Посацький Степан Львович | |
---|---|
Степан Посацький (1957) | |
Народився | 9 січня 1911 Ліманова |
Помер | 20 червня 1985 (74 роки) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | Австро-Угорщина, Польща, СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | інженер-механік, викладач університету |
Alma mater | Вища технічній школа в Данцигу |
Галузь | Опір матеріалів |
Заклад | Львівська політехніка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | канд. техн. наук |
Науковий керівник | акад. М. Леонов |
Відомі учні | І. М. Ольховий |
Відомий завдяки: | Написав перший підручник українською мовою з опору матеріалів для ВНЗ |
Посацький Степан Львович (*9 січня 1911 — †20 червня 1985) — український науковець у галузі опору матеріалів, педагог, автор першого підручника з опору матеріалів, написаного українською мовою.
Сім'я
Дід Іван Посацький народився на Гуцульщині у Рахові (нині Закарпатська область) у 1841 р. і був учителем. Батько — Лев Посацький народився у с. Стецевій біля Снятина (нині Івано-Франківська область) у Східній Галичині. Лев Посацький (1878—1951) зміг отримати юридичну освіту у Львові та Відні з правом праці у нотаріальних конторах.
Мати — Іванна Губчак (донька отця Ігнатія Губчака) з Калуша; з нею Лев Посацький одружився в 1910 р. У пошуках праці їм довелося переїхати у Західну Галичину у невеличке містечко Ліманова (близько 1800 мешканців у 1900 р.) у південно-східних околицях Кракова. Ліманова була на той час невеличким містечком і досить популярним місцем відпочинку для незаможних краківських міщан, сюди приїжджали помилуватися краєвидами та дихати свіжим гірським повітрям невисоких, покритих ялиновими лісами Бескидів. Напередодні першої світової війни у Лімановій існувала невелика українська колонія вихідців зі Східної Галичини.
Тут у Лева Посацького та Іванни Посацької (1880—1963) народився 9 січня 1911 р. син Степан.
Дитинство
Перед початком війни Левові Посацькому вдалося отримати працю у канцелярії нотаріуса Телесніцкого у Делятині і сім'я переїхала туди. З початком першої світової війни його призвали до 36 Коломийського полку оборони крайової в Делятині і після служби в Угорщині, Чехії та на Волині він після розпаду Австро-Угорської монархії повернувся до Делятина осінню 1918 р. Знову став працювати помічником нотаріуса у Делятині, але орієнтовно у 1919 р. сім'я вдруге переїхала у Ліманову, де Лев Посацький працював у канцелярії нотаріуса Ганзінского. Однак там ситуація виявилася несприятливою і довелося шукати праці у Ряшеві у Малопольщі (Східній Галичині). Можна гадати, що родина Посацьких переїхала до Ряшева у 1920 р.
У Ряшеві сім'я Посацьких наймала квартиру на невеликій вуличці Під каштанами біля замку, однак згодом змушена була переїхати на дешевшу квартиру неподалік на вулицю Шопена, 37.
Навчання
Степан Посацький закінчив гімназію ім. Ст. Собінського в Ряшеві у 1929 р. і мав намір продовжувати освіту. У тодішній Польщі українцям чинилися всілякі перепони у здобутті вищої освіти, поступити до Львівської чи Краківської політехнік було майже неможливо. Тому багато українців-галичан шукали можливостей вчитися у інших вищих навчальних закладах. Хто мав змогу, виїжджав за кордон, дехто навчався у підпільних українських вищих навчальних закладах, а дехто не знав, що робити далі.
- Навчання в Данцигу
У 1922 р. у пресі Галичини з'явилися оголошення про можливість навчатися у Вищій технічній школі у Данцигу, яка мала статус політехніки. Тодішній Данциг (тепер Гданськ у Польщі), де переважало німецьке населення, з 1919 р. був проголошений вільним містом під протекторатом Ліги Націй. Виїзд до Данцига з території Польщі не вимагав закордонного паспорта, курс валюти був рівнозначний польському, на політехніку приймали без вступних іспитів, навчання проводилося німецькою мовою, уклад діяльності вузу був побудований згідно з німецькими університетськими традиціями.
Програма навчання була складена таким чином, щоб поєднувати вивчення теорії з практичними заняттями. Окрім того, абітурієнт мусів перед вступом пройти однорічну практику на виробництві (фабриці чи будові) і таким чином ознайомитися з своєю майбутньою професією. Будучи прийнятим до політехніки, студент мусів виконувати багато креслень практично з усіх навчальних дисциплін, навіть завдання з математики вимагали графічного представлення. Тому ті студенти, які серйозно ставилися до навчання, майже весь час поза аудиторними заняттями проводили у креслярському залі.
Кожен студент отримував тут своє робоче місце і професори та асистенти відвідували креслярські зали згідно з певним розкладом і надавали охочим необхідні консультації. Це мобілізувало студентів до постійної праці, а викладачам дозволяло вести облік «поточної успішності» і мати уявлення про рівень знань того чи іншого студента перед екзаменами. Система іспитів у Данцигській політехніці була розрахована на серйозного і свідомого своєї мети «пруського студента». Не було обов'язкових іспитів по завершенні того чи іншого лекційного курсу у кінці семестру. Для отримання диплому інженера вимагалося скласти два іспити: так званий вступний або попередній і дипломний.
До складання першого іспиту допускалися ті студенти, які прослухали визначені лекційні курси і виконали усі необхідні практичні завдання протягом перших чотирьох семестрів. Склавши перший іспит, студент ставав кандидатом інженерії чи кандидатом механіки, що загалом відповідало освітньому ступеневі бакалавра у американській вищій школі. Протягом наступних чотирьох семестрів студент відвідував лекції і виконував практичні завдання з спеціальних дисциплін згідно з обраною спеціальністю і міг бути допущений до кінцевого іспиту при умові виконання окремої дипломної роботи на задану тему. На будівельному факультеті термін виконання дипломної роботи (проекту) становив шість тижнів. Після прийняття комісією дипломної роботи студент допускався до іспиту і після успішного його складання отримував титул дипломованого інженера (нім. Diplom-Ingenieur).
Рівень вимог у данцигській політехніці був високим, обсяг занять значним, вимагалося досконале знання німецької мови, тому з українських студентів майже ніхто не вкладався у чотирирічний термін навчання, нормальним вважалося завершення навчання за п'ять років. У данцигській політехніці основна маса студентів була німцями, кожен з яких належав до тої чи іншої «студентської корпорації», тобто громадського об'єднання, сформованого згідно з основними зацікавленнями його членів. Корпорації були політичними чи релігійними угрупуваннями або спортивними чи мистецькими об'єднаннями. Кожна корпорація мала свої барви, гусарського крою уніформи та кольорові кашкети.
Українські студенти теж організували свою корпорацію у 1922 р. і надали їй назву «Основа», згодом формуються корпорації «Чорноморе», «Галич», «Зарево». До корпорації «Чорноморе» в часі навчання на політехніці належав і Степан Посацький. Будівлі данцигської політехніки займали великий квартал у передмісті Лянгфур (нині Вжещ) і студенти часто відвідували пляжі відомого сусіднього курорту Цопот (нині Сопот) — балтійські пляжі нагадували їм про чорноморське узбережжя.
Степан Посацький склав перший іспит у 1932 р. і став кандидатом інженерії, у 1935 р. склав дипломний іспит на будівельному факультеті Технічної вищої школи Вільного міста Данцига (Technische Hochschule Der Freien Stadt Danzig) за спеціальністю «залізобетонні конструкції» та отримав диплом інженера.
Після навчання
Однак молодий спеціаліст ще рік залишався у Данцигу, виконуючи різні дрібні проекти і наглядаючи за їх виконанням, оскільки на будівельному ринку Польщі важко було знайти працю за фахом. Повертатися до Ряшева, де проживали батьки, все ж довелося і почалися пошуки праці у самому Ряшеві, його околицях і навіть у Львові. Безпосередньо після закінчення вузу С. Посацький працював інженером-геодезистом у Ряшеві.
Почалися клопоти з визнанням диплому у Польщі, для цього довелося отримати його повторне підтвердження у Данцигу у 1937 р. і повна нострифікація (визнання) була отримана на будівельному факультеті Варшавської політехніки тільки у 1939 р. Незважаючи на формальні клопоти, Степан Посацький займався дрібними будівельними працями, зокрема працював три місяці 1937 р. у Кооперативі інженерських робіт (КІР) у Львові. Цей кооператив заснував у 1931 р. випускник будівельного факультету Данцигської політехніки А. Мілянич, який таким чином допомагав спеціалістам-українцям знайти і виконувати працю за фахом.
