Пон-дю-Гар (фр. Pont du Gard, букв. «Міст через Гар») — найвищий давньоримський акведук. Побудований через річку Гардон (яку раніше називали Гар) у французькому департаменті Гар поблизу Ремулена. Пам'ятка Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1985 р.), Гарський міст є масивним арковим акведуком завдовжки 275 м і висотою 48 м. Був споруджений приблизно 2000 років тому як складова частина 50-кілометрового водогону, який постачав питну воду в найдавніше на сьогоднішній французькій території римське місто Нім (Nemausus). Пон-дю-Гар будувався як винятково технічна споруда для постачання води, і не має жодних ознак архітектурного оздоблення, можливо саме тому не збереглись до нашого часу дані про точну дату будівництва мосту та людину, що його спроєктувала.
Пон дю Гар | |
---|---|
43°56′50″ пн. ш. 4°32′07″ сх. д. / 43.94730000002777359° пн. ш. 4.535500000027777645° сх. д.Координати: 43°56′50″ пн. ш. 4°32′07″ сх. д. / 43.94730000002777359° пн. ш. 4.535500000027777645° сх. д. | |
Статус | Світова спадщина ЮНЕСКО |
Статус спадщини | d[1], d, світова спадщина ЮНЕСКО, d[1] і d[1] |
Країна | Франція |
Регіон | Лангедок-Русійон |
Розташування | регіон Лангедок-Русійон департамент Гар |
Тип будівлі | акведук |
Матеріал | d |
Площа | 0,3257 га і 691 га |
Висота | 48 м і 49 м |
Засновано | 1 століття |
Сайт | www.pontdugard.fr |
Пон-дю-Гар (Франція) | |
Пон-дю-Гар у Вікісховищі |
Будова акведука
Міст-акведук Пон-дю-Гар має три яруси:
- Нижній ярус, загальною довжиною 142 м, складається з шести великих арок 22 метри заввишки та 6 метрів завширшки, та обладнаний водорізами, щоб зменшити опір води. У 1747 р. до нижнього ярусу було добудовано новий міст Анрі Пато. Нині цей міст є пішохідним.
- Середній — загальною довжиною 242 м, з 11 таких самих арок 20 метрів заввишки та 4 метри завширшки. Ширина арок другого поверху проти першого є меншою, що й дозволяло дуже довгий час використовувати міст як переправу для пішоходів.
- А верхній — загальною довжиною 275 м, з 35 арок меншого розміру 3 метри завширшки та 7 метрів заввишки, тут і проходив канал, яким протікала вода. Сам канал завширшки 1.2 метри та заввишки 1.8 метрів з крутим спуском 0.4 %, може спокійно вміщувати людину. Починаючи з другої половини XIX століття, коли було побудовано сходи на верхній ярус, канал став доступним для відвідувань.
У міру наближення до берега ширина арок зменшується. Конструкція мосту була заснована на дуже точній підгонці кам'яних блоків, причому вапняний розчин не застосовувався, на деяких каменях досі можна помітити відмітки з буквами та цифрами, що вказували на місце їх розташування. Неозброєним оком також можна побачити необтесане каміння, що виступає зі стін арок, воно використовувалось для підтримання риштування. Пон-дю-Гар перетинає річку по невеличкій кривій, але цьому феномену досі немає єдиного пояснення.
Історія
Довгий час вважалося, що Пон-дю-Гар було споруджено для постачання водою міста Нім за наказом Марка Агріппи, зятя імператора Октавіана Августа (близько 19 року до н. е.). Новітні дослідження свідчать про те, що будівництво велося між 40 та 60 р до н. е. і тривало п'ять років, тоді як на будівництво всього акведука, що йде з Юзесу в Нім, пішло 15 років.
Пон-дю-Гар є найвидовищнішою та найбільш збереженою частиною акведука, протяжність якого становить близько 50 км. Початок акведука знаходиться за 20 км від Німу поблизу міста Юзес, а кінець — на вулиці Лампез у місті Нім, де досі можна побачити залишки розподільчого резервуару (Castellum divisorium), де вода розподілялась по різних каналах, що вели в публічні лазні, фонтани та у приватні будинки заможних жителів. Щоденно канал міг постачати 20 000 кубометрів води. Різниця висот між Юзесом та Німом становить 12 м, тож щоб вода текла під силою земного тяжіння, нахил каналу становить в середньому 25 см на 1 км. На переважній частині шляху акведук пролягає під землею і лише в деяких місцях по аркадах акведуків, частково зруйнованих з часом місцевими жителями. Каміння з акведука досі можна знайти у стінах будинків прилеглих районів.
