Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приві́льне — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 1115 осіб. Нині це мальовниче село за 10 кілометрів від міста Дубно. У Привільному налічується близько 369 дворів, проживає 1081 житель. Гордістю є ветерани Другої Світової війни яких налічується 40 чоловік.
| село Привільне | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район | Дубенський | ||
| Громада | Привільненська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56040270010065856 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1963 | ||
| Населення | 1115 | ||
| Площа | 0,164 км² | ||
| Густота населення | 6798,78 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 35622 | ||
| Телефонний код | +380 3656 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°27′47″ пн. ш. 25°48′50″ сх. д. / 50.46306° пн. ш. 25.81389° сх. д.Координати: 50°27′47″ пн. ш. 25°48′50″ сх. д. / 50.46306° пн. ш. 25.81389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 205 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Привільне, вул. Грушевського, 4 | ||
| Карта | |||
  Привільне | |||
 Привільне | |||
| Мапа | |||
| | |||
Історія
В сиву давнину люди здебільшого селились біля річок, озер, лісів. Для поселення територія, на якій зараз розташоване село Привільне, була однією з найкращих. На підвищені біля заплав Ікви з'явилось дві, три землянки. Пізніше над безіменною річкою (слід якої ще й зараз є в Привільному) появились поселення Селища і Новосілки. Це були невеличкі села (дворів по 15-20), де люди займались полюванням, рибальством, скотарством і хліборобством.
Перша згадка про Погорільці датована 1561 роком в акті, у якому говорилось про те що, у другій половині 16 століття село було власністю князів Острозьких. В кінці 16 століття селяни перебували в залежності від кількох власників, які на свій розсуд визначали повинності й розміри ренти.
У 1583 році князеві Констянтину Острозькому належало в селі 31 дим, 20 городників, 12 підсусідків, а шляхтичеві А.Пимбовському — 7 димів, 5 городників, 4 комірники. У 1629 році в селі було 127 домів. Воно входило до складу Луцького повіту.
У церкві святої Троїці (побудована в 1735 році) зберігались документи з 1648 року. Серед таких великої уваги заслуговує рукописна праця «Суботник», яку в 1963 році уклав син священика Самуїла Ярмаркевича, прийшовшого до Погорільців із Степаня. В Україні Погорілці є ще в чотирьох областях. Крім того маємо «Погорілці», «Погоріловка», «Погоріле», «Погорілове», «Погорілий», «Погоріла» і так далі. У дарчій грамоті 1753 році Погорільці під назвою «Погорищи» відходять до Станіслава Любомирського. Інший варіант цього акту від 1755 року. До 1861 року село під іншим «Погорєльци» належало княгині Ядвизі Любомирській. Багато видатних подій не проходило мимо села.
У 1887 році поміщиця Я. Любомирська продала за 80 тисяч карбованців директорові промислового банку. Значні земельні ділянки придбала церква. В 1889 році їй належала 101 десятина землі. Заможні селяни почали будувати добротні хати.
В 1871 році в селі було відкрито першу парафіяльну школу. З кінця 19 століття землею володіла графиня Шувалова, яка жила в Петербурзі. у Погорільцях хазяйнували орендарі — Ламбарда і Каминацький. Згодом у 1889 році дається дозвіл на відкриття школи. Відсутнім було медичне обслуговування селян.
У 1906 році село Погорільці Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 7 верст, від волості 8. Дворів 179, мешканців 1568.
У лютому 1941 року в селі Привільне радянська влада організувала колгосп. Спочатку він об`єднував 37 господарств, згодом до нього заставили вступити ще 33 сім`ї.
У лютому 1946 року селяни організували колгосп. В 1948 році організувався колгосп імені Кірова в селі Черешнівці. На початку 1949 року будується колгосп у селі Панталії (імені Фрунзе) та у селі (імені Шевченка). Зразу ж після визволення села відкрили початкову школу, за парти сіли 40 учнів. До 1950 року неписьменність у селі була ліквідована Було виділено приміщення під клуб, де запрацювали гуртки самодіяльності — хоровий і драматичний.
У 1966 році село було повністю електрифіковане і ратифіковане. У 1963 році село Погорільці перейменоване на село Привільне.
Сьогодення
Нині це мальовниче село у 10 кілометрах від міста Дубно. У Привільному налічується 360 дворів, проживає 1149 жителів. Нова діяльність відкрила перед його жителями всі шляхи натхненної праці підвищення добробуту й всебічного культурного розвитку.
