Юриди́чна колі́зія — (лат. collisio — зіткнення) — розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж або суміжні правовідносини, а також між компетенцією органів влади.
У правознавстві питання про юридичні колізії традиційно пов'язують з проблемою неузгодженостей правової системи. У теорії держави і права це поняття розглядається значно ширше. Юридична колізія — це протиріччя між існуючим правовим порядком і намірами і діями щодо його зміни.(Ю. А. Тихомиров).
Поняття юридичної колізії є ключовим для розуміння всіх системних протиріч у праві. У ньому відбивається насамперед суперечність між існуючими правовими актами та інститутами, правопорядком в цілому, а також діями щодо їх зміни, визнання або відторгнення.
Можна сказати, що юридична колізія — це спірне правовідношення, що мають суб'єктивну природу і виникають головним чином внаслідок помилок законодавця, передусім порушень правил формальної логіки.
Причини появи юридичних колізій
Юридичні колізії, як правило, зумовлюються цілим рядом причин. Причини існування колізій характеризуються як сукупність умов, що мають об'єктивний та суб'єктивний характер. Об'єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин, недосконалість визначення статусу суб'єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як суб'єкта політичних та правових відносин.
Коло суб'єктивних причин є більш широким, що зумовлюється рівнем удосконалення законодавства, що є результатом практичної діяльності певних суб'єктів. Серед основних причин такого роду називають:
- недосконалу якість сучасного законодавства, що відображається у його суперечності та невідповідності правилам законодавчої техніки;
- недостатню системність нормативно-правових актів, що засновується на непослідовності;
- низький рівень «розчистки» законодавства, що супроводжується дією одночасно нових та вже скасованих нормативних актів;
- недосконалість термінології нормативного масиву, що викликає труднощі правозастосовчої практики;
- наявність великої кількості нормативно-правових актів, що регламентують рівнопорядкові суспільні відносини. Достатньо наголосити на тому, що з дня проголошення незалежності України парламентом було прийнято приблизно 609 актів вищої юридичної сили (станом на 2006 рік) та незліченна кількість нормативних документів підзаконного характеру.
- відсутність повної реалізації принципу гласності у законодавчій сфері;
- невизначеність повноважень суб'єктів владних відносин, що призводить до порушення принципу розподілу влади та втручання в нормотворчу діяльність інших державних структур;
- специфіка правового регулювання окремих відносин
- низький рівень професійної культури юристів, що призводить до незнання нормативного масиву;
Таким чином, причини існування колізій у правовій сфері характеризують їх наявність в законодавстві будь-якої держави. Однак саме їх кількість та наявність обґрунтованих шляхів подолання колізій і свідчить про рівень .
Види юридичних колізій
Вчені ведуть мову про існування у сфері правового регулювання двох видів неузгодженостей (суперечностей): матеріальних та формальних.
Матеріальні неузгодженості в правовій системі мають об'єктивну природу і пов'язані насамперед із впливом на право зовнішніх (неюридичних) чинників. Прикладами таких суперечностей є неузгодженості між нормами права і суспільними відносинами, які вони покликані регулювати. Так, через природний динамізм соціальних відносин право може відставати від суспільного життя, а може випереджати його. Досить поширеними є також суперечності між нормами права та іншими соціальними нормами (моральними, релігійними та звичаєвими нормами). Наприклад, норми права можуть вимагати певної поведінки, яка є неприйнятною для віруючих деяких конфесій (так, у деяких державах свідок перед його допитом у суді має присягнутися на Біблії). Усунути всі ці неузгодженості просто неможливо.
Формальні неузгодженості — це суперечності усередині правової системи, які мають суб'єктивну природу і зазвичай виникають унаслідок інтелектуальних помилок суб'єктів права, порушень правил юридичної техніки. Формальні суперечності призводять до порушень цілісності, внутрішньої узгодженості та єдності правової системи. Для позначення формальних суперечностей здебільшого використовуються терміни юридична колізія або колізія в праві.
Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації.
I. Залежно від правових форм діяльності, під час здійснення яких виникають юридичні колізії, можна говорити про:
- колізії в правозастосуванні (колізії між різними правозастосовними актами, колізії між нормативно-правовими актами і правозасто-совними актами);
- колізії між різними правовими нормами законодавства (колізії в правотворчості)Це можуть бути і суперечності між законодавством та іншими джерелами права;
- колізії між окремими актами тлумачення (колізії між нормативно-правовими актами і актами тлумачення, колізії між правозастосовними актами і актами тлумачення);
- колізії між іншими елементами правової системи (наприклад, колізії між юридичною наукою і юридичною практикою).
II. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:
- правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);
- правові колізії, що є наслідком дії суб'єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обґрунтованість законодавства).
III. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- колізії норм національного законодавства та нормміжнародного права;
- колізії норм національного законодавства.
Стаття 9 Конституції України. «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.» Цим породжуються колізії першого випадку.
Колізії між нормами національного законодавства мають місце у процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії:
1) між нормами конституції та конституційних законів;
2) між нормами конституції та звичайних законів;
3) між нормами конституційних та звичайних законів;
4) між нормами кодифікаційних та некодифікаційних актів;
5) між нормами законодавства федеративної держави та її суб'єктів;
6) між нормами законодавства суб'єктів федерації;
7) між нормами законів та підзаконних актів;
Вирішення проблем подолання колізій у національному законодавстві потребує прийняття нових ефективних, і скасування старих та малодієвих законів
IV. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:
- містяться в одній статті нормативного акта;
- містяться в різних статтях одного нормативного акта;
- містяться в різних нормативно-правових актах.
V. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта.
VI. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщуються у нормативно-правових актах, та нормами, що вміщуються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та усуваються лише шляхом скасування інтерпретаційних норм.
VII. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- колізії юридичного статусу осіб;
- колізії компетенції юридичних органів;
- колізії статусу громадських об'єднань;
- колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб.
Саме ці колізії призводять до невиправданого втручання суб'єктів, наділених владними повноваженнями, в компетенцію інших органів, що призводить до узурпації влади. Таким чином, правові колізії є різновидом соціальних протиріч, які виявляються у правовій сфері та значно знижують ефективність правового регулювання.
Співвідношення понять «Юридична колізія» та «Конкуренція правових норм»
Варто зауважити, що поняття колізії досить активно досліджується у правовій доктрині. Що ж до конкуренції правових норм, то досліджень у межах загальної теорії права проведено не так багато. Попри це, правовою доктриною все ж вироблені деякі визначення даного поняття. «Конкуренція» це свого роду суперництво, боротьба за досягнення більших вигод, переваг, а «колізія» як зіткнення протилежних сил, інтересів, прагнень. Ключовою ознакою колізії для її відмежування від конкуренції правових норм є саме протилежність, як явище, що характеризує повне розходження двох порівнюваних феноменів. Конкуренція правових норм такою ознакою не володіє та полягає у існуванні двох або більше правових норм, що регулюють один і той самий аспект правовідносин і не перебувають у формі протилежності чи істотної відмінності між собою з огляду на юридичні наслідки.
«У колізії знаходяться норми, які суперечать одна одній, для колізій характерна наявність декілька норм, які відрізняються за змістом одна від одної. При конкуренції норм ніякої колізії не може бути. Зазначимо, що конкуренція — це складніше явище, ніж колізія. У ній переплітаються питання факту з питанням права…» — стверджує Письменний Д. П.
«Від колізій правових норм слід відрізняти їх конкуренцію, коли дві, три і більше норм регулюють одне і те ж коло споріднених суспільних відносин і не суперечать одна одній, та наділені різним ступенем конкретизації, деталізації, об'єму і т. д. Це, як правило, норми різної юридичної сили, рівня, які виходять від нерівнозначних правотворчих органів. У таких випадках норми дійсно якби конкурують між собою і це, в принципі, є нормально. Негативним же і, безумовно, небажаним явищем виступають саме колізії, коли стикаються один з одним не просто неузгоджувані, але нерідко взаємовиключні приписи.» -зазначає Матузов Н. І.
Колізії в праві
Один з найпоширеніших видів юридичних колізій — це колізії в праві.
Вони часто можуть бути охарактеризовані як дефекти в праві, тобто як порушення, деформації логіко-структурної побудови і розвитку системи права та його елементів. До дефектів у праві, крім колізій, відносять також зайве дублювання норм права, прогалини у праві, нераціональне розташування правових норм, логічну недосконалість правових конструкцій тощо. Зрозуміло, що боротьба з цими недоліками є одним із важливих завдань, що стоїть перед суб'єктами правотворчості (народ, Верховна Рада України, Верховна Рада АРК, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, місцеві органи влади і управління).
Колізії в праві у свою чергу можуть бути поділені на:
- колізії в законодавстві (тобто колізії між нормами права, закріпленими в законодавстві);
- колізії між нормами, закріпленими в законодавстві, та нормами, закріпленими в інших джерелах права (суперечності між законодавством та правовими звичаями, нормативно-правовими договорами, правовими прецедентами);
- колізії між нормами права, закріпленими не в законодавстві (суперечності між правовими прецедентами).
З огляду на те, що законодавство є основною формою вітчизняного права, саме колізії у законодавстві виступають найпоширенішим різновидом колізій в праві України. Тому саме вони знаходяться в центрі уваги вчених і практиків.
Колізії в законодавстві
Чинному законодавству, як і будь-якій іншій системі, властива певна неузгодженість. Одним з видів такої неузгодженості є формальні, або внутрішні неузгодженості — суперечності всередині правової системи.
Колізії в законодавстві є різновидом юридичних колізій, що виникають за наявності розбіжності (зокрема, суперечності) між реально або формально-чинними нормами права, які закріплені в законодавстві і регулюють однакові фактичні відносини.
Для українського законодавства найпоширенішими є темпоральні, ієрархічні та змістовні колізії.
Темпоральна (часова) колізія — це колізія, що виникає внаслідок видання в різний час з того самого питання принаймні двох норм права. Загальним колізійним темпоральним принципом, що використовується для подолання таких колізій, є правило, згідно з яким наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх.
Ієрархічні (субординаційні) колізії виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що знаходяться на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства і тому мають різну юридичну силу. Загальний колізійний принцип, який використовується для подолання ієрархічних колізій, звучить так: у разі суперечності застосовуються норми, що мають більш високу юридичну силу. Подолання ієрархічних колізій неможливе без з'ясування ієрархічної (вертикальної) структури законодавства України. Ця структура визначається юридичною силою нормативних актів, яка, у свою чергу, залежить від місця, що посідають органи, які видають ці акти, в механізмі держави. Місце акта в ієрархічній структурі законодавства визначається також специфічним змістом самого джерела права, що відрізняє його від інших актів, прийнятих тим самим правотворчим органом. Колізії між нормами національного законодавства і нормами ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів вважаються різновидом ієрархічних колізій і повинні вирішуватися на користь міжнародних договорів (крім колізій норм міжнародних договорів з нормами Конституції України).
