Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Порт Копер (словен. Luka Копер, італ. Porto di Capodistria) — акціонерне товариство, яке надає портові і логістичні послуги в єдиному словенському порту Копер. Розташований у північній частині Адріатичного моря, порт єднає головним чином ринки Центральної та Південно-Східної Європи із Середземним морем і Далеким Сходом. На відміну від інших європейських портів, якими керують портові органи влади, до кола видів діяльності Коперського порту входить управління територією вільної економічної зони, управління портовою територією та роль оператора терміналу.
| Порт Копер Luka Koper | |
|---|---|
 Панорама порту | |
| Розташування | |
| Країна | Словенія |
| Розташування | Копер |
| Координати | 45°33′ пн. ш. 13°44′ сх. д. / 45.550° пн. ш. 13.733° сх. д. |
| Інформація | |
| Відкритий | 1957 |
| Власник | словенська держава 51% |
| Загальна площа | 280 га |
| К-сть причалів | 26 |
| К-сть пірсів | 2 |
| Працівники | 784 (2013) |
| Голова правління | Драгомир Матич |
| Статистика | |
| Прибуття суден | ▲ 1 907 морських суден (2013) |
| Річний тоннаж вантажів | ▲ 18 млн. тонн (2013) |
| Річний об'єм контейнерів | ▲ 600,000 (у грудні 2013 р.) |
| Пасажиропотік | ▼ 65 434 пасажирів (2013) |
| Річний виторг | ▲ € 137 млн (2013) |
| Чистий прибуток | ▲ € +4.6 млн (2013) |
| www.luka-kp.si | |
| Мапа | |
Діяльність
Порт Копер має 12 спеціалізованих терміналів:
- Контейнерний і ролкерний термінал
- Автомобільний термінал
- Термінал збірного вантажу
- Плодовий термінал
- Термінал лісоматеріалів
- Термінал для мінералів
- Термінал для зернових і кормів
- Глиноземний термінал
- Європейський енергетичний термінал
- Термінал рідких вантажів
- Термінал для тваринництва
- Пасажирський термінал
Основна діяльність компанії — вантажно-розвантажувальне обслуговування та складські послуги для всіх видів товарів, які доповнюються спектром додаткових послуг для вантажів з метою забезпечення всебічної логістичної підтримки клієнтів. Компанія управляє комерційною зоною та забезпечує розвиток і техобслуговування портової інфраструктури.
Історія
До Другої світової війни
Від самого моменту заснування Копера в епоху Римської республіки морська торгівля відігравала важливу роль в його історії та розбудові. Місто отримало хартію від імператора Священної Римської імперії Конрада II на початку ХІ століття, а у XIII ст. патріархи Аквілеї наділили Копер владою над північною глибинкою Істрії. 1279 року Копер поглинула Венеційська республіка, перетворивши на визначний торговельний і адміністративний центр Істрії. Після падіння Венеції в 1797 році ця місцевість увійшла в Габсбурзьку монархію, і на короткий час Копер зажив слави «імперського австрійського порту».
Коли Трієст і Рієка в 1719 році були проголошені вільними портами, статус, торгівля і вплив Копера почали підупадати. Розпад Венеційської республіки і подальша передача місцевої адміністративної та політичної влади Трієсту ще більше прискорили цей занепад. Морський і торговельний застій у Копері продовжувався, спочатку під владою Габсбургів, а потім після 1919 року — під італійським правлінням.
Післявоєнний період
Попри визволення у 1945 році невпевненість у майбутньому тривала і в повоєнний час — у добу Вільної Території Трієста. Про статус Копера та його довгострокове майбутнє було остаточно вирішено 1954 року шляхом підписання Лондонського меморандуму про взаєморозуміння, через який зону «Б» цієї території (включаючи Копер та Істрію) було віддано Югославії. Поділ вільної території Трієста призвів до масової еміграції етнічних італійців, що мешкали в прибережних містах Істрії.
Досліджуючи нові можливості для розвитку словенської частини Істрії, група ентузіастів почала розглядати потенційні спроможності для побудови міжнародного морського порту. 1957 року вони підготували інвестиційну програму забудови 135 метрів північного узбережжя Копера, а 23 травня того ж року було засновано першу вантажно-складську фірму «Pristanišče Koper». Таким чином, було створено нове підприємство, яке працевлаштувало місцевих робітників, чий досвід в організації такого нового сміливого бізнесу, був вирішальним.
До серпня 1957 р. плавучий земснаряд «Петер Клепец» поглибив морське дно вздовж північного берега міста, а бетонування ділянки навколо першого причалу почалося в грудні. У той самий час розпочалися роботи на дамбі впоперек входу Станьон, тим самим оперативні ділянки нового порту почали набирати форм шляхом безперервного процесу днопоглиблення та наносу. Порту Копер в кінцевому підсумку дозволили вступити в Об'єднання югославських портів (словен. Združenje jugoslovanskih luk), а в жовтні 1958 року він отримав згоду держави на свою інвестиційну програму. Нарешті належне визнання стало дійсністю.