У 2016 році село Привільне відсвяткувало свій 455-річний ювілей.
Результатом плідної співпраці та взаємодії колективів усіх установ стало визнання Привільненської громади кращою в районі та нагородження відзнакою «Золотий колос» рейтингу громадської популярності Дубенщини.
Привільненська сільська рада першою у Дубенському районі ініціювала створення об'єднаної Привільненської територіальної громади з адміністративним центром у селі Привільне, до складу якої увійшли села Молодавської та Привільненської сільських рад. 24 квітня 2016 року, відбулись перші вибори голови та депутатів громади. Свою довіру переважна більшість членів об'єднаної Привільненської територіальної громади висловила Момотюку Юрію Вікторовичу.
На територій Привільненської сільської ради працюють 3 агроформування — це товариство з обмеженою відповідальність «Агро — Класік», товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-Захід», сільське фермерське господарство «Привільне».
Рішенням сесії сільської ради від 04.11 2008 року за № 507 затверджено Положення про зміст, опис і порядок використання символіки сільської ради.
Герб сільської ради відображає історичні, культурні та соціально — економічні особливості Привільненської сільської ради. Проект герба розроблено сільським головою Момотюком Юрієм Вікторовичем.
Герб сільської ради має вигляд щита, розділено на 4 частини.
- верхня частина червоного кольору, на фоні якого зображено хрест, символ Волинського краю та українського козацтва,
- синя частина символізує небо,
- жовта частина щита символізує сільськогосподарський, хліборобський напрямок розвитку сільської ради,
- нижня, чорного кольору, частина щита символізує родючі землі та важкі періоди у історії становлення села Погорільці (з 1962 року –Привільне).
- зелений паросток, який пробивається з землі, який символізує життя, оновлення, розквіт, відродження.
- Червоне полум'я, яке майоріє над паростком, символізує незгасимість енергії, поступу, тепла, затишку селянських родин.
Фізичні та юридичні особи використовують символіку сільської ради вільно (крім використання у комерційній діяльності).
Використання герба сільської ради у комерційній діяльності здійснюється виключно з дозволу сільської ради на визначених нею умовах.
Про село Привільне, про долю його жителів, написано художній роман-хроніку Миколи Солтиса «Ой горе тій чайці». Книга обсягом у 484 сторінки видрукувана накладом 100 прим. у Києві видавництвом «Логос» і є бібліографічною рідкістю. У 2012 р. за роман-хроніку «Ой горе тій чайці» Микола Солтис отримав міжнародну премію ім. Авеніра Коломийця. Церемонія вручення відбулася в Дубенській центральній міській бібліотеці. Автор є уродженцем с. Привільне і проживає сьогодні у м. Красилові, Хмельницької обл.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1102 | 98.83% |
| білоруська | 7 | 0.63% |
| російська | 5 | 0.45% |
| вірменська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1115 | 100% |
Відомі люди
- (1857-1937) - протоєрей, один із засновників церковного життя на терені Маньчжурії, від 1906 - благочинний всіх православних парафій на терені Китайсько-Східної залізниці
- Солтис Микола Тарасович — педагог, громадський і культурний діяч, письменник
- Олійник Геннадій Кирилович — письменник, музикант та поет.
Учасники Другої світової війни
- Роїк Кузьма Степанович народився 1 листопада 1912 року в селі Привільне. 31 травня 1941 року мобілізований до лав радянської армії. Направлений у м. Дубно в Гаубичний 41-й полк, який розташовувався у лісі біля Смиги. Брав участь у боях за м. Київ. Згодом, за наказом Й.Сталіна Роїка Кузьму з фронтовими побратимами відправили на роботи в тил, які тривали з 1941 по 1945 роки. Нагороджений двома орденами «За добру працю у Великій Вітчизняній війні», «Ветеран праці».
- Тимощук Олександр Лукашевич народився 5 вересня 1911 року. Призваний на фронт у березні 1944 року, коли визволяли м. Дубно. До мобілізації займався заготівлею будівельних матеріалів та дров. Олександр Лукашевич пішов у запасні сили Червоної армії, був кавалеристом. Перший бій з ворогом відбувся коли визволяли місто Воронеж (був звільнений задовго до березня 1944 р.). Після бою солдат дивом залишився живим. Багато міст і сіл визволяв солдат, але найбільший, переможний, бій зустрів під час визволення м. Прага. В середині травня 1945 року Тимощук Олександр повернувся додому, у своє рідне село Привільне. Нагороджений орденами і медалями «За відвагу», «За мужність».
