Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бори с Микола йович Пономарьо в 4 17 січня 1905 року місто Зарайськ Рязанська губернія тепер Московська область 21 грудн

Пономарьов Борис Миколайович

Пономарьов Борис Миколайович

Бори́с Микола́йович Пономарьо́в (4 (17) січня 1905 року, місто Зарайськ, Рязанська губернія, тепер Московська область — 21 грудня 1995 року, місто Москва) — радянський партійний діяч, ідеолог, академік АН СРСР з 29 червня 1962 року (член-кореспондент з 20 червня 1958, професор з 1932 року). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках, член ЦК КПРС у 1956—1989 роках. Секретар ЦК КПРС (з 31 жовтня 1961 до 25 лютого 1986). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (з 19 травня 1972 до 25 лютого 1986). Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (1958—1989) від РРФСР. Герой Соціалістичної Праці (17.01.1975).

Пономарьов Борис Миколайович
рос. Бори́с Никола́евич Пономарёв
image
 
Народження: 17 січня 1905(1905-01-17)[1][2]
Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія[3]
Смерть: 21 грудня 1995(1995-12-21)[1][2] (90 років)
Москва, Росія
Поховання: Кунцевський цвинтар
Країна: Російська імперія і Росія
Освіта: d і Інститут червоної професури
Ступінь: доктор історичних наук
Партія: КПРС
Нагороди:
image
image image image image image image image image image image image image image
image
image image image
image
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині службовця.

Член РКП(б) з 1919 року.

У 1919 році поїхав добровольцем РСЧА на Східний фронт на боротьбу з військами адмірала Колчака. У 1919—1920 роках — у Червоній армії. У 1920 році — помічник секретаря військово-революційного комітету міста Зарайска Рязанської губернії.

У 1920 році, після демобілізації, працював токарем механічних майстерень Зарайської прядильно-ткацької фабрики «Красный Восток». Брав активну участь в організації комсомольських осередків. У 1920—1923 роках — на комсомольській і партійній роботі в Зарайська: секретар Зарайського повітового комітету комсомолу (РКСМ), член Бюро Рязанського губернського комітету РКСМ; секретар партійної організації фабрики «Красный Восток» у Зарайську.

У 1923—1926 роках — студент факультету суспільних наук Московського державного університету імені Ломоносова (МДУ). У 1926 році закінчив етнологічний факультет МДУ.

У 1926—1928 роках — на партійно-пропагандистській роботі в Туркменській РСР і на Донбасі: член і заступник керівника пропагандистської групи ЦК ВКП(б).

Потім працював викладачем у вищих навчальних закладах. У 1932 році закінчив Інститут червоної професури у Москві.

У 1932—1934 роках — заступник директора Історико-партійного інституту Червоної професури та завідувач кафедри історії партії цього ж інституту, в 1934—1937 роках — директор Інституту історії партії при Московському комітеті ВКП(б).

У 1936—1943 роках — політреферент Секретаріату і помічник керівника Виконавчого комітету Комінтерну Георгія Димитрова.

У 1943—1944 роках — заступник директора Інституту Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна при ЦК ВКП(б).

У 1944—1946 роках — заступник завідувача відділу міжнародної інформації ЦК ВКП(б).

З 24 липня 1946 по 25 липня 1947 року — 1-й заступник начальника, з 25 липня 1947 по 1949 рік — начальник Радінформбюро при Раді Міністрів СРСР.

У 1948—1955 роках — 1-й заступник завідувача відділу зовнішніх зносин; Зовнішньополітичної комісії; Комісії, потім Відділу зв'язків з іноземними комуністичними партіями ЦК ВКП(б) (КПРС).

У 1955—1957 роках — завідувач відділу зв'язків з іноземними комуністичними партіями, з 1957 по 1986 рік — завідувач міжнародного відділу ЦК КПРС (по зв'язках з комуністичними партіями капіталістичних країн). Був одним з основних осіб, що формували зовнішню політику СРСР.