Маючи певний фаховий досвід, Степанові Посацькому у 1938 р. вдалося отримати посаду виконавця робіт (виконроба) на будівництві автошляхового моста на ріці Віслок південніше Ряшева містечку Стшижув. Цей міст відносно добре зберігся донині, його конструкція складається з трьох залізобетонних монолітних аркових прогонів. В найближчій околиці через Віслок побудовано декілька подібних мостів, можна гадати, що їх споруджували згідно з «типовим» проектом.
Наступним значним об'єктом, на якому Степан Посацький працював виконавцем робіт, був будинок головної пошти у Ряшеві. Будинок мав складний монолітний залізобетонний каркас, в ході будівництва виникали певні зміни, деякі вузли, зокрема сходи, доводилося заново проектувати безпосередньо на будові. Будинок був загалом завершений у 1939 р. напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу, нині існує у дещо зміненому вигляді після пізніших добудов. На добру згадку на завершення будівництва у серпні 1939 р. робітники подарували «вельможному пану інженеру» срібний портсигар.
Після окупації Польщі німцями у вересні 1939 р. Ряшів (перейменований на Райхсгоф) став одним з міст так званого Генерального губернаторства. Степан Посацький став працювати у будівельному відділі магістрату, займався мостінням вулиць і ремонтом будинків. Зокрема, за його участю був відновлений будинок ратуші, який перебував у аварійному стані.
У 1941 р. Степан Посацький одружився з Ольгою Кушнір, донькою греко-католицького священика Євстахія Кушніра з села Гориці над Саном біля Сєняви (повіт Пшеворск). У червні 1942 р. у Степана та Ольги Посацьких народився син Богдан. Сім'я проживала тоді на вулиці Шопена, 37 у трикімнатній квартирі разом з батьками Степана Посацького. Батько — Лев Посацький працював нотаріальним перекладачем.
Після вступу до Ряшева армії СРСР у 1944 р. почалася післявоєнна відбудова, однак для українців знову виникли труднощі з працевлаштуванням, цього разу у новоповсталій Польській Народній Республіці (ПНР). Після тимчасової праці у 1945 р. у Ряшеві влаштуватися на постійну роботу вдалося тільки близько 80 км західніше, Степан Посацький був прийнятий на посаду інженера-виконроба у Державному підприємстві відбудови залізниць у Тарнові, куди щоденно потрібно було їздити до праці. Так продовжувалося до червня 1946 р., коли йому було «запропоновано» виїхати з Польщі до Радянського Союзу.
Переселення до СРСР
Переселення українців з прикордонної до СРСР території (смуга близько 80 км від кордону) почалися ще у 1945 р. і спочатку відбувалися на менш-більш добровільних засадах. Репатріанти могли забирати з собою майно, меблі, худобу тощо. У половині 1946 р. ситуація змінилася, про добровільність уже не згадували і забрати з собою можна було тільки ручний багаж. Саме з кількома валізками і кошиками родина Степана Посацького була привезена 4 червня 1946 р. у кузові вантажівки «полуторки» на ряшівський вокзал і «завантажена» у товарний поїзд. Разом з Степаном Посацьким виїхали його дружина Ольга з сином Богданом і батьки Лев та Іванна Посацькі.
Після тижневої подорожі поїзд прибув 13 червня на станцію Зборів у Тернопільській області. Тут переселенці були фактично кинуті напризволяще і кожен став собі шукати якогось пристановища. Степан Посацький поїхав 19 червня 1946 р. до Львова і випадково зустрів когось з колишніх знайомих. Йому повідомили, що організовується Технологічний інститут і там потрібні працівники з будівельною освітою.
Робота в Технологічному інститут
Технологічний інститут будівельних матеріалів містився у Львові на вулиці Нижанківського, 5 — нині там знаходиться Музичний інститут імені М. Лисенка. Заступником директора інституту працював демобілізований офіцер-авіатор В. Баранов (харківянин), який з розумінням віднісся до Степана Посацького і прийняв його на посаду лаборанта кафедри будівельних матеріалів. Баранов надалі з симпатією ставився до репатріанта і наставляв його на «радянський спосіб життя».
Як працівникові інституту, С. Посацькому з родиною у липні 1946 р. було надано двокімнатну квартиру на вулиці Левицького, 71 (тоді Кохановского, потім Маяковського). У грудні 1947 р. він був обраний депутатом Сталінської районної Ради депутатів трудящих Сталінського району Львівської області Української РСР.
Робота у Львівському політехнічному інституті
У 1949 р. Технологічний інститут було розформовано і працівників перевели до Львівського політехнічного інституту. Степан Посацький був прийнятий на посаду асистента кафедри нарисної геометрії і графіки, де згодом у 1950 р. отримав посаду старшого викладача.
У травні 1948 р. у Степана та Ольги Посацьких народилася донька Ганна. У 1951 р. помер Лев Посацький, похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Працюючи викладачем вузу, С. Посацький був зобов'язаний «постійно підвищувати свій ідейно-політичний рівень», тому у 1952 р. навчався у Вечірньому університеті марксизму-ленінізму при Міському комітеті КП(б)У.
С. Посацький з жовтня 1952 р. працював старшим викладачем кафедри опору матеріалів, захистив у 1955 р. кандидатську дисертацію на тему «Тиск під квадратним штампом, що лежить на пружному півпросторі» під науковим керівництвом академіка М. Леонова. Надавав великого значення методичній роботі, постійно готував конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних занять та лабораторних робіт. У 1961 р. Степану Посацькому присвоєно вчене звання доцента кафедри опору матеріалів.
Постійно удосконалюючи методику викладання опору матеріалів, він готує підручник «Опір матеріалів» для студентів-заочників, який виходить у 1963 р. з грифом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, друге видання підручника виходить у світ у 1973 р. Наукове редагування підручника здійснював доцент О. А. Бойм. Слід підкреслити, що на той час підручник був новаторським, у ньому була застосована впроваджена в СРСР у 1963 р. міжнародна система одиниць. Окрім того, обидва видання були єдиними на той час підручниками з опору матеріалів українською мовою, що вимагало від автора великої праці щодо узгодження і опрацювання термінології.
Впродовж понад десятиліття, з 1964 р. по 1976 р. С. Посацький працював деканом загальнотехнічного факультету Львівської політехніки, будучи єдиним на той час безпартійним деканом у вузі. Активно впроваджував нові методи освіти, зокрема, читав цикл телевізійних лекцій на Львівському телебаченні для студентів загальнотехнічних факультетів. Навчальному кіно і телебаченню у той час надавалася велика увага, телевізійні лекції виходили в ефір практично щотижня протягом навчального року. Одночасно на республіканському і місцевому телебаченні демонструвалися спеціальні навчальні програми з базових дисциплін для студентів-заочників, на кіностудії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР випускалися навчальні кінофільми. Степан Посацький писав сценарії для навчальних телепередач і фільмів з опору матеріалів, активно брав участь у всесоюзних і республіканських методичних нарадах і семінарах з нових методів освіти.
Починаючи з 1962 р. С. Посацький співпрацював з Всесоюзним заочним інститутом інженерів залізничного транспорту у Дніпропетровську, будучи ведучим лектором з опору матеріалів Львівського навчально-консультаційного пункту цього інституту. Лекції читалися як у Львові, так і у інших містах України, доводилося регулярно їздити у відрядження.
- Завідування кафедрою «Опір матеріалів»
Степан Посацький у 1966 р. обирається завідувачем кафедри опору матеріалів і працює на цій посаді до 1971 р. Будучи загальнотехнічною, кафедра у той час входила у склад інженерно-будівельного факультету. Викладання курсу опору матеріалів охоплювало основи теорії пружності і пластичності, елементи теорії руйнування і контактних задач, чисельні методи дослідження напружено-деформованого стану. Кафедра була базовою у регіоні, постійно проводилися наукові та методичні семінари, читалися проблемні лекції, відбувалися наукові студентські конференції.
Під науковим керівництвом С. Посацького у 1971 р. захистив кандидатську дисертацію І. М. Ольховий на тему «Вирішення деяких просторових контактних задач для кільцевих штампів методом бігармонічних потенціалів».
На кафедрі у той час працювали доценти Афендік Л. Г. Бойм О. А., Гаврилів Ю. М., Копейкін Ю. Д., Молчанов О. І., Мочернюк Д. Ю., старші викладачі Іващенко А. Н., Колісниченко М. П., Каплевацький Й. Д., Петровська Л. П., асистенти Білобран Б. С., Білосевич Р. С., Гурей К. М., Ольховий І. М., Калінін О. А., Ланглейбен С. В., Піскозуб Л. Й., Селастельникова Е. О., Слєпко Л. М., Слюсаренко М. Й., Третякова С. І., Чернякова Н. П. Степан Посацький надавав велику увагу підвищенню науково-педагогічного рівня молодих викладачів. Часто відвідував їх практичні та лабораторні заняття, надавав методичні поради, залучав до керівництва студентськими науковими роботами.
Читаючи багато років лекційний курс, С. Посацький постійно оновлював дидактичний матеріал, широко застосовував технічні засоби навчання, займався удосконаленням методичного забезпечення.
