Ку́рники — село в Україні, у Байковецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району.
село Курники | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський | ||||
Громада | Байковецька сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 349 (2023 рік) | ||||
Територія | 0.830 км² | ||||
Густота населення | 421.69 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 47710 | ||||
Телефонний код | +380 352 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°37′28″ пн. ш. 25°39′24″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.65667° сх. д.Координати: 49°37′28″ пн. ш. 25°39′24″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.65667° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 306 м | ||||
Водойми | Гніздечна | ||||
Відстань до районного центру | 10 км | ||||
Найближча залізнична станція | |||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Лозова | ||||
Карта | |||||
Курники | |||||
Курники | |||||
Мапа | |||||
Курники у Вікісховищі |
До 2015 підпорядковувалося Лозівській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Байковецької сільської громади.
Населення — 375 осіб (2015).
Історія
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2015) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2015) |
Поблизу Курників виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур, культури Лука-Райковецька.
Перша письмова згадка – 1580 р. Назва походить, імовірно, від помешкань, в яких не було димаря (курне); за іншими переказами, назва вказувала на те, що поселення – невелике, схоже на кілька курників для домашньої птиці.
На початку 17 ст. в селі було 8 димів (будинків). Наступна письмова згадка – 1686 рік. Від кінця 17 ст., зафіксоване в документах як Курники Шляхтинецькі. 1832 р. в селі проживало 257 українців.
Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.
Вперше с. Курники згадується у 16 ст., коли польський шляхтич з Кременця подарував своєму зятеві три хутори-Курники,Лозове і Шляхтинці.
Село до 2015 року підпорядковалось Лозівській сільській раді. Розташоване на правому березі р.Гніздичної, на відстані 11 км від м.Тернополя, є залізнична станція. Площа населеного пункту 97 га. Середня висота над рівнем моря 306 метрів, дворів 105, населення 368 осіб.
Назва села походить від слова «курний», «курне», тобто помешкання без димаря. До 1946 року вживали назву Курники Шляхтинецькі.
Перша письмова згадка про село у 1580 році, друга- на початку 17ст., де вказано, що село налічує 8 димів (будинків).
Наступна – у 1686 році. Після завершення процесу формування фільварково-панщинної системи (першої половини 17ст.),на території Галицької землі посилилась нещадна експлуатація,часті набіги татар та міжусобиці.Ці обставини зумовили багатьох селян залишати рідні оселі і йти шукати малоосвоєні землі. Ймовірно після цього чисельність мешканців почала зростати.Слід додати,що зменшились напади ординців, останній 1694 р.
Проте внаслідок археологічних досліджень можна стверджувати про перебування древньої людини з пізнього палеоліту,мезоліту.
У 1990 р. у південно-західних околицях села тернопільською археологічною експедицією НВК «Археолог» були проведені рятувальні розкопки археологами М.Левчуком (працював учит. іст. у с. Лозова) та М.Ягодинською. На поселенні, зруйнованому газопроводом, простежено три шари: ранньозалізної доби, землянка з пічкою-камянкою (9 ст.) і житло періоду Київської Русі (12-13 ст.) У селі не було церкви і греко-католики належали до парафії в Шляхтинцях та ходили до дочірної церкви св. Михайла у с. Лозові (збуд. у 1656 р.). Римо-католики (їх тоді називали латинниками) мали парафію у тому ж селі і ходили до костелу св. Станіслава (збуд. 1862 р.).
Впродовж другої половини 19 ст. і до 1910 р. землі належали графині Ользі-Олександрі Борковській, а опісля громадсько-політичному діячеві Владиславу Федоровичу. Внаслідок його смерті у 1918 році власність переходить дочці Кароліні, одруженій з Миколою Малицьким (братом священика О.Малицького).
Станом на 1890 р. село налічувало 540 осіб (гр.-кат. - 426, лат. - 96, євреїв - 18). Школа однокласна з українською мовою навчання, заснована у 1881 році. Були церковна крамниця, фільварок і корчма.
До адміністративної реформи, проведеної у 1934 році Курники були центром однойменної гміни. Війтами села були – М.Бонк, П.Кізлик.
Станом на 1 грудня 1914 року населення становило 762 осіб, у 1925 році був млин Владислава Зелінського, де працювало двоє людей.
Протягом 1933-1934 років у школі навчалося 95 дітей. Діяли активно такі громадські організації: «Січ» - 50 чол., «Проти алкогольне товариство» - 40 чол., «Сільський господар» - 50 чол., «Просвіта», якою опікувався о.Олександр Малицький, «Рідна школа», кредитна каса, хор. Муровану церкву св. Михайла збудовано у 1924 році, на ділянці, яку безплатно віддав П.Ткач. При ній створено «Братство найсвятіших тайн».