- Висоцький Микола Андрійович народився 17 липня 1917 року у селі Привільне. Призваний на фронт в 1943 році. Був сапером, будував під Москвою мости. Взимку важко поранений у руку, лікувався у шпиталі в Ленінграді. Згодом служив в Латвії, займався розмінуванням, будував мости. Під час будівництва мостів у Києві, Миколу Андрійовича поранено в ногу, лікувався в шпиталі у Одесі. Весною 1945 року нагороджений Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Державний архів Рівненської області. rv.archives.gov.ua. Процитовано 13 квітня 2024.
Посилання
- Погода в селі Привільне
- Офіційний сайт комунального закладу «Центральна публічно-шкільна бібліотека» Привільненської сільської ради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Privi lne selo v Ukrayini u Privilnenskij silskij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1115 osib Nini ce malovniche selo za 10 kilometriv vid mista Dubno U Privilnomu nalichuyetsya blizko 369 dvoriv prozhivaye 1081 zhitel Gordistyu ye veterani Drugoyi Svitovoyi vijni yakih nalichuyetsya 40 cholovik selo PrivilneGerbKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon DubenskijGromada Privilnenska silska gromadaKod KATOTTG UA56040270010065856Osnovni daniZasnovane 1963Naselennya 1115Plosha 0 164 km Gustota naselennya 6798 78 osib km Poshtovij indeks 35622Telefonnij kod 380 3656Geografichni daniGeografichni koordinati 50 27 47 pn sh 25 48 50 sh d 50 46306 pn sh 25 81389 sh d 50 46306 25 81389 Koordinati 50 27 47 pn sh 25 48 50 sh d 50 46306 pn sh 25 81389 sh d 50 46306 25 81389Serednya visota nad rivnem morya 205 mMisceva vladaAdresa radi 35622 Rivnenska obl Dubenskij r n s Privilne vul Grushevskogo 4KartaPrivilnePrivilneMapa Privilne u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Privilne IstoriyaPanno gerb yakij vstanovleno v centri sela Privilne V sivu davninu lyudi zdebilshogo selilis bilya richok ozer lisiv Dlya poselennya teritoriya na yakij zaraz roztashovane selo Privilne bula odniyeyu z najkrashih Na pidvisheni bilya zaplav Ikvi z yavilos dvi tri zemlyanki Piznishe nad bezimennoyu richkoyu slid yakoyi she j zaraz ye v Privilnomu poyavilis poselennya Selisha i Novosilki Ce buli nevelichki sela dvoriv po 15 20 de lyudi zajmalis polyuvannyam ribalstvom skotarstvom i hliborobstvom Persha zgadka pro Pogorilci datovana 1561 rokom v akti u yakomu govorilos pro te sho u drugij polovini 16 stolittya selo bulo vlasnistyu knyaziv Ostrozkih V kinci 16 stolittya selyani perebuvali v zalezhnosti vid kilkoh vlasnikiv yaki na svij rozsud viznachali povinnosti j rozmiri renti U 1583 roci knyazevi Konstyantinu Ostrozkomu nalezhalo v seli 31 dim 20 gorodnikiv 12 pidsusidkiv a shlyahtichevi A Pimbovskomu 7 dimiv 5 gorodnikiv 4 komirniki U 1629 roci v seli bulo 127 domiv Vono vhodilo do skladu Luckogo povitu U cerkvi svyatoyi Troyici pobudovana v 1735 roci zberigalis dokumenti z 1648 roku Sered takih velikoyi uvagi zaslugovuye rukopisna pracya Subotnik yaku v 1963 roci uklav sin svyashenika Samuyila Yarmarkevicha prijshovshogo do Pogorilciv iz Stepanya V Ukrayini Pogorilci ye she v chotiroh oblastyah Krim togo mayemo Pogorilci Pogorilovka Pogorile Pogorilove Pogorilij Pogorila i tak dali U darchij gramoti 1753 roci Pogorilci pid nazvoyu Pogorishi vidhodyat do Stanislava Lyubomirskogo Inshij variant cogo aktu vid 1755 roku Do 1861 roku selo pid inshim Pogoryelci nalezhalo knyagini Yadvizi Lyubomirskij Bagato vidatnih podij