Сам акведук постачав воду в Нім протягом приблизно 500 років з піками споживання у II та III століттях і припинив свою роботу в VI столітті через нашарування вапняку на стінках каналів, відвід води місцевими жителями та занепад Римської імперії.
Через припинення роботи акведука Пон-дю-Гар у Середньовіччя використовувався як віадук через річку Гар. До XIV століття через міст могли переходити лише пішоходи, а навантажені підводи мали йти вбрід, що було можливе лише в сухі сезони, коли річка Гар майже висихала. Але починаючи з середини XIV століття у нижній частині аркад було зроблено вибоїни висотою 1,7 метра, що майже доходили до середини опор, які відтоді дозволяли проходити по мосту також підводам. І хоча життя мосту було відновлено, виникла реальна загроза цілісності конструкції Пон-дю-Гара.
З 1696 до 1702 року вибоїни в арках було частково ліквідовано, замість них біля колон було зведено платформи з балюстрадою, які своєю основою спиралися на трикутні водорізи. Але це не вирішило проблему переправи великогабаритного транспорту — такого, як, наприклад, підводи з військовою технікою, гарматами тощо. Тому було вирішено спорудити новий міст. І з 1743 по 1747 рік відомий французький інженер та спеціаліст з гідравліки Анрі Піто повністю зміцнив основи арок другого поверху та звів новий міст через Гардон, прикріплений до першого рівня оригінального Пон-дю-Гар. У 1745 році до одної з арок було прикріплено мармурову табличку з латинським написом:
AQUEDUCTUM STRUXERANT ROMANI PONTEM ADDITIT OCCITANIA ANNO MDCCXLV CURA. D. HENR. PITOT E REGIA SCIENTIARUM ACADEMIA |
Під керівництвом Анрі Піто, члена Королівської академії наук, Окситанія 1745 року звела міст поруч з акведуком, побудованим римлянами |
(Окситанія — історична назва регіону, до складу якого входить регіон Лангедок)
Новий міст за розмірами повністю збігається з римським і так само виготовлений з місцевого каміння, через це здалеку новобудови зовсім не помітно. Цей міст довго використовувався для переправи дорожнього транспорту, він також становив частину траси місцевого значення A9, але після того як було збудовано новий міст через Ремулен, став використовуватись як пішохідний міст для туристів.
1840 року Проспер Меріме, відомий французький письменник, а також генеральний інспектор історичних пам'яток (починаючи з 1834), вніс Пон-дю-Гар до списку найголовніших історичних пам'яток Франції, завдяки цьому міст зазнав декількох реконструкцій: з 1842 по 1846 під керівництвом Шарля-Огюста Кестеля, коли зокрема було побудовано сходи на останній поверх, та з 1855 по 1859 під керівництвом Жан-Шарля Лесне.
1985 року Пон-дю-Гар потрапляє до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У 1988 році та особливо в 2002 році акведук став свідком великих повеней, що зчесали більшість рослинності з кам'янистих берегів Гару, але при цьому не завдали шкоди самій конструкції акведука.
Туризм
Згідно з даними 2006 року Пон-дю-Гар щорічно відвідують 1.2 мільйони відвідувачів, що ставить його на 39 позицію, серед найвідвідуваніших туристичних місць Франції та на перші місця серед французьких пам'яток античності.
Пон-дю-Гар знаходиться за 27 км від Німу та за 21 км від Авіньйону. До Пон-дю-Гар можна добратись машиною по трасі A9, або ж залізницею: станції TGV є в Німі та Авіньйоні, дорога з Парижа в Нім на TGV забирає 2 год. 50 хв.
Після 2000 року територія навколо Пон-дю-Гар стала доступною лише для пішоходів, а також була оновлена туристична інфраструктура. Відтепер тут існує музей, що розповідає про історію акведуку, ігровий центр для дітей, а також маршрути природними зонами цього краю, що славиться своїми оливками та рожевим вином.