У 1904 році почалося будівництво залізниці Тернопіль-Збараж, яке завершилося у 1906 році. Це дало змогу селянам підзаробити та декільком постійно працювати при обслуговуванні залізничної колії.
В роки першої світової війни село знаходилось у прифронтовій зоні, тому населення було евакуйовано на Львівщину.По поверненню у 1918 році переселенці застали село в руїнах, цілими залишились чотири будинки, криті бляхою.
Виконуючи наказ Центрального військового комітету перейняти владу в ніч на 1 листопада до Тернополя прийшов Павло Бабяк з курницькими хлопцями, які разом з іншими добровольцями долучились до служби на залізничній станції, яку зайняли без єдиного пострілу. Таким чином вони приклались до проголошення ЗУНР.
В УСС і УГА воювали: К.Шпілюр, Й.Чорномаз, Й.Бекерський, М.Криворучка, М.Даткун, Майловський, І.Мозіль, К.Кізлик, П.Баб»як, Ю.Гримак.
У 1924 р. польська влада заборонила «Січ». У зв'язку з тим, у селі створюють товариство «Луг»,основною діяльністю якої було національно-патріотичне виховання молоді. Голова «Лугу» - С.Бонк,писар-П.Шпілюр, члени–засновники: В.Кізлик, П.Кузьмович, В.Лагіш, М.Кізлик, І.Зварун, М.Даткун, К.Кізлик. 29.09.1930р. у листі повітового старости Маліцького до голови товариства К.Кізлика та постерунку поліції в Лозові вказується на припинення діяльності та карну відповідальність за невиконання.
У провину ставилось те, що коли в Курівцях палали фільваркові стирти (15 км від Курник), то не взяли участі у пожежогасінні. Крім цього, «Луг» замість вивчати протипожежну справу займається військовою муштрою.
28.04.-02.05.1948 р. на залізничній станції розташувався гарнізон залізничних військ МДБ (12 осіб), який охороняв колгосп.
24.07.1948 р. в селах Байківці, Русанівка, Шляхтинці, Смиківці, Лозова, Курники і Стегниківці появились проти колгоспні листівки. 26 липня того ж року у с.Курники перед вечором повстанці ліквідували уповноваженого РК КП(б)У капітана запасу Давидок Р.П. і агента з райуповмінзагу, прикріпленого на села Стегниківці, Курники, Лозова - мол. лейт. Максимова І.В., які тут проводили збори у справі поставки збіжжя. Під час бою загинув друг «Богдан».
Під час Другої світової війни в Червоній армії загинули чи пропали безвісти 33 уродженці села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані рад. владою симпатики цих об'єднань понад 60 осіб. У власному будинку переховували повстанців Т.Бриняк і М.Білобровець.
Насипана символічна могила УСС (1991 р.). Діють клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад, земельні паї орендує фермерське господарство «Весна у коня», голова Ю.Дзендзелик-Пензелек.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 368 осіб, з яких 160 чоловіків та 208 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 350 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
На початок 2024 року у селі проживає 343 особи
Символіка
Рішення сесій сільської ради №8/6/11 «Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання» від 26.02.2021 [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Герб
Герб розділений двома хвилястими синіми перев’язками, які символізують воду (джерела), на три частини. У верхній на золотому фоні – червоно-білий елемент гербу Огінець. Посередині на зеленому тлі розміщено фігуру Архангела Михаїла. Він поданий білим, червоним та золотим кольорами. У нижній часині герба – чотири гори (пагорби), на яких розташоване село Курники. Щит виписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «КУРНИКИ» і «1580».
Прапор
Прапор села Курники – квадратне полотнище, на якому розміщені всі елементи герба, але без картуша і корони. На Прапорі повторюються кольори Герба.
Тлумачення символіки
Огінець – це назва герба, до якого належав один з власників села – український шляхтич, громадсько-політичний діяч і меценат Володислав Федорович. Сині перев’язі свідчать про наявність у селі двох джерел, воду в яких вважають цілющою. Архангел Михаїл – покровитель села. Чотири гори символізують місцеві географічні і природні особливості. Корона означає статус населеного пункту
Релігія
Є церква святого архістратига Михаїла (1922, мурована).