На кафедрі під керівництвом С. Посацького виконувалися госпдоговірні науково-дослідні роботи за замовленнями Львівського автобусного заводу, заводів «Автонавантажувач» та «Львівсільмаш», спрямовані на зниження металомісткості автотранспортних машин і механізмів. Зокрема, завдяки цим дослідженням і розрахункам була суттєво зменшена маса несучого каркаса базової моделі автобуса «ЛАЗ».
Спортивні та культурні захоплення
Степан Посацький належав до активних спортсменів-аматорів, майже до пенсійного віку займався тенісом, входив у склад збірної команди тенісистів-ветеранів Львова. У 1950-х — 1960-х роках тенісні корти спортивного товариства «Наука» займали невеликий квартал між вулицями Матейка і Новаківського і фактично належали Львівській політехніці. У 1970-х роках на цьому місці, не зважаючи на протести спортивної громадськості, побудовано готель «Дністер».
На початку 1960-х років у склад команди ветеранів тенісу входили викладачі Львівської політехніки А. Занько, Т. Зезіна, Б. Гладишев, М. Глауберман, М. Саврук, С. Яремкевич, викладачі університету ім. І. Франка М. Резвой, В. Лазько, архітектор Ярослав Новаківський (син художника Олекси Новаківського), інженер Роман Труш (син художника Івана Труша). Тенісисти-ветерани влаштовували спортивні змагання з колегами з інших міст, у складі команди ветеранів Києва до Львова приїжджав відомий авіаконструктор О. Антонов.
У 1957 р. Степан Посацький з сином Богданом у складі групи львівських туристів здійснив водний туристський похід «першої категорії складності» довжиною близько 800 км за маршрутом Рівне — Київ ріками Горинь — Прип'ять — Дніпро. Колегами по походу були товариші студентських років Юліан Величко та Юліан Воробкевич, які, власне і намовили Степана Посацького до цієї мандрівки. Похід виявився досить складним, сонячні дні з тихою водою змінювалися дощовими, вітер піднімав хвилі, але туристи на веслах або під вітрилом наполегливо долали кілометри водного шляху. Поява десятка байдарок, що жваво пливли кільватерним шиком, була на той час досить незвичним явищем на ріках Полісся і викликала велике зацікавлення мешканців прибережних міст і сіл. Завершився похід причалюванням до кам'яної набережної біля київського річкового вокзалу. У Києві учасники походу зустрілися з Тарасом Франком (сином Івана Франка), який тоді проживав і працював у столиці.
Степан Посацький відзначався широкими загальнокультурними зацікавленнями, окрім рідної української, вільно володів російською, польською, німецькою, англійською мовами. Час від часу любив малювати краєвиди, замальовки дружини Ольги, дітей Богдана і Ганни. Автопортрети та портрети членів родини деколи мали гумористичний відтінок, викликали посмішку. Зберігся альбом таких начерків 1947—1954 років. Деякі з рисунків-карикатур були опубліковані, наприклад, ілюстрації до байки викладача В. Глоговського «Полярні координати» у новорічному числі газети «Радянський студент» 31 грудня 1950 р.
Пізніше багато займався фотографією, особливо полюбляв фотографувати краєвиди, освоїв наприкінці 1950-х років дуже трудомісткий і недосконалий тоді процес кольорової фотографії. Любив подорожувати з фотоапаратом Карпатами околицями Корчина і Сколе, Закарпаттям вздовж долини Тиси, чорноморським узбережжям (околиці Одеси, Алушти, Судака). У сімейному архіві збереглися десятки фотоальбомів, де родинні сцени чергуються з численними природними та міськими краєвидами.
Діти
Степан Посацький передав своїм дітям схильність до наукової та педагогічної праці. Син — Богдан Посацький захистив кандидатську дисертацію з архітектури, має вчене звання професора, працює на кафедрі містобудування Львівської політехніки. Донька — Ганна Байцар (Посацька) захистила кандидатську дисертацію з фізико-математичних наук, має вчене звання старшого наукового співробітника, працює на кафедрі фізики металів у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Основні дати життя та діяльності
- Степан Львович (Левович) Посацький народився 9 січня 1911 р. у містечку Ліманова (Західна Галичина, провінція Галичина Австро-Угорщини)
- 1929 р. — закінчив гімназію ім. С. Собінского у Ряшеві
- 1930 р. — поступив на будівельний факультет Технічної Вищої школи у Вільному місті Данцигу (Данцигської політехніки)
- 1935 р. — отримав диплом інженера Данцигської політехніки
- 1936 р. — інженер-геодезист у фірмі Вавшковіча у Ряшеві
- 1937 р. — інженер-конструктор у Кооперативі інженерських робіт у Львові
- 1938 р. — інженер-виконавець робіт у фірмі С. Полянского на будівництві моста на р. Віслок у Стшижові
- 1938—1939 рр. — інженер-виконавець робіт у фірмі М. Стадніцкого на будівництві головної пошти у Ряшеві
- 1939—1944 рр. — працівник будівельного відділу магістрату у Ряшеві
- 1945 р. — інженер-виконавець робіт у фірмі М. Войтиняка у Ряшеві
- 1945—1946 р. — інженер-виконавець робіт у Державному підприємстві відбудови залізниць у Тарнові
- 1946 р., червень — переселений з сім'єю до СРСР
- 1946—1949 рр. — старший лаборант, асистент Львівського технологічного інституту будівельних матеріалів
- 1947—1948 рр. — депутат районної Ради депутатів трудящих Сталінського району Львова
- 1949—1952 рр. — асистент, старший викладач кафедри нарисної геометрії і графіки Львівського політехнічного інституту (ЛПІ)
- 1952—1956 рр. — старший викладач кафедри опору матеріалів ЛПІ
- 1956—1961 рр. — в.о. доцента кафедри опору матеріалів ЛПІ
- 1961—1966 рр. — доцент кафедри опору матеріалів ЛПІ
- 1966—1971 рр. — завідувач кафедри опору матеріалів ЛПІ
- 1964—1976 рр. — декан загальнотехнічного факультету ЛПІ
- 1971—1985 рр. — професор кафедри опору матеріалів ЛПІ
- С. Л. Посацький помер 20 червня 1985 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі, поле № 21, на могилі споруджено пам'ятник.
Нагороди
- Грамота союзу спортивних товариств і організацій УРСР за участь у матчі ветеранів тенісу Львова і Києва. 1963 р.
- Почесна грамота Львівської залізниці за успіхи в організації заочної підготовки інженерно-технічних кадрів. 1968 р.
- Знак «Переможець соціалістичного змагання 1973 року» Мінвузу УРСР
- Знак «Переможець соціалістичного змагання 1975 року» Мінвузу УРСР
- Грамота Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. 31 грудня 1980 р.
Праці
- Підручники, конспекти лекцій
- Посацький С. Л. Опір матеріалів. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1963. — 360 с.: іл.
- Посацький С. Л. Опір матеріалів. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1973. — 403 с.: іл.
- Посацький С. Л. Лекции по сопротивлению материалов / М. А. Леонов. — Львов: ЛПИ, 1957. — 107 с.
- Посацький С. Л. Курс лекцій з опору матеріалів. Ч.1. — Львів: ЛПІ, 1959. — 338 с.
- Посацький С. Л. Розрахунок тонкостінних стержнів відкритого профілю на стиснене кручення. Конспект лекцій для загальнотехнічних факультетів з прикладами розрахунків. — Львів, ЛПФ, 1961. — 41 с.
- Посацький С. Л. Проспект 3-го видання підручника «Опір матеріалів». — Львів, 1983. — 3 с. — (машинопис).
- Статті
- Посацкий С. Л. Давление под квадратным штампом, лежащим на упругом полупространстве: Автореф. дис… канд. техн. наук / Львов. политехн. ин-т. — Львов, 1954. — 15 с.
- Посацкий С. Л. Расчет фундамента, квадратного в плане / С. Л. Посацкий, М. А. Леонов, А. Н. Иващенко // Науч. зап. АН УССР. — 1956. — Вып. 4: Вопросы машиноведения и прочности в машиностроении. — С. 141—151.
- Посацкий С. Л. Уравнение трех моментов для балки на упругом основании // Науч. зап. инж.-строит. ф-та ЛПИ. — Львов, 1959.
- Посацкий С. Л. Использование геометрически изменяемых основных систем при расчете методом сил симметричных плоских рам // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1967. — № 20: Вопр. современ. стр-ва. — С. 195—197.
- Посацкий С. Л. Об одной интерпретации способа группировки неизвестных при расчете статически неопределенных плоских рам //Вестн. Львов. политехн. ин-та.- 1969. — № 37: Вопр. современ. стр-ва. — С. 140—142.
- Посацкий С. Л. Об одном случае расчета симметричной плоской рамы // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1971. — № 51: Вопр.современ. стр-ва. — С. 148—151.