Змістовні колізії- це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовленого специфікою суспільних відносин. Специфіка цих колізій пов'язана з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові. Загальні норми права, як відомо, поширюються на рід відносин у цілому; спеціальні діють тільки в межах визначеного виду відносин і встановлюють для нього певні особливості порівняно із загальним правилом; виняткові (які є особливим різновидом спеціальних норм права) встановлюють зовсім інший порядок, ніж загальні норми. Змістовні колізії випливають з цілей законодавця відбити особливості врегулювання специфічних відносин у спеціальних нормах. Іншими словами, об'єктивною причиною цієї колізії є, як правило, специфіка правового регулювання окремих відносин.
При конкуренції загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом: спеціальний або винятковий закон скасовує дію загального.
Способи зменшення колізійності законодавства
Способи зменшення колізійності законодавства — це конкретні прийоми, засоби і процедури їх попередження, подолання та усунення.
Подолання колізій — це їх переборення в конкретному випадку в процесі правозастосування. В сучасній юридичній літературі обґрунтовують можливість існування трьох основних способів подолання юридичних колізій. Один з них має нормативно-правовий, другий — процедурно-правовий, третій — превентивно-правовий характер. Завданням першого способу є вдосконалення права як системного утворення, завданням другого є діяльність спеціальних органів держави по подоланню колізій, а завданням третього є недопущення можливості виникнення колізій на практиці.
Основними способами подолання є видання колізійних норм, тлумачення закону і застосування правоположень. Вони утворюють колізійний механізм, що повинен включати всі перелічені вище способи і давати можливість у конкретному випадку зменшити шкідливий вплив прорахунків і недбалості законодавця.
Основними способами подолання є видання колізійних норм і тлумачення закону і застосування правоположень.
Попередження колізій у законодавстві- заходи, що дозволяють запобігати появі колізій ще на стадії підготовка, прийняття і введення в дію нормативних актів до набуття ними чинності. Важливе значення для попередження колізій має суворе додержання правил законодавчої техніки, наприклад, послідовне узгодження проектованих норм із системою чинних норм права.
Усунення колізій у законодавстві — заходи, що дозволяють зняти колізії взагалі. Основним способом їх усунення є нормоворчість.
Превентивні засоби попередження колізій:
- діяльність суб'єктів у межах закону чи наданої компетенції;
- попередня експертна оцінка нормативних актів та визначення напрямків їх узгодження;
- систематизація законодавства з метою виявлення протирічних норм;
- інвентаризація підзаконних нормативних актів, їх чіткий облік;
- виокремлення залежності ефективності норм від їх непротирічності;
- наукове дослідження проблем юридичної конфліктології;
- чітке визначення повноважень суб'єктів правозастосування;
- нормативне визначення статусу актів офіційного тлумачення та їх ієрархії;
- нормативне закріплення різноманітних юридичних процедур;
- визначення найоптимальніших способів співвідношення національного та міжнародного права.
Способи вдосконалення законодавства:
- вияв у системі законодавства актів, що протирічать та прийняття замість них нового акту;
- відміна одного із актів, які протирічать;
- розробка та прийняття колізійних норм;
- приведення у відповідність до вимог суспільного розвитку тих нормативних актів, що мають тривалу історію функціонування;
- розробка механізмів та їх закріплення правом, що надають можливість подолати конфлікт;
- нормативне закріплення процедури подолання конфліктів;
- шляхом прийняття конституційного закону визначити ієрархію нормативно-правових актів та способи подолання протирічностей у їх положеннях;
- нормативне закріплення на галузевому рівні особливостей колізій, що існують на галузевому рівні та можливостей їх усунення;
- підвищення якості законодавства з точки зору його системності та непротирічності;
- підвищення рівня та якості професійної підготовки юристів.
Наявність вищезазначених способів підкреслює важливість проблеми колізійного права та визначає наявність оптимальних шляхів недопущення та подолання колізій.
Див. також
- Колізійні норми
- Просторова законодавча колізія
- (Нормативно-правовий акт#Колізія норм права (законів) та правила її розв'язання)
- Інтерлокальні колізії
Джерела та література
- Тихомиров Ю. А. Юридична колізія. — М., 1994.
- Загальна теорія держави і права / Цвік М. В.,Петришин О. В., Аврвменко Л. В. — Харків, 2009.
- Бабкіна О. В., Волинка К. Г. Теорія держави і права у схемах і визначеннях. — К., 2004.
- Лилак Д. . — К., 2004.
- Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. — Київ : Юрінком Інтер, 2006.
- Колізії між Конституцією та іншими актами трудового права / В. Єрьоменко // Вісник Академії правових наук України. — 2009. — № 4. — С. 144—153.
- Сутність колізії суб'єктивних цивільних прав / М. Ус // Вісник Академії правових наук України. — 2010. — № 3. — С. 312—323.
- Норми національного та міжнародного права: колізії та взаємодія / О. М. Іванченко // Актуальні проблеми держави і права. — 2009. — Вип. 50. — С. 425—433.
