Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Посибілізм (філософія) ― (лат. possibile ― «можливе») ― філософський дискурс, зосереджений довкола питань про (1) онтологічний статус можливого, його співвідношення з іншими способами (модусами) буття ― дійсним і необхідним, і, відповідно, не-можливим, не-дійсним і випадковим, а також (2) відображення цих співвідношень у логіці та мові (алетичні модальності).
Витоки дискурсу дослідники вбачають у вченні античних філософів-атомістів про множинність світів і принцип «ізономії» (рівноправності всіх світів), а також вченні Аристотеля про «суще в можливості», розвинутому пізніше у творах середньовічних схоластів. Питання про природу можливого висвітлені у творах європейських філософів XV—XIX століття, таких як Джордано Бруно, Микола Кузанський, Рене Декарт, Готфрід Вільгельм Ляйбніц, Іммануїл Кант, Артур Шопенгауер, Бернард Больцано, Алексіус Мейнонг, Франц Брентано, Ернст Маллі та інших.
Особлива увага до посибілізму у XX—XXI століттях та набуття цим дискурсом всіх рис цілісної філософської доктрини обумовлені загальною зміною гуманітарної парадигми у XX столітті, перенесенням акцентів на питання, пов'язані з онтологією можливого, потенційного, ймовірного, віртуального та абстрактного. Акцентування можливого пов'язане з досягненнями в галузі природничих наук, передусім фізики та інформатики, відкриттями так званих квантових і віртуальних станів, природу яких, як виявилося, неможливо пояснити за допомогою традиційних категорій буття та небуття (існування та не―існування). На думку В.Гейзенберга, одного з фундаторів квантової механіки, з цими відкриттями в науковий обіг запроваджено «дуже дивний вид фізичної реальності, що знаходиться приблизно посередині між можливістю та дійсністю» і «утворює радше світ тенденцій або можливостей, ніж світ речей і фактів».
Сучасний посибілізм увиразнює такі головні підходи до визначення природи можливого:
- У рамках номіналізму (Б. Рассел, А. Тарський, Р. Карнап, В. Квайн, Л. Вітгенштайн та інші) вважається, що референт можливого слід шукати виключно в мові.
- У рамках концептуалізму (Р. Декарт, І. Кант, Ф. Брентано, Н. Решер та інші) вважається, що таким референтом є логіка нашого мислення.
- Згідно з концептуальним реалізмом, референтом можливого є Бог як «буття―можливість» (М. Кузанський), «Божественний Розум» (Г. Ляйбніц).
- У рамках реалізму (А. Мейнонг, Е. Маллі, Дж. Фіндлей, Т. Парсонс, Б. Шнайдер, К. Поппер та інші), можливе має особливий статус, — воно належить до сфери поза―буття (наприклад, світ «речей самих по собі» І. Канта, «Außersein» А. Мейнонга; «потенційоване буття» у Симультанній історії). У рамках цього підходу пропонується розрізняти буття та існування (річ може бути і водночас не існувати, тобто все є, але не все існує).
- У рамках модального реалізму (С. Кріпке, Я. Хінтікка, Д. Льюїс та інші), стверджується, що модальності логіки та мови відбивають реалії можливих світів, які існують так само реально, як і наш світ, хоча ми вважаємо ці світи лише можливими. У цьому підході пропонується розрізняти буття/існування та реальність (річ може існувати і водночас не бути реальною, тобто все існує, але не все є реальним).
- У рамках методологічного підходу (М. Епштейн), референтом можливого не виступає виключно мова, мислення чи буття; кожна з цих сфер містить свої власні можливості і може розглядатися у своїй потенційності; можливе ― не лише предмет дослідження, а й основа методології, яку можна застосовувати до будь-якого предмета (принцип оборотності предмета і методу).
Джерела
- Аристотель. Собр. соч. в 4―х т. ― Т. 1 («Метафизика»). ― М.: Наука, 1975.
- Гейзенберг, В. Физика и философия. Часть и целое. ― М.: Наука, 1989.
- Кант, І. Критика чистого розуму. ― К.: Юніверс, 2000.
- Кузанский, Н. Собр. соч. в 2―х т. ― Т. 2. («О бытии-возможности»). ― М.: Мысль, 1982.
- Лейбниц, Г. Собр. соч. в 4―х т. ― Т. 1 («Монадология»). ― Т. 4 («Опыты теодицеи…»). ― М.: Мысль, 1982.