ne prohodilo mimo sela U 1887 roci pomishicya Ya Lyubomirska prodala za 80 tisyach karbovanciv direktorovi promislovogo banku Znachni zemelni dilyanki pridbala cerkva V 1889 roci yij nalezhala 101 desyatina zemli Zamozhni selyani pochali buduvati dobrotni hati V 1871 roci v seli bulo vidkrito pershu parafiyalnu shkolu Z kincya 19 stolittya zemleyu volodila grafinya Shuvalova yaka zhila v Peterburzi u Pogorilcyah hazyajnuvali orendari Lambarda i Kaminackij Zgodom u 1889 roci dayetsya dozvil na vidkrittya shkoli Vidsutnim bulo medichne obslugovuvannya selyan U 1906 roci selo Pogorilci Dubenskoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 7 verst vid volosti 8 Dvoriv 179 meshkanciv 1568 U lyutomu 1941 roku v seli Privilne radyanska vlada organizuvala kolgosp Spochatku vin ob yednuvav 37 gospodarstv zgodom do nogo zastavili vstupiti she 33 sim yi U lyutomu 1946 roku selyani organizuvali kolgosp V 1948 roci organizuvavsya kolgosp imeni Kirova v seli Chereshnivci Na pochatku 1949 roku buduyetsya kolgosp u seli Pantaliyi imeni Frunze ta u seli imeni Shevchenka Zrazu zh pislya vizvolennya sela vidkrili pochatkovu shkolu za parti sili 40 uchniv Do 1950 roku nepismennist u seli bula likvidovana Bulo vidileno primishennya pid klub de zapracyuvali gurtki samodiyalnosti horovij i dramatichnij U 1966 roci selo bulo povnistyu elektrifikovane i ratifikovane U 1963 roci selo Pogorilci perejmenovane na selo Privilne Sogodennya Nini ce malovniche selo u 10 kilometrah vid mista Dubno U Privilnomu nalichuyetsya 360 dvoriv prozhivaye 1149 zhiteliv Nova diyalnist vidkrila pered jogo zhitelyami vsi shlyahi nathnennoyi praci pidvishennya dobrobutu j vsebichnogo kulturnogo rozvitku U 2016 roci selo Privilne vidsvyatkuvalo svij 455 richnij yuvilej Rezultatom plidnoyi spivpraci ta vzayemodiyi kolektiviv usih ustanov stalo viznannya Privilnenskoyi gromadi krashoyu v rajoni ta nagorodzhennya vidznakoyu Zolotij kolos rejtingu gromadskoyi populyarnosti Dubenshini Privilnenska silska rada pershoyu u Dubenskomu rajoni iniciyuvala stvorennya ob yednanoyi Privilnenskoyi teritorialnoyi gromadi z administrativnim centrom u seli Privilne do skladu yakoyi uvijshli sela Molodavskoyi ta Privilnenskoyi silskih rad 24 kvitnya 2016 roku vidbulis pershi vibori golovi ta deputativ gromadi Svoyu doviru perevazhna bilshist chleniv ob yednanoyi Privilnenskoyi teritorialnoyi gromadi vislovila Momotyuku Yuriyu Viktorovichu Na teritorij Privilnenskoyi silskoyi radi pracyuyut 3 agroformuvannya ce tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnist Agro Klasik tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu RAJZ Zahid silske fermerske gospodarstvo Privilne Rishennyam sesiyi silskoyi radi vid 04 11 2008 roku za 507 zatverdzheno Polozhennya pro zmist opis i poryadok vikoristannya simvoliki silskoyi radi Gerb silskoyi radi vidobrazhaye istorichni kulturni ta socialno ekonomichni osoblivosti Privilnenskoyi silskoyi radi Proekt gerba rozrobleno silskim golovoyu Momotyukom Yuriyem Viktorovichem Gerb silskoyi radi maye viglyad shita rozdileno na 4 chastini verhnya chastina chervonogo koloru na foni yakogo zobrazheno hrest simvol Volinskogo krayu ta ukrayinskogo kozactva sinya chastina simvolizuye nebo zhovta chastina shita simvolizuye silskogospodarskij hliborobskij napryamok rozvitku silskoyi radi nizhnya chornogo koloru chastina shita simvolizuye rodyuchi zemli ta vazhki periodi u istoriyi stanovlennya