- Юридичні колізії як властивість законодавства перехідного періоду / Н. П. Свиридюк // Актуальні проблеми держави і права. — 2011. — Вип. 58. — С. 77-84.
- Конкуренція або колізії правових норм та верховенство закону щодо кримінального процесу / О. Р. Михайленко // Вісник Академії адвокатури України. — 2005. — Вип. 4. — С. 83-86.
- Колізії норм кримінально-процесуального права і шляхи їх подолання / О. В. Капліна // Університетські наукові записки. — 2007. — № 1. — С. 200—207.
- Погребняк С. Про підходи до поняття колізій в юридичній науці // Вісн. Акад. прав. наук України. — 1999. — № 4 (19). — С. 204—211.
- Андрейцев В. І. Колізії як нагальна передумова кодифікації екологічного за- конодавства // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. — К. : Генеза, 1996. — С. 57–60.
- Лилак Д. Колізія і конкуренція законів // Право України. — 2001. — № 4.
- Тихомиров Ю. А. Коллизионное право : учеб. и науч.-практич. пособ. — М., 2000.
- Тихомиров Ю. А. Юридическая коллизия. — М., 1994.
- Тодика Ю. М. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології// Правова держава. Наукове видання Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Щорічник наукових праць. — 1997. — Вип. 8. 2000.
Література
- Юридична колізія // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 868. — .
- Колізія нормативних актів // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Доцільність і законність // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 300. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuridi chna koli ziya lat collisio zitknennya rozbizhnist abo superechnist mizh normativno pravovimi aktami sho regulyuyut odni j ti zh abo sumizhni pravovidnosini a takozh mizh kompetenciyeyu organiv vladi U pravoznavstvi pitannya pro yuridichni koliziyi tradicijno pov yazuyut z problemoyu neuzgodzhenostej pravovoyi sistemi U teoriyi derzhavi i prava ce ponyattya rozglyadayetsya znachno shirshe Yuridichna koliziya ce protirichchya mizh isnuyuchim pravovim poryadkom i namirami i diyami shodo jogo zmini Yu A Tihomirov Ponyattya yuridichnoyi koliziyi ye klyuchovim dlya rozuminnya vsih sistemnih protirich u pravi U nomu vidbivayetsya nasampered superechnist mizh isnuyuchimi pravovimi aktami ta institutami pravoporyadkom v cilomu a takozh diyami shodo yih zmini viznannya abo vidtorgnennya Mozhna skazati sho yuridichna koliziya ce spirne pravovidnoshennya sho mayut sub yektivnu prirodu i vinikayut golovnim chinom vnaslidok pomilok zakonodavcya peredusim porushen pravil formalnoyi logiki Prichini poyavi yuridichnih kolizijYuridichni koliziyi yak pravilo zumovlyuyutsya cilim ryadom prichin Prichini isnuvannya kolizij harakterizuyutsya yak sukupnist umov sho mayut ob yektivnij ta sub yektivnij harakter Ob yektivnimi prichinami isnuvannya kolizij ye superechlivist rozvitku ekonomichnih vidnosin nedoskonalist viznachennya statusu sub yektiv politichnih vidnosin ta neviznachenist statusu derzhavi yak sub yekta politichnih ta pravovih vidnosin Kolo sub yektivnih prichin ye bilsh shirokim sho zumovlyuyetsya rivnem udoskonalennya zakonodavstva sho ye rezultatom praktichnoyi diyalnosti pevnih sub yektiv Sered osnovnih prichin takogo rodu nazivayut nedoskonalu yakist suchasnogo zakonodavstva sho vidobrazhayetsya u jogo superechnosti ta nevidpovidnosti pravilam zakonodavchoyi tehniki nedostatnyu sistemnist normativno pravovih aktiv sho zasnovuyetsya na neposlidovnosti nizkij riven rozchistki zakonodavstva sho suprovodzhuyetsya diyeyu odnochasno novih ta vzhe skasovanih normativnih aktiv nedoskonalist terminologiyi normativnogo masivu sho viklikaye trudnoshi pravozastosovchoyi praktiki nayavnist velikoyi kilkosti normativno pravovih aktiv sho reglamentuyut rivnoporyadkovi suspilni vidnosini Dostatno nagolositi na tomu sho z dnya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini parlamentom bulo prijnyato priblizno 609 aktiv vishoyi yuridichnoyi sili stanom na 2006 rik ta nezlichenna kilkist normativnih dokumentiv pidzakonnogo harakteru vidsutnist povnoyi realizaciyi principu glasnosti u zakonodavchij sferi neviznachenist povnovazhen sub yektiv vladnih vidnosin sho prizvodit do porushennya principu rozpodilu vladi ta vtruchannya v normotvorchu diyalnist inshih derzhavnih struktur specifika pravovogo regulyuvannya okremih vidnosin nizkij riven profesijnoyi kulturi yuristiv sho prizvodit do neznannya normativnogo masivu Takim chinom prichini