З 31 жовтня 1961 до 25 лютого 1986 року — секретар ЦК КПРС.

Голова Наукової ради АН СРСР «Історія робітничого і національно-визвольного руху» (1962—1985). Відповідальний редактор десятитомника «Історія Радянського Союзу з найдавніших часів до наших днів» (1963). Керівник авторського колективу підручника «Історія КПРС» (1960, 4-е вид. 1971—1974). Член Головної редакції багатотомної «Історії КПРС».

З 1986 року — на пенсії. Похований на Новокунцевському кладовищі в Москві.

Основні праці

Автор понад 100 наукових і публіцистичних праць, серед яких:

  • Історія Комуністичної партії Радянського Союзу (1959, 7-е вид. 1985; редактор);
  • Перемога в ім'я світу: Велика Перемога та її міжнародне значення (1985);
  • Живе та дієве вчення марксизму-ленінізму: Відповідь критикам (1986);
  • Великий Жовтень. 70 років. Науково-технічний прогрес (1987);

Нагороди та звання

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Пономарёв Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

  • Пономарев Борис Николаевич [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
  • Коротка біографія [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Пономарев Борис Николаевич [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  • Біографічні відомості [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Літопис Московського університету»
  • Історична довідка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bori s Mikola jovich Ponomaro v 4 17 sichnya 1905 roku misto Zarajsk Ryazanska guberniya teper Moskovska oblast 21 grudnya 1995 roku misto Moskva radyanskij partijnij diyach ideolog akademik AN SRSR z 29 chervnya 1962 roku chlen korespondent z 20 chervnya 1958 profesor z 1932 roku Kandidat u chleni CK KPRS u 1952 1956 rokah chlen CK KPRS u 1956 1989 rokah Sekretar CK KPRS z 31 zhovtnya 1961 do 25 lyutogo 1986 Kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS z 19 travnya 1972 do 25 lyutogo 1986 Deputat Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 5 11 go sklikan 1958 1989 vid RRFSR Geroj Socialistichnoyi Praci 17 01 1975 Ponomarov Boris Mikolajovich ros Bori s Nikola evich Ponomaryov Narodzhennya 17 sichnya 1905 1905 01 17 1 2 Zarajsk Ryazanska guberniya Rosijska imperiya 3 Smert 21 grudnya 1995 1995 12 21 1 2 90 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina Rosijska imperiya i RosiyaOsvita d i Institut chervonoyi profesuriStupin doktor istorichnih naukPartiya KPRS Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini sluzhbovcya Chlen RKP b z 1919 roku U 1919 roci poyihav dobrovolcem RSChA na Shidnij front na borotbu z vijskami admirala Kolchaka U 1919 1920 rokah u Chervonij armiyi U 1920 roci pomichnik sekretarya vijskovo revolyucijnogo komitetu mista Zarajska Ryazanskoyi guberniyi U 1920 roci pislya demobilizaciyi pracyuvav tokarem mehanichnih majsteren Zarajskoyi pryadilno tkackoyi fabriki Krasnyj Vostok Brav aktivnu uchast v organizaciyi komsomolskih oseredkiv U 1920 1923 rokah na komsomolskij i partijnij roboti v Zarajska sekretar Zarajskogo povitovogo komitetu komsomolu RKSM chlen Byuro Ryazanskogo gubernskogo komitetu RKSM sekretar partijnoyi organizaciyi fabriki Krasnyj Vostok u Zarajsku U 1923 1926 rokah student fakultetu suspilnih nauk Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova MDU U 1926 roci zakinchiv etnologichnij fakultet MDU U 1926 1928 rokah na partijno propagandistskij roboti v Turkmenskij RSR i na Donbasi