- Посацкий С. Л. К вопросу об использовании геометрически изменяемых основных систем при расчете методом сил статически неопределенных плоских рам // Докл. и науч. сообщ. / Львов. политехн. ин-т. — 1974. — № 2. — С. 161—163.
- Посацкий С. Л. К вопросу расчета пространственно нагруженных плоских рам // Докл. и науч. сообщ. / Львов. политехн. ин-т. — 1975. — № 4. — С. 49-52.
- Посацький С. Л. Про побудову одиничних епюр методу сил // Вісн. Львів. політехн. ін-ту. — 1978. — № 120: Сучасні питання теплотехніки. — С. 117—121.
- Посацкий С. Л. Расчет балок на жесткость при изгибе // Вестник Львов. политехн. ин-та. Докл. и науч. сообщ. — 1979. — № 137. — С. 210—212.
- Посацкий С. Л. Влияние поперечных сил на жесткость изгибаемого стержня тонкостенного кольцевого сечения // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1980. — № 146: Технология машиностроения и динамическая прочность машин. — С. 100—102.
- Посацкий С. Л. Уравнение трех моментов с учетом влияния поперечных сил // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1981. — № 153: Теплоэнерг. системы и устройства. — С. 65-68.
- Посацкий С. Л. Влияние поперечных сил на температурные усилия в неразрезной балке // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1983. — № 173: Резервы прогресса в архитектуре и стр-ве. — С. 93-96.
- Посацкий С. Л. Прочность и жесткость консоли, близкой к равнопрочной // Вестн. Львов. политехн. ин-та. — 1984. — № 183: Резервы прогресса в архтектуре и стр-ве. — С. 66-68.
- Навчально-методичні праці
- Посацький С. Л. Сценарій для навчального кінофільму «Складний опір». — Київ: Кіностудія МВ і ССО УРСР, 1965. — (машинопис).
- Посацький С. Л. Роль вітчизняних вчених в розвитку науки «Опір матеріалів». -Львів, 1973. — 11 с. — (машинопис).
- Посацький С. Л. Інструкції до домашніх розрахунково-графічних робіт з опору матеріалів для студентів механічних спеціальностей. — Львів: ЛПІ, 1974. — 66 с.
- Посацький С. Л. Методичні вказівки до домашніх розрахунково-графічних робіт з курсу «Опір матеріалів» для студентів механічних спеціальностей. Ч. 1. — Львів: ЛПІ, 1980. — 37 с.
- Посацький С. Л. Методичні вказівки до домашніх розрахунково-графічних робіт з курсу «Опір матеріалів» для студентів механічних спеціальностей. Ч. 2. — Львів: ЛПІ, 1980. — 48 с.
- Посацький С. Л. Методические указания и примеры решения задач для расчетных домашних работ по сопротивлению материалов для студентов стационарной и вечерней форм обучения инженерно-технических спецальностей /С. Л. Посацький, Ч. Н. Койфман, І. М. Ольховий, Л. П. Петровська, Л. Й. Піскозуб, Л. М. Слєпко. — Львов: ЛПИ, 1982. — 59 с.
- Посацький С. Л. Методические указания и примеры решения задач для расчетных домашних работ по курсу «Сопротивление материалов» (для студентов инженерно-технических специальностей) / С. Л. Посацький, Б. С. Білобран, І. М. Ольховий, Л. Й. Піскозуб, Л. М. Слєпко. — Львов: ЛПИ, 1983. — 50 с.
Примітки та джерела
- Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» — Львів: 1994. — С. 210. — 257 с.
- Степан Львович Посацький. 1911—1985 : до 95-ї річниці від дня народження / Нац. ун-т «Львівська політехніка», Наук.-техн. б-ка; [уклад. Б. С. Посацький; ред. рада: О. В. Шишка (голова) та ін.] — Л., 2005. — 60 с. — (Біобібліографія вчених Львівської політехніки; вип. 37).
- Степан Посацький. 1911—1985. / Нац. ун-т «Львівська політехніка», Наук.-техн. Б-ка; [уклад Б. С. Посацький; ред. рада: О. В. Шишка (голова) та ін.] — Л., 2011. — (Біобібліографія вчених Львівської політехніки; вип. 44).
- Пропам'ятна книга данцігерів. Історичні нариси та спомини колишніх студентів Політехніки Вільного Міста Данцігу 1921 — 1945. — Накладом Архівної Комісії Данцігерів. Філядельфія — Торонто — Нью-Йорк. 1979. — С. 151, 152, 154, 217.
- Степану Львовичу Посацкому 60 лет. // Вестник ЛоЛПИ. — 1971. — № 63: Вопросы современного строительства. — С. 174—176.
- Афендік Л. Наукова робота кафедри опору матеріалів. // Радянський студент. — 1957. — 18 червня. № 23(457).
- Байцар Г., Посацький Б. Степан Посацький (До 100-річчя від дня народження) / Вісник НТШ / Відпов. ред. О. Купчинський. — Л., 2011. — С. 47—49.
- Строительный факультет к 50-летию Великого Октября. // Вестник ЛПИ. — 1967. — № 20: Вопросы современного строительства. — С.11, 12, 13.
- Буцко М. І., Кипаренко В. Г. Державний університет «Львівська політехніка» 1844 — 1994. Львів, 1994. — С. 37, 94, 95, 112.
- Ланда Я. Кроки поступу. // Львівський залізничник. — 1968. — 30 листопада. № 140(3489).
- Харченко Є. Степан Посацький // Технічні вісті. — 2010. — № 1(31), 2(32). — С. 182—183.
- Федан Р. Головний виграш? Здоров'я! // Радянський студент. — 1968. — 10 січня. № 2(1041).
Література
- Богдан Степанович Посацький : [до 75-річчя від дня народж. канд. архітектури, науковця, педагога] : біобібліогр. покажч. / Нац. ун-т "Львів. політехніка", Наук.-техн. б-ка ; [уклад.: О. В. Шишка, О. Б. Ніколюк ; ред. рада: А. І. Андрухів та ін.]. — Львів : Растр-7, 2017. — 70 с. : портр. ; 21 см. — (Біобібліографія вчених Львівської політехніки ; вип. 58). — 300 пр. —
- Йдуть екзамени. // Вільна Україна. — 1968. — 12 січня. № 8(7221).
- Вісті з екзаменів // Радянський студент. — 1968. — 24 січня. № 4(1043).
- Некролог // Вільна Україна. — 1985. — 22 червня. № 119(11671).