Джерела
Jakomin, Livio et al.: Luka Koper - 50 Years-for New Horizons. Koper: Luka Koper.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порт Копер |
- Luka Koper — офіційний сайт;
- Živeti s pristaniščem (Жити з портом) — Вебплатформа сталого розвитку порту Копер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Port Koper sloven Luka Koper ital Porto di Capodistria akcionerne tovaristvo yake nadaye portovi i logistichni poslugi v yedinomu slovenskomu portu Koper Roztashovanij u pivnichnij chastini Adriatichnogo morya port yednaye golovnim chinom rinki Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi iz Seredzemnim morem i Dalekim Shodom Na vidminu vid inshih yevropejskih portiv yakimi keruyut portovi organi vladi do kola vidiv diyalnosti Koperskogo portu vhodit upravlinnya teritoriyeyu vilnoyi ekonomichnoyi zoni upravlinnya portovoyu teritoriyeyu ta rol operatora terminalu Port Koper Luka KoperPanorama portuRoztashuvannyaKrayinaSloveniyaRoztashuvannyaKoperKoordinati45 33 pn sh 13 44 sh d 45 550 pn sh 13 733 sh d 45 550 13 733InformaciyaVidkritij1957Vlasnikslovenska derzhava 51 Zagalna plosha280 gaK st prichaliv26K st pirsiv2Pracivniki784 2013 Golova pravlinnyaDragomir MatichStatistikaPributtya suden 1 907 morskih suden 2013 Richnij tonnazh vantazhiv 18 mln tonn 2013 Richnij ob yem kontejneriv 600 000 u grudni 2013 r Pasazhiropotik 65 434 pasazhiriv 2013 Richnij vitorg 137 mln 2013 Chistij pributok 4 6 mln 2013 www luka kp siMapaDiyalnistPort Koper maye 12 specializovanih terminaliv Kontejnernij i rolkernij terminal Avtomobilnij terminal Terminal zbirnogo vantazhu Plodovij terminal Terminal lisomaterialiv Terminal dlya mineraliv Terminal dlya zernovih i kormiv Glinozemnij terminal Yevropejskij energetichnij terminal Terminal ridkih vantazhiv Terminal dlya tvarinnictva Pasazhirskij terminal Osnovna diyalnist kompaniyi vantazhno rozvantazhuvalne obslugovuvannya ta skladski poslugi dlya vsih vidiv tovariv yaki dopovnyuyutsya spektrom dodatkovih poslug dlya vantazhiv z metoyu zabezpechennya vsebichnoyi logistichnoyi pidtrimki kliyentiv Kompaniya upravlyaye komercijnoyu zonoyu ta zabezpechuye rozvitok i tehobslugovuvannya portovoyi infrastrukturi IstoriyaDo Drugoyi svitovoyi vijni Vid samogo momentu zasnuvannya Kopera v epohu Rimskoyi respubliki morska torgivlya vidigravala vazhlivu rol v jogo istoriyi ta rozbudovi Misto otrimalo hartiyu vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Konrada II na pochatku HI stolittya a u XIII st patriarhi Akvileyi nadilili Koper vladoyu nad pivnichnoyu glibinkoyu Istriyi 1279 roku Koper poglinula Venecijska respublika peretvorivshi na viznachnij torgovelnij i administrativnij centr Istriyi Pislya padinnya Veneciyi v 1797 roci cya miscevist uvijshla v Gabsburzku monarhiyu i na korotkij chas Koper zazhiv slavi imperskogo avstrijskogo portu Koli Triyest i Riyeka v 1719 roci buli progolosheni vilnimi portami status torgivlya i vpliv Kopera pochali pidupadati Rozpad Venecijskoyi respubliki i podalsha peredacha miscevoyi administrativnoyi ta politichnoyi vladi Triyestu she bilshe priskorili cej zanepad Morskij i torgovelnij zastij u Koperi prodovzhuvavsya spochatku pid vladoyu Gabsburgiv a potim pislya 1919 roku pid italijskim pravlinnyam Pislyavoyennij period Popri vizvolennya u 1945 roci nevpevnenist u majbutnomu trivala i v povoyennij chas u dobu Vilnoyi Teritoriyi Triyesta Pro status Kopera ta jogo dovgostrokove majbutnye bulo ostatochno virisheno 1954 roku shlyahom pidpisannya Londonskogo memorandumu pro vzayemorozuminnya cherez yakij zonu B ciyeyi teritoriyi vklyuchayuchi Koper ta Istriyu bulo viddano Yugoslaviyi Podil vilnoyi teritoriyi Triyesta prizviv do masovoyi emigraciyi etnichnih italijciv sho meshkali v priberezhnih mistah Istriyi Doslidzhuyuchi novi mozhlivosti dlya rozvitku slovenskoyi chastini Istriyi grupa entuziastiv pochala rozglyadati potencijni spromozhnosti dlya pobudovi mizhnarodnogo morskogo portu 1957 roku voni pidgotuvali investicijnu programu zabudovi 135 metriv pivnichnogo uzberezhzhya Kopera a 23 travnya togo zh roku bulo zasnovano pershu vantazhno skladsku firmu Pristanisce Koper Takim chinom bulo stvoreno nove pidpriyemstvo yake pracevlashtuvalo miscevih robitnikiv chij dosvid v organizaciyi takogo novogo smilivogo biznesu buv virishalnim Do serpnya 1957 r plavuchij zemsnaryad Peter Klepec poglibiv morske dno vzdovzh pivnichnogo berega mista a betonuvannya dilyanki navkolo pershogo prichalu pochalosya v grudni U toj samij chas rozpochalisya roboti na dambi vpoperek vhodu Stanon tim samim operativni dilyanki novogo portu pochali nabirati form shlyahom bezperervnogo procesu dnopogliblennya ta nanosu Portu Koper v kincevomu pidsumku dozvolili vstupiti v Ob yednannya yugoslavskih portiv sloven Zdruzenje jugoslovanskih luk a v zhovtni 1958 roku vin otrimav zgodu derzhavi na svoyu investicijnu programu Nareshti nalezhne viznannya stalo dijsnistyu DzherelaJakomin Livio et al Luka Koper 50 Years for New Horizons Koper Luka Koper PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Port Koper Luka Koper oficijnij sajt Ziveti s pristaniscem Zhiti z portom Vebplatforma stalogo rozvitku portu Koper