Протягом усього літнього сезону Пон-дю-Гар підсвічується вночі.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pont du Gard |
- Офіційний сайт Пон-дю-Гар [ 10 грудня 2011 у Wayback Machine.](фр.)(англ.)
- Сайт з короткою інформацією про історію, будову та інше [ 10 грудня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)(англ.)
- Відео, що розповідає про історію акведуку та Нім [ 19 січня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- (фр.)
- Стаття про Пон-дю-Гар [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] на сайті комуни Кольяс(фр.)
- (фр.)
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- (unspecified title) — С. 142. —
- Стаття про Пон-дю-Гар у Середні Віки[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 6 грудня 2011.
Посилання
- Акведук Пон-дю-Гар, найвищий давньоримський акведук, Франція (17 фото) [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pon dyu Gar fr Pont du Gard bukv Mist cherez Gar najvishij davnorimskij akveduk Pobudovanij cherez richku Gardon yaku ranishe nazivali Gar u francuzkomu departamenti Gar poblizu Remulena Pam yatka Svitovoyi spadshini YuNESKO z 1985 r Garskij mist ye masivnim arkovim akvedukom zavdovzhki 275 m i visotoyu 48 m Buv sporudzhenij priblizno 2000 rokiv tomu yak skladova chastina 50 kilometrovogo vodogonu yakij postachav pitnu vodu v najdavnishe na sogodnishnij francuzkij teritoriyi rimske misto Nim Nemausus Pon dyu Gar buduvavsya yak vinyatkovo tehnichna sporuda dlya postachannya vodi i ne maye zhodnih oznak arhitekturnogo ozdoblennya mozhlivo same tomu ne zbereglis do nashogo chasu dani pro tochnu datu budivnictva mostu ta lyudinu sho jogo sproyektuvala Pon dyu Gar43 56 50 pn sh 4 32 07 sh d 43 94730000002777359 pn sh 4 535500000027777645 sh d 43 94730000002777359 4 535500000027777645 Koordinati 43 56 50 pn sh 4 32 07 sh d 43 94730000002777359 pn sh 4 535500000027777645 sh d 43 94730000002777359 4 535500000027777645StatusSvitova spadshina YuNESKOStatus spadshinid 1 d svitova spadshina YuNESKO d 1 i d 1 Krayina Franciya ISO3166 1 alpha 3 FRA ISO3166 1 cifrovij 250 RegionLangedok RusijonRoztashuvannyaregion Langedok Rusijon departament GarTip budivliakvedukMaterialdPlosha0 3257 ga i 691 gaVisota48 m i 49 mZasnovano1 stolittyaSajtwww pontdugard frPon dyu Gar Franciya Pon dyu Gar u VikishovishiBudova akvedukaMist akveduk Pon dyu Gar maye tri yarusi Nizhnij yarus zagalnoyu dovzhinoyu 142 m skladayetsya z shesti velikih arok 22 metri zavvishki ta 6 metriv zavshirshki ta obladnanij vodorizami shob zmenshiti opir vodi U 1747 r do nizhnogo yarusu bulo dobudovano novij mist Anri Pato Nini cej mist ye pishohidnim Serednij zagalnoyu dovzhinoyu 242 m z 11 takih samih arok 20 metriv zavvishki ta 4 metri zavshirshki Shirina arok drugogo poverhu proti pershogo ye menshoyu sho j dozvolyalo duzhe dovgij chas vikoristovuvati mist yak perepravu dlya pishohodiv A verhnij zagalnoyu dovzhinoyu 275 m z 35 arok menshogo rozmiru 3 metri zavshirshki ta 7 metriv zavvishki tut i prohodiv kanal yakim protikala voda Sam kanal zavshirshki 1 2 metri ta zavvishki 1 8 metriv z krutim spuskom 0 4 mozhe spokijno vmishuvati lyudinu Pochinayuchi z drugoyi polovini XIX stolittya koli bulo pobudovano shodi na verhnij yarus kanal stav dostupnim dlya vidviduvan U miru nablizhennya do berega shirina arok zmenshuyetsya Konstrukciya mostu bula zasnovana na duzhe tochnij pidgonci