sela Pogorilci z 1962 roku Privilne zelenij parostok yakij probivayetsya z zemli yakij simvolizuye zhittya onovlennya rozkvit vidrodzhennya Chervone polum ya yake majoriye nad parostkom simvolizuye nezgasimist energiyi postupu tepla zatishku selyanskih rodin Fizichni ta yuridichni osobi vikoristovuyut simvoliku silskoyi radi vilno krim vikoristannya u komercijnij diyalnosti Vikoristannya gerba silskoyi radi u komercijnij diyalnosti zdijsnyuyetsya viklyuchno z dozvolu silskoyi radi na viznachenih neyu umovah Pro selo Privilne pro dolyu jogo zhiteliv napisano hudozhnij roman hroniku Mikoli Soltisa Oj gore tij chajci Kniga obsyagom u 484 storinki vidrukuvana nakladom 100 prim u Kiyevi vidavnictvom Logos i ye bibliografichnoyu ridkistyu U 2012 r za roman hroniku Oj gore tij chajci Mikola Soltis otrimav mizhnarodnu premiyu im Avenira Kolomijcya Ceremoniya vruchennya vidbulasya v Dubenskij centralnij miskij biblioteci Avtor ye urodzhencem s Privilne i prozhivaye sogodni u m Krasilovi Hmelnickoyi obl NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1102 98 83 biloruska 7 0 63 rosijska 5 0 45 virmenska 1 0 09 Usogo 1115 100 Vidomi lyudi 1857 1937 protoyerej odin iz zasnovnikiv cerkovnogo zhittya na tereni Manchzhuriyi vid 1906 blagochinnij vsih pravoslavnih parafij na tereni Kitajsko Shidnoyi zaliznici Soltis Mikola Tarasovich pedagog gromadskij i kulturnij diyach pismennik Olijnik Gennadij Kirilovich pismennik muzikant ta poet Uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni Royik Kuzma Stepanovich narodivsya 1 listopada 1912 roku v seli Privilne 31 travnya 1941 roku mobilizovanij do lav radyanskoyi armiyi Napravlenij u m Dubno v Gaubichnij 41 j polk yakij roztashovuvavsya u lisi bilya Smigi Brav uchast u boyah za m Kiyiv Zgodom za nakazom J Stalina Royika Kuzmu z frontovimi pobratimami vidpravili na roboti v til yaki trivali z 1941 po 1945 roki Nagorodzhenij dvoma ordenami Za dobru pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni Veteran praci Timoshuk Oleksandr Lukashevich narodivsya 5 veresnya 1911 roku Prizvanij na front u berezni 1944 roku koli vizvolyali m Dubno Do mobilizaciyi zajmavsya zagotivleyu budivelnih materialiv ta drov Oleksandr Lukashevich pishov u zapasni sili Chervonoyi armiyi buv kavaleristom Pershij bij z vorogom vidbuvsya koli vizvolyali misto Voronezh buv zvilnenij zadovgo do bereznya 1944 r Pislya boyu soldat divom zalishivsya zhivim Bagato mist i sil vizvolyav soldat ale najbilshij peremozhnij bij zustriv pid chas vizvolennya m Praga V seredini travnya 1945 roku Timoshuk Oleksandr povernuvsya dodomu u svoye ridne selo Privilne Nagorodzhenij ordenami i medalyami Za vidvagu Za muzhnist Visockij Mikola Andrijovich narodivsya 17 lipnya 1917 roku u seli Privilne Prizvanij na front v 1943 roci Buv saperom buduvav pid Moskvoyu mosti Vzimku vazhko poranenij u ruku likuvavsya u shpitali v Leningradi Zgodom sluzhiv v Latviyi zajmavsya rozminuvannyam buduvav mosti Pid chas budivnictva mostiv u Kiyevi Mikolu Andrijovicha poraneno v nogu likuvavsya v shpitali u Odesi Vesnoyu 1945 roku nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya PrimitkiSpisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Derzhavnij arhiv Rivnenskoyi oblasti rv archives gov ua Procitovano 13 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Privilne Oficijnij sajt komunalnogo zakladu Centralna publichno shkilna biblioteka Privilnenskoyi silskoyi radi