Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Просторова колізія в правових нормах — це колізія, що виникає внаслідок претендування норм правових систем різних держав або територій, на врегулювання одних і тих самих правових відносин. У просторовій колізії перебувають правові норми, які існують незалежно одна від одної, у межах різних систем права та законодавства.
Природа просторових колізій кардинально відрізняється від природи темпоральних, змістовних чи ієрархічних колізій. У випадку наявності темпоральної, змістовної чи ієрархічної колізії суб'єкт правозастосування здійснює вибір між правовими нормами, які існують у межах однієї системи права та системи законодавства.
Причини виникнення просторових колізій
Причинами виникнення просторових колізій є характер існування правовідносин у просторі. Якийсь з елементів правовідносин може перебувати в сфері іншої юрисдикції ніж решта. Також правовідносини можуть відбуватися в межах різних юрисдикцій, зокрема, можуть початися на одній території, продовжитися на іншій, припинити свою дію на третій. Наприклад, людина скоїла правопорушення в одній адміністративно-територіальній одиниці, потім правопорушення продовжилося на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, завершилося на території третьої. Норми, що передбачають відповідальність за це триваюче порушення, в кожній з вказаних адміністративно-територіальних одиниць по-різному його кваліфікують.
Колізійні норми, спрямовані на вибір національного права, що підлягає застосуванню в таких випадках, складають підсистему так званого міжнародного приватного права. Подібні норми можуть використовуватися і для подолання внутрішньодержавних просторових колізій.
В міжнародному приватному праві колізія законів зводиться, по суті, до проблеми вибору права, яке належить застосовувати до того чи іншого правовідношення. Характер норм, які стикаються, значення не має.
Можна навести наступний приклад просторової колізії. Француз, що проживає в Англії, помер, залишивши заповіт на нерухомість, яка знаходиться у Франції, на користь англійця. Цей заповіт недійсний за французькими законами, а успадковувати буде французький громадянин. Постає питання: у межах якої правової системи (Англії чи Франції) повинно вирішуватися питання успадкування нерухомості. Вирішивши проблему вибору правової системи (системи права, законодавства), не виникає проблем із застосуванням конкретних правових норм, спрямованих на врегулювання відносин спадкування.
Важливе значення з точки зору з'ясування правової природи колізій має їх поділ у залежності від впливу на суспільні відносини. За цим критерієм виділяють позитивні (доброякісні) та негативні (шкідливі) колізії.
Способи переборення та усунення просторових колізій
Способи усунення — повне звільнення від колізій у процесі законодавчої діяльності, їх ліквідація.
Способи усунення колізій:
1) скасування одного (або кількох) колізійних актів;
2) внесення змін у нормативно-правовий акт;
3) прийняття нової норми (або нормативно-правового акта);
4) судовий розгляд (визнання судом — Конституційним судом та адміністративними судами — нормативного акта таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили);
Способи подолання колізій- подолання — тимчасове вирішення колізій із застосуванням визначеної правової норми, проте без остаточного зняття суперечностей між ними (колізія між нормами не зникає).
1) використання колізійних норм;
2) тлумачення законодавчих актів, особливо коли вибір між нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм;
3) застосування загальних правил подолання колізій: темпоральної (часової), ієрархічної (субординаційної), змістової, змішаної, види колізій в законодавстві і загальні правила їх подолання:
Принципи розв'язання
Закон місця знаходження речі («Lex rei sitae») — відповідає на статутні питання:
— обсяг речових прав;
— порядок їх виникнення та припинення речових прав;
— яке майно може бути об'єктом речового права (право власності),
— визначає обсяг дозволених речових прав третіх осіб.
Ст. 38 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.
2. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
Ст. 39 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
2. Право, яке застосовується до виникнення та припинення права власності та інших речових прав, що є предметом правочину, визначається відповідно до частини першої цієї статті, якщо інше не встановлено за згодою сторін. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб.
3. Виникнення права власності внаслідок набувальної давності визначається правом держави, у якій майно знаходилося на момент спливу строку набувальної давності.
Ст. 40 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.
Ст. 41 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін.
Ст. 42 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду.
2. Захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться.
3. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.
Закон, обраний особами, що укладають угоду («Lex voluntatis», принцип автономії волі) — закон, якому сторони підкорили свої правовідносини.
Ст. 5 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV 1. У випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
2. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
3. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.
4. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.
5. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть:
1) бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; 2) обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.
6. Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.
Закон місця вчинення акту («Lex loci actus») — застосування права тієї держави на території якої вчинений приватноправовий акт. Це форма встановлення статуту правовідносин, не відсилає, а встановлює форму. В залежності від того про який акт йдеться ця загальна формула має 4 підвили:
+ Закон місця здійснення договору («lex loci contractus») — використовується для врегулювання зобов'язань, які витікають з договору. Укладання договору між відсутніми сторонами шляхом пересилки договору втрачає реальний фізичний в'язок з територією якоїсь держави. Так місцем укладання договору із фізичної категорії перейшло у юридичну категорію і по різному вирішується. У державах континентального права — акт здійснюється у момент й у місці отримання акцепту оферентом, в державах загального права(Анг. США) — у момент і місці відправлення акцепти (концепція поштової скриньки).
+ Закон місця вчинення угоди, що визначає її форму («Locus regis actum») — повністю існує в державах загального права, в державах континентального права — в тій чи іншій формі.
Ст. 31 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV.
1. Якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, — права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.
2. Форма правочину щодо нерухомого майна визначається відповідно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, — права України.
3. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.
+ Закон місця здійснення актів громадянського стану («lex loci celebrations») є абсолютною прив'язкою й ніколи не порушувалася. Регулює питання щодо форми укладання шлюбу, умови вступу у шлюб, дійсність укладеного шлюбу.
Ст. 56 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV 1. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України.
+ Закон місця виконання зобов'язання («lex socisolution») — діє у Німеччині. Значення — питання про визначення місця здачі товару визначається за німецьким законодавством, місце здійснення платежу визначається за німецьким законом. Недоліки — відбувається так зване розщеплення колізійної прив'язки (зобов'язання кожної зі сторін визначається законодавством іншої держави);
Закон держави-продавця («Lex venditoris») — у випадку, коли відсутнє або не явно визначене волевиявлення сторін, зовнішньоторговельна угода, зазвичай, підпорядковується Закону держави-продавця. Угода підпорядковується внутрішньому праву держави, в якій створено, постійно мешкає продавець або є основним місцем діяльності на момент отримання ним замовлення або знаходиться підприємство продавця, що таке замовлення отримало; продавець у вузькому значенні, а у широкому — це сторона, яка здійснює виконання, які мають вирішальне значення для змісту договору.
Закон місця вчинення правопорушення («Lex loci delicti comissi») — статутні питання: — чи мало місце правопорушення у даній правовій системі; — наявність або відсутність шкоди; — підстави відповідальності за заподіяння шкоди й звільнення від неї (вина, невимовність, умисел, необережність); — можливість покладення відповідальності на особу, що не є заподіячем шкоди (страховик виплачує збитки); — обсяг та розмір відшкодування. Обмеження принцип найтіснішого зв'язку;
Ст. 49 ЗУ Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 № 2709-IV
1. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
2. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави.
3. Право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною.
4. Сторони зобов'язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати
Закон, за яким дане провадження найбільш тісно пов'язане («Lex causae») — приклад справа 50-х років: родина поїхала на уїк-енд з США до Канади разом із подругою дружини (пані Бебкокс). По дорозі вони зупинились на ланч. Чоловік випив пива. У процесі подальшої поїздки машина врізалась у стовп і постраждала пані Бебкокс. Вона звернулась у суд Нью-Йорку за відшкодування збитків. Цей суд повинен був відхилити справу й не розглядати її, але він її прийняв, обґрунтувавши це тим, що машина була зареєстрована в цьому штаті, люди жили в цьому штаті, вони виїхали з цього штату. В Нью-Йорку існує Закон «Про гостя у машині» й пані Бебкокс нічого не отримала. З цього почала ера «гнучкого» колізійного регулювання.
