Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прикме́тник у праслов'я́нській мо́ві — ще не досить сформована частина мови у праслов'янській мові, що виконували функцію означення.
Історія
У праслов'янській мові відбулися значні зміни в системі іменних форм. Що ж до прикметників, то відбувся повний перерозподіл їх між колишніми *-о- та *-а- основами. Визначальними словозмінними категоріями в системі прикметника стали родові форми, конкретне вираження яких залежало від числа та відмінка іменника.
Неповні прикметники
Іменні, вони ж неповні та нечленні, прикметники в прасловянській мові відмінювано так само, як і іменники: чол. і сер. роду *-о- та *-jo- основи, а в жін. роді — *-а-, *-ja- основи.
Іменній словозміні прикметників, які зі структурного погляду в цім відношенні не відрізнялися від власне іменників, були властиві такі форми:
| Тверда група | М'яка група | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Новий | Добрий | Синій | Піший | ||||||||||
| Однина | |||||||||||||
| Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій |
| Називний | *novъ | *novo | *nova | *dobrъ | *dobro | *dobra | Називний | *sinь | *sine | *sina | *pěšь | *pěše | *pěša |
| Родовий | *nova | *novy | *dobra | *dobry | Родовий | *sina | *sinę / *sině | *pěša | *pěšę / *pěšě | ||||
| Давальний | *novu | *nově | *dobru | *dobrě | Давальний | *sinu | *sini | *pěšu | *pěši | ||||
| Знахідний | *novъ | *novo | *novǫ | *dobrъ | *dobro | *dobrǫ | Знахідний | *sinь | *sine | *sinǫ | *pěšь | *pěše | *pěšǫ |
| Орудний | *novъmь / *novomь | *novojǫ | *dobrъmь / *dobromь | *dobrojǫ | Орудний | *sinemь / *sinьmь | *sinejǫ | *pěšemь / *pěšьmь | *pěšejǫ | ||||
| Місцевий | *nově | *dobrě | Місцевий | *sini | *pěši | ||||||||
| Двоїна | |||||||||||||
| Наз.-Знах. | *nova | *nově | *dobra | *dobrě | Наз.-Знах. | *sina | *sini | *pěša | *pěši | ||||
| Род.-Місц. | *novu | *dobru | Род.-Місц. | *sinu | *pěšu | ||||||||
| Дав.-Оруд. | *novoma | *novama | *dobroma | *dobrama | Дав.-Оруд. | *sinema | *sinama | *pěšema | *pěšama | ||||
| Множина | |||||||||||||
| Називний | *novi | *nova | *novy | *dobri | *dobra | *dobry | Називний | *sini | *sina | *sinę / *sině | *pěši | *pěša | *pěšę / *pěšě |
| Родовий | *novъ | *dobrъ | Родовий | *sinь | *pěšь | ||||||||
| Давальний | *novomь | *novamъ | *dobromь | *dobrаmь | Давальний | *sinemь | *sinamъ | *pěšemь | *pěšamъ | ||||
| Знахідний | *novy | *nova | *novy | *dobry | *dobra | *dobry | Знахідний | *sinę / *sině | *sina | *sinę / *sině | *pěšę / *pěšě | *pěša | *pěšę / *pěšě |
| Орудний | *novy | *novami | *dobry | *dobrami | Орудний | *sini | *sinami | *pěši | *pěšami | ||||
| Місцевий | *nověxъ | *novaxъ | *dobrěxъ | *dobraxъ | Місцевий | *sinixъ | *sinaxъ | *pěšixъ | *pěšaxъ | ||||
Нечленні прикметники в спільнослов'янській мові до появи членних форм уживані були в обох основних прикметникових функціях — атрибутивній і предикативній. Із виникненням повних прикметників відбувається перерозподіл між обома типами: у функції означення поряд із нечленними почали вживатися й членні прикметники, але в ролі іменної частини присудка й надалі деякий час уживані були тільки нечленні.
Повні прикметники
Ще в праслов'янській мові розпочався процес функціонального звуження іменних прикметників, на зміну яким прийшли членні, вони ж повні. У їхній основі лежить поєднання родової форми іменного прикметника з відповідною родовою формою вказівного займенника *jь, *ja, *je: *novъ + jь = *novъjь. Семантично-функіональне усунення займенникивого складника в сполуці «нечленний прикметник + указівний займенник», а також фонетично-морфологічні зміни, коли займенник став частиною прикметника, були основними етапами утворення нового типу прикметників у праслов'янській мові. Уживання повних прикметників дедалі поширювалося — прибравши на себе функцію означення, вони згодом проникли і в сферу присудка.
