Михайло Попель (пол. Michał Popiel; 1 грудня 1816, Кульчиці — 14 жовтня 1903, Черхава) — політичний діяч руського (русинського, українського) походження в Галичині XIX ст.
Попель Михайло | |
---|---|
Посол до Австрійського парламенту | |
10.07.1848 — 07.03.1849 | |
Посол до Галицького сейму | |
1867 — 1882 | |
бургомістр Самбора | |
1861 — 1867 | |
член повітової ради Самбірського повіту | |
1867 — 1873 | |
член повітової ради Самбірського повіту | |
1879 — 1890 | |
| |
Народився | 1 грудня 1816 Кульчиці |
Помер | 14 жовтня 1903 (86 років) Черхава |
Відомий як | політик |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Alma mater | Самбірська гімназія |
Батько | Андрій Попель, поміщик у Кульчицях |
Релігія | греко-католик |
Нагороди | |
Життєпис
Спольщений русин (українець) родом із Самбірщини. Заарештований у 1837 р. за членство в польському таємному товаристві Співдружність польського народу, засуджений у першій інстанції до 13 років позбавлення волі в 1839 р., Апеляційним судом термін зменшений до 4 років; кару відбував у в'язниці Шпілберк (Моравія), звільнений у червні 1843 р. До квітня 1848 р. працював приватним репетитором, останнім часом у Розвадовських у Сторонибабах біля Золочева). Брав участь у приготуванні повстання в 1846 р., затриманий у Старому Самборі та провів кілька місяців у в'язниці. В 1848 р. — один із діячів польської окружної Ради Народової та член Національної гвардії у Самборі, а також член Руського Собору, обраний у Старій Солі послом (депутатом) до австрійського Райхстагу (від українців був членом комісії з опрацювання закону про самоврядні громади). Стажист у Самбірському магістраті з 1853 році, бургомістр у 1861—1867 роках, член ради Самбірського повіту в 1867—1873 і 1879—1890 рр. Був послом до Галицького сейму від сіл округу Самбір (III курія) у II, III і IV скликаннях (1867—1882). У 1894 р. відійшов від політичної діяльності, проживав у себе в маєтку в Черхаві. Автор агітаційної антикріпосницької поеми «Rusyn na praznyku», що вперше опублікована у 1896 р. в журналі «Житя і Слово», характеризувалася гострою антинімецькою та антипанською тенденцією і мішаною польсько-руською мовою. Попель так описував гірку долю кріпаків:
- Пани в пута нас вбивают
- І волочут у свіх ніг,
- пани в ярма нас впрігают
- і прогнівався вже біг.
- Звідки ж панок має мати
- Тото право за собов.
- На панщину виганяти,
- Нашу пити, нашу кров?
Нагороди
Виноски
- Рибалка І. К. Історія України. Частина II: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року // [Підр. для іст. фак. вищих навч. закладів]. — Харків : Основа, 1997. — 480 с. Електронна версія [ 2011-10-15 у Wayback Machine.]
Література
- Kurzbiografie Popiel, Michał(нім.)
- Мудрий М. Ідеологія чи світогляд? До питання про теоретичні засади Русього Собору 1848 року // Вісник Львів. ун-ту. Серія іст. — 2009. — Вип. 44. — С. 75-106.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Popel Mihajlo Popel pol Michal Popiel 1 grudnya 1816 Kulchici 14 zhovtnya 1903 Cherhava politichnij diyach ruskogo rusinskogo ukrayinskogo pohodzhennya v Galichini XIX st Popel MihajloPosol do Avstrijskogo parlamentu10 07 1848 07 03 1849Posol do Galickogo sejmu1867 1882burgomistr Sambora1861 1867chlen povitovoyi radi Sambirskogo povitu1867 1873chlen povitovoyi radi Sambirskogo povitu1879 1890Narodivsya 1 grudnya 1816 1816 12 01 KulchiciPomer 14 zhovtnya 1903 1903 10 14 86 rokiv CherhavaVidomij yak politikGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaAlma mater Sambirska gimnaziyaBatko Andrij Popel pomishik u KulchicyahReligiya greko katolikNagorodi Hrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina ZhittyepisSpolshenij rusin ukrayinec rodom iz Sambirshini Zaareshtovanij u 1837 r za chlenstvo v polskomu tayemnomu tovaristvi Spivdruzhnist polskogo narodu zasudzhenij u pershij instanciyi do 13 rokiv pozbavlennya voli v 1839 r Apelyacijnim sudom termin zmenshenij do 4 rokiv karu vidbuvav u v yaznici Shpilberk Moraviya zvilnenij u chervni 1843 r Do kvitnya 1848 r pracyuvav privatnim repetitorom ostannim chasom u Rozvadovskih u Storonibabah bilya Zolocheva Brav uchast u prigotuvanni povstannya v 1846 r zatrimanij u Staromu Sambori ta proviv kilka misyaciv u v yaznici V 1848 r odin iz diyachiv polskoyi okruzhnoyi Radi Narodovoyi ta chlen Nacionalnoyi gvardiyi u Sambori a takozh chlen Ruskogo Soboru obranij u Starij Soli poslom deputatom do avstrijskogo Rajhstagu vid ukrayinciv buv chlenom komisiyi z opracyuvannya zakonu pro samovryadni gromadi Stazhist u Sambirskomu magistrati z 1853 roci burgomistr u 1861 1867 rokah chlen radi Sambirskogo povitu v 1867 1873 i 1879 1890 rr Buv poslom do Galickogo sejmu vid sil okrugu Sambir III kuriya u II III i IV sklikannyah 1867 1882 U 1894 r vidijshov vid politichnoyi diyalnosti prozhivav u sebe v mayetku v Cherhavi Avtor agitacijnoyi antikriposnickoyi poemi Rusyn na praznyku sho vpershe opublikovana u 1896 r v zhurnali Zhitya i Slovo harakterizuvalasya gostroyu antinimeckoyu ta antipanskoyu tendenciyeyu i mishanoyu polsko ruskoyu movoyu Popel tak opisuvav girku dolyu kripakiv Pani v puta nas vbivayut I volochut u svih nig pani v yarma nas vprigayut i prognivavsya vzhe big Zvidki zh panok maye mati Toto pravo za sobov Na panshinu viganyati Nashu piti nashu krov NagorodiHrest Za civilni zaslugi Avstro Ugorshina VinoskiRibalka I K Istoriya Ukrayini Chastina II Vid pochatku XIX st do lyutogo 1917 roku Pidr dlya ist fak vishih navch zakladiv Harkiv Osnova 1997 480 s Elektronna versiya 2011 10 15 u Wayback Machine LiteraturaKurzbiografie Popiel Michal nim Mudrij M Ideologiya chi svitoglyad Do pitannya pro teoretichni zasadi Rusogo Soboru 1848 roku Visnik Lviv un tu Seriya ist 2009 Vip 44 S 75 106