chlen i zastupnik kerivnika propagandistskoyi grupi CK VKP b Potim pracyuvav vikladachem u vishih navchalnih zakladah U 1932 roci zakinchiv Institut chervonoyi profesuri u Moskvi U 1932 1934 rokah zastupnik direktora Istoriko partijnogo institutu Chervonoyi profesuri ta zaviduvach kafedri istoriyi partiyi cogo zh institutu v 1934 1937 rokah direktor Institutu istoriyi partiyi pri Moskovskomu komiteti VKP b U 1936 1943 rokah politreferent Sekretariatu i pomichnik kerivnika Vikonavchogo komitetu Kominternu Georgiya Dimitrova U 1943 1944 rokah zastupnik direktora Institutu Marksa Engelsa Lenina Stalina pri CK VKP b U 1944 1946 rokah zastupnik zaviduvacha viddilu mizhnarodnoyi informaciyi CK VKP b Z 24 lipnya 1946 po 25 lipnya 1947 roku 1 j zastupnik nachalnika z 25 lipnya 1947 po 1949 rik nachalnik Radinformbyuro pri Radi Ministriv SRSR U 1948 1955 rokah 1 j zastupnik zaviduvacha viddilu zovnishnih znosin Zovnishnopolitichnoyi komisiyi Komisiyi potim Viddilu zv yazkiv z inozemnimi komunistichnimi partiyami CK VKP b KPRS U 1955 1957 rokah zaviduvach viddilu zv yazkiv z inozemnimi komunistichnimi partiyami z 1957 po 1986 rik zaviduvach mizhnarodnogo viddilu CK KPRS po zv yazkah z komunistichnimi partiyami kapitalistichnih krayin Buv odnim z osnovnih osib sho formuvali zovnishnyu politiku SRSR Z 31 zhovtnya 1961 do 25 lyutogo 1986 roku sekretar CK KPRS Golova Naukovoyi radi AN SRSR Istoriya robitnichogo i nacionalno vizvolnogo ruhu 1962 1985 Vidpovidalnij redaktor desyatitomnika Istoriya Radyanskogo Soyuzu z najdavnishih chasiv do nashih dniv 1963 Kerivnik avtorskogo kolektivu pidruchnika Istoriya KPRS 1960 4 e vid 1971 1974 Chlen Golovnoyi redakciyi bagatotomnoyi Istoriyi KPRS Z 1986 roku na pensiyi Pohovanij na Novokuncevskomu kladovishi v Moskvi Osnovni praciAvtor ponad 100 naukovih i publicistichnih prac sered yakih Istoriya Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu 1959 7 e vid 1985 redaktor Peremoga v im ya svitu Velika Peremoga ta yiyi mizhnarodne znachennya 1985 Zhive ta diyeve vchennya marksizmu leninizmu Vidpovid kritikam 1986 Velikij Zhovten 70 rokiv Naukovo tehnichnij progres 1987 Nagorodi ta zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 16 01 1975 shist ordeniv Lenina 27 06 1945 3 03 1958 16 01 1965 2 12 1971 16 01 1975 16 01 1985 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 01 1980 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 28 06 1955 15 02 1961 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 23 04 1985 orden Georgiya Dimitrova Bolgariya 1972 orden Karla Marksa Nimecka Demokratichna Respublika 1980 orden Klementa Gotvalda Chehoslovacka Socialistichna Respublika 1985 orden Peremozhnogo Lyutogo Chehoslovacka Socialistichna Respublika 13 11 1979 medali znak 50 rokiv perebuvannya v KPRS laureat Leninskoyi premiyi 1982 laureat Dimitrovskoyi premiyi Bolgariya 1972 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Ponomaryov Boris Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaPonomarev Boris Nikolaevich 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Korotka biografiya 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Ponomarev Boris Nikolaevich 16 veresnya 2018 u Wayback Machine Biografichni vidomosti 13 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajti Litopis Moskovskogo universitetu Istorichna dovidka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Arhivu RAN

Дата публікації:
Топ