Мака́р Они́симович Посмі́тний (19 (31) січня 1895, село Джугастрове, тепер Іванівського району Одеської області — 3 квітня 1973, село Розквіт Одеської області) — організатор колгоспного виробництва в УРСР, голова колгоспу у Березівському районі Одеської області. Член ЦК КПУ в 1952—1973 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Член ЦВК СРСР у 1935—1937 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань.
Посмітний Макар Онисимович | |
---|---|
Народився | 19 (31) січня 1895 Джугастрове, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 3 квітня 1973 (78 років) Розквіт, Березівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Російська імперія |
Діяльність | письменник, політик |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з багатодітної селянської родини; 3 12-ти років наймитував у колоніста. Учасник Першої світової війни з 1915 року: командир кулеметної обслуги, унтер-офіцер Російської імператорської армії. 1917 року повернувся в Джугастрове; при розподілі поміщицької землі йому дісталося 15 гектарів землі, кінь, плуг та борона.
1924 року організував в селі Розквіт Березівського району товариство по спільній обробці землі — починалося з 13-ти селян, яке під його керівництвом перетворилося на зразкове колективне господарство, спочатку звалося «Червона Україна». Восени до товариства долучився хутір Гладкий (згодом — село Розквіт) із 550 гектарами. 1926 року в господарстві з'явився трактор.
1929 року ТСОЗ «Червона Україна» перетворилося на сільськогосподарську артіль імені Будьонного, головою обрали Макара Посмітного. Першим запропонував саджати лісові смуги для запобігання винесення сильними вітрами чорнозему з полів; в колгоспі стали вирощувати виноградники та сади.
До 1938 року в селі було подолано неписьменність. Протягом 1939—1941 років у колгоспі було зведено готель, електростанцію, клуб, великий корівник, маслобійню, млин, 2 артезіанські свердловини глибиною до 130 метрів, школу; село було радіофіковано.
1939 року нагороджений орденом «Знак Пошани». 1941 року на Всесоюзній сільськогосподарській виставці отримав золоту медаль.
У 1940—1941 роках — голова виконавчого комітету Березівської районної ради депутатів трудящих Одеської області.
З 1942 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник Другої світової війни. Служив командиром гарматної обслуги; в боях біля Великих Лук поранений. Був нагороджений двома медалями «За відвагу», медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», «За перемогу над Японією». Повернувся старший сержант Посмітний в листопаді 1945-го.
У 1945 році обраний головою колгоспу імені Будьонного (згодом — колгоспу імені ХХІ з'їзду КПРС) села Розквіт Березівського району Одеської області. Займався відбудовою зруйнованого у часі війни, в цьому йому допомагав голова колгоспу «Здобуток Жовтня» Тальнівського району Черкаської області Федір Дубковецький.
1947 року колгосп вперше за час свого існування став мільйонером. У 1948 році було досягнуто рекордного по тих часах врожаю озимої пшениці в 33 центнери з гектару. За один рік — з 1948 по 1949-й була збудована нова електростанція, зведено ковальські та слюсарні майстерні, нафтобаза, корівники, телятники, цементно-черепицевий завод.
Двічі Герой Соціалістичної Праці — 1949 (це звання було присвоєне ще 10 працівникам господарства), 1958, заслужений працівник сільського господарства УРСР.
У селі зводиться винзавод, борошномельний комбінат із обладнанням для виробництва та фасування круп, пекарня, плодоовочевий комбінат. Ввів у використання в колгоспі інтенсивну систему меліорації у зернівництві — господарство отримувало по 3 врожаї на рік.
В 1960-х роках його турботами в Березівському районі засновано дитячий табір відпочинку «Чайка», яким у подальшому піклувалася Зінаїда Гришко. До 1967 року господарство мало на рахунку 3 300 000 карбованців. Середня місячна платня складала 120 карбованців до місяця — при 80 по УРСР; окрім того, селянам видавалася натуроплата — зерно, вироби консервного заводу, крупи, борошно, овочі, продукти виноградництва. Було зведено власну лікарню на 50 ліжок за рахунок колгоспу, Посмітний назвав її «міжколгоспною», тут оздоровлювалися мешканці усіх навколишніх сіл.
Останні роки домучувала хвороба, ампутували ногу.