Закон суду («Lex fori») — є абсолютним. Це єдина колізійна прив'язка, яка регулює застосування процесуального законодавства судом при розгляді справи. Завжди застосовується процесуальним законодавством своєї держави. Зауваження: головним чином, але не виключно, цей принцип розповсюджується на процесуальні норми. Відомі випадки, коли дія цього принципу розповсюджувалась і на матеріальне право. Лише інколи суди дозволяють застосовувати особливі форми дії, але лише тоді, коли це не суперечить законодавству запитуваної держави (можливе за особливим зверненням). Визначається дефект автономії волі — коли воля сторін є нечітко вираженою. Не має статутних питань, це чисо процесуальна прив'язка.
Додаткові зауваження щодо колізійних прив'язок
Нетиповими (додатковими) колізійними прив'язками є:
• Закон прапора (lex flagi);
• Закон валюти боргу (lex monetaris) — Закон, якому підкоряється угода, одночасно примушує використовувати валюту цієї держави (валюта контракту й валюта боргу), ін.
• Закон валюти контракту, закон місця роботи (lex loci laboris).
Джерела та література
- Закону України «Про міжнародне приватне право». Верховна Рада України; Закон від 23.06.2005 № 2709-IV (Редакція станом на 18.01.2013)
- Загальна теорія держави та права — Цвік М. В.,Петришин О. В., Авраменко Л. В.-Харків,-2012 р.
- Скакун О. Ф. Теорія держави та права: Підручник. — Х. — 2011.
- Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. — К.: МАУП, 2004.
- Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. — Видання друге, перероблене і доповнене. — К.: КНЕУ, 2003. — 311 с.
Література
- Колізія в законодавстві // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 235. — .
Посилання
- Закон місцезнаходження речі [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Закон місця вчинення правопорушення [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
Див. також
- Норма права
- Право
- Приватне право
- Юридична колізія
- (Нормативно-правовий акт#Колізія норм права (законів) та правила її розв'язання)
- Інтерлокальні колізії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prostorova koliziya v pravovih normah ce koliziya sho vinikaye vnaslidok pretenduvannya norm pravovih sistem riznih derzhav abo teritorij na vregulyuvannya odnih i tih samih pravovih vidnosin U prostorovij koliziyi perebuvayut pravovi normi yaki isnuyut nezalezhno odna vid odnoyi u mezhah riznih sistem prava ta zakonodavstva Priroda prostorovih kolizij kardinalno vidriznyayetsya vid prirodi temporalnih zmistovnih chi iyerarhichnih kolizij U vipadku nayavnosti temporalnoyi zmistovnoyi chi iyerarhichnoyi koliziyi sub yekt pravozastosuvannya zdijsnyuye vibir mizh pravovimi normami yaki isnuyut u mezhah odniyeyi sistemi prava ta sistemi zakonodavstva Prichini viniknennya prostorovih kolizijPrichinami viniknennya prostorovih kolizij ye harakter isnuvannya pravovidnosin u prostori Yakijs z elementiv pravovidnosin mozhe perebuvati v sferi inshoyi yurisdikciyi nizh reshta Takozh pravovidnosini mozhut vidbuvatisya v mezhah riznih yurisdikcij zokrema mozhut pochatisya na odnij teritoriyi prodovzhitisya na inshij pripiniti svoyu diyu na tretij Napriklad lyudina skoyila pravoporushennya v odnij administrativno teritorialnij odinici potim pravoporushennya prodovzhilosya na teritoriyi inshoyi administrativno teritorialnoyi odinici zavershilosya na teritoriyi tretoyi Normi sho peredbachayut vidpovidalnist za ce trivayuche porushennya