Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поповка (Попівка) — історична місцевість Житомира.
| Поповка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Район | Корольовський район | |
| Поштовий індекс | 10002, 10008 | |
| Головні вулиці | Велика Бердичівська, Шевченка | |
Розташування
Місцевість розкинулася на берегах нині осушеної річки Поповки. Місцевість у Корольовському районі, у центральній частині міста та на південний схід від центру. Охоплює місцевість в периметрі вулиць Святослава Ріхтера, Івана Франка, Коцюбинського, Червоного Хреста, Фещенка-Чопівського, Шевченка, , Бальзаківської, Юрія Вороного, Великої Бердичівської та Шевченка. Охоплює історичні місцевості: Російську Слобідку, Монастирський Сад, Пересечизну.
Історія
Назва «Поповка» вживалася у документах кінця XVIII — упродовж ХІХ століття. Назва ймовірно пояснюється розташуванням у нижній частині річки поселення старообрядців-поповців, залишки якого, а також старообрядницьке кладовище збереглися вздовж нижньої частини вулиці Довженка та вздовж вулиці Російська Слобідка.
Річка Поповка брала початок в районі сучасного перехрестя вулиць Святослава Ріхтера, Івана Франка. Прямувала на південний схід. Протікала поблизу нинішнього педуніверситету, далі яром колишнього Монастирського саду і впадала в Тетерів в районі Російської Слобідки.
У ХІХ столітті поруч з руслом річки Поповки проходила міська межа. На Бердичівській дорозі (нині Велика Бердичівська вулиця) в районі сучасного перехрестя з вулицею Шевченка розташовувався шлагбаум з комплексом будівель і споруд на в'їзді до Житомира.
У другій половині ХІХ століття верхня ділянка Поповки (між сучасними вулицями Святослава Ріхтера, Великою Бердичівською та Шевченка) осушена й засипана. У місцевості, де річка брала початок згідно з генеральними планами прокладено низку нових вулиць, що утворили квартали прямокутної форми. Залишки долини верхньої ділянки річки прослідковуються у заниженому рельєфі кварталу в межах сучасних вулиць Великої Бердичівської, Шевченка, Пушкінської та Коцюбинського. У 1897 році на осушеній місцевості у верхній частині долини колишньої річки Поповки споруджено Лютеранську кірху.
Далі на південний схід, в межах нинішніх вулиць Великої Бердичівської, Шевченка, Фещенка-Чопівського, Довженка, у першій половині ХІХ століття на берегах річки Поповки закладено парк відпочинку, що з кінця ХІХ - початку ХХ століття відомий як Монастирський сад, оскільки відійшов до новозбудованого Богоявленського монастиря.
У 1930-х рр. в нижній частині долини річки Поповки НКВС здійснювалися розстріли репресованих мешканців.
У 1960 — 1980-х рр. Монастирський сад знищено внаслідок забудови місцевості багатоповерхівками. Місцевість була висушена, русло засипане, річка взята в трубопроводи. У нижній частині колишньої річки влаштований гаражний кооператив «Тетерів».
Див. також
Примітки
- Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 430. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 396. ISBN .
- Мокрицький Г.П, (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 384. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 396. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 400.
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 401. ISBN .
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. Житомир: "Волинь". с. 384. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 429. ISBN .