Для відмінювання повних прикметників праслов'янської мови припускають такі відмінкові форми:
| Тверда група | М'яка група | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Новий | Добрий | Синій | Піший | ||||||||||
| Однина | |||||||||||||
| Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій |
| Називний | *novъjь | *novoje | *novaja | *dobrъjь | *dobroje | *dobraja | Називний | *sinьjь | *sineje | *sinaja | *pěšьjь | *pěšeje | *pěšaja |
| Родовий | *novajega / *novajego / *novajeva / *novajevo | *novyję / *novyjě | *dobrajega / *dobrajego / *dobrajevo / *dobrajeva | *dobryję / *dobryjě | Родовий | *sinajega / *sinajego / *sinajeva / *sinajevo | *sinęję / *sinějě | *pěšajevo / *pěšajego / *pěšajeva / *pěšajevo | *pěšęję / *pěšějě | ||||
| Давальний | *novujemu | *nověji | *dobrujemu | *dobrěji | Давальний | *sinujemu | *siniji | *pěšujemu | *pěšiji | ||||
| Знахідний | *novъjь | *novoje | *novǫjǫ | *dobrъjь | *dobroje | *dobrǫjǫ | Знахідний | *sinьjь | *sineje | *sinǫjǫ | *pěšьjь | *pěšeje | *pěšǫjǫ |
| Орудний | *novъjimь / *novyjimь | *novojǫ | *dobrъjimь / *dobryjimь | *dobrojǫ | Орудний | *sinьjimь / *sinijimь | *pěšьjimь / *pěšijimь | ||||||
| Місцевий | *novějemь | *nověji | *dobrějemъ | *dobrěji | Місцевий | *sinьjemь / *sinijemь | *siniji | *pěšьjemь / *pěšijemь | *pěšiji | ||||
| Двоїна | |||||||||||||
| Наз.-Знах. | *novaja | *nověji | *dobraja | *dobrěji | Наз.-Знах. | *sinaja | *siniji | *pěšaja | *pěšiji | ||||
| Род.-Місц. | *novuju | *dobruju | Род.-Місц. | *sinuju | *pěšuju | ||||||||
| Дав.-Оруд. | *novoma | *dobryjima | Дав.-Оруд. | *sinьjima / *sinijima | *pěšьjima / *pěšijima | ||||||||
| Множина | |||||||||||||
| Називний | *noviji | *novaja | *novyję / *novyjě | *dobriji | *dobraja | *dobryję / *dobryjě | Називний | *siniji | *sinaja | *sinęję / *sinějě | *pěšiji | *pěšaja | *pěšęję / *pěšějě |
| Родовий | *novъjixъ / *novyjixъ | *dobrъjixъ / *dobrуjixъ | Родовий | *sinьjixъ / *sinijixъ | *pěšьjixъ / *pěšіjixъ | ||||||||
| Давальний | *novъjimъ / *novyjimъ | *dobrъjimъ / *dobryjimъ | Давальний | *sinьjimъ / *sinijimъ | *pěšьjimъ / *pěšijimъ | ||||||||
| Знахідний | *novyję / *novyjě | *novaja | *novъję / *novyję / *novъjě / *novyjě | *dobryję / *dobryjě | *dobraja | *dobrъję / *dobryję / *dobrъjě / *dobryjě | Знахідний | *sinęję / *sinějě | *sinaja | *sinęję / *sinějě | *pěšęję / *pěšějě | *pěšaja | *pěšęję / *pěšějě |
| Орудний | *novyjimi | *novъjimi / *novyjimi | *dobryjimi | *dobrъjimi / *dobryjimi | Орудний | *sinijimi | *sinьjimi / *sinijimi | *pěšijimi | *pěšьjimi / *pěšijimi | ||||
| Місцевий | *novъjixъ / *novyjixъ | *dobrъjixъ / *dobryjixъ | Місцевий | *sinьjixъ / *sinijixъ | *pěšьjixъ / *pěšіjixъ | ||||||||
Процес стягнення прикметникових закінчень розпочався ще в праслов'янській мові, коли утворювалися повні прикметники. Імовірно, спочатку між голосівками випадав [j] — початковий звук займенника *jь, а потім голосівки, опинившись поряд, уподібнились одна до одної, кінець кінцем, зазнавши стягнення. Воно мало місце лише в непрямих відмінках, окрім знахідного, де ще тривалий час існували. Ці форми не слід ототожнювати з неповними прикметниками.
Ступені порівняння
Прикметники вищого ступеня порівняння утворювано за допомогою суфікса *-jьs / *-jes, який приєднувався в одному разі до прикметникової основи, а в іншому — до основи, ускладненої складником -ě-. В утвореннях першого типу -j- пом'якшував попередню шелестівку, злившись із нею:
- прасл. *xudъ + *jьs > *xudjьs > *xužь, де -s утратився внаслідок дії закону відкритого складу;
- прасл. *xudo + *jes > *xudjes > *xužе;
- прасл. *xuda + *jьs + *і > *xudjьs > *xužьšі.