- Олійник, Ю. Як визначити те, що існує і не існує водночас? (Деякі міркування щодо онтології можливого). ― Е-ресурс: https://tureligious.com.ua/yak-vyznachyty-te-scho-isnuje-i-ne-isnuje-vodnochas-deyaki-mirkuvannya-schodo-ontolohiji-mozhlyvoho/[недоступне посилання з липня 2019]; www.ukrcenter.com
- Олейник, Ю. Симультанность и Симультанная история. ― Е―ресурс: www.academia.edu
- Смирнова, Е. Возможные миры и понятие «картин мира» // Вопросы философии, 2017. ― 1.
- Эпштейн, М. Философия возможного. ― СПб.: Алетейя, 2001.
- Hintikka, J. On Sense, Reference, and the Objects of Knowledge. ― У кн.: Hintikka, J., Hintikka, M. The Logic of Epistemology and the Epistemology of Logic. ― Dordreht/Boston/London: Kluwer Academic Publishers, 1989.
- Kripke, S. Naming and Necessity. ― Oxford, 1980.
- Lewis, D. On the Plurality of Worlds. ― New York: Basil Blackwell, 1986.
- Meinong, А. The Theory of Objects. ― У кн.: Realism and the Background of Phenomenology. ―Atascadero, CA: Ridgeview, 1981.
- Menzel, C. Classical Possibilism and Lewisian Possibilism // Actualism // Stanford Encyclopedia of Philosophy. ― Е―ресурс: www.plato.stanford.edu
- Popper, К. A World of Propensities. ― Bristol: Thoemmes, 1995.
- Rescher, N. The Ontology of the Possible // The Possible and the Actual: Readings in the Metaphysics of Modality. ― Pittsburgh: Cornell University Press, 1979. ― P. 166–181.
- Quine, W. Pursuit of Truth. ― Cambridge: Harvard University Press, 1992.
- Schnieder, B. Mere Possibilities ― Bolzano's Approach to Non-Actual Objects // Journal of the History of Philosophy. ― October 2007. ― Vol. 45. ― No. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posibilizm filosofiya lat possibile mozhlive filosofskij diskurs zoseredzhenij dovkola pitan pro 1 ontologichnij status mozhlivogo jogo spivvidnoshennya z inshimi sposobami modusami buttya dijsnim i neobhidnim i vidpovidno ne mozhlivim ne dijsnim i vipadkovim a takozh 2 vidobrazhennya cih spivvidnoshen u logici ta movi aletichni modalnosti Vitoki diskursu doslidniki vbachayut u vchenni antichnih filosofiv atomistiv pro mnozhinnist svitiv i princip izonomiyi rivnopravnosti vsih svitiv a takozh vchenni Aristotelya pro sushe v mozhlivosti rozvinutomu piznishe u tvorah serednovichnih sholastiv Pitannya pro prirodu mozhlivogo visvitleni u tvorah yevropejskih filosofiv XV XIX stolittya takih yak Dzhordano Bruno Mikola Kuzanskij Rene Dekart Gotfrid Vilgelm Lyajbnic Immanuyil Kant Artur Shopengauer Bernard Bolcano Aleksius Mejnong Franc Brentano Ernst Malli ta inshih Osobliva uvaga do posibilizmu u XX XXI stolittyah ta nabuttya cim diskursom vsih ris cilisnoyi filosofskoyi doktrini obumovleni zagalnoyu zminoyu gumanitarnoyi paradigmi u XX stolitti perenesennyam akcentiv na pitannya pov yazani z ontologiyeyu mozhlivogo potencijnogo jmovirnogo virtualnogo ta abstraktnogo Akcentuvannya mozhlivogo pov yazane z dosyagnennyami v galuzi prirodnichih nauk peredusim fiziki ta informatiki vidkrittyami tak zvanih kvantovih i virtualnih staniv prirodu yakih yak viyavilosya nemozhlivo poyasniti za dopomogoyu tradicijnih kategorij buttya ta nebuttya isnuvannya ta ne isnuvannya Na dumku V Gejzenberga odnogo z fundatoriv kvantovoyi mehaniki z cimi vidkrittyami v naukovij obig zaprovadzheno duzhe divnij vid fizichnoyi realnosti sho znahoditsya priblizno poseredini mizh mozhlivistyu ta dijsnistyu i utvoryuye radshe svit tendencij abo mozhlivostej nizh svit rechej i