Упродовж останнього тижня травня 2015 року в Курниках проходила Свята місія, яка завершилася святковою літургією та освяченням місійного хреста. Його пронесли урочистою ходою через усе село.
Пам'ятки
Соціальна сфера
Діє бібліотека. Будинок культури.
Відомі люди
Народилися
- Павло Баб'як — український громадський діяч, кооператор,
- Ярослав Кізлик («Хмара») — стрілець УПА, командир відділу у сотні «Дороша» (УПА-північ).
- Семеон Гнатишин (1912-1950) — ієромонах, ігумен монастиря, публіцист,
- Йосафат Осташевський (1924-1983) — український громадський діяч, публіцист, архівіст,
- Оксана Яциковська — українська журналістка, громадська діячка.
Проживали
- Олександр Малицький — культурно-громадський діяч, літератор, душпастир.
Примітки
- . Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2021.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- https://bsr1653.gov.ua/structure/
- Свята місія пройшла у селі Курники Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4, 3 червня 2015
Джерела
- О. Гаврилюк, В. Уніят. Курники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 292–293. — .
- О. Стефанишин, В. Уніят-Карпович. Курники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 392–939. — .
- Kurniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 199. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku rniki selo v Ukrayini u Bajkoveckij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Gnizdechna na pivnochi rajonu selo Kurniki Gerb Kurnikiv Prapor Kurnikiv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij Gromada Bajkovecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 349 2023 rik Teritoriya 0 830 km Gustota naselennya 421 69 osib km Poshtovij indeks 47710 Telefonnij kod 380 352 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 37 28 pn sh 25 39 24 sh d 49 62444 pn sh 25 65667 sh d 49 62444 25 65667 Koordinati 49 37 28 pn sh 25 39 24 sh d 49 62444 pn sh 25 65667 sh d 49 62444 25 65667 Serednya visota nad rivnem morya 306 m Vodojmi Gnizdechna Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Misceva vlada Adresa radi s Lozova Karta Kurniki Kurniki Mapa Kurniki u Vikishovishi Gerb sela Kurniki Prapor sela KurnikiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurniki Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila Silska vulicya Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Do 2015 pidporyadkovuvalosya Lozivskij silradi Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Bajkoveckoyi silskoyi gromadi Naselennya 375 osib 2015 IstoriyaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2015 Stav u Kurnikah Poblizu Kurnikiv viyavleno arheologichni pam yatki chernyahivskoyi ta davnoruskoyi kultur kulturi Luka Rajkovecka Selo Kurniki Persha pismova zgadka 1580 r Nazva pohodit imovirno vid pomeshkan v yakih ne bulo dimarya kurne za inshimi perekazami nazva vkazuvala na te sho poselennya nevelike shozhe na kilka kurnikiv dlya domashnoyi ptici Na pochatku 17 st v seli bulo 8 dimiv budinkiv Nastupna pismova zgadka 1686 rik Vid kincya 17 st zafiksovane v dokumentah yak Kurniki Shlyahtinecki 1832 r v seli prozhivalo 257 ukrayinciv Diyali Prosvita Lug ta inshi ukrayinski tovaristva kooperativa Dolina richki Gnizdechna bilya s Kurniki Vpershe s Kurniki zgaduyetsya u 16 st koli polskij shlyahtich z Kremencya podaruvav svoyemu zyatevi tri hutori Kurniki Lozove i Shlyahtinci Selo do 2015 roku pidporyadkovalos Lozivskij silskij radi Roztashovane na pravomu berezi r Gnizdichnoyi na vidstani 11 km vid m Ternopolya ye zaliznichna stanciya Plosha naselenogo punktu 97 ga Serednya visota nad rivnem morya 306 metriv dvoriv 105 naselennya 368 osib Nazva sela pohodit vid slova kurnij kurne tobto pomeshkannya bez dimarya Do 1946 roku vzhivali nazvu Kurniki Shlyahtinecki Persha pismova zgadka pro selo u 1580 roci druga na pochatku 17st de vkazano sho selo nalichuye 8 dimiv budinkiv Nastupna u 1686 roci Pislya zavershennya procesu formuvannya filvarkovo panshinnoyi sistemi pershoyi polovini 17st na teritoriyi Galickoyi zemli posililas neshadna ekspluataciya chasti nabigi tatar ta mizhusobici Ci obstavini zumovili bagatoh selyan zalishati ridni oseli i jti shukati maloosvoyeni zemli Jmovirno pislya cogo chiselnist meshkanciv pochala zrostati Slid dodati sho zmenshilis napadi ordinciv ostannij 1694 r Prote vnaslidok arheologichnih doslidzhen mozhna stverdzhuvati pro perebuvannya drevnoyi lyudini z piznogo paleolitu mezolitu U 1990 r u pivdenno zahidnih okolicyah sela ternopilskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu NVK Arheolog buli provedeni ryatuvalni rozkopki arheologami M Levchukom pracyuvav uchit ist u s Lozova ta M Yagodinskoyu Na poselenni zrujnovanomu gazoprovodom prostezheno tri shari rannozaliznoyi dobi zemlyanka z pichkoyu kamyankoyu 9 st i zhitlo periodu Kiyivskoyi Rusi 12 13 st U seli ne bulo cerkvi i greko katoliki nalezhali do parafiyi v Shlyahtincyah ta hodili do dochirnoyi cerkvi sv Mihajla u s Lozovi zbud u 1656 r Rimo katoliki yih todi nazivali latinnikami mali parafiyu u tomu zh seli i hodili do kostelu sv Stanislava zbud 1862 r Vprodovzh drugoyi polovini 19 st i do 1910 r zemli nalezhali grafini Olzi Oleksandri Borkovskij a opislya gromadsko politichnomu diyachevi Vladislavu Fedorovichu Vnaslidok jogo smerti u 1918 roci vlasnist perehodit dochci Karolini odruzhenij z Mikoloyu Malickim bratom svyashenika O Malickogo Stanom na 1890 r selo nalichuvalo 540 osib gr kat 426 lat 96 yevreyiv 18 Shkola odnoklasna z ukrayinskoyu movoyu navchannya zasnovana u 1881 roci Buli cerkovna kramnicya filvarok i korchma Do administrativnoyi reformi provedenoyi u 1934 roci Kurniki buli centrom odnojmennoyi gmini Vijtami sela buli M Bonk P Kizlik Stanom na 1 grudnya 1914 roku naselennya stanovilo 762 osib u 1925 roci buv mlin Vladislava Zelinskogo de pracyuvalo dvoye lyudej Protyagom 1933 1934 rokiv u shkoli navchalosya 95 ditej Diyali aktivno taki gromadski organizaciyi Sich 50 chol Proti alkogolne tovaristvo 40 chol Silskij gospodar 50 chol Prosvita yakoyu opikuvavsya o Oleksandr Malickij Ridna shkola kreditna kasa hor Murovanu cerkvu sv Mihajla zbudovano u 1924 roci na dilyanci yaku bezplatno viddav P Tkach Pri nij stvoreno Bratstvo najsvyatishih tajn U 1904 roci pochalosya budivnictvo zaliznici Ternopil Zbarazh yake zavershilosya u 1906 roci Ce dalo zmogu selyanam pidzarobiti ta dekilkom postijno pracyuvati pri obslugovuvanni zaliznichnoyi koliyi V roki pershoyi svitovoyi vijni selo znahodilos u prifrontovij zoni tomu naselennya bulo evakujovano na Lvivshinu Po povernennyu u 1918 roci pereselenci zastali selo v ruyinah cilimi zalishilis chotiri budinki kriti blyahoyu Vikonuyuchi nakaz Centralnogo vijskovogo komitetu perejnyati vladu v nich na 1 listopada do Ternopolya prijshov Pavlo Babyak z kurnickimi hlopcyami yaki razom z inshimi dobrovolcyami doluchilis do sluzhbi na zaliznichnij stanciyi yaku zajnyali bez yedinogo postrilu Takim chinom voni priklalis do progoloshennya ZUNR V USS i UGA voyuvali K Shpilyur J Chornomaz J Bekerskij M Krivoruchka M Datkun Majlovskij I Mozil K Kizlik P Bab yak Yu Grimak U 1924 r polska vlada zaboronila Sich U zv yazku z tim u seli stvoryuyut tovaristvo Lug osnovnoyu diyalnistyu yakoyi bulo nacionalno patriotichne vihovannya molodi Golova Lugu S Bonk pisar P Shpilyur chleni zasnovniki V Kizlik P Kuzmovich V Lagish M Kizlik I Zvarun M Datkun K Kizlik 29 09 1930r u listi povitovogo starosti Malickogo do golovi tovaristva K Kizlika ta posterunku policiyi v Lozovi vkazuyetsya na pripinennya diyalnosti ta karnu vidpovidalnist za nevikonannya U provinu stavilos te sho koli v Kurivcyah palali filvarkovi stirti 15 km vid Kurnik to ne vzyali uchasti u pozhezhogasinni Krim cogo Lug zamist vivchati protipozhezhnu spravu zajmayetsya vijskovoyu mushtroyu 28 04 02 05 1948 r na zaliznichnij stanciyi roztashuvavsya garnizon zaliznichnih vijsk MDB 12 osib yakij ohoronyav kolgosp 24 07 1948 r v selah Bajkivci Rusanivka Shlyahtinci Smikivci Lozova Kurniki