Посилання
- Степан Посацький. Онлайн-журнал Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rezidenciya prozhivav bil Posackij Stepan LvovichStepan Posackij 1957 Stepan Posackij 1957 Narodivsya9 sichnya 1911 1911 01 09 LimanovaPomer20 chervnya 1985 1985 06 20 74 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 KrayinaAvstro Ugorshina Polsha SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistinzhener mehanik vikladach universitetuAlma materVisha tehnichnij shkola v DanciguGaluzOpir materialivZakladLvivska politehnikaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkand tehn naukNaukovij kerivnikakad M LeonovVidomi uchniI M OlhovijVidomij zavdyaki Napisav pershij pidruchnik ukrayinskoyu movoyu z oporu materialiv dlya VNZ Posackij Stepan Lvovich 9 sichnya 1911 20 chervnya 1985 ukrayinskij naukovec u galuzi oporu materialiv pedagog avtor pershogo pidruchnika z oporu materialiv napisanogo ukrayinskoyu movoyu Sim yaDid Ivan Posackij narodivsya na Guculshini u Rahovi nini Zakarpatska oblast u 1841 r i buv uchitelem Batko Lev Posackij narodivsya u s Stecevij bilya Snyatina nini Ivano Frankivska oblast u Shidnij Galichini Lev Posackij 1878 1951 zmig otrimati yuridichnu osvitu u Lvovi ta Vidni z pravom praci u notarialnih kontorah Mati Ivanna Gubchak donka otcya Ignatiya Gubchaka z Kalusha z neyu Lev Posackij odruzhivsya v 1910 r U poshukah praci yim dovelosya pereyihati u Zahidnu Galichinu u nevelichke mistechko Limanova blizko 1800 meshkanciv u 1900 r u pivdenno shidnih okolicyah Krakova Limanova bula na toj chas nevelichkim mistechkom i dosit populyarnim miscem vidpochinku dlya nezamozhnih krakivskih mishan syudi priyizhdzhali pomiluvatisya krayevidami ta dihati svizhim girskim povitryam nevisokih pokritih yalinovimi lisami Beskidiv Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni u Limanovij isnuvala nevelika ukrayinska koloniya vihidciv zi Shidnoyi Galichini Tut u Leva Posackogo ta Ivanni Posackoyi 1880 1963 narodivsya 9 sichnya 1911 r sin Stepan DitinstvoPered pochatkom vijni Levovi Posackomu vdalosya otrimati pracyu u kancelyariyi notariusa Telesnickogo u Delyatini i sim ya pereyihala tudi Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni jogo prizvali do 36 Kolomijskogo polku oboroni krajovoyi v Delyatini i pislya sluzhbi v Ugorshini Chehiyi ta na Volini vin pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi povernuvsya do Delyatina osinnyu 1918 r Znovu stav pracyuvati pomichnikom notariusa u Delyatini ale oriyentovno u 1919 r sim ya vdruge pereyihala u Limanovu de Lev Posackij pracyuvav u kancelyariyi notariusa Ganzinskogo Odnak tam situaciya viyavilasya nespriyatlivoyu i dovelosya shukati praci u Ryashevi u Malopolshi Shidnij Galichini Mozhna gadati sho rodina Posackih pereyihala do Ryasheva u 1920 r U Ryashevi sim ya Posackih najmala kvartiru na nevelikij vulichci Pid kashtanami bilya zamku odnak zgodom zmushena bula pereyihati na deshevshu kvartiru nepodalik na vulicyu Shopena 37 NavchannyaStepan Posackij zakinchiv gimnaziyu im St Sobinskogo v Ryashevi u 1929 r i mav namir prodovzhuvati osvitu U todishnij Polshi ukrayincyam chinilisya vsilyaki pereponi u zdobutti vishoyi osviti postupiti do Lvivskoyi chi Krakivskoyi politehnik bulo majzhe nemozhlivo Tomu bagato ukrayinciv galichan shukali mozhlivostej vchitisya u inshih vishih navchalnih zakladah Hto mav zmogu viyizhdzhav za kordon dehto navchavsya u pidpilnih ukrayinskih vishih navchalnih zakladah a dehto ne znav sho robiti dali Navchannya v Dancigu Diplom S Posackogo U 1922 r u presi Galichini z yavilisya ogoloshennya pro mozhlivist navchatisya u Vishij tehnichnij shkoli u Dancigu yaka mala status politehniki Todishnij Dancig teper Gdansk u Polshi de perevazhalo nimecke naselennya z 1919 r buv progoloshenij vilnim mistom pid protektoratom Ligi Nacij Viyizd do Danciga z teritoriyi Polshi ne vimagav zakordonnogo pasporta kurs valyuti buv rivnoznachnij polskomu na politehniku prijmali bez vstupnih ispitiv navchannya provodilosya nimeckoyu movoyu uklad diyalnosti vuzu buv pobudovanij zgidno z nimeckimi universitetskimi tradiciyami Programa navchannya bula skladena takim chinom shob poyednuvati vivchennya teoriyi z praktichnimi zanyattyami Okrim togo abituriyent musiv pered vstupom projti odnorichnu praktiku na virobnictvi fabrici chi budovi i takim chinom oznajomitisya z svoyeyu majbutnoyu profesiyeyu Buduchi prijnyatim do politehniki student musiv vikonuvati bagato kreslen praktichno z usih navchalnih disciplin navit zavdannya z matematiki vimagali grafichnogo predstavlennya Tomu ti studenti yaki serjozno stavilisya do navchannya majzhe ves chas poza auditornimi zanyattyami provodili u kreslyarskomu zali Kozhen student otrimuvav tut svoye roboche misce i profesori ta asistenti vidviduvali kreslyarski zali zgidno z pevnim rozkladom i nadavali ohochim neobhidni konsultaciyi Ce mobilizuvalo studentiv do postijnoyi praci a vikladacham dozvolyalo vesti oblik potochnoyi uspishnosti i mati uyavlennya pro riven znan togo chi inshogo studenta pered ekzamenami Sistema ispitiv u Dancigskij politehnici bula rozrahovana na serjoznogo i svidomogo svoyeyi meti pruskogo studenta Ne bulo obov yazkovih ispitiv po zavershenni togo chi inshogo lekcijnogo kursu u kinci semestru Dlya otrimannya diplomu inzhenera vimagalosya sklasti dva ispiti tak zvanij vstupnij abo poperednij i diplomnij Do skladannya pershogo ispitu dopuskalisya ti studenti yaki prosluhali viznacheni lekcijni kursi i vikonali usi neobhidni praktichni zavdannya protyagom pershih chotiroh semestriv Sklavshi pershij ispit student stavav kandidatom inzheneriyi chi kandidatom mehaniki sho zagalom vidpovidalo osvitnomu stupenevi bakalavra u amerikanskij vishij shkoli Protyagom nastupnih chotiroh semestriv student vidviduvav lekciyi i vikonuvav praktichni zavdannya z specialnih disciplin zgidno z obranoyu specialnistyu i mig buti dopushenij do kincevogo ispitu pri umovi vikonannya okremoyi diplomnoyi roboti na zadanu temu Na budivelnomu fakulteti termin vikonannya diplomnoyi roboti proektu stanoviv shist tizhniv Pislya prijnyattya komisiyeyu diplomnoyi roboti student dopuskavsya do ispitu i pislya uspishnogo jogo skladannya otrimuvav titul diplomovanogo inzhenera nim Diplom Ingenieur Riven vimog u dancigskij politehnici buv visokim obsyag zanyat znachnim vimagalosya doskonale znannya nimeckoyi movi tomu z ukrayinskih studentiv majzhe nihto ne vkladavsya u chotiririchnij termin navchannya normalnim vvazhalosya zavershennya navchannya za p yat rokiv U dancigskij politehnici osnovna masa studentiv bula nimcyami kozhen z yakih nalezhav do toyi chi inshoyi studentskoyi korporaciyi tobto gromadskogo ob yednannya sformovanogo zgidno z osnovnimi zacikavlennyami jogo chleniv Korporaciyi buli politichnimi chi religijnimi ugrupuvannyami abo sportivnimi chi misteckimi ob yednannyami Kozhna korporaciya mala svoyi barvi gusarskogo kroyu uniformi ta kolorovi kashketi Ukrayinski studenti tezh organizuvali svoyu korporaciyu u 1922 r i nadali yij nazvu Osnova zgodom formuyutsya korporaciyi Chornomore Galich Zarevo Do korporaciyi Chornomore v chasi navchannya na politehnici nalezhav i Stepan Posackij Budivli dancigskoyi politehniki zajmali velikij kvartal u peredmisti Lyangfur nini Vzhesh i studenti chasto vidviduvali plyazhi vidomogo susidnogo kurortu Copot nini Sopot baltijski plyazhi nagaduvali yim pro chornomorske uzberezhzhya Stepan Posackij sklav pershij ispit u 1932 r i stav kandidatom inzheneriyi u 1935 r sklav diplomnij ispit na budivelnomu fakulteti Tehnichnoyi vishoyi shkoli Vilnogo mista Danciga Technische Hochschule Der Freien