У другому типі -ě- відійшов до суфікса:
- прасл. *nově + *jьs > *nov-ějь;
- прасл. *nově + *jes > *nov-ěje;
- прасл. *nově + *jьs + *i > *nov-ějši.
Суфікс *-jьs / *-jes поширився елементом -j-, унаслідок чого сполука -sj- в усіх формах (окрім називного й знахідного) перетворилася в -š-:
- прасл. *novějьsjа > *novějšа.
Таким чином, унаслідок різних фонетичних змін на основі давнішого суфікса виділилося два формотворчі афікси: *-ьš і *-ějьs.
Джерела
- С.П. Бевзенко, А.П. Грищегко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Історія української мови. Морфологія. — Київ : Наукова думка, 1978. — С. 163-171.
- М.А. Жовтобрюх, С.П. Самійленко, О.Т. Волох, І.І. Слинько. Історична граматика української мови. — Київ : Вища школа, 1980. — С. 165-182.
- (рос.) Г.А. Ильинскій. Праславянская грамматика. — Нѣжинъ : Печатникъ, 1916. — С. 454-461.
Посилання
- Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prikme tnik u praslov ya nskij mo vi she ne dosit sformovana chastina movi u praslov yanskij movi sho vikonuvali funkciyu oznachennya IstoriyaU praslov yanskij movi vidbulisya znachni zmini v sistemi imennih form Sho zh do prikmetnikiv to vidbuvsya povnij pererozpodil yih mizh kolishnimi o ta a osnovami Viznachalnimi slovozminnimi kategoriyami v sistemi prikmetnika stali rodovi formi konkretne virazhennya yakih zalezhalo vid chisla ta vidminka imennika Nepovni prikmetniki Imenni voni zh nepovni ta nechlenni prikmetniki v praslovyanskij movi vidminyuvano tak samo yak i imenniki chol i ser rodu o ta jo osnovi a v zhin rodi a ja osnovi Imennij slovozmini prikmetnikiv yaki zi strukturnogo poglyadu v cim vidnoshenni ne vidriznyalisya vid vlasne imennikiv buli vlastivi taki formi Tverda grupa M yaka grupa Novij Dobrij Sinij Pishij Odnina Vidminok Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Vidminok Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij nov novo nova dobr dobro dobra Nazivnij sin sine sina pes pese pesa Rodovij nova novy dobra dobry Rodovij sina sine sine pesa pese pese Davalnij novu nove dobru dobre Davalnij sinu sini pesu pesi Znahidnij nov novo novǫ dobr dobro dobrǫ Znahidnij sin sine sinǫ pes pese pesǫ Orudnij novm novom novojǫ dobrm dobrom dobrojǫ Orudnij sinem sinm sinejǫ pesem pesm pesejǫ Miscevij nove dobre Miscevij sini pesi Dvoyina Naz Znah nova nove dobra dobre Naz Znah sina sini pesa pesi Rod Misc novu dobru Rod Misc sinu pesu Dav Orud novoma novama dobroma dobrama Dav Orud sinema sinama pesema pesama Mnozhina Nazivnij novi nova novy dobri dobra dobry Nazivnij sini sina sine sine pesi pesa pese pese Rodovij nov dobr Rodovij sin pes Davalnij novom novam dobrom dobram Davalnij sinem sinam pesem pesam Znahidnij novy nova novy dobry dobra dobry Znahidnij sine sine sina sine sine pese pese pesa pese pese Orudnij novy novami dobry dobrami Orudnij sini sinami pesi pesami Miscevij novex novax dobrex dobrax Miscevij sinix sinax pesix pesax Nechlenni prikmetniki v spilnoslov yanskij movi do poyavi chlennih form uzhivani buli v oboh osnovnih prikmetnikovih funkciyah atributivnij i predikativnij Iz viniknennyam povnih prikmetnikiv vidbuvayetsya pererozpodil mizh oboma tipami u funkciyi oznachennya poryad iz nechlennimi pochali vzhivatisya j chlenni prikmetniki ale v roli imennoyi chastini prisudka j nadali deyakij chas uzhivani buli tilki nechlenni Povni prikmetniki Dokladnishe Zajmennik u praslov yanskij movi She v praslov yanskij movi rozpochavsya proces funkcionalnogo zvuzhennya imennih prikmetnikiv na zminu yakim prijshli chlenni voni zh povni U yihnij osnovi lezhit poyednannya rodovoyi formi imennogo prikmetnika z vidpovidnoyu rodovoyu formoyu vkazivnogo zajmennika j ja je nov j novj Semantichno funkionalne usunennya zajmennikivogo skladnika v spoluci nechlennij prikmetnik ukazivnij zajmennik a takozh fonetichno morfologichni zmini koli zajmennik stav chastinoyu