v kozhnij z vkazanih administrativno teritorialnih odinic po riznomu jogo kvalifikuyut Kolizijni normi spryamovani na vibir nacionalnogo prava sho pidlyagaye zastosuvannyu v takih vipadkah skladayut pidsistemu tak zvanogo mizhnarodnogo privatnogo prava Podibni normi mozhut vikoristovuvatisya i dlya podolannya vnutrishnoderzhavnih prostorovih kolizij V mizhnarodnomu privatnomu pravi koliziya zakoniv zvoditsya po suti do problemi viboru prava yake nalezhit zastosovuvati do togo chi inshogo pravovidnoshennya Harakter norm yaki stikayutsya znachennya ne maye Mozhna navesti nastupnij priklad prostorovoyi koliziyi Francuz sho prozhivaye v Angliyi pomer zalishivshi zapovit na neruhomist yaka znahoditsya u Franciyi na korist anglijcya Cej zapovit nedijsnij za francuzkimi zakonami a uspadkovuvati bude francuzkij gromadyanin Postaye pitannya u mezhah yakoyi pravovoyi sistemi Angliyi chi Franciyi povinno virishuvatisya pitannya uspadkuvannya neruhomosti Virishivshi problemu viboru pravovoyi sistemi sistemi prava zakonodavstva ne vinikaye problem iz zastosuvannyam konkretnih pravovih norm spryamovanih na vregulyuvannya vidnosin spadkuvannya Vazhlive znachennya z tochki zoru z yasuvannya pravovoyi prirodi kolizij maye yih podil u zalezhnosti vid vplivu na suspilni vidnosini Za cim kriteriyem vidilyayut pozitivni dobroyakisni ta negativni shkidlivi koliziyi Sposobi pereborennya ta usunennya prostorovih kolizijSposobi usunennya povne zvilnennya vid kolizij u procesi zakonodavchoyi diyalnosti yih likvidaciya Sposobi usunennya kolizij 1 skasuvannya odnogo abo kilkoh kolizijnih aktiv 2 vnesennya zmin u normativno pravovij akt 3 prijnyattya novoyi normi abo normativno pravovogo akta 4 sudovij rozglyad viznannya sudom Konstitucijnim sudom ta administrativnimi sudami normativnogo akta takim sho ne vidpovidaye aktu vishoyi yuridichnoyi sili Sposobi podolannya kolizij podolannya timchasove virishennya kolizij iz zastosuvannyam viznachenoyi pravovoyi normi prote bez ostatochnogo znyattya superechnostej mizh nimi koliziya mizh normami ne znikaye 1 vikoristannya kolizijnih norm 2 tlumachennya zakonodavchih aktiv osoblivo koli vibir mizh normami nemozhlivo zrobiti na pidstavi kolizijnih norm 3 zastosuvannya zagalnih pravil podolannya kolizij temporalnoyi chasovoyi iyerarhichnoyi subordinacijnoyi zmistovoyi zmishanoyi vidi kolizij v zakonodavstvi i zagalni pravila yih podolannya Principi rozv yazannyaZakon miscya znahodzhennya rechi Lex rei sitae vidpovidaye na statutni pitannya obsyag rechovih prav poryadok yih viniknennya ta pripinennya rechovih prav yake majno mozhe buti ob yektom rechovogo prava pravo vlasnosti viznachaye obsyag dozvolenih rechovih prav tretih osib St 38 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Pravo vlasnosti ta inshi rechovi prava na neruhome ta ruhome majno viznachayutsya pravom derzhavi u yakij ce majno znahoditsya yaksho inshe ne peredbacheno zakonom 2 Nalezhnist majna do neruhomih abo ruhomih rechej a takozh insha klasifikaciya majna viznachayutsya pravom derzhavi u yakij ce majno znahoditsya St 39 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Viniknennya ta pripinennya prava vlasnosti ta inshih rechovih prav viznachayetsya pravom derzhavi u yakij vidpovidne majno perebuvalo v moment koli mala misce diya abo insha obstavina yaka stala pidstavoyu dlya viniknennya abo pripinennya prava vlasnosti ta inshih rechovih prav yaksho inshe ne peredbacheno