Stadt Danzig za specialnistyu zalizobetonni konstrukciyi ta otrimav diplom inzhenera Pislya navchannyaOdnak molodij specialist she rik zalishavsya u Dancigu vikonuyuchi rizni dribni proekti i naglyadayuchi za yih vikonannyam oskilki na budivelnomu rinku Polshi vazhko bulo znajti pracyu za fahom Povertatisya do Ryasheva de prozhivali batki vse zh dovelosya i pochalisya poshuki praci u samomu Ryashevi jogo okolicyah i navit u Lvovi Bezposeredno pislya zakinchennya vuzu S Posackij pracyuvav inzhenerom geodezistom u Ryashevi Pochalisya klopoti z viznannyam diplomu u Polshi dlya cogo dovelosya otrimati jogo povtorne pidtverdzhennya u Dancigu u 1937 r i povna nostrifikaciya viznannya bula otrimana na budivelnomu fakulteti Varshavskoyi politehniki tilki u 1939 r Nezvazhayuchi na formalni klopoti Stepan Posackij zajmavsya dribnimi budivelnimi pracyami zokrema pracyuvav tri misyaci 1937 r u Kooperativi inzhenerskih robit KIR u Lvovi Cej kooperativ zasnuvav u 1931 r vipusknik budivelnogo fakultetu Dancigskoyi politehniki A Milyanich yakij takim chinom dopomagav specialistam ukrayincyam znajti i vikonuvati pracyu za fahom Mayuchi pevnij fahovij dosvid Stepanovi Posackomu u 1938 r vdalosya otrimati posadu vikonavcya robit vikonroba na budivnictvi avtoshlyahovogo mosta na rici Vislok pivdennishe Ryasheva mistechku Stshizhuv Cej mist vidnosno dobre zberigsya donini jogo konstrukciya skladayetsya z troh zalizobetonnih monolitnih arkovih progoniv V najblizhchij okolici cherez Vislok pobudovano dekilka podibnih mostiv mozhna gadati sho yih sporudzhuvali zgidno z tipovim proektom Nastupnim znachnim ob yektom na yakomu Stepan Posackij pracyuvav vikonavcem robit buv budinok golovnoyi poshti u Ryashevi Budinok mav skladnij monolitnij zalizobetonnij karkas v hodi budivnictva vinikali pevni zmini deyaki vuzli zokrema shodi dovodilosya zanovo proektuvati bezposeredno na budovi Budinok buv zagalom zavershenij u 1939 r naperedodni napadu gitlerivskoyi Nimechchini na Polshu nini isnuye u desho zminenomu viglyadi pislya piznishih dobudov Na dobru zgadku na zavershennya budivnictva u serpni 1939 r robitniki podaruvali velmozhnomu panu inzheneru sribnij portsigar Pislya okupaciyi Polshi nimcyami u veresni 1939 r Ryashiv perejmenovanij na Rajhsgof stav odnim z mist tak zvanogo Generalnogo gubernatorstva Stepan Posackij stav pracyuvati u budivelnomu viddili magistratu zajmavsya mostinnyam vulic i remontom budinkiv Zokrema za jogo uchastyu buv vidnovlenij budinok ratushi yakij perebuvav u avarijnomu stani S Posackij z druzhinoyu Olgoyu 1957 r U 1941 r Stepan Posackij odruzhivsya z Olgoyu Kushnir donkoyu greko katolickogo svyashenika Yevstahiya Kushnira z sela Gorici nad Sanom bilya Syenyavi povit Pshevorsk U chervni 1942 r u Stepana ta Olgi Posackih narodivsya sin Bogdan Sim ya prozhivala todi na vulici Shopena 37 u trikimnatnij kvartiri razom z batkami Stepana Posackogo Batko Lev Posackij pracyuvav notarialnim perekladachem Pislya vstupu do Ryasheva armiyi SRSR u 1944 r pochalasya pislyavoyenna vidbudova odnak dlya ukrayinciv znovu vinikli trudnoshi z pracevlashtuvannyam cogo razu u novopovstalij Polskij Narodnij Respublici PNR Pislya timchasovoyi praci u 1945 r u Ryashevi vlashtuvatisya na postijnu robotu vdalosya tilki blizko 80 km zahidnishe Stepan Posackij buv prijnyatij na posadu inzhenera vikonroba u Derzhavnomu pidpriyemstvi vidbudovi zaliznic u Tarnovi kudi shodenno potribno bulo yizditi do praci Tak prodovzhuvalosya do chervnya 1946 r koli jomu bulo zaproponovano viyihati z Polshi do Radyanskogo Soyuzu Pereselennya do SRSRKarta mist trivalogo perebuvannya S Posackogo Pereselennya ukrayinciv z prikordonnoyi do SRSR teritoriyi smuga blizko 80 km vid kordonu pochalisya she u 1945 r i spochatku vidbuvalisya na mensh bilsh dobrovilnih zasadah Repatrianti mogli zabirati z soboyu majno mebli hudobu tosho U polovini 1946 r situaciya zminilasya pro dobrovilnist uzhe ne zgaduvali i zabrati z soboyu mozhna bulo tilki ruchnij bagazh Same z kilkoma valizkami i koshikami rodina Stepana Posackogo bula privezena 4 chervnya 1946 r u kuzovi vantazhivki polutorki na ryashivskij vokzal i zavantazhena u tovarnij poyizd Razom z Stepanom Posackim viyihali jogo druzhina Olga z sinom Bogdanom i batki Lev ta Ivanna Posacki Pislya tizhnevoyi podorozhi poyizd pribuv 13 chervnya na stanciyu Zboriv u Ternopilskij oblasti Tut pereselenci buli faktichno kinuti naprizvolyashe i kozhen stav sobi shukati yakogos pristanovisha Stepan Posackij poyihav 19 chervnya 1946 r do Lvova i vipadkovo zustriv kogos z kolishnih znajomih Jomu povidomili sho organizovuyetsya Tehnologichnij institut i tam potribni pracivniki z budivelnoyu osvitoyu Robota v Tehnologichnomu institutTehnologichnij institut budivelnih materialiv mistivsya u Lvovi na vulici Nizhankivskogo 5 nini tam znahoditsya Muzichnij institut imeni M Lisenka Zastupnikom direktora institutu pracyuvav demobilizovanij oficer aviator V Baranov harkivyanin yakij z rozuminnyam vidnissya do Stepana Posackogo i prijnyav jogo na posadu laboranta kafedri budivelnih materialiv Baranov nadali z simpatiyeyu stavivsya do repatrianta i nastavlyav jogo na radyanskij sposib zhittya Yak pracivnikovi institutu S Posackomu z rodinoyu u lipni 1946 r bulo nadano dvokimnatnu kvartiru na vulici Levickogo 71 todi Kohanovskogo potim Mayakovskogo U grudni 1947 r vin buv obranij deputatom Stalinskoyi rajonnoyi Radi deputativ trudyashih Stalinskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR Robota u Lvivskomu politehnichnomu institutiU 1949 r Tehnologichnij institut bulo rozformovano i pracivnikiv pereveli do Lvivskogo politehnichnogo institutu Stepan Posackij buv prijnyatij na posadu asistenta kafedri narisnoyi geometriyi i grafiki de zgodom u 1950 r otrimav posadu starshogo vikladacha U travni 1948 r u Stepana ta Olgi Posackih narodilasya donka Ganna U 1951 r pomer Lev Posackij pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Pracyuyuchi vikladachem vuzu S Posackij buv zobov yazanij postijno pidvishuvati svij idejno politichnij riven tomu u 1952 r navchavsya u Vechirnomu universiteti marksizmu leninizmu pri Miskomu komiteti KP b U S Posackij chitaye lekciyu Lviv 1957 S Posackij z zhovtnya 1952 r pracyuvav starshim vikladachem kafedri oporu materialiv zahistiv u 1955 r kandidatsku disertaciyu na temu Tisk pid kvadratnim shtampom sho lezhit na pruzhnomu pivprostori pid naukovim kerivnictvom akademika M Leonova Nadavav velikogo znachennya metodichnij roboti postijno gotuvav konspekti lekcij metodichni vkazivki do praktichnih zanyat ta laboratornih robit U 1961 r Stepanu Posackomu prisvoyeno vchene zvannya docenta kafedri oporu materialiv Pershij pidruchnik z oporu materialiv ukrayinskoyu movoyu Napisanij S L Posackim Vidannya 1963 S L Posackij Opir materialiv Druge vidannya 1973 Postijno udoskonalyuyuchi metodiku vikladannya oporu materialiv vin gotuye pidruchnik Opir materialiv dlya studentiv zaochnikiv yakij vihodit u 1963 r z grifom Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR druge vidannya pidruchnika vihodit u svit u 1973 r Naukove redaguvannya pidruchnika zdijsnyuvav docent O A Bojm Slid pidkresliti sho na toj chas pidruchnik buv novatorskim u nomu bula zastosovana vprovadzhena v SRSR u 1963 r mizhnarodna sistema odinic Okrim togo obidva vidannya buli yedinimi na toj chas pidruchnikami z oporu materialiv ukrayinskoyu movoyu sho vimagalo vid avtora velikoyi praci shodo uzgodzhennya i opracyuvannya terminologiyi Vprodovzh ponad desyatilittya z 1964 r po 1976 r S Posackij pracyuvav dekanom zagalnotehnichnogo fakultetu Lvivskoyi politehniki buduchi yedinim na