Похід Фіброна до Киренаїки — військова кампанія загону найманців у Киренаїці, що призвела до підкорення цього регіону правителю Єгипту Птолемею.
Важливою передумовою подій була втеча до балканської Греції казначея Александра Македонського . Полишений у Вавилоні керувати фінансами нової імперії, Гарпал віддався розкішному життю, на що витрачав величезні кошти. Розважаючись із жінками, він не обмежувався місцевими мешканками, а виписав собі з Афін двох найкращих куртизанок, котрих осипав подарунками, що пасують царицям. Таке розкошування припинили звістки про повернення Александр зі східного походу та страту ним сатрапів, котрі нехтували своїми обов'язками. Щоб уникнути такої ж долі, Гарпал втік із Вавилонії, розраховуючи знайти притулок у Афінах. Коли ж його там не прийняли, він отаборився в Лаконіці, у відомому центрі набору найманців Таенарумі. Викрадена ним зі скарбниці величезна сума коштів — 5000 талантів — дозволяла Гарпалу утримувати загін із 6 тисяч осіб.
Антипатр, полишений Александром намісником у Македонії, вимагав видачі Гарпала. Останній, котрий так і не зміг знайти прихистку в Афінах (хоча й витратив чималі кошти на підкуп відомих містян), відплив на острів Крит, де у 324 р. до н. е. був вбитий своїм супутником лакедемонянином . Втім, у античних джерелах також є версія загибелі Гарпала від рук убивць, підісланих македонянином Павсанієм.
Фіброн перебрав на себе контроль над коштами Гарпала та його військом, що налічувало вже 7 тисяч найманців. Перебуваючи у критському місті Кідонія, лакедемонянин уклав спілку з вигнанцями з Кирени та — двох основних міст Киренаїки. Цей регіон, який витягнувся на кілька сотень кілометрів по африканському узбережжю Середземного моря на схід від затоки Великий Сирт, був доволі багатим, оскільки взимку тут випадає значна кількість опадів (на відміну від пустельних ділянок узбережжя на схід та захід від нього).
Висадившись у 323 р. до н. е. в Африці, Фіброн переміг киренців у битві, під час якої вбив та полонив багатьох ворогів. Далі він узяв під контроль киренську гавань, функцію якої традиційно виконувало розташоване за півтора десятки кілометрів місто Аполлонія, та дозволив своїм воїнам розграбувати захоплене тут майно торговців. Узявши в облогу саму Кирену, Фіброн примусив її мешканців погодитись на виплату 500 талантів та видачу половини колісниць. Також він звернувся до інших міст Киренаїки з пропозицією вступити у союз для подальшого підкорення сусідніх земель лівійців.
В цей час у Фіброна через розподіл здобичі сталась суперечка з його помічником, критянином Мнасиклом. Останній перейшов до киренців та вмовив їх розірвати попередню угоду, допоки містяни встигли сплатити лише 60 талантів. Фіброн знову обложив Кирену, проте не досяг у цій справі жодних успіхів і повернувся до Аполлонії.
Оскільки мешканці Барки та Гесперид (найзахідніше місто Киренаїки, наразі Бенгазі) дотримувались союзу з Фіброном, киренці відправили частину своїх сил спустошувати їхні поля. Коли лакедемонянин виступив на допомогу союзникам, Мнасикл з киренцями захопив Аполлонію і поставив у ній залогу (при цьому навіть вдалось повернути торговцям частину захоплених у них товарів).
Тоді Фіброн атакував ще одне місто Киренаїки — Тевхіру (наразі ) — та після облоги захопив її. Втім, майже одразу його спіткала невдача. Оскільки разом з Аполлонією були втрачені запаси продовольства, воїни Фіброна поповнювали його шляхом спустошення навколишніх місцевостей. В один з таких рейдів вони потрапили у засідку лівійців та втратили багатьох загиблими і полоненими. Вцілілі добрались до своїх кораблів, проте внаслідок сильного шторму більшість з них затонула, а окремі викинуло на узбережжя Єгипту чи Кіпру.
Зазнавши великих втрат, Фіброн вирядив вербувальників до Таенаруму, де за наявності коштів можна було набрати величезну кількість найманців — як вказує Діодор, тоді біля цього лаконського містечка в очікуванні найму зібралось біля 25 тисяч воїнів (зі смертю Александра його наступники скасували плани грандіозного західного походу, проте ще не втягнулись у війни за розділ держави). Тим часом на значно послаблені сили Фіброна напали киренці та завдали йому поразки у битві. Лакедемонянин майже був готовий припинити свій похід до Киренаїки, проте в цей час отримав велике підкріплення з Таенаруму. Через якийсь час він вступив у нову битву проти об'єднаних сил Кирени та лівійців, до яких приєднались допоміжні загони від карфагенян. Хоча це союзне військо налічувало 30 тисяч воїнів, Фіброн завдав йому важкої поразки та винищив велику кількість ворогів, включаючи очільників киренського війська.
