Попінов Микола Олександрович

Микола Олександрович По́пінов (11 травня 1945, Дзержинськ — 14 вересня 2005, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1979 року. Заслужений художник УРСР з 1979 року. Чоловік художниці Оксани Слєти, батько художниць та Галини Попінових.

Попінов Микола Олександрович
Народження	11 травня 1945(1945-05-11) Дзержинськ, Горьківська область, РРФСР, СРСР
Смерть	14 вересня 2005(2005-09-14) (60 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1974)
Діяльність	художник
Вчитель	Годунов Олександр Федорович, Шостя Віталій Костянтинович і Лящук Тимофій Андрійович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Слєта Оксана Петрівна
Діти	Попінова Галина Миколаївна
Нагороди

Біографія

Народився 11 травня 1945 року у місті Дзержинську (тепер Нижньогородська область, Росія). Початкову художню освіту здобув у художній школі рідного міста, продовжив навчання у художньому училищі міста Павлового, де навчався на відділенні художньої обробки металу. 1974 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Тимофяй Лящука, Віталія Шості. Член КПРС з 1980 року.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова № 10а, квартира № 2 та у будинку на вулиці Антоновича, № 88, квартира № 55. Помер у Києві 14 вересня 2005 року.

Творчість

Працював у галузі плаката, станкового живопису і монументального мистецтва. Серед робіт:

плакати

• «Від Декрету про мир — до Програми миру» (1972);
• «Імперіалізм несе людству війни і смерть» (1974);
• «Володимир Ленін» (1974);
• «Соціалізм — це мир» («Мир — наш ідеал»; 1974—1977);
• «Вітчизні віддаєм пориви всі і сили, і всю свою любов — сердець своїх тепло» (1977);
• «Ленін — засновник Комуністичної партії Радянського Союзу» (1977);
• «Ленін — ім'я, епоха» (1977);
• «Права людини по-чілійськи» (1977);
• «Вчимося комунізму, будуємо комунізм» (1978);
• «Недаремно колосся прикрашає герб: хто сіє хліб, той здобуває славу» (1980);
• «1500. Місто-герой, місто-трудівник. Київ» (1982).

живописні серії

• пейзажі «По Сумщині» (1993—1995);
• натюрморти (1993—1995).

1985 року створив емблему Республіканського будинку художників. У 1989 році оформив ресторан у Ромнах. Оформив Театр кіноактора у Києві, зокрема його екстер'єр, створив емблему театру, тощо.

Примітки

1. Попінов Микола Олександрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 223.
2. «Династія. 100 років у мистецтві». Сторінки життя і творчості. Оксана Петрівна Слєта. / Музей сучасного мистецтва України на facebook.
3. Микола Попінов / Сайт Галини Попінової.
4. Попінов Микола Олександрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 119.

Література

• Попінов Микола Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Попінов Микола Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 471. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Попінов Микола Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 485. — .