faktiv Suchasnij posibilizm uviraznyuye taki golovni pidhodi do viznachennya prirodi mozhlivogo U ramkah nominalizmu B Rassel A Tarskij R Karnap V Kvajn L Vitgenshtajn ta inshi vvazhayetsya sho referent mozhlivogo slid shukati viklyuchno v movi U ramkah konceptualizmu R Dekart I Kant F Brentano N Resher ta inshi vvazhayetsya sho takim referentom ye logika nashogo mislennya Zgidno z konceptualnim realizmom referentom mozhlivogo ye Bog yak buttya mozhlivist M Kuzanskij Bozhestvennij Rozum G Lyajbnic U ramkah realizmu A Mejnong E Malli Dzh Findlej T Parsons B Shnajder K Popper ta inshi mozhlive maye osoblivij status vono nalezhit do sferi poza buttya napriklad svit rechej samih po sobi I Kanta Aussersein A Mejnonga potencijovane buttya u Simultannij istoriyi U ramkah cogo pidhodu proponuyetsya rozriznyati buttya ta isnuvannya rich mozhe buti i vodnochas ne isnuvati tobto vse ye ale ne vse isnuye U ramkah modalnogo realizmu S Kripke Ya Hintikka D Lyuyis ta inshi stverdzhuyetsya sho modalnosti logiki ta movi vidbivayut realiyi mozhlivih svitiv yaki isnuyut tak samo realno yak i nash svit hocha mi vvazhayemo ci sviti lishe mozhlivimi U comu pidhodi proponuyetsya rozriznyati buttya isnuvannya ta realnist rich mozhe isnuvati i vodnochas ne buti realnoyu tobto vse isnuye ale ne vse ye realnim U ramkah metodologichnogo pidhodu M Epshtejn referentom mozhlivogo ne vistupaye viklyuchno mova mislennya chi buttya kozhna z cih sfer mistit svoyi vlasni mozhlivosti i mozhe rozglyadatisya u svoyij potencijnosti mozhlive ne lishe predmet doslidzhennya a j osnova metodologiyi yaku mozhna zastosovuvati do bud yakogo predmeta princip oborotnosti predmeta i metodu DzherelaAristotel Sobr soch v 4 h t T 1 Metafizika M Nauka 1975 Gejzenberg V Fizika i filosofiya Chast i celoe M Nauka 1989 Kant I Kritika chistogo rozumu K Yunivers 2000 Kuzanskij N Sobr soch v 2 h t T 2 O bytii vozmozhnosti M Mysl 1982 Lejbnic G Sobr soch v 4 h t T 1 Monadologiya T 4 Opyty teodicei M Mysl 1982 Olijnik Yu Yak viznachiti te sho isnuye i ne isnuye vodnochas Deyaki mirkuvannya shodo ontologiyi mozhlivogo E resurs https tureligious com ua yak vyznachyty te scho isnuje i ne isnuje vodnochas deyaki mirkuvannya schodo ontolohiji mozhlyvoho nedostupne posilannya z lipnya 2019 www ukrcenter com Olejnik Yu Simultannost i Simultannaya istoriya E resurs www academia edu Smirnova E Vozmozhnye miry i ponyatie kartin mira Voprosy filosofii 2017 1 Epshtejn M Filosofiya vozmozhnogo SPb Aletejya 2001 Hintikka J On Sense Reference and the Objects of Knowledge U kn Hintikka J Hintikka M The Logic of Epistemology and the Epistemology of Logic Dordreht Boston London Kluwer Academic Publishers 1989 Kripke S Naming and Necessity Oxford 1980 Lewis D On the Plurality of Worlds New York Basil Blackwell 1986 Meinong A The Theory of Objects U kn Realism and the Background of Phenomenology Atascadero CA Ridgeview 1981 Menzel C Classical Possibilism and Lewisian Possibilism Actualism Stanford Encyclopedia of Philosophy E resurs www plato stanford edu Popper K A World of Propensities Bristol Thoemmes 1995 Rescher N The Ontology of the Possible The Possible and the Actual Readings in the Metaphysics of Modality Pittsburgh Cornell University Press 1979 P 166 181 Quine W Pursuit of Truth Cambridge Harvard University Press 1992 Schnieder B Mere Possibilities Bolzano s Approach to Non Actual Objects Journal of the History of Philosophy October 2007 Vol 45 No 4