Мешканці Кирени обрали своїм полководцем Мнасикла й вирішили боротися далі, проте їхнє становище було важким. Фіброн обложив Аполлонію і здійснював постійні напади на Кирену, в якій через нестачу продовольства почались внутрішні чвари. Як часто бувало у грецьких полісах, партія, котра взяла гору, вислала своїх суперників за межі міста. Одна частина вигнанців вирушила до Фіброну, тоді як інші попрямували просити допомоги у македонського правителя Єгипту Птолемея Лага. Останній побачив у цьому гарну нагоду розширити свої володіння та відправив до Киренаїки значні сили (як наземні, так і флот) на чолі з .
При наближенні єгипетського війська ті киренські вигнанці, котрі перебували в таборі Фіброну, спробували вночі покинути його та приєднатись до Офели, проте були помічені та перебиті. Слідом за цим Фіброн уклав спілку із оборонцями Кирени, яких стривожило повернення вигнанців із сильним чужоземним військом. Втім, Офела переміг лакедемонянина та змусив його до втечі, під час якої той потрапив до рук лівійців та був виданий єгиптянам. Доправленого до Офели у Тевхіру Фіброна спершу передали для тортур тевхірцям, а потім відправили до Аполлонії на страту.
Наслідком цих військових кампаній став перехід Киренаїки у 322 р. до н. е. під владу Птолемея Лага. Хоча киренці не бажали втрачати автономії, проте були вимушені підкоритись після прибуття сюди у 320 р. до н. е. самого Птолемея. У 313 р. до н. е. вони спробували повернути свою свободу, проте повстання було придушене присланим з Єгипту військом.
Джерела
Діодор Сицилійський, «Історична бібліотека»
Арріан, «Про події після Александра»
Павсаній, «Опис Еллади»
Примітки
- Cyrene - in ancient sources @ attalus.org. www.attalus.org. Процитовано 14 квітня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohid Fibrona do Kirenayiki vijskova kampaniya zagonu najmanciv u Kirenayici sho prizvela do pidkorennya cogo regionu pravitelyu Yegiptu Ptolemeyu Mapa Kirenayiki poznachena poryad z Barkoyu Ptolemayida vinikne cherez kilka desyatkiv rokiv pislya opisanih u statti podij Vazhlivoyu peredumovoyu podij bula vtecha do balkanskoyi Greciyi kaznacheya Aleksandra Makedonskogo Polishenij u Vaviloni keruvati finansami novoyi imperiyi Garpal viddavsya rozkishnomu zhittyu na sho vitrachav velichezni koshti Rozvazhayuchis iz zhinkami vin ne obmezhuvavsya miscevimi meshkankami a vipisav sobi z Afin dvoh najkrashih kurtizanok kotrih osipav podarunkami sho pasuyut caricyam Take rozkoshuvannya pripinili zvistki pro povernennya Aleksandr zi shidnogo pohodu ta stratu nim satrapiv kotri nehtuvali svoyimi obov yazkami Shob uniknuti takoyi zh doli Garpal vtik iz Vaviloniyi rozrahovuyuchi znajti pritulok u Afinah Koli zh jogo tam ne prijnyali vin otaborivsya v Lakonici u vidomomu centri naboru najmanciv Taenarumi Vikradena nim zi skarbnici velichezna suma koshtiv 5000 talantiv dozvolyala Garpalu utrimuvati zagin iz 6 tisyach osib Antipatr polishenij Aleksandrom namisnikom u Makedoniyi vimagav vidachi Garpala Ostannij kotrij tak i ne zmig znajti prihistku v Afinah hocha j vitrativ chimali koshti na pidkup vidomih mistyan vidpliv na ostriv Krit de u 324 r do n e buv vbitij svoyim suputnikom lakedemonyaninom Vtim u antichnih dzherelah takozh ye versiya zagibeli Garpala vid ruk ubivc pidislanih makedonyaninom Pavsaniyem Fibron perebrav na sebe kontrol nad koshtami Garpala ta jogo vijskom sho nalichuvalo vzhe 7 tisyach najmanciv Perebuvayuchi u kritskomu misti Kidoniya lakedemonyanin uklav spilku z vignancyami z Kireni ta dvoh osnovnih mist Kirenayiki Cej region yakij vityagnuvsya na kilka soten kilometriv po afrikanskomu uzberezhzhyu Seredzemnogo morya na shid vid zatoki Velikij Sirt buv dovoli bagatim oskilki vzimku tut vipadaye znachna kilkist opadiv na vidminu vid pustelnih dilyanok uzberezhzhya na shid ta zahid vid nogo Visadivshis u 323 r do n e v Africi Fibron peremig kirenciv u bitvi pid chas yakoyi vbiv ta poloniv bagatoh vorogiv Dali vin uzyav pid kontrol kirensku gavan funkciyu yakoyi tradicijno vikonuvalo roztashovane za pivtora desyatki kilometriv misto Apolloniya ta dozvoliv svoyim voyinam rozgrabuvati zahoplene tut majno torgovciv Uzyavshi v oblogu samu Kirenu Fibron primusiv yiyi meshkanciv