У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Понт значення Римська провінція Понт дав гр Πόντος лат Pontos вірм

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Понт (значення).

Римська провінція Понт (дав.-гр. Πόντος, лат. Pontos, вірм. Պոնտոս)) — латинізована назва регіону південного узбережжя Чорного Моря (Понта Евксинського — дав.-гр. Εὔξενος Πόντος).

Понт
Країна	Греція

У різний час межі Понта змінювалися: спочатку він займав вузьку смугу від мису Язон до річки Галіс; пізніше, коли утворилося Понтійське царство, Понт межував з Віфінією на заході і Вірменією на сході, з Каппадокією, Галатією та Малою Вірменією на півдні.

За часів правління консула Антонія середня частина Понту, на схід від річки Іриса, була подарована онукові Мітрідата, Полемону, а східна частина (від Фарнака до річки Гіссен) дісталася каппадокійському царю Архелаю, разом з рукою вдови Полемона, . З 14 року до н.е. для посилення впливу Риму в східному Понтійському регіоні існував власний флот.

За правління Полемона II у 63 році Понт знову був обернений в римську провінцію, а за Константина був розділений на 2 області західну — (на честь матері, імператриці Олени) і східну — .

Понт і Віфінія як римські провінції займали майже все південне узбережжя Чорного Моря та третину північної Малої Азії (800 х 250 км).

В 1070 перейшла провінція у володіння сельджуків.

Назва понтійські гори вживається і досі і позначає гірські масиви на півночі Малої Азії перед Чорним Морем.

Див. також

Понт — Північно-східна область Малої Азії