i Stegnikivci poyavilis proti kolgospni listivki 26 lipnya togo zh roku u s Kurniki pered vechorom povstanci likviduvali upovnovazhenogo RK KP b U kapitana zapasu Davidok R P i agenta z rajupovminzagu prikriplenogo na sela Stegnikivci Kurniki Lozova mol lejt Maksimova I V yaki tut provodili zbori u spravi postavki zbizhzhya Pid chas boyu zaginuv drug Bogdan Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Chervonij armiyi zaginuli chi propali bezvisti 33 urodzhenci sela V OUN i UPA perebuvali zaginuli represovani rad vladoyu simpatiki cih ob yednan ponad 60 osib U vlasnomu budinku perehovuvali povstanciv T Brinyak i M Bilobrovec Nasipana simvolichna mogila USS 1991 r Diyut klub biblioteka FAP torgovij zaklad zemelni payi orenduye fermerske gospodarstvo Vesna u konya golova Yu Dzendzelik Penzelek NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 368 osib z yakih 160 cholovikiv ta 208 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 350 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Na pochatok 2024 roku u seli prozhivaye 343 osobiSimvolikaRishennya sesij silskoyi radi 8 6 11 Pro zatverdzhennya oficijnoyi simvoliki Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi sil Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi ta Polozhennya pro zmist opis Gerbiv Praporiv Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi sil Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi ta poryadok yih vikoristannya vid 26 02 2021 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gerb Gerb rozdilenij dvoma hvilyastimi sinimi perev yazkami yaki simvolizuyut vodu dzherela na tri chastini U verhnij na zolotomu foni chervono bilij element gerbu Oginec Poseredini na zelenomu tli rozmisheno figuru Arhangela Mihayila Vin podanij bilim chervonim ta zolotim kolorami U nizhnij chasini gerba chotiri gori pagorbi na yakih roztashovane selo Kurniki Shit vipisanij v dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napisi KURNIKI i 1580 Prapor Prapor sela Kurniki kvadratne polotnishe na yakomu rozmisheni vsi elementi gerba ale bez kartusha i koroni Na Prapori povtoryuyutsya kolori Gerba Tlumachennya simvoliki Oginec ce nazva gerba do yakogo nalezhav odin z vlasnikiv sela ukrayinskij shlyahtich gromadsko politichnij diyach i mecenat Volodislav Fedorovich Sini perev yazi svidchat pro nayavnist u seli dvoh dzherel vodu v yakih vvazhayut cilyushoyu Arhangel Mihayil pokrovitel sela Chotiri gori simvolizuyut miscevi geografichni i prirodni osoblivosti Korona oznachaye status naselenogo punktuReligiyaYe cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1922 murovana Uprodovzh ostannogo tizhnya travnya 2015 roku v Kurnikah prohodila Svyata misiya yaka zavershilasya svyatkovoyu liturgiyeyu ta osvyachennyam misijnogo hresta Jogo pronesli urochistoyu hodoyu cherez use selo Pam yatkiNasipana simvolichna mogila USS 1991 Socialna sferaDiye biblioteka Budinok kulturi Vidomi lyudiNarodilisya Pavlo Bab yak ukrayinskij gromadskij diyach kooperator Yaroslav Kizlik Hmara strilec UPA komandir viddilu u sotni Dorosha UPA pivnich Semeon Gnatishin 1912 1950 iyeromonah igumen monastirya publicist Josafat Ostashevskij 1924 1983 ukrayinskij gromadskij diyach publicist arhivist Oksana Yacikovska ukrayinska zhurnalistka gromadska diyachka Prozhivali Oleksandr Malickij kulturno gromadskij diyach literator dushpastir Primitki Ternopilshina ukr Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 22 bereznya 2021 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini https bsr1653 gov ua structure Svyata misiya projshla u seli Kurniki Ternopilskogo rajonu na YouTube Telekompaniya TV 4 3 chervnya 2015DzherelaPortal Ternopilshina O Gavrilyuk V Uniyat Kurniki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 292 293 ISBN 966 528 199 2 O Stefanishin V Uniyat Karpovich Kurniki Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 392 939 ISBN 978 966 457 246 7 Kurniki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 199 pol