isnuvannya kolizij u pravovij sferi harakterizuyut yih nayavnist v zakonodavstvi bud yakoyi derzhavi Odnak same yih kilkist ta nayavnist obgruntovanih shlyahiv podolannya kolizij i svidchit pro riven Vidi yuridichnih kolizijVcheni vedut movu pro isnuvannya u sferi pravovogo regulyuvannya dvoh vidiv neuzgodzhenostej superechnostej materialnih ta formalnih Materialni neuzgodzhenosti v pravovij sistemi mayut ob yektivnu prirodu i pov yazani nasampered iz vplivom na pravo zovnishnih neyuridichnih chinnikiv Prikladami takih superechnostej ye neuzgodzhenosti mizh normami prava i suspilnimi vidnosinami yaki voni poklikani regulyuvati Tak cherez prirodnij dinamizm socialnih vidnosin pravo mozhe vidstavati vid suspilnogo zhittya a mozhe viperedzhati jogo Dosit poshirenimi ye takozh superechnosti mizh normami prava ta inshimi socialnimi normami moralnimi religijnimi ta zvichayevimi normami Napriklad normi prava mozhut vimagati pevnoyi povedinki yaka ye neprijnyatnoyu dlya viruyuchih deyakih konfesij tak u deyakih derzhavah svidok pered jogo dopitom u sudi maye prisyagnutisya na Bibliyi Usunuti vsi ci neuzgodzhenosti prosto nemozhlivo Formalni neuzgodzhenosti ce superechnosti useredini pravovoyi sistemi yaki mayut sub yektivnu prirodu i zazvichaj vinikayut unaslidok intelektualnih pomilok sub yektiv prava porushen pravil yuridichnoyi tehniki Formalni superechnosti prizvodyat do porushen cilisnosti vnutrishnoyi uzgodzhenosti ta yednosti pravovoyi sistemi Dlya poznachennya formalnih superechnostej zdebilshogo vikoristovuyutsya termini yuridichna koliziya abo koliziya v pravi Bagatomanitnist ta neodnoznachnist pravovih kolizij zumovlyuye neobhidnist yih klasifikaciyi I Zalezhno vid pravovih form diyalnosti pid chas zdijsnennya yakih vinikayut yuridichni koliziyi mozhna govoriti pro koliziyi v pravozastosuvanni koliziyi mizh riznimi pravozastosovnimi aktami koliziyi mizh normativno pravovimi aktami i pravozasto sovnimi aktami koliziyi mizh riznimi pravovimi normami zakonodavstva koliziyi v pravotvorchosti Ce mozhut buti i superechnosti mizh zakonodavstvom ta inshimi dzherelami prava koliziyi mizh okremimi aktami tlumachennya koliziyi mizh normativno pravovimi aktami i aktami tlumachennya koliziyi mizh pravozastosovnimi aktami i aktami tlumachennya koliziyi mizh inshimi elementami pravovoyi sistemi napriklad koliziyi mizh yuridichnoyu naukoyu i yuridichnoyu praktikoyu II Za harakterom prichin sho porodzhuyut koliziyi rozriznyayut pravovi koliziyi sho vinikayut vnaslidok rozvitku samih suspilnih vidnosin riven ekonomichnogo rozvitku rozvinutist institutiv gromadyanskogo suspilstva nayavnist institutiv demokratiyi pravovi koliziyi sho ye naslidkom diyi sub yektivnih faktoriv mozhlivist znahodzhennya socialnogo kompromisu borotba za politichnu vladu riven pravovoyi kulturi naselennya naukova obgruntovanist zakonodavstva III Za yuridichnoyu siloyu normativnih aktiv sho vmishayut kolizuyuchi normi vertikalni koliziyi koliziyi norm nacionalnogo zakonodavstva ta normmizhnarodnogo prava koliziyi norm nacionalnogo zakonodavstva Stattya 9 Konstituciyi Ukrayini Chinni mizhnarodni dogovori zgoda na obov yazkovist yakih nadana Verhovnoyu Radoyu Ukrayini ye chastinoyu nacionalnogo zakonodavstva Ukrayini Cim porodzhuyutsya koliziyi pershogo vipadku Koliziyi mizh normami nacionalnogo zakonodavstva mayut misce u procesi zastosuvannya riznih za yuridichnoyu siloyu norm tomu mozhlivimi ye nastupni koliziyi 1 mizh normami konstituciyi ta konstitucijnih zakoniv 2 mizh normami konstituciyi ta zvichajnih zakoniv 3 mizh normami konstitucijnih ta zvichajnih zakoniv 4 mizh normami kodifikacijnih ta nekodifikacijnih aktiv 5 mizh normami zakonodavstva federativnoyi derzhavi ta yiyi sub yektiv 6 mizh normami zakonodavstva sub yektiv federaciyi 7 mizh normami zakoniv ta pidzakonnih aktiv Virishennya problem podolannya kolizij u nacionalnomu zakonodavstvi potrebuye prijnyattya novih efektivnih i skasuvannya starih ta malodiyevih zakoniv IV Koliziyi sho isnuyut mizh normami yaki ye rivnimi za yuridichnoyu siloyu gorizontalni koliziyi Voni viyavlyayutsya mizh pripisami yaki mistyatsya v odnij statti normativnogo akta mistyatsya v riznih stattyah odnogo normativnogo akta mistyatsya v riznih normativno pravovih aktah V Koliziyi mizh strukturnimi elementami norm prava viyavlyayutsya u formi kolizij mizh gipotezami dispoziciyami ta sankciyami pravovoyi normi pidkreslyuyuchi skladnu