zakonom abo mizhnarodnim dogovorom Ukrayini 2 Pravo yake zastosovuyetsya do viniknennya ta pripinennya prava vlasnosti ta inshih rechovih prav sho ye predmetom pravochinu viznachayetsya vidpovidno do chastini pershoyi ciyeyi statti yaksho inshe ne vstanovleno za zgodoyu storin Vibir prava storonami pravochinu ne zachipaye prav tretih osib 3 Viniknennya prava vlasnosti vnaslidok nabuvalnoyi davnosti viznachayetsya pravom derzhavi u yakij majno znahodilosya na moment splivu stroku nabuvalnoyi davnosti St 40 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Pravo vlasnosti ta inshi rechovi prava vidomosti pro yaki pidlyagayut vnesennyu do derzhavnih reyestriv viznachayutsya pravom derzhavi u yakij ce majno zareyestrovano St 41 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Pravo vlasnosti ta inshi rechovi prava na ruhome majno sho za pravochinom perebuvaye v dorozi viznachayutsya pravom derzhavi z yakoyi ce majno vidpravlene yaksho inshe ne vstanovleno za zgodoyu storin St 42 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Zahist prava vlasnosti ta inshih rechovih prav zdijsnyuyetsya na vibir zayavnika vidpovidno do prava derzhavi u yakij majno znahoditsya abo vidpovidno do prava derzhavi sudu 2 Zahist prava vlasnosti ta inshih rechovih prav na neruhome majno zdijsnyuyetsya vidpovidno do prava derzhavi u yakij ce majno znahoditsya 3 Zahist prava vlasnosti ta inshih rechovih prav yaki pidlyagayut derzhavnij reyestraciyi v Ukrayini zdijsnyuyetsya vidpovidno do prava Ukrayini Zakon obranij osobami sho ukladayut ugodu Lex voluntatis princip avtonomiyi voli zakon yakomu storoni pidkorili svoyi pravovidnosini St 5 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 U vipadkah peredbachenih zakonom uchasniki pravovidnosin mozhut samostijno zdijsnyuvati vibir prava sho pidlyagaye zastosuvannyu do zmistu pravovih vidnosin 2 Vibir prava zgidno z chastinoyu pershoyu ciyeyi statti maye buti yavno virazhenim abo pryamo viplivati z dij storin pravochinu umov pravochinu chi obstavin spravi yaki rozglyadayutsya v yih sukupnosti yaksho inshe ne peredbacheno zakonom 3 Vibir prava mozhe buti zdijsnenij shodo pravochinu v cilomu abo jogo okremoyi chastini 4 Vibir prava shodo okremih chastin pravochinu povinen buti yavno virazhenim 5 Vibir prava abo zmina ranishe obranogo prava mozhut buti zdijsneni uchasnikami pravovidnosin u bud yakij chas zokrema pri vchinenni pravochinu na riznih stadiyah jogo vikonannya tosho Vibir prava abo zmina ranishe obranogo prava yaki zrobleni pislya vchinennya pravochinu mayut zvorotnu diyu i ye dijsnimi z momentu vchinennya pravochinu ale ne mozhut 1 buti pidstavoyu dlya viznannya pravochinu nedijsnim u zv yazku z nedoderzhannyam jogo formi 2 obmezhiti chi porushiti prava yaki nabuli treti osobi do momentu viboru prava abo zmini ranishe obranogo prava 6 Vibir prava ne zdijsnyuyetsya yaksho vidsutnij inozemnij element u pravovidnosinah Zakon miscya vchinennya aktu Lex loci actus zastosuvannya prava tiyeyi derzhavi na teritoriyi yakoyi vchinenij privatnopravovij akt Ce forma vstanovlennya statutu pravovidnosin ne vidsilaye a vstanovlyuye formu V zalezhnosti vid togo pro yakij akt jdetsya cya zagalna formula maye 4 pidvili Zakon miscya zdijsnennya dogovoru lex loci contractus vikoristovuyetsya dlya vregulyuvannya zobov yazan yaki vitikayut z dogovoru Ukladannya dogovoru mizh vidsutnimi storonami shlyahom peresilki dogovoru vtrachaye realnij fizichnij