toj chas bezpartijnim dekanom u vuzi Aktivno vprovadzhuvav novi metodi osviti zokrema chitav cikl televizijnih lekcij na Lvivskomu telebachenni dlya studentiv zagalnotehnichnih fakultetiv Navchalnomu kino i telebachennyu u toj chas nadavalasya velika uvaga televizijni lekciyi vihodili v efir praktichno shotizhnya protyagom navchalnogo roku Odnochasno na respublikanskomu i miscevomu telebachenni demonstruvalisya specialni navchalni programi z bazovih disciplin dlya studentiv zaochnikiv na kinostudiyi Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR vipuskalisya navchalni kinofilmi Stepan Posackij pisav scenariyi dlya navchalnih teleperedach i filmiv z oporu materialiv aktivno brav uchast u vsesoyuznih i respublikanskih metodichnih naradah i seminarah z novih metodiv osviti Pochinayuchi z 1962 r S Posackij spivpracyuvav z Vsesoyuznim zaochnim institutom inzheneriv zaliznichnogo transportu u Dnipropetrovsku buduchi veduchim lektorom z oporu materialiv Lvivskogo navchalno konsultacijnogo punktu cogo institutu Lekciyi chitalisya yak u Lvovi tak i u inshih mistah Ukrayini dovodilosya regulyarno yizditi u vidryadzhennya Zaviduvannya kafedroyu Opir materialiv Stepan Posackij u 1966 r obirayetsya zaviduvachem kafedri oporu materialiv i pracyuye na cij posadi do 1971 r Buduchi zagalnotehnichnoyu kafedra u toj chas vhodila u sklad inzhenerno budivelnogo fakultetu Vikladannya kursu oporu materialiv ohoplyuvalo osnovi teoriyi pruzhnosti i plastichnosti elementi teoriyi rujnuvannya i kontaktnih zadach chiselni metodi doslidzhennya napruzheno deformovanogo stanu Kafedra bula bazovoyu u regioni postijno provodilisya naukovi ta metodichni seminari chitalisya problemni lekciyi vidbuvalisya naukovi studentski konferenciyi Pid naukovim kerivnictvom S Posackogo u 1971 r zahistiv kandidatsku disertaciyu I M Olhovij na temu Virishennya deyakih prostorovih kontaktnih zadach dlya kilcevih shtampiv metodom bigarmonichnih potencialiv Na kafedri u toj chas pracyuvali docenti Afendik L G Bojm O A Gavriliv Yu M Kopejkin Yu D Molchanov O I Mochernyuk D Yu starshi vikladachi Ivashenko A N Kolisnichenko M P Kaplevackij J D Petrovska L P asistenti Bilobran B S Bilosevich R S Gurej K M Olhovij I M Kalinin O A Langlejben S V Piskozub L J Selastelnikova E O Slyepko L M Slyusarenko M J Tretyakova S I Chernyakova N P Stepan Posackij nadavav veliku uvagu pidvishennyu naukovo pedagogichnogo rivnya molodih vikladachiv Chasto vidviduvav yih praktichni ta laboratorni zanyattya nadavav metodichni poradi zaluchav do kerivnictva studentskimi naukovimi robotami Chitayuchi bagato rokiv lekcijnij kurs S Posackij postijno onovlyuvav didaktichnij material shiroko zastosovuvav tehnichni zasobi navchannya zajmavsya udoskonalennyam metodichnogo zabezpechennya Na kafedri pid kerivnictvom S Posackogo vikonuvalisya gospdogovirni naukovo doslidni roboti za zamovlennyami Lvivskogo avtobusnogo zavodu zavodiv Avtonavantazhuvach ta Lvivsilmash spryamovani na znizhennya metalomistkosti avtotransportnih mashin i mehanizmiv Zokrema zavdyaki cim doslidzhennyam i rozrahunkam bula suttyevo zmenshena masa nesuchogo karkasa bazovoyi modeli avtobusa LAZ Sportivni ta kulturni zahoplennyaStepan Posackij nalezhav do aktivnih sportsmeniv amatoriv majzhe do pensijnogo viku zajmavsya tenisom vhodiv u sklad zbirnoyi komandi tenisistiv veteraniv Lvova U 1950 h 1960 h rokah tenisni korti sportivnogo tovaristva Nauka zajmali nevelikij kvartal mizh vulicyami Matejka i Novakivskogo i faktichno nalezhali Lvivskij politehnici U 1970 h rokah na comu misci ne zvazhayuchi na protesti sportivnoyi gromadskosti pobudovano gotel Dnister Na pochatku 1960 h rokiv u sklad komandi veteraniv tenisu vhodili vikladachi Lvivskoyi politehniki A Zanko T Zezina B Gladishev M Glauberman M Savruk S Yaremkevich vikladachi universitetu im I Franka M Rezvoj V Lazko arhitektor Yaroslav Novakivskij sin hudozhnika Oleksi Novakivskogo inzhener Roman Trush sin hudozhnika Ivana Trusha Tenisisti veterani vlashtovuvali sportivni zmagannya z kolegami z inshih mist u skladi komandi veteraniv Kiyeva do Lvova priyizhdzhav vidomij aviakonstruktor O Antonov U 1957 r Stepan Posackij z sinom Bogdanom u skladi grupi lvivskih turistiv zdijsniv vodnij turistskij pohid pershoyi kategoriyi skladnosti dovzhinoyu blizko 800 km za marshrutom Rivne Kiyiv rikami Gorin Prip yat Dnipro Kolegami po pohodu buli tovarishi studentskih rokiv Yulian Velichko ta Yulian Vorobkevich yaki vlasne i namovili Stepana Posackogo do ciyeyi mandrivki Pohid viyavivsya dosit skladnim sonyachni dni z tihoyu vodoyu zminyuvalisya doshovimi viter pidnimav hvili ale turisti na veslah abo pid vitrilom napoleglivo dolali kilometri vodnogo shlyahu Poyava desyatka bajdarok sho zhvavo plivli kilvaternim shikom bula na toj chas dosit nezvichnim yavishem na rikah Polissya i viklikala velike zacikavlennya meshkanciv priberezhnih mist i sil Zavershivsya pohid prichalyuvannyam do kam yanoyi naberezhnoyi bilya kiyivskogo richkovogo vokzalu U Kiyevi uchasniki pohodu zustrilisya z Tarasom Frankom sinom Ivana Franka yakij todi prozhivav i pracyuvav u stolici Stepan Posackij vidznachavsya shirokimi zagalnokulturnimi zacikavlennyami okrim ridnoyi ukrayinskoyi vilno volodiv rosijskoyu polskoyu nimeckoyu anglijskoyu movami Chas vid chasu lyubiv malyuvati krayevidi zamalovki druzhini Olgi ditej Bogdana i Ganni Avtoportreti ta portreti chleniv rodini dekoli mali gumoristichnij vidtinok viklikali posmishku Zberigsya albom takih nacherkiv 1947 1954 rokiv Deyaki z risunkiv karikatur buli opublikovani napriklad ilyustraciyi do bajki vikladacha V Glogovskogo Polyarni koordinati u novorichnomu chisli gazeti Radyanskij student 31 grudnya 1950 r Piznishe bagato zajmavsya fotografiyeyu osoblivo polyublyav fotografuvati krayevidi osvoyiv naprikinci 1950 h rokiv duzhe trudomistkij i nedoskonalij todi proces kolorovoyi fotografiyi Lyubiv podorozhuvati z fotoaparatom Karpatami okolicyami Korchina i Skole Zakarpattyam vzdovzh dolini Tisi chornomorskim uzberezhzhyam okolici Odesi Alushti Sudaka U simejnomu arhivi zbereglisya desyatki fotoalbomiv de rodinni sceni cherguyutsya z chislennimi prirodnimi ta miskimi krayevidami DitiStepan Posackij peredav svoyim dityam shilnist do naukovoyi ta pedagogichnoyi praci Sin Bogdan Posackij zahistiv kandidatsku disertaciyu z arhitekturi maye vchene zvannya profesora pracyuye na kafedri mistobuduvannya Lvivskoyi politehniki Donka Ganna Bajcar Posacka zahistila kandidatsku disertaciyu z fiziko matematichnih nauk maye vchene zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika pracyuye na kafedri fiziki metaliv u Lvivskomu nacionalnomu universiteti im Ivana Franka Osnovni dati zhittya ta diyalnostiStepan Lvovich Levovich Posackij narodivsya 9 sichnya 1911 r u mistechku Limanova Zahidna Galichina provinciya Galichina Avstro Ugorshini 1929 r zakinchiv gimnaziyu im S Sobinskogo u Ryashevi 1930 r postupiv na budivelnij fakultet Tehnichnoyi Vishoyi shkoli u Vilnomu misti Dancigu Dancigskoyi politehniki 1935 r otrimav diplom inzhenera Dancigskoyi politehniki 1936 r inzhener geodezist u firmi Vavshkovicha u Ryashevi 1937 r inzhener konstruktor u Kooperativi inzhenerskih robit u Lvovi 1938 r inzhener vikonavec robit u firmi S Polyanskogo na budivnictvi mosta na r Vislok u Stshizhovi 1938 1939 rr inzhener vikonavec robit u firmi M Stadnickogo na budivnictvi golovnoyi poshti u Ryashevi 1939 1944 rr pracivnik budivelnogo viddilu magistratu u Ryashevi 1945 r inzhener vikonavec robit u firmi M Vojtinyaka u Ryashevi 1945 1946 r inzhener vikonavec robit u Derzhavnomu pidpriyemstvi vidbudovi zaliznic u Tarnovi 