strukturu pravovogo pripisu Taki koliziyi usuvayutsya lishe shlyahom vnesennya zmin do statti normativnogo akta VI Za substancionalnim harakterom koliziyi vinikayut vnaslidok protirichchya mizh normami sho vmishuyutsya u normativno pravovih aktah ta normami sho vmishuyutsya v akti tlumachennya Yak pravilo ci koliziyi vinikayut vnaslidok nepravomirnogo zvuzhuvalnogo chi rozshiryuvalnogo tlumachennya ta usuvayutsya lishe shlyahom skasuvannya interpretacijnih norm VII Za sub yektami pravovogo regulyuvannya podilyayut koliziyi yuridichnogo statusu osib koliziyi kompetenciyi yuridichnih organiv koliziyi statusu gromadskih ob yednan koliziyi v normah sho viznachayut povnovazhennya posadovih osib Same ci koliziyi prizvodyat do nevipravdanogo vtruchannya sub yektiv nadilenih vladnimi povnovazhennyami v kompetenciyu inshih organiv sho prizvodit do uzurpaciyi vladi Takim chinom pravovi koliziyi ye riznovidom socialnih protirich yaki viyavlyayutsya u pravovij sferi ta znachno znizhuyut efektivnist pravovogo regulyuvannya Spivvidnoshennya ponyat Yuridichna koliziya ta Konkurenciya pravovih norm Varto zauvazhiti sho ponyattya koliziyi dosit aktivno doslidzhuyetsya u pravovij doktrini Sho zh do konkurenciyi pravovih norm to doslidzhen u mezhah zagalnoyi teoriyi prava provedeno ne tak bagato Popri ce pravovoyu doktrinoyu vse zh virobleni deyaki viznachennya danogo ponyattya Konkurenciya ce svogo rodu supernictvo borotba za dosyagnennya bilshih vigod perevag a koliziya yak zitknennya protilezhnih sil interesiv pragnen Klyuchovoyu oznakoyu koliziyi dlya yiyi vidmezhuvannya vid konkurenciyi pravovih norm ye same protilezhnist yak yavishe sho harakterizuye povne rozhodzhennya dvoh porivnyuvanih fenomeniv Konkurenciya pravovih norm takoyu oznakoyu ne volodiye ta polyagaye u isnuvanni dvoh abo bilshe pravovih norm sho regulyuyut odin i toj samij aspekt pravovidnosin i ne perebuvayut u formi protilezhnosti chi istotnoyi vidminnosti mizh soboyu z oglyadu na yuridichni naslidki U koliziyi znahodyatsya normi yaki superechat odna odnij dlya kolizij harakterna nayavnist dekilka norm yaki vidriznyayutsya za zmistom odna vid odnoyi Pri konkurenciyi norm niyakoyi koliziyi ne mozhe buti Zaznachimo sho konkurenciya ce skladnishe yavishe nizh koliziya U nij pereplitayutsya pitannya faktu z pitannyam prava stverdzhuye Pismennij D P Vid kolizij pravovih norm slid vidriznyati yih konkurenciyu koli dvi tri i bilshe norm regulyuyut odne i te zh kolo sporidnenih suspilnih vidnosin i ne superechat odna odnij ta nadileni riznim stupenem konkretizaciyi detalizaciyi ob yemu i t d Ce yak pravilo normi riznoyi yuridichnoyi sili rivnya yaki vihodyat vid nerivnoznachnih pravotvorchih organiv U takih vipadkah normi dijsno yakbi konkuruyut mizh soboyu i ce v principi ye normalno Negativnim zhe i bezumovno nebazhanim yavishem vistupayut same koliziyi koli stikayutsya odin z odnim ne prosto neuzgodzhuvani ale neridko vzayemoviklyuchni pripisi zaznachaye Matuzov N I Koliziyi v praviOdin z najposhirenishih vidiv yuridichnih kolizij ce koliziyi v pravi Voni chasto mozhut buti oharakterizovani yak defekti v pravi tobto yak porushennya deformaciyi logiko strukturnoyi pobudovi i rozvitku sistemi prava ta jogo elementiv Do defektiv u pravi krim kolizij vidnosyat takozh zajve dublyuvannya norm prava progalini u pravi neracionalne roztashuvannya pravovih norm logichnu nedoskonalist pravovih konstrukcij tosho Zrozumilo sho borotba z cimi nedolikami ye odnim iz vazhlivih zavdan sho stoyit pered sub yektami pravotvorchosti narod Verhovna Rada Ukrayini Verhovna Rada ARK Prezident Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini ministerstva i vidomstva miscevi organi vladi i upravlinnya Koliziyi v pravi u svoyu chergu mozhut buti podileni na koliziyi v zakonodavstvi tobto koliziyi mizh normami prava zakriplenimi v zakonodavstvi koliziyi mizh normami zakriplenimi v zakonodavstvi ta normami zakriplenimi v inshih dzherelah prava superechnosti mizh zakonodavstvom ta pravovimi zvichayami normativno pravovimi dogovorami pravovimi precedentami koliziyi mizh normami prava zakriplenimi ne v zakonodavstvi superechnosti mizh pravovimi precedentami Z oglyadu na te sho zakonodavstvo ye osnovnoyu formoyu vitchiznyanogo prava same koliziyi u zakonodavstvi vistupayut najposhirenishim riznovidom kolizij v pravi Ukrayini Tomu same voni znahodyatsya v centri uvagi vchenih i praktikiv Koliziyi v