnist i velika kilkist kopitnih napivvodnih i hizhih tvarin riznih vidiv ptahiv chajki kryachki kachki chapli pugach skopa zmiyeyid remez dyatli i bagato inshih Prip yat i starichni ozera bagati na ribu U zaplavi v bud yakij chas roku poglyadu vidkrivayutsya nepovtorni chudovi prirodni pejzazhi Ale najbilsh prekrasna vona navesni koli velichezni prostori lugiv i bolit chagarnikiv i lisiv pokrivayutsya pavodkovimi vodami i utvoryuyetsya tak zvane Gerodotove more Na milkovoddyah zaplavnih luk i zatoplenih pavodkovimi vodami lisiv nerestuye lyash i shuka chehonya i plotva yaz i okun Visokim riznomanitnistyu harakterizuyutsya listyani lisi pershoyi nadzaplavnoyi terasi de shiroko poshireni dibrovi yasenini pohidni vid nih dribnolistimi nasadzhennya sho cherguyutsya v znizhennyah z chornovilshannikami verbovimi chagarnikami i nizinnimi bolotami Serednya smuga parku predstavlena najbilshim v Yevropi masivom perehidnih i verhovih bolit Mezhch Kandzel Elovec Olhovo plosheyu bilsh 30 000 ga Perehidni bolota pokriti nasadzhennyami berezi puhnastoyi verhovi nizkorosloyi sosnoyu zustrichayutsya vidkriti prostori Bilya s Lyaskovichi Na bolotah meshkayut los i dikij kaban rizni vidi kulikiv zhuravel glushec a po beregah richok i strumkiv zustrichayutsya poselennya bobra V perehidnij smuzi vid bolit do suhodolu i uzdovzh vodotokiv virostayut ostrivni yalinniki relikti serednogo golocenovih periodu Na pivdni parku na pishanih pagorbah i dyunah poliskogo tipu rostut sosnovi bori Fauna parku vklyuchaye 51 vid ssavciv 11 vidiv zemnovodnih 7 vidiv plazuniv 37 vidiv rib 246 vidiv ptahiv Flora vklyuchaye bilshe 950 vidiv sudinnih roslin i 196 vidiv mohiv Bilshe 500 ga zajmayut zarosti zhuravlini Lisi pokrivayut bilshe 85 jogo teritoriyi najposhirenishi sosna dub bereza blizko 500 ga zajmaye vodna poverhnya pavodkovih ozer U 1987 roci na teritoriyu buli pereseleni zubri Na pivdennij shid vid Prip yatskogo nacionalnogo parku roztashovanij Poliskij derzhavnij radiacijno ekologichnij zapovidnik U 2013 roci Prip yatskij nacionalnij park uvijshov v TOP 15 teritorij Bilorusi z bioriznomanittya za versiyeyu gromadskoyi organizaciyi Ahova ptushak Backayshchini yak teritoriya sho znahoditsya pid zagrozoyu Prichinoyu posluzhili chislenni narikannya na stil prirodokoristuvannya kerivnictva nacparku v pershu chergu rozvitok vesnyanogo polyuvannya i intensifikaciya rubok Div takozhGeografiya BilorusiPosilannyaAficyjny sajt Zemoglyadchuk K V Malakofauna dubrav Nacionalnogo parka Pripyatskij ros Vidovoe raznoobrazie anamorfnyh gribov nacionalnogo parka Pripyatskij 25 listapada 2020 u Wayback Machine ros