1946 r cherven pereselenij z sim yeyu do SRSR 1946 1949 rr starshij laborant asistent Lvivskogo tehnologichnogo institutu budivelnih materialiv 1947 1948 rr deputat rajonnoyi Radi deputativ trudyashih Stalinskogo rajonu Lvova 1949 1952 rr asistent starshij vikladach kafedri narisnoyi geometriyi i grafiki Lvivskogo politehnichnogo institutu LPI 1952 1956 rr starshij vikladach kafedri oporu materialiv LPI 1956 1961 rr v o docenta kafedri oporu materialiv LPI 1961 1966 rr docent kafedri oporu materialiv LPI 1966 1971 rr zaviduvach kafedri oporu materialiv LPI 1964 1976 rr dekan zagalnotehnichnogo fakultetu LPI 1971 1985 rr profesor kafedri oporu materialiv LPI S L Posackij pomer 20 chervnya 1985 r u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu kladovishi pole 21 na mogili sporudzheno pam yatnik NagorodiGramota soyuzu sportivnih tovaristv i organizacij URSR za uchast u matchi veteraniv tenisu Lvova i Kiyeva 1963 r Pochesna gramota Lvivskoyi zaliznici za uspihi v organizaciyi zaochnoyi pidgotovki inzhenerno tehnichnih kadriv 1968 r Znak Peremozhec socialistichnogo zmagannya 1973 roku Minvuzu URSR Znak Peremozhec socialistichnogo zmagannya 1975 roku Minvuzu URSR Gramota Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR 31 grudnya 1980 r PraciPidruchniki konspekti lekcij Posackij S L Opir materialiv Lviv Vid vo Lviv un tu 1963 360 s il Posackij S L Opir materialiv Lviv Vid vo Lviv un tu 1973 403 s il Posackij S L Lekcii po soprotivleniyu materialov M A Leonov Lvov LPI 1957 107 s Posackij S L Kurs lekcij z oporu materialiv Ch 1 Lviv LPI 1959 338 s Posackij S L Rozrahunok tonkostinnih sterzhniv vidkritogo profilyu na stisnene kruchennya Konspekt lekcij dlya zagalnotehnichnih fakultetiv z prikladami rozrahunkiv Lviv LPF 1961 41 s Posackij S L Prospekt 3 go vidannya pidruchnika Opir materialiv Lviv 1983 3 s mashinopis Statti Posackij S L Davlenie pod kvadratnym shtampom lezhashim na uprugom poluprostranstve Avtoref dis kand tehn nauk Lvov politehn in t Lvov 1954 15 s Posackij S L Raschet fundamenta kvadratnogo v plane S L Posackij M A Leonov A N Ivashenko Nauch zap AN USSR 1956 Vyp 4 Voprosy mashinovedeniya i prochnosti v mashinostroenii S 141 151 Posackij S L Uravnenie treh momentov dlya balki na uprugom osnovanii Nauch zap inzh stroit f ta LPI Lvov 1959 Posackij S L Ispolzovanie geometricheski izmenyaemyh osnovnyh sistem pri raschete metodom sil simmetrichnyh ploskih ram Vestn Lvov politehn in ta 1967 20 Vopr sovremen str va S 195 197 Posackij S L Ob odnoj interpretacii sposoba gruppirovki neizvestnyh pri raschete staticheski neopredelennyh ploskih ram Vestn Lvov politehn in ta 1969 37 Vopr sovremen str va S 140 142 Posackij S L Ob odnom sluchae rascheta simmetrichnoj ploskoj ramy Vestn Lvov politehn in ta 1971 51 Vopr sovremen str va S 148 151 Posackij S L K voprosu ob ispolzovanii geometricheski izmenyaemyh osnovnyh sistem pri raschete metodom sil staticheski neopredelennyh ploskih ram Dokl i nauch soobsh Lvov politehn in t 1974 2 S 161 163 Posackij S L K voprosu rascheta prostranstvenno nagruzhennyh ploskih ram Dokl i nauch soobsh Lvov politehn in t 1975 4 S 49 52 Posackij S L Pro pobudovu odinichnih epyur metodu sil Visn Lviv politehn in tu 1978 120 Suchasni pitannya teplotehniki S 117 121 Posackij S L Raschet balok na zhestkost pri izgibe Vestnik Lvov politehn in ta Dokl i nauch soobsh 1979 137 S 210 212 Posackij S L Vliyanie poperechnyh sil na zhestkost izgibaemogo sterzhnya tonkostennogo kolcevogo secheniya Vestn Lvov politehn in ta 1980 146 Tehnologiya mashinostroeniya i dinamicheskaya prochnost mashin S 100 102 Posackij S L Uravnenie treh momentov s uchetom vliyaniya poperechnyh sil Vestn Lvov politehn in ta 1981 153 Teploenerg sistemy i ustrojstva S 65 68 Posackij S L Vliyanie poperechnyh sil na temperaturnye usiliya v nerazreznoj balke Vestn Lvov politehn in ta 1983 173 Rezervy progressa v arhitekture i str ve S 93 96 Posackij S L Prochnost i zhestkost konsoli blizkoj k ravnoprochnoj Vestn Lvov politehn in ta 1984 183 Rezervy progressa v arhtekture i str ve S 66 68 Navchalno metodichni praci Posackij S L Scenarij dlya navchalnogo kinofilmu Skladnij opir Kiyiv Kinostudiya MV i SSO URSR 1965 mashinopis Posackij S L Rol vitchiznyanih vchenih v rozvitku nauki Opir materialiv Lviv 1973 11 s mashinopis Posackij S L Instrukciyi do domashnih rozrahunkovo grafichnih robit z oporu materialiv dlya studentiv mehanichnih specialnostej Lviv LPI 1974 66 s Posackij S L Metodichni vkazivki do domashnih rozrahunkovo grafichnih robit z kursu Opir materialiv dlya studentiv mehanichnih specialnostej Ch 1 Lviv LPI 1980 37 s Posackij S L Metodichni vkazivki do domashnih rozrahunkovo grafichnih robit z kursu Opir materialiv dlya studentiv mehanichnih specialnostej Ch 2 Lviv LPI 1980 48 s Posackij S L Metodicheskie ukazaniya i primery resheniya zadach dlya raschetnyh domashnih rabot po soprotivleniyu materialov dlya studentov stacionarnoj i vechernej form obucheniya inzhenerno tehnicheskih specalnostej S L Posackij Ch N Kojfman I M Olhovij L P Petrovska L J Piskozub L M Slyepko Lvov LPI 1982 59 s Posackij S L Metodicheskie ukazaniya i primery resheniya zadach dlya raschetnyh domashnih rabot po kursu Soprotivlenie materialov dlya studentov inzhenerno tehnicheskih specialnostej S L Posackij B S Bilobran I M Olhovij L J Piskozub L M Slyepko Lvov LPI 1983 50 s Primitki ta dzherelaBucko M I Vidomi vcheni Derzhavnogo universitetu Lvivska politehnika Lviv 1994 S 210 257 s d Track Q63865190d Track Q61115950d Track Q36036 Stepan Lvovich Posackij 1911 1985 do 95 yi richnici vid dnya narodzhennya Nac un t Lvivska politehnika Nauk tehn b ka uklad B S Posackij red rada O V Shishka golova ta in L 2005 60 s Biobibliografiya vchenih Lvivskoyi politehniki vip 37 Stepan Posackij 1911 1985 Nac un t Lvivska politehnika Nauk tehn B ka uklad B S Posackij red rada O V Shishka golova ta in L 2011 Biobibliografiya vchenih Lvivskoyi politehniki vip 44 Propam yatna kniga dancigeriv Istorichni narisi ta spomini kolishnih studentiv Politehniki Vilnogo Mista Dancigu 1921 1945 Nakladom Arhivnoyi Komisiyi Dancigeriv Filyadelfiya Toronto Nyu Jork 1979 S 151 152 154 217 Stepanu Lvovichu Posackomu 60 let Vestnik LoLPI 1971 63 Voprosy sovremennogo stroitelstva S 174 176 Afendik L Naukova robota kafedri oporu materialiv Radyanskij student 1957 18 chervnya 23 457 Bajcar G Posackij B Stepan Posackij Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Visnik NTSh Vidpov red O Kupchinskij L 2011 S 47 49 Stroitelnyj fakultet k 50 letiyu Velikogo Oktyabrya Vestnik LPI 1967 20 Voprosy sovremennogo stroitelstva S 11 12 13 Bucko M I Kiparenko V G Derzhavnij universitet Lvivska politehnika 1844 1994 Lviv 1994 S 37 94 95 112 Landa Ya Kroki postupu Lvivskij zaliznichnik 1968 30 listopada 140 3489 Harchenko Ye Stepan Posackij Tehnichni visti 2010 1 31 2 32 S 182 183 Fedan R Golovnij vigrash Zdorov ya Radyanskij student 1968 10 sichnya 2 1041 LiteraturaBogdan Stepanovich Posackij do 75 richchya vid dnya narodzh kand arhitekturi naukovcya pedagoga biobibliogr pokazhch Nac un t Lviv politehnika Nauk tehn b ka uklad O V Shishka O B Nikolyuk red rada A I Andruhiv ta in Lviv Rastr 7 2017 70 s portr 21 sm Biobibliografiya vchenih Lvivskoyi politehniki vip 58 300 pr ISBN 978 617 7359 99 8 Jdut ekzameni Vilna Ukrayina 1968 12 sichnya 8 7221 Visti z ekzameniv Radyanskij student 1968 24 sichnya 4 1043 Nekrolog Vilna Ukrayina 1985 22 chervnya 119 11671 PosilannyaStepan Posackij Onlajn zhurnal Naukovogo tovaristva im T G Shevchenka 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Div takozhPosackij Bogdan Stepanovich