Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зорян Володимирович Попадюк (*21 квітня 1953, Львів) — український правозахисник, громадський діяч, дисидент часів СРСР.
| Попадюк Зорян Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 квітня 1953 (71 рік) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | громадський активіст |
| Знання мов | українська і російська |
| Мати | |
| Діти | Попадюк Любомир Зорянович, Попадюк Ірина Зорянівна |
| |
Ранні роки
Мати Зоряна — (1928—1984) — була викладачем німецької мови у Львівському університеті. Значну частину дитинства Зорян провів у місті Самбір Львівської області в бабусі, учительки математики. Дід, теж колишній учитель, помер рано, але розповіді про його службу в Січових стрільцях залишили глибоку борозну в родині. Роки польської, німецької, а потім російської окупації загострили й загартували патріотизм родини. Разом із тим, ідеї європейського просвітництва й лібералізму з новітніми віяннями з метрополії, які доходили через самвидав, який розповсюджувала й мати, утвердили європейський характер світогляду Зоряна.
Одного разу після повені на березі Дністра відкрилася людям братська могила гімназистів, закатованих 1939 після приєднання Західної України до СРСР. Їх було 117. Берегом блукав божевільний дідусь. Ця страшна могила взяла двох його дітей. А на міському кладовищі височіла ще одна могила — у ній поховано понад 900 осіб, знищених у Самбірській в'язниці напередодні відступу Червоної армії в 1941. Родичі показали йому також і місце в лісі, де гітлерівці знищили декілька сотень євреїв. Окупація Чехословаччини в серпні 1968 довершила формування політичних і суспільних поглядів Зоряна.
Дисидентська діяльність та ув'язнення
Ще навчаючись у Самбірській школі, Зорян Попадюк, разом зі своїми однокласниками (Омеляном Богушем, Ігорем Вовком, Володимиром Гальком, Олександром Іванцьом, Ігорем Ковальчуком, Яромиром Микитком, Дмитром Петриною, Романом Радонем та Євгеном Сеньківим) організував підпільну опозиційну групу «Український національно-визвольний фронт» (УНВФ; назвою хотіли наголосити на спадкоємності від УНФ — «Українського Національного Фронту» Дмитра Квецка, Зеновія Красівського, , Михайла Дяка та інших дисидентів, який було розгромлено наприкінці 60-х). Скоро всі члени УНВФ вступили у виші, група розрослася кількісно та географічно.
Діяльність УНВФ полягала в розповсюдженні самвидавської літератури, зокрема, листівок проти національного пригноблення українського народу, знищення його культури й мови, окупації Чехословаччини в 1968. Передруковували й поширювали твори Івана Дзюби, Валентина Мороза, Євгена Сверстюка, В'ячеслава Чорновола та інших дисидентів, журнали «Український вісник», «Хроника текущих событий», твори Олександра Солженіцина, працю Мілована Джіласа «Новий клас». Удалося випустити власний громадсько-політичний журнал «Поступ».
28 березня 1973 декілька десятків студентів, у тому числі Попадюка, було заарештовано після появи листівок із протестом проти заборони святкування ювілею Тараса Шевченка у Львові. 06.08 П. був засуджений Львівським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання, Яромир Микитко — до 5 років позбавлення волі. Решту студентів іще до суду було виключено з вишів і призвано в армію.
Зорян Попадюк відбував покарання в таборах суворого режиму ЖХ-385/19 та 17-а в Мордовії. За участь у табірних акціях протесту та світоглядну непримиренність його неодноразово карали. У жовтні 1975 переведений на 3 роки в режимну в'язницю міста Володимира, де мав тривалу сердечно-судинну недугу. 30.10.1978 знову етапований у табір № 19.
Зорян Попадюк мав близькі стосунки з такими відомими дисидентами й діячами національно-визвольних рухів як Г. Суперфінн, В. Черних, П. Паулайтіс, Паруйр Айрікян, Мирослав Маринович. Тепло відгукувалися про Зоряна Попадюка Василь Стус, Микола Руденко, . Михайло Хейфец писав, що Зорян Попадюк «згадується йому якимось дивом шляхетності, поєднаної з такою ж природною і тому такою ж легкою талановитістю й відвагою».
2 червня 1980 прибув на заслання в селище Матросово Магаданської області. Працював шахтарем. 9.10.1980 прооперований на туберкульоз легень. Після операції працював столяром.
У травні 1981 їздив на 10 днів у відпустку до хворої матері (померла 19.09.1984). У зв'язку з погіршенням здоров'я в червні 1981 Попадюк був переведений в Актюбінську область Казахської РСР. Працював у колгоспі писарем.
02.09.1982 Попадюк знову заарештований за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації та пропаганди» (ст. 56 ч. 2 КК КазРСР). Під час слідства в Актюбінській в'язниці його неодноразово били, нібито за порушення режиму. «Справа» будувалася на «антирадянських висловлюваннях» у численних листах Попадюка друзям та знайомим, зокрема, на оцінках запровадження воєнного стану в Польщі. 04.03.1983 засуджений Актюбінським обласним судом до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання. Відмовився від адвоката й касаційного суду. Карався в таборі суворого режиму ВС-389/36 (селище Кучино Пермської обл.).
Звільнений 05.02.1987 за Указом ПВР СРСР від 02.02.1987 про помилування групи політв'язнів. Реабілітований.
Після звільнення
Працював у місті Самбір вантажником та столярем. 1990 обраний головою міськради, пізніше головою міськвиконкому, 1992 призначений представником Президента України в Самбірському районі, 1997 — головою Старосамбірської райдержадміністрації, з 1998 — заступник голови Самбірської райдержадміністрації.
Родина
Одружений, син Любомир 1988, донька Ірина 1989 р.н., пасинок Андрій 1976 р.н.
Посилання
- Попадюк Зорян Володимирович на сайті Дисидентський рух в Україні С.Карасик. Виправлення З.Попадюка (Опубліковано на умовах ліцензії CC BY-SA.)
- Львів. Історичні нариси. Упорядники Я. Ісаєвич, Ф. Стеблій, М. Литвин. Інститут українознавства. Львів: 1996.
- А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.— С. 196—209.
- М.Хейфец. Українські силуети.— Сучасність, 1983.— C. 249—271 (укр. і рос. мовами; також: Поле відчаю й надії. Альманах. — К.: 1994. — С. 361—381).
- Український вісник. Київ-Львів-Балтимор-Торонто. 1988, Вип. 7, 8, 9, 10
- Інтерв'ю з Зоряном Попадюком 27-28 і 30 січня 2000 р. в Самборі. на сайті Дисидентський рух в Україні
- 12 років мордовських концтаборів для українського дисидента на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021. — 28 вересня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoryan Volodimirovich Popadyuk 21 kvitnya 1953 19530421 Lviv ukrayinskij pravozahisnik gromadskij diyach disident chasiv SRSR Popadyuk Zoryan VolodimirovichNarodivsya21 kvitnya 1953 1953 04 21 71 rik Lviv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistgromadskij aktivistZnannya movukrayinska i rosijskaMatiDitiPopadyuk Lyubomir Zoryanovich Popadyuk Irina Zoryanivna Mediafajli u VikishovishiRanni rokiMati Zoryana 1928 1984 bula vikladachem nimeckoyi movi u Lvivskomu universiteti Znachnu chastinu ditinstva Zoryan proviv u misti Sambir Lvivskoyi oblasti v babusi uchitelki matematiki Did tezh kolishnij uchitel pomer rano ale rozpovidi pro jogo sluzhbu v Sichovih strilcyah zalishili gliboku boroznu v rodini Roki polskoyi nimeckoyi a potim rosijskoyi okupaciyi zagostrili j zagartuvali patriotizm rodini Razom iz tim ideyi yevropejskogo prosvitnictva j liberalizmu z novitnimi viyannyami z metropoliyi yaki dohodili cherez samvidav yakij rozpovsyudzhuvala j mati utverdili yevropejskij harakter svitoglyadu Zoryana Odnogo razu pislya poveni na berezi Dnistra vidkrilasya lyudyam bratska mogila gimnazistiv zakatovanih 1939 pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR Yih bulo 117 Beregom blukav bozhevilnij didus Cya strashna mogila vzyala dvoh jogo ditej A na miskomu kladovishi visochila she odna mogila u nij pohovano ponad 900 osib znishenih u Sambirskij v yaznici naperedodni vidstupu Chervonoyi armiyi v 1941 Rodichi pokazali jomu takozh i misce v lisi de gitlerivci znishili dekilka soten yevreyiv Okupaciya Chehoslovachchini v serpni 1968 dovershila formuvannya politichnih i suspilnih poglyadiv Zoryana Disidentska diyalnist ta uv yaznennyaShe navchayuchis u Sambirskij shkoli Zoryan Popadyuk razom zi svoyimi odnoklasnikami Omelyanom Bogushem Igorem Vovkom Volodimirom Galkom Oleksandrom Ivancom Igorem Kovalchukom Yaromirom Mikitkom Dmitrom Petrinoyu Romanom Radonem ta Yevgenom Senkivim organizuvav pidpilnu opozicijnu grupu Ukrayinskij nacionalno vizvolnij front UNVF nazvoyu hotili nagolositi na spadkoyemnosti vid UNF Ukrayinskogo Nacionalnogo Frontu Dmitra Kvecka Zenoviya Krasivskogo Mihajla Dyaka ta inshih disidentiv yakij bulo rozgromleno naprikinci 60 h Skoro vsi chleni UNVF vstupili u vishi grupa rozroslasya kilkisno ta geografichno Diyalnist UNVF polyagala v rozpovsyudzhenni samvidavskoyi literaturi zokrema listivok proti nacionalnogo prignoblennya ukrayinskogo narodu znishennya jogo kulturi j movi okupaciyi Chehoslovachchini v 1968 Peredrukovuvali j poshiryuvali tvori Ivana Dzyubi Valentina Moroza Yevgena Sverstyuka V yacheslava Chornovola ta inshih disidentiv zhurnali Ukrayinskij visnik Hronika tekushih sobytij tvori Oleksandra Solzhenicina pracyu Milovana Dzhilasa Novij klas Udalosya vipustiti vlasnij gromadsko politichnij zhurnal Postup 28 bereznya 1973 dekilka desyatkiv studentiv u tomu chisli Popadyuka bulo zaareshtovano pislya poyavi listivok iz protestom proti zaboroni svyatkuvannya yuvileyu Tarasa Shevchenka u Lvovi 06 08 P buv zasudzhenij Lvivskim oblasnim sudom za st 62 ch 1 KK URSR antiradyanska agitaciya i propaganda do 7 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv zaslannya Yaromir Mikitko do 5 rokiv pozbavlennya voli Reshtu studentiv ishe do sudu bulo viklyucheno z vishiv i prizvano v armiyu Zoryan Popadyuk vidbuvav pokarannya v taborah suvorogo rezhimu ZhH 385 19 ta 17 a v Mordoviyi Za uchast u tabirnih akciyah protestu ta svitoglyadnu neprimirennist jogo neodnorazovo karali U zhovtni 1975 perevedenij na 3 roki v rezhimnu v yaznicyu mista Volodimira de mav trivalu serdechno sudinnu nedugu 30 10 1978 znovu etapovanij u tabir 19 Zoryan Popadyuk mav blizki stosunki z takimi vidomimi disidentami j diyachami nacionalno vizvolnih ruhiv yak G Superfinn V Chernih P Paulajtis Parujr Ajrikyan Miroslav Marinovich Teplo vidgukuvalisya pro Zoryana Popadyuka Vasil Stus Mikola Rudenko Mihajlo Hejfec pisav sho Zoryan Popadyuk zgaduyetsya jomu yakimos divom shlyahetnosti poyednanoyi z takoyu zh prirodnoyu i tomu takoyu zh legkoyu talanovitistyu j vidvagoyu 2 chervnya 1980 pribuv na zaslannya v selishe Matrosovo Magadanskoyi oblasti Pracyuvav shahtarem 9 10 1980 prooperovanij na tuberkuloz legen Pislya operaciyi pracyuvav stolyarom U travni 1981 yizdiv na 10 dniv u vidpustku do hvoroyi materi pomerla 19 09 1984 U zv yazku z pogirshennyam zdorov ya v chervni 1981 Popadyuk buv perevedenij v Aktyubinsku oblast Kazahskoyi RSR Pracyuvav u kolgospi pisarem 02 09 1982 Popadyuk znovu zaareshtovanij za zvinuvachennyam u provedenni antiradyanskoyi agitaciyi ta propagandi st 56 ch 2 KK KazRSR Pid chas slidstva v Aktyubinskij v yaznici jogo neodnorazovo bili nibito za porushennya rezhimu Sprava buduvalasya na antiradyanskih vislovlyuvannyah u chislennih listah Popadyuka druzyam ta znajomim zokrema na ocinkah zaprovadzhennya voyennogo stanu v Polshi 04 03 1983 zasudzhenij Aktyubinskim oblasnim sudom do 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv zaslannya Vidmovivsya vid advokata j kasacijnogo sudu Karavsya v tabori suvorogo rezhimu VS 389 36 selishe Kuchino Permskoyi obl Zvilnenij 05 02 1987 za Ukazom PVR SRSR vid 02 02 1987 pro pomiluvannya grupi politv yazniv Reabilitovanij Pislya zvilnennyaZoryan Popadyuk 2017 r Pracyuvav u misti Sambir vantazhnikom ta stolyarem 1990 obranij golovoyu miskradi piznishe golovoyu miskvikonkomu 1992 priznachenij predstavnikom Prezidenta Ukrayini v Sambirskomu rajoni 1997 golovoyu Starosambirskoyi rajderzhadministraciyi z 1998 zastupnik golovi Sambirskoyi rajderzhadministraciyi RodinaOdruzhenij sin Lyubomir 1988 donka Irina 1989 r n pasinok Andrij 1976 r n PosilannyaPopadyuk Zoryan Volodimirovich na sajti Disidentskij ruh v Ukrayini S Karasik Vipravlennya Z Popadyuka Opublikovano na umovah licenziyi CC BY SA Lviv Istorichni narisi Uporyadniki Ya Isayevich F Steblij M Litvin Institut ukrayinoznavstva Lviv 1996 A Rusnachenko Nacionalno vizvolnij ruh v Ukrayini K Vidavnictvo im O Teligi 1998 S 196 209 M Hejfec Ukrayinski silueti Suchasnist 1983 C 249 271 ukr i ros movami takozh Pole vidchayu j nadiyi Almanah K 1994 S 361 381 Ukrayinskij visnik Kiyiv Lviv Baltimor Toronto 1988 Vip 7 8 9 10 Interv yu z Zoryanom Popadyukom 27 28 i 30 sichnya 2000 r v Sambori na sajti Disidentskij ruh v Ukrayini 12 rokiv mordovskih konctaboriv dlya ukrayinskogo disidenta na YouTube Oblichchya Nezalezhnosti 2021 28 veresnya