zakonodavstviChinnomu zakonodavstvu yak i bud yakij inshij sistemi vlastiva pevna neuzgodzhenist Odnim z vidiv takoyi neuzgodzhenosti ye formalni abo vnutrishni neuzgodzhenosti superechnosti vseredini pravovoyi sistemi Koliziyi v zakonodavstvi ye riznovidom yuridichnih kolizij sho vinikayut za nayavnosti rozbizhnosti zokrema superechnosti mizh realno abo formalno chinnimi normami prava yaki zakripleni v zakonodavstvi i regulyuyut odnakovi faktichni vidnosini Dlya ukrayinskogo zakonodavstva najposhirenishimi ye temporalni iyerarhichni ta zmistovni koliziyi Temporalna chasova koliziya ce koliziya sho vinikaye vnaslidok vidannya v riznij chas z togo samogo pitannya prinajmni dvoh norm prava Zagalnim kolizijnim temporalnim principom sho vikoristovuyetsya dlya podolannya takih kolizij ye pravilo zgidno z yakim nastupnij zakon z togo zh pitannya skasovuye diyu poperednih Iyerarhichni subordinacijni koliziyi vinikayut todi koli na vregulyuvannya odnih faktichnih vidnosin pretenduyut normi sho znahodyatsya na riznih shablyah v iyerarhichnij vertikalnij strukturi zakonodavstva i tomu mayut riznu yuridichnu silu Zagalnij kolizijnij princip yakij vikoristovuyetsya dlya podolannya iyerarhichnih kolizij zvuchit tak u razi superechnosti zastosovuyutsya normi sho mayut bilsh visoku yuridichnu silu Podolannya iyerarhichnih kolizij nemozhlive bez z yasuvannya iyerarhichnoyi vertikalnoyi strukturi zakonodavstva Ukrayini Cya struktura viznachayetsya yuridichnoyu siloyu normativnih aktiv yaka u svoyu chergu zalezhit vid miscya sho posidayut organi yaki vidayut ci akti v mehanizmi derzhavi Misce akta v iyerarhichnij strukturi zakonodavstva viznachayetsya takozh specifichnim zmistom samogo dzherela prava sho vidriznyaye jogo vid inshih aktiv prijnyatih tim samim pravotvorchim organom Koliziyi mizh normami nacionalnogo zakonodavstva i normami ratifikovanih Verhovnoyu Radoyu Ukrayini mizhnarodnih dogovoriv vvazhayutsya riznovidom iyerarhichnih kolizij i povinni virishuvatisya na korist mizhnarodnih dogovoriv krim kolizij norm mizhnarodnih dogovoriv z normami Konstituciyi Ukrayini Zmistovni koliziyi ce koliziyi sho vinikayut vnaslidok chastkovogo zbigu obsyagiv yih regulyuvannya obumovlenogo specifikoyu suspilnih vidnosin Specifika cih kolizij pov yazana z podilom norm prava na zagalni specialni ta vinyatkovi Zagalni normi prava yak vidomo poshiryuyutsya na rid vidnosin u cilomu specialni diyut tilki v mezhah viznachenogo vidu vidnosin i vstanovlyuyut dlya nogo pevni osoblivosti porivnyano iz zagalnim pravilom vinyatkovi yaki ye osoblivim riznovidom specialnih norm prava vstanovlyuyut zovsim inshij poryadok nizh zagalni normi Zmistovni koliziyi viplivayut z cilej zakonodavcya vidbiti osoblivosti vregulyuvannya specifichnih vidnosin u specialnih normah Inshimi slovami ob yektivnoyu prichinoyu ciyeyi koliziyi ye yak pravilo specifika pravovogo regulyuvannya okremih vidnosin Pri konkurenciyi zagalnih i specialnih vinyatkovih norm neobhidno keruvatisya principom specialnij abo vinyatkovij zakon skasovuye diyu zagalnogo Sposobi zmenshennya kolizijnosti zakonodavstvaSposobi zmenshennya kolizijnosti zakonodavstva ce konkretni prijomi zasobi i proceduri yih poperedzhennya podolannya ta usunennya Podolannya kolizij ce yih pereborennya v konkretnomu vipadku v procesi pravozastosuvannya V suchasnij yuridichnij literaturi obgruntovuyut mozhlivist isnuvannya troh osnovnih sposobiv podolannya yuridichnih kolizij Odin z nih maye normativno pravovij drugij procedurno pravovij tretij preventivno pravovij harakter Zavdannyam pershogo sposobu ye vdoskonalennya prava yak sistemnogo utvorennya zavdannyam drugogo ye diyalnist specialnih organiv derzhavi po podolannyu kolizij a zavdannyam tretogo ye nedopushennya mozhlivosti viniknennya kolizij na praktici Osnovnimi sposobami podolannya ye vidannya kolizijnih norm tlumachennya zakonu i zastosuvannya pravopolozhen Voni utvoryuyut kolizijnij mehanizm sho povinen vklyuchati vsi perelicheni vishe sposobi i davati mozhlivist u konkretnomu vipadku zmenshiti shkidlivij vpliv prorahunkiv i nedbalosti zakonodavcya Osnovnimi sposobami podolannya ye vidannya kolizijnih norm i tlumachennya zakonu i zastosuvannya pravopolozhen Poperedzhennya kolizij u zakonodavstvi zahodi sho dozvolyayut zapobigati poyavi kolizij she na stadiyi pidgotovka prijnyattya i vvedennya v diyu normativnih aktiv do nabuttya nimi chinnosti Vazhlive znachennya dlya