v yazok z teritoriyeyu yakoyis derzhavi Tak miscem ukladannya dogovoru iz fizichnoyi kategoriyi perejshlo u yuridichnu kategoriyu i po riznomu virishuyetsya U derzhavah kontinentalnogo prava akt zdijsnyuyetsya u moment j u misci otrimannya akceptu oferentom v derzhavah zagalnogo prava Ang SShA u moment i misci vidpravlennya akcepti koncepciya poshtovoyi skrinki Zakon miscya vchinennya ugodi sho viznachaye yiyi formu Locus regis actum povnistyu isnuye v derzhavah zagalnogo prava v derzhavah kontinentalnogo prava v tij chi inshij formi St 31 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Yaksho inshe ne peredbacheno zakonom forma pravochinu maye vidpovidati vimogam prava yake zastosovuyetsya do zmistu pravochinu ale dostatno dotrimannya vimog prava miscya jogo vchinennya a yaksho storoni pravochinu znahodyatsya v riznih derzhavah prava miscya prozhivannya storoni yaka zrobila propoziciyu yaksho inshe ne vstanovleno dogovorom 2 Forma pravochinu shodo neruhomogo majna viznachayetsya vidpovidno do prava derzhavi u yakij znahoditsya ce majno a shodo neruhomogo majna pravo na yake zareyestrovane na teritoriyi Ukrayini prava Ukrayini 3 Zovnishnoekonomichnij dogovir yaksho hocha b odniyeyu storonoyu ye gromadyanin Ukrayini abo yuridichna osoba Ukrayini ukladayetsya v pismovij formi nezalezhno vid miscya jogo ukladennya yaksho inshe ne vstanovleno zakonom abo mizhnarodnim dogovorom Ukrayini Zakon miscya zdijsnennya aktiv gromadyanskogo stanu lex loci celebrations ye absolyutnoyu priv yazkoyu j nikoli ne porushuvalasya Regulyuye pitannya shodo formi ukladannya shlyubu umovi vstupu u shlyub dijsnist ukladenogo shlyubu St 56 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Forma i poryadok ukladennya shlyubu v Ukrayini mizh gromadyaninom Ukrayini ta inozemcem abo osoboyu bez gromadyanstva a takozh mizh inozemcyami abo osobami bez gromadyanstva viznachayutsya pravom Ukrayini Zakon miscya vikonannya zobov yazannya lex socisolution diye u Nimechchini Znachennya pitannya pro viznachennya miscya zdachi tovaru viznachayetsya za nimeckim zakonodavstvom misce zdijsnennya platezhu viznachayetsya za nimeckim zakonom Nedoliki vidbuvayetsya tak zvane rozsheplennya kolizijnoyi priv yazki zobov yazannya kozhnoyi zi storin viznachayetsya zakonodavstvom inshoyi derzhavi Zakon derzhavi prodavcya Lex venditoris u vipadku koli vidsutnye abo ne yavno viznachene voleviyavlennya storin zovnishnotorgovelna ugoda zazvichaj pidporyadkovuyetsya Zakonu derzhavi prodavcya Ugoda pidporyadkovuyetsya vnutrishnomu pravu derzhavi v yakij stvoreno postijno meshkaye prodavec abo ye osnovnim miscem diyalnosti na moment otrimannya nim zamovlennya abo znahoditsya pidpriyemstvo prodavcya sho take zamovlennya otrimalo prodavec u vuzkomu znachenni a u shirokomu ce storona yaka zdijsnyuye vikonannya yaki mayut virishalne znachennya dlya zmistu dogovoru Zakon miscya vchinennya pravoporushennya Lex loci delicti comissi statutni pitannya chi malo misce pravoporushennya u danij pravovij sistemi nayavnist abo vidsutnist shkodi pidstavi vidpovidalnosti za zapodiyannya shkodi j zvilnennya vid neyi vina nevimovnist umisel neoberezhnist mozhlivist pokladennya vidpovidalnosti na osobu sho ne ye zapodiyachem shkodi strahovik viplachuye zbitki obsyag ta rozmir vidshkoduvannya Obmezhennya princip najtisnishogo zv yazku St 49 ZU Pro mizhnarodne privatne pravo vid 23 06 2005 2709 IV 1 Prava ta obov yazki za zobov yazannyami sho vinikayut vnaslidok zavdannya shkodi viznachayutsya pravom derzhavi u yakij mala misce diya abo insha obstavina sho stala pidstavoyu dlya vimogi pro vidshkoduvannya shkodi 2 Prava ta obov yazki za zobov yazannyami sho vinikayut vnaslidok zavdannya shkodi za kordonom yaksho storoni mayut misce prozhivannya abo misceznahodzhennya v odnij derzhavi viznachayutsya pravom ciyeyi derzhavi 3 Pravo inozemnoyi derzhavi ne zastosovuyetsya v Ukrayini yaksho diya chi insha obstavina sho stala pidstavoyu dlya vimogi pro vidshkoduvannya shkodi za zakonodavstvom Ukrayini ne ye protipravnoyu 4 Storoni zobov yazannya sho viniklo vnaslidok zavdannya shkodi u bud yakij chas pislya jogo viniknennya mozhut obrati Zakon za yakim dane provadzhennya najbilsh tisno pov yazane Lex causae priklad sprava 50 h rokiv rodina poyihala na uyik end z SShA do Kanadi razom iz podrugoyu druzhini pani Bebkoks Po dorozi voni zupinilis na lanch Cholovik vipiv piva U procesi podalshoyi poyizdki mashina vrizalas u stovp i postrazhdala pani Bebkoks Vona zvernulas u sud Nyu Jorku za vidshkoduvannya zbitkiv Cej sud povinen buv vidhiliti spravu j ne rozglyadati yiyi ale vin yiyi prijnyav obgruntuvavshi ce tim sho mashina bula zareyestrovana v comu shtati lyudi zhili v comu shtati voni viyihali z cogo shtatu V Nyu Jorku isnuye Zakon Pro gostya u mashini j pani Bebkoks nichogo ne otrimala Z cogo pochala era gnuchkogo kolizijnogo regulyuvannya Zakon sudu Lex fori ye absolyutnim Ce yedina kolizijna priv yazka yaka regulyuye zastosuvannya procesualnogo zakonodavstva sudom pri rozglyadi spravi Zavzhdi zastosovuyetsya procesualnim zakonodavstvom svoyeyi derzhavi Zauvazhennya golovnim chinom ale ne viklyuchno cej princip rozpovsyudzhuyetsya na procesualni normi Vidomi vipadki koli diya cogo principu rozpovsyudzhuvalas i na materialne pravo Lishe inkoli sudi dozvolyayut zastosovuvati osoblivi formi diyi ale lishe todi koli ce ne superechit zakonodavstvu zapituvanoyi derzhavi mozhlive za osoblivim zvernennyam Viznachayetsya defekt avtonomiyi voli koli volya storin ye nechitko virazhenoyu Ne maye statutnih pitan ce chiso procesualna priv yazka Dodatkovi zauvazhennya shodo kolizijnih priv yazok Netipovimi dodatkovimi kolizijnimi priv yazkami ye Zakon prapora lex flagi Zakon valyuti borgu lex monetaris Zakon yakomu pidkoryayetsya ugoda odnochasno primushuye vikoristovuvati valyutu ciyeyi derzhavi valyuta kontraktu j valyuta borgu in Zakon valyuti kontraktu zakon miscya roboti lex loci laboris Dzherela ta literaturaZakonu Ukrayini Pro mizhnarodne privatne pravo Verhovna Rada Ukrayini Zakon vid 23 06 2005 2709 IV Redakciya stanom na 18 01 2013 Zagalna teoriya derzhavi ta prava Cvik M V Petrishin O V Avramenko L V Harkiv 2012 r Skakun O F Teoriya derzhavi ta prava Pidruchnik H 2011 Dahno I I Mizhnarodne privatne pravo Navchalnij posibnik K MAUP 2004 Oprishko V F Mizhnarodne ekonomichne pravo Pidruchnik Vidannya druge pereroblene i dopovnene K KNEU 2003 311 s Literatura Koliziya v zakonodavstvi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 235 ISBN 978 966 937 233 8 PosilannyaZakon misceznahodzhennya rechi 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Zakon miscya vchinennya pravoporushennya 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediyaDiv takozhNorma prava Pravo Privatne pravo Yuridichna koliziya Normativno pravovij akt Koliziya norm prava zakoniv ta pravila yiyi rozv yazannya Interlokalni koliziyi