Делегат 19, 20, 21, 22, 23, 24-го з'їздів КПРС; депутат Верховної Ради СРСР 4, 5, 6, 7, 8-го скликань, декілька разів обирався членом ЦК КП УРСР. Делегат 1, 2, 3-го , 1969 року обраний членом Союзної ради колгоспів.
Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 іншими орденами, медалями.
Серед його учнів — двічі Герой Соціалістичної Праці Павло Ведута, Герой Соціалістичної Праці Марія Дмитрівна Шолар; тісні виробничі взаємини були із Двічі Героєм Соціалістичної Праці кукурудзівником Євгеном Блажевським.
1960 року вийшла друком книга «В чорноморських степах», яку зі слів Посмітного записав Василь Минко.
Вшанування, цікаві моменти та родина
Ще за життя в колоспі було встановлено погруддя Посмітного. 1983 року на Одеській кіностудії режисер Тимур Золоєв зняв художній фільм «Весна надії», Посмітного зіграв .
Іменем Посмітного названа . Існує премія ім Посмітного — за твори на сільську тематику, серед її лауреатів — журналіст Борис Дубров за новели «Призьба Посмітного».
Його родина, що з часом стала небідною, в 1930-х роках була репресована.
В 1950-х роках допомагав підняти господарство в Зорі, згодом списав зорянському колгоспу 20 тон зерна. При спілкуванні із Володимиром Плютинським жартома оповів: «Не буде з тебе доброго голови колгоспу — мало п'єш».
Джерела та література
- С. С. Падалка. Посмітний Макар Онисимович [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 435. — .
- Всі слова. Посмітний [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Одеський історико-краєзнавчий музей [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир Плютинський: Я не плачу за вчорашнім днем… [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maka r Oni simovich Posmi tnij 19 31 sichnya 1895 18950131 selo Dzhugastrove teper Ivanivskogo rajonu Odeskoyi oblasti 3 kvitnya 1973 selo Rozkvit Odeskoyi oblasti organizator kolgospnogo virobnictva v URSR golova kolgospu u Berezivskomu rajoni Odeskoyi oblasti Chlen CK KPU v 1952 1973 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 3 go sklikan Chlen CVK SRSR u 1935 1937 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 8 go sklikan Posmitnij Makar OnisimovichNarodivsya19 31 sichnya 1895 1895 01 31 Dzhugastrove Tiraspolskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 kvitnya 1973 1973 04 03 78 rokiv Rozkvit Berezivskij rajon Odeska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik politikUchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoCentralnij vikonavchij komitet SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodiZasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z bagatoditnoyi selyanskoyi rodini 3 12 ti rokiv najmituvav u kolonista Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni z 1915 roku komandir kulemetnoyi obslugi unter oficer Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi 1917 roku povernuvsya v Dzhugastrove pri rozpodili pomishickoyi zemli jomu distalosya 15 gektariv zemli kin plug ta borona 1924 roku organizuvav v seli Rozkvit Berezivskogo rajonu tovaristvo po spilnij obrobci zemli pochinalosya z 13 ti selyan yake pid jogo kerivnictvom peretvorilosya na zrazkove kolektivne gospodarstvo spochatku zvalosya Chervona Ukrayina Voseni do tovaristva doluchivsya hutir Gladkij zgodom selo Rozkvit iz 550 gektarami 1926 roku v gospodarstvi z yavivsya traktor 1929 roku TSOZ Chervona Ukrayina peretvorilosya na silskogospodarsku artil imeni Budonnogo golovoyu obrali Makara Posmitnogo Pershim zaproponuvav sadzhati lisovi smugi dlya zapobigannya vinesennya silnimi vitrami chornozemu z poliv v kolgospi stali viroshuvati vinogradniki ta sadi Chlen VKP b z 1931 roku Do 1938 roku v seli bulo podolano nepismennist Protyagom 1939 1941 rokiv u kolgospi bulo zvedeno gotel elektrostanciyu klub velikij korivnik maslobijnyu mlin 2 artezianski sverdlovini glibinoyu do 130 metriv shkolu selo bulo radiofikovano 1939 roku nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 1941 roku na Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci otrimav zolotu medal U 1940 1941 rokah golova vikonavchogo komitetu Berezivskoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Odeskoyi oblasti Z 1942 po 1945 rik sluzhiv u Chervonij armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Sluzhiv komandirom garmatnoyi obslugi v boyah bilya Velikih Luk poranenij Buv nagorodzhenij dvoma medalyami Za vidvagu medalyami Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Za peremogu nad Yaponiyeyu Povernuvsya starshij serzhant Posmitnij v listopadi 1945 go U 1945 roci obranij golovoyu kolgospu imeni Budonnogo zgodom kolgospu imeni HHI z yizdu KPRS sela Rozkvit Berezivskogo rajonu Odeskoyi oblasti Zajmavsya vidbudovoyu zrujnovanogo u chasi vijni v comu jomu dopomagav golova kolgospu Zdobutok Zhovtnya Talnivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Fedir Dubkoveckij 1947 roku kolgosp vpershe za chas svogo isnuvannya stav miljonerom U 1948 roci bulo dosyagnuto rekordnogo po tih chasah vrozhayu ozimoyi pshenici v 33 centneri z gektaru Za odin rik z 1948 po 1949 j bula zbudovana nova elektrostanciya zvedeno kovalski ta slyusarni majsterni naftobaza korivniki telyatniki cementno cherepicevij zavod Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 ce zvannya bulo prisvoyene she 10 pracivnikam gospodarstva 1958 zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva URSR U seli zvoditsya vinzavod boroshnomelnij kombinat iz obladnannyam dlya virobnictva ta fasuvannya krup pekarnya plodoovochevij kombinat Vviv u vikoristannya v kolgospi intensivnu sistemu melioraciyi u zernivnictvi gospodarstvo otrimuvalo po 3 vrozhayi na rik V 1960 h rokah jogo turbotami v Berezivskomu rajoni zasnovano dityachij tabir vidpochinku Chajka yakim u podalshomu pikluvalasya Zinayida Grishko Do 1967 roku gospodarstvo malo na rahunku 3 300 000 karbovanciv Serednya misyachna platnya skladala 120 karbovanciv do misyacya pri 80 po URSR okrim togo selyanam vidavalasya naturoplata zerno virobi konservnogo zavodu krupi boroshno ovochi produkti vinogradnictva Bulo zvedeno vlasnu likarnyu na 50 lizhok za rahunok kolgospu Posmitnij nazvav yiyi mizhkolgospnoyu tut ozdorovlyuvalisya meshkanci usih navkolishnih sil Ostanni roki domuchuvala hvoroba amputuvali nogu Delegat 19 20 21 22 23 24 go z yizdiv KPRS deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 5 6 7 8 go sklikan dekilka raziv obiravsya chlenom CK KP URSR Delegat 1 2 3 go 1969 roku obranij chlenom Soyuznoyi radi kolgospiv Nagorodzhenij 3 ordenami Lenina ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 inshimi ordenami medalyami Sered jogo uchniv dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci Pavlo Veduta Geroj Socialistichnoyi Praci Mariya Dmitrivna Sholar tisni virobnichi vzayemini buli iz Dvichi Geroyem Socialistichnoyi Praci kukurudzivnikom Yevgenom Blazhevskim 1960 roku vijshla drukom kniga V chornomorskih stepah yaku zi sliv Posmitnogo zapisav Vasil Minko Vshanuvannya cikavi momenti ta rodinaShe za zhittya v kolospi bulo vstanovleno pogruddya Posmitnogo 1983 roku na Odeskij kinostudiyi rezhiser Timur Zoloyev znyav hudozhnij film Vesna nadiyi Posmitnogo zigrav Imenem Posmitnogo nazvana Isnuye premiya im Posmitnogo za tvori na silsku tematiku sered yiyi laureativ zhurnalist Boris Dubrov za noveli Prizba Posmitnogo Jogo rodina sho z chasom stala nebidnoyu v 1930 h rokah bula represovana V 1950 h rokah dopomagav pidnyati gospodarstvo v Zori zgodom spisav zoryanskomu kolgospu 20 ton zerna Pri spilkuvanni iz Volodimirom Plyutinskim zhartoma opoviv Ne bude z tebe dobrogo golovi kolgospu malo p yesh Dzherela ta literaturaS S Padalka Posmitnij Makar Onisimovich 14 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 435 ISBN 978 966 00 1142 7 Vsi slova Posmitnij 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Odeskij istoriko krayeznavchij muzej 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Volodimir Plyutinskij Ya ne plachu za vchorashnim dnem 28 lipnya 2014 u Wayback Machine ros