poperedzhennya kolizij maye suvore doderzhannya pravil zakonodavchoyi tehniki napriklad poslidovne uzgodzhennya proektovanih norm iz sistemoyu chinnih norm prava Usunennya kolizij u zakonodavstvi zahodi sho dozvolyayut znyati koliziyi vzagali Osnovnim sposobom yih usunennya ye normovorchist Preventivni zasobi poperedzhennya kolizij diyalnist sub yektiv u mezhah zakonu chi nadanoyi kompetenciyi poperednya ekspertna ocinka normativnih aktiv ta viznachennya napryamkiv yih uzgodzhennya sistematizaciya zakonodavstva z metoyu viyavlennya protirichnih norm inventarizaciya pidzakonnih normativnih aktiv yih chitkij oblik viokremlennya zalezhnosti efektivnosti norm vid yih neprotirichnosti naukove doslidzhennya problem yuridichnoyi konfliktologiyi chitke viznachennya povnovazhen sub yektiv pravozastosuvannya normativne viznachennya statusu aktiv oficijnogo tlumachennya ta yih iyerarhiyi normativne zakriplennya riznomanitnih yuridichnih procedur viznachennya najoptimalnishih sposobiv spivvidnoshennya nacionalnogo ta mizhnarodnogo prava Sposobi vdoskonalennya zakonodavstva viyav u sistemi zakonodavstva aktiv sho protirichat ta prijnyattya zamist nih novogo aktu vidmina odnogo iz aktiv yaki protirichat rozrobka ta prijnyattya kolizijnih norm privedennya u vidpovidnist do vimog suspilnogo rozvitku tih normativnih aktiv sho mayut trivalu istoriyu funkcionuvannya rozrobka mehanizmiv ta yih zakriplennya pravom sho nadayut mozhlivist podolati konflikt normativne zakriplennya proceduri podolannya konfliktiv shlyahom prijnyattya konstitucijnogo zakonu viznachiti iyerarhiyu normativno pravovih aktiv ta sposobi podolannya protirichnostej u yih polozhennyah normativne zakriplennya na galuzevomu rivni osoblivostej kolizij sho isnuyut na galuzevomu rivni ta mozhlivostej yih usunennya pidvishennya yakosti zakonodavstva z tochki zoru jogo sistemnosti ta neprotirichnosti pidvishennya rivnya ta yakosti profesijnoyi pidgotovki yuristiv Nayavnist vishezaznachenih sposobiv pidkreslyuye vazhlivist problemi kolizijnogo prava ta viznachaye nayavnist optimalnih shlyahiv nedopushennya ta podolannya kolizij Div takozhKolizijni normi Prostorova zakonodavcha koliziya Normativno pravovij akt Koliziya norm prava zakoniv ta pravila yiyi rozv yazannya Interlokalni koliziyiDzherela ta literaturaTihomirov Yu A Yuridichna koliziya M 1994 Zagalna teoriya derzhavi i prava Cvik M V Petrishin O V Avrvmenko L V Harkiv 2009 Babkina O V Volinka K G Teoriya derzhavi i prava u shemah i viznachennyah K 2004 Lilak D K 2004 Teoriya derzhavi i prava Akademichnij kurs pidruchnik O V Zajchuk N M Onishenko Kiyiv Yurinkom Inter 2006 Koliziyi mizh Konstituciyeyu ta inshimi aktami trudovogo prava V Yeromenko Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2009 4 S 144 153 Sutnist koliziyi sub yektivnih civilnih prav M Us Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2010 3 S 312 323 Normi nacionalnogo ta mizhnarodnogo prava koliziyi ta vzayemodiya O M Ivanchenko Aktualni problemi derzhavi i prava 2009 Vip 50 S 425 433 Yuridichni koliziyi yak vlastivist zakonodavstva perehidnogo periodu N P Sviridyuk Aktualni problemi derzhavi i prava 2011 Vip 58 S 77 84 Konkurenciya abo koliziyi pravovih norm ta verhovenstvo zakonu shodo kriminalnogo procesu O R Mihajlenko Visnik Akademiyi advokaturi Ukrayini 2005 Vip 4 S 83 86 Koliziyi norm kriminalno procesualnogo prava i shlyahi yih podolannya O V Kaplina Universitetski naukovi zapiski 2007 1 S 200 207 Pogrebnyak S Pro pidhodi do ponyattya kolizij v yuridichnij nauci Visn Akad prav nauk Ukrayini 1999 4 19 S 204 211 Andrejcev V I Koliziyi yak nagalna peredumova kodifikaciyi ekologichnogo za konodavstva Koliziyi u zakonodavstvi Ukrayini problemi teoriyi i praktiki K Geneza 1996 S 57 60 Lilak D Koliziya i konkurenciya zakoniv Pravo Ukrayini 2001 4 Tihomirov Yu A Kollizionnoe pravo ucheb i nauch praktich posob M 2000 Tihomirov Yu A Yuridicheskaya kolliziya M 1994 Todika Yu M Funkcionuvannya derzhavnoyi vladi v aspekti konfliktologiyi Pravova derzhava Naukove vidannya Institutu derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Shorichnik naukovih prac 1997 Vip 8 2000 Literatura Yuridichna koliziya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 868 ISBN 978 966 937 233 8 Koliziya normativnih aktiv Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Docilnist i zakonnist Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 300 ISBN 966 7492 00 8