pogoditis na viplatu 500 talantiv ta vidachu polovini kolisnic Takozh vin zvernuvsya do inshih mist Kirenayiki z propoziciyeyu vstupiti u soyuz dlya podalshogo pidkorennya susidnih zemel livijciv V cej chas u Fibrona cherez rozpodil zdobichi stalas superechka z jogo pomichnikom krityaninom Mnasiklom Ostannij perejshov do kirenciv ta vmoviv yih rozirvati poperednyu ugodu dopoki mistyani vstigli splatiti lishe 60 talantiv Fibron znovu oblozhiv Kirenu prote ne dosyag u cij spravi zhodnih uspihiv i povernuvsya do Apolloniyi Oskilki meshkanci Barki ta Gesperid najzahidnishe misto Kirenayiki narazi Bengazi dotrimuvalis soyuzu z Fibronom kirenci vidpravili chastinu svoyih sil spustoshuvati yihni polya Koli lakedemonyanin vistupiv na dopomogu soyuznikam Mnasikl z kirencyami zahopiv Apolloniyu i postaviv u nij zalogu pri comu navit vdalos povernuti torgovcyam chastinu zahoplenih u nih tovariv Todi Fibron atakuvav she odne misto Kirenayiki Tevhiru narazi ta pislya oblogi zahopiv yiyi Vtim majzhe odrazu jogo spitkala nevdacha Oskilki razom z Apolloniyeyu buli vtracheni zapasi prodovolstva voyini Fibrona popovnyuvali jogo shlyahom spustoshennya navkolishnih miscevostej V odin z takih rejdiv voni potrapili u zasidku livijciv ta vtratili bagatoh zagiblimi i polonenimi Vcilili dobralis do svoyih korabliv prote vnaslidok silnogo shtormu bilshist z nih zatonula a okremi vikinulo na uzberezhzhya Yegiptu chi Kipru Ptolemej I kotrij otrimav najbilshu vigodu vid kampaniyi Fibrona Zaznavshi velikih vtrat Fibron viryadiv verbuvalnikiv do Taenarumu de za nayavnosti koshtiv mozhna bulo nabrati velicheznu kilkist najmanciv yak vkazuye Diodor todi bilya cogo lakonskogo mistechka v ochikuvanni najmu zibralos bilya 25 tisyach voyiniv zi smertyu Aleksandra jogo nastupniki skasuvali plani grandioznogo zahidnogo pohodu prote she ne vtyagnulis u vijni za rozdil derzhavi Tim chasom na znachno poslableni sili Fibrona napali kirenci ta zavdali jomu porazki u bitvi Lakedemonyanin majzhe buv gotovij pripiniti svij pohid do Kirenayiki prote v cej chas otrimav velike pidkriplennya z Taenarumu Cherez yakijs chas vin vstupiv u novu bitvu proti ob yednanih sil Kireni ta livijciv do yakih priyednalis dopomizhni zagoni vid karfagenyan Hocha ce soyuzne vijsko nalichuvalo 30 tisyach voyiniv Fibron zavdav jomu vazhkoyi porazki ta vinishiv veliku kilkist vorogiv vklyuchayuchi ochilnikiv kirenskogo vijska Meshkanci Kireni obrali svoyim polkovodcem Mnasikla j virishili borotisya dali prote yihnye stanovishe bulo vazhkim Fibron oblozhiv Apolloniyu i zdijsnyuvav postijni napadi na Kirenu v yakij cherez nestachu prodovolstva pochalis vnutrishni chvari Yak chasto buvalo u greckih polisah partiya kotra vzyala goru vislala svoyih supernikiv za mezhi mista Odna chastina vignanciv virushila do Fibronu todi yak inshi popryamuvali prositi dopomogi u makedonskogo pravitelya Yegiptu Ptolemeya Laga Ostannij pobachiv u comu garnu nagodu rozshiriti svoyi volodinnya ta vidpraviv do Kirenayiki znachni sili yak nazemni tak i flot na choli z Pri nablizhenni yegipetskogo vijska ti kirenski vignanci kotri perebuvali v tabori Fibronu sprobuvali vnochi pokinuti jogo ta priyednatis do Ofeli prote buli pomicheni ta perebiti Slidom za cim Fibron uklav spilku iz oboroncyami Kireni yakih strivozhilo povernennya vignanciv iz silnim chuzhozemnim vijskom Vtim Ofela peremig lakedemonyanina ta zmusiv jogo do vtechi pid chas yakoyi toj potrapiv do ruk livijciv ta buv vidanij yegiptyanam Dopravlenogo do Ofeli u Tevhiru Fibrona spershu peredali dlya tortur tevhircyam a potim vidpravili do Apolloniyi na stratu Naslidkom cih vijskovih kampanij stav perehid Kirenayiki u 322 r do n e pid vladu Ptolemeya Laga Hocha kirenci ne bazhali vtrachati avtonomiyi prote buli vimusheni pidkoritis pislya pributtya syudi u 320 r do n e samogo Ptolemeya U 313 r do n e voni sprobuvali povernuti svoyu svobodu prote povstannya bulo pridushene prislanim z Yegiptu vijskom DzherelaDiodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Arrian Pro podiyi pislya Aleksandra Pavsanij Opis Elladi PrimitkiCyrene in ancient sources attalus org www attalus org Procitovano 14 kvitnya 2020 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij