Примітки Марк Олександрович Поповськийрос Марк Александрович ПоповскийМарк Поповський фото 1969 р Народився8 липня 1922

~~|Примітки=~~

Марк Олександрович Поповський
рос. Марк Александрович Поповский
Марк Поповський, фото 1969 р.
Народився	8 липня 1922(1922-07-08) Одеса, Українська СРР
Помер	7 квітня 2004(2004-04-07) (81 рік) США
Громадянство	США
Національність	єврей
Діяльність	журналістика, публіцистика
Alma mater	^d і Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Мова творів	російська
Учасник	німецько-радянська війна

Марк Олександрович Поповський (8 липня 1922, Одеса — 7 квітня 2004, США) — письменник, журналіст, правозахисник, дисидент.

Біографія

Народився в єврейській родині, яка, за його словами, «кинулася в революцію». Батько — студент Одеського інституту народного господарства («Інархоз»), в майбутньому — відомий письменник, драматург і популяризатор науки Олександр Данилович Поповський (1897—1982), автор біографічних книг про вчених. Мати — науковець, кандидат біологічних наук, член ВКП(б) з 1937 року. згодом Батьки розлучилися і мати до кінця життя жила в Одесі.

Навчався у Військово-медичної академії. Під час Другої світової був медиком. В інтерв'ю радіо «Свобода» Марк Поповський сказав, що пройшов всю Другу світову війну, переніс Ленінградську блокаду, пережив післявоєнні злидні і 6 років після війни голодував. Коли він став журналістом і членом Союзу письменників СРСР, то постійно отримував удари від тієї системи.

У 1952 р. закінчив філологічний факультет МГУ. Жив у Москві. До еміграції в СРСР вийшли 18 книг Поповського, присвячених, в основному діячам науки.

Автор художніх біографій вчених Вавілова, Хавкіна та інших; історичних романів, нарисів. Член Спілки письменників (1961—1977), Спілки журналістів (1957—1977) СРСР.

При написанні книги «Життя і житіє Войно-Ясенецького, архиєпископа і хірурга» багаторазово радився зі священиком Олександром Менем. Пізніше і сам хрестився.

У 1970-ті рр. був дисидентом, зібрав бібліотеку Самвидаву, підписував листи-протести. У 1977 р. забезпечував західні газети і радіостанції інформацією про життя в СРСР, був узятий в оперативну розробку КДБ .

Емігрував у 1977 р., переїхав до США. Жив у Нью-Йорку, в Манхеттені, в районі Вашингтон Хайтс. Співпрацював з радіостанцією «Свобода», газетами «Нове російське слово», «Панорама», літературними журналами. Один із засновників Клубу російських письменників Нью-Йорка. Віце-президент організації «Письменники у вигнанні» американського відділення ПЕН-клубу.

Критика

Кандидат біологічних наук Е. С. Левіна (Інститут історії природознавства і техніки РАН, Москва) у своїй рецензії на книгу Поповського «Справа академіка Вавілова» писала: «Зустрічаючи в книзі Поповського посилання на відомі мені документи, не можу не здивуватися вольності їх прочитання». Критик вказувала також на безліч неточностей і помилок, натяжки, схильність покладатися на ненадійні усні свідчення, наявність у цій роботі літературних домислів і невиправданих висновків.

Книги

Поповський М. А. Коли лікар мріє… / Ілюстрації А. М. Орлова; Обкладинка В. І. Старосільського. — М.: Трудрезервиздат, 1957. — 192 с. — 90 000 екз. (в пер.)
Біла пляма. М., Знання, 1960
«Шлях до серця», М., Воениздат, 1960
«Друге створення світу», М., Молода гвардія, 1960, — 224 с., 30 000 екз.
Живе зерно. М., Госполитиздат, 1961
«Розірвана павутина», М., Радянська Росія, 1963
Люди і хліб. М., 1962
Цілюща сталь. М., 1962
«По слідах відступаючих», М., Молода гвардія, 1963
«Доля доктора Хавкіна», М., Видавництво східної літератури, 1963
«Годувальники планети», М., Знання,1964 — 100 с., 15 000 екз.
«П'ять днів одного життя», М., Дитяча література, 1965
«Дорожче золота», М., Дитяча література, 1966 — 176 с., 50 000 екз.
«Треба поспішати», М., Дитяча література, 1968
«Той, хто сперечався. Повість про Леоніда Ісаєва».1969
«Над картою людських страждань», М., Дитяча література,1971
«Люди серед людей», М., Дитяча література, 1972
«Панацея — дочка Ескулапа», М., Дитяча література,1973 -272 с., 75 000 екз.
Побежденное час. М., Политиздат, 1975
«Червневі новини», (1978)
«Керована наука», (1978)
«Життя і житіє Войно-Ясенецького, архиєпископа і хірурга», Paris, YMCA-press, 1979
«Справа академіка Вавілова», (1983)
«Російські мужики розповідають», London, 1983
«Третій зайвий. Він, вона і радянський режим», (1985)
Справа академіка Вавілова. М., Книга, 1991
«На іншій стороні планети», три томи (1993—1997)
«Ми — там і тут», (2000)
«Сімдесяті (записки максималіста)», → (2010)

Архівна спадщина

Частина документів Поповського, пов'язаних з Самвидавом, зберігається в архівному фонді «Християнської Росії» в італійському місті Серіате.

Примітки

Марк Поповський
Марк Поповський. Портрет на фоні 80-тиріччя — Радіо Свобода
http://www.sergeidovlatov.com/books/v_zhanre.html «У жанрі детективу» — журн. «Сім днів», Нью-Йорк, 1984, № 54.
. Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 31 серпня 2016.
Див.: Арзунян Е., «Невгамовність Марка Поповського». — «Вісник» (США, Балтімор), 14 липня 1992.[1] [2] [3][4] [5]
WWW.
Марк Олександрович Поповський
Е. С. Левіна Біда чи вина академіка Вавілова? (рецензія на кн. Марк Поповський. Справа академіка Вавілова. М: Книга, 1990. 304 с.
АРХІВ Эдвига Арзуняна
Колупаєв Ст.

[zarubezhje-1] Марк Поповський

[svoboda-2] Марк Поповський. Портрет на фоні 80-тиріччя — Радіо Свобода

[dovl-3] ttp://www.sergeidovlatov.com/books/v_zhanre.html «У жанрі детективу» — журн. «Сім днів», Нью-Йорк, 1984, № 54.

[4] . Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 31 серпня 2016.

[5] Див.: Арзунян Е., «Невгамовність Марка Поповського». — «Вісник» (США, Балтімор), 14 липня 1992.[1] [2] [3][4] [5]

[6] WWW.

[7] Марк Олександрович Поповський

[8] Е. С. Левіна Біда чи вина академіка Вавілова? (рецензія на кн. Марк Поповський. Справа академіка Вавілова. М: Книга, 1990. 304 с.

[9] АРХІВ Эдвига Арзуняна

[10] Колупаєв Ст.