prikmetnika buli osnovnimi etapami utvorennya novogo tipu prikmetnikiv u praslov yanskij movi Uzhivannya povnih prikmetnikiv dedali poshiryuvalosya pribravshi na sebe funkciyu oznachennya voni zgodom pronikli i v sferu prisudka Dlya vidminyuvannya povnih prikmetnikiv praslov yanskoyi movi pripuskayut taki vidminkovi formi Tverda grupa M yaka grupa Novij Dobrij Sinij Pishij Odnina Vidminok Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Vidminok Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij novj novoje novaja dobrj dobroje dobraja Nazivnij sinj sineje sinaja pesj peseje pesaja Rodovij novajega novajego novajeva novajevo novyje novyje dobrajega dobrajego dobrajevo dobrajeva dobryje dobryje Rodovij sinajega sinajego sinajeva sinajevo sineje sineje pesajevo pesajego pesajeva pesajevo peseje peseje Davalnij novujemu noveji dobrujemu dobreji Davalnij sinujemu siniji pesujemu pesiji Znahidnij novj novoje novǫjǫ dobrj dobroje dobrǫjǫ Znahidnij sinj sineje sinǫjǫ pesj peseje pesǫjǫ Orudnij novjim novyjim novojǫ dobrjim dobryjim dobrojǫ Orudnij sinjim sinijim pesjim pesijim Miscevij novejem noveji dobrejem dobreji Miscevij sinjem sinijem siniji pesjem pesijem pesiji Dvoyina Naz Znah novaja noveji dobraja dobreji Naz Znah sinaja siniji pesaja pesiji Rod Misc novuju dobruju Rod Misc sinuju pesuju Dav Orud novoma dobryjima Dav Orud sinjima sinijima pesjima pesijima Mnozhina Nazivnij noviji novaja novyje novyje dobriji dobraja dobryje dobryje Nazivnij siniji sinaja sineje sineje pesiji pesaja peseje peseje Rodovij novjix novyjix dobrjix dobrujix Rodovij sinjix sinijix pesjix pesijix Davalnij novjim novyjim dobrjim dobryjim Davalnij sinjim sinijim pesjim pesijim Znahidnij novyje novyje novaja novje novyje novje novyje dobryje dobryje dobraja dobrje dobryje dobrje dobryje Znahidnij sineje sineje sinaja sineje sineje peseje peseje pesaja peseje peseje Orudnij novyjimi novjimi novyjimi dobryjimi dobrjimi dobryjimi Orudnij sinijimi sinjimi sinijimi pesijimi pesjimi pesijimi Miscevij novjix novyjix dobrjix dobryjix Miscevij sinjix sinijix pesjix pesijix Proces styagnennya prikmetnikovih zakinchen rozpochavsya she v praslov yanskij movi koli utvoryuvalisya povni prikmetniki Imovirno spochatku mizh golosivkami vipadav j pochatkovij zvuk zajmennika j a potim golosivki opinivshis poryad upodibnilis odna do odnoyi kinec kincem zaznavshi styagnennya Vono malo misce lishe v nepryamih vidminkah okrim znahidnogo de she trivalij chas isnuvali Ci formi ne slid ototozhnyuvati z nepovnimi prikmetnikami Stupeni porivnyannya Prikmetniki vishogo stupenya porivnyannya utvoryuvano za dopomogoyu sufiksa js jes yakij priyednuvavsya v odnomu razi do prikmetnikovoyi osnovi a v inshomu do osnovi uskladnenoyi skladnikom e V utvorennyah pershogo tipu j pom yakshuvav poperednyu shelestivku zlivshis iz neyu prasl xud js gt xudjs gt xuz de s utrativsya vnaslidok diyi zakonu vidkritogo skladu prasl xudo jes gt xudjes gt xuze prasl xuda js i gt xudjs gt xuzsi U drugomu tipi e vidijshov do sufiksa prasl nove js gt nov ej prasl nove jes gt nov eje prasl nove js i gt nov ejsi Sufiks js jes poshirivsya elementom j unaslidok chogo spoluka sj v usih formah okrim nazivnogo j znahidnogo peretvorilasya v s prasl novejsja gt novejsa Takim chinom unaslidok riznih fonetichnih zmin na osnovi davnishogo sufiksa vidililosya dva formotvorchi afiksi s i ejs DzherelaS P Bevzenko A P Grishegko T B Lukinova V V Nimchuk V M Rusanivskij S P Samijlenko Istoriya ukrayinskoyi movi Morfologiya Kiyiv Naukova dumka 1978 S 163 171 M A Zhovtobryuh S P Samijlenko O T Voloh I I Slinko Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi Kiyiv Visha shkola 1980 S 165 182 ros G A Ilinskij Praslavyanskaya grammatika Nѣzhin Pechatnik 1916 S 454 461 PosilannyaPrikmetnik Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 419 ISBN 978 966 439 921 7