kam yanih blokiv prichomu vapnyanij rozchin ne zastosovuvavsya na deyakih kamenyah dosi mozhna pomititi vidmitki z bukvami ta ciframi sho vkazuvali na misce yih roztashuvannya Neozbroyenim okom takozh mozhna pobachiti neobtesane kaminnya sho vistupaye zi stin arok vono vikoristovuvalos dlya pidtrimannya rishtuvannya Pon dyu Gar peretinaye richku po nevelichkij krivij ale comu fenomenu dosi nemaye yedinogo poyasnennya IstoriyaGravyura Pon dyu Garu Charlza Luyi Klerisau 1804 na yakij vidno zastarilij stan mostu na pochatku XIX stolittya Dovgij chas vvazhalosya sho Pon dyu Gar bulo sporudzheno dlya postachannya vodoyu mista Nim za nakazom Marka Agrippi zyatya imperatora Oktaviana Avgusta blizko 19 roku do n e Novitni doslidzhennya svidchat pro te sho budivnictvo velosya mizh 40 ta 60 r do n e i trivalo p yat rokiv todi yak na budivnictvo vsogo akveduka sho jde z Yuzesu v Nim pishlo 15 rokiv Pon dyu Gar ye najvidovishnishoyu ta najbilsh zberezhenoyu chastinoyu akveduka protyazhnist yakogo stanovit blizko 50 km Pochatok akveduka znahoditsya za 20 km vid Nimu poblizu mista Yuzes a kinec na vulici Lampez u misti Nim de dosi mozhna pobachiti zalishki rozpodilchogo rezervuaru Castellum divisorium de voda rozpodilyalas po riznih kanalah sho veli v publichni lazni fontani ta u privatni budinki zamozhnih zhiteliv Shodenno kanal mig postachati 20 000 kubometriv vodi Riznicya visot mizh Yuzesom ta Nimom stanovit 12 m tozh shob voda tekla pid siloyu zemnogo tyazhinnya nahil kanalu stanovit v serednomu 25 sm na 1 km Na perevazhnij chastini shlyahu akveduk prolyagaye pid zemleyu i lishe v deyakih miscyah po arkadah akvedukiv chastkovo zrujnovanih z chasom miscevimi zhitelyami Kaminnya z akveduka dosi mozhna znajti u stinah budinkiv prileglih rajoniv Rozpodilchij rezervuar Castellum divisorium Sam akveduk postachav vodu v Nim protyagom priblizno 500 rokiv z pikami spozhivannya u II ta III stolittyah i pripiniv svoyu robotu v VI stolitti cherez nasharuvannya vapnyaku na stinkah kanaliv vidvid vodi miscevimi zhitelyami ta zanepad Rimskoyi imperiyi Cherez pripinennya roboti akveduka Pon dyu Gar u Serednovichchya vikoristovuvavsya yak viaduk cherez richku Gar Do XIV stolittya cherez mist mogli perehoditi lishe pishohodi a navantazheni pidvodi mali jti vbrid sho bulo mozhlive lishe v suhi sezoni koli richka Gar majzhe visihala Ale pochinayuchi z seredini XIV stolittya u nizhnij chastini arkad bulo zrobleno viboyini visotoyu 1 7 metra sho majzhe dohodili do seredini opor yaki vidtodi dozvolyali prohoditi po mostu takozh pidvodam I hocha zhittya mostu bulo vidnovleno vinikla realna zagroza cilisnosti konstrukciyi Pon dyu Gara Kanal sho postachav vodu po verhnomu yarusu Pon dyu Gar Z 1696 do 1702 roku viboyini v arkah bulo chastkovo likvidovano zamist nih bilya kolon bulo zvedeno platformi z balyustradoyu yaki svoyeyu osnovoyu spiralisya na trikutni vodorizi Ale ce ne virishilo problemu perepravi velikogabaritnogo transportu takogo yak napriklad pidvodi z vijskovoyu tehnikoyu garmatami tosho Tomu bulo virisheno sporuditi novij mist I z 1743 po 1747 rik vidomij francuzkij inzhener ta specialist z gidravliki Anri Pito povnistyu zmicniv osnovi arok drugogo poverhu ta zviv novij mist cherez Gardon prikriplenij do pershogo rivnya originalnogo Pon dyu Gar U 1745 roci do odnoyi z arok bulo prikripleno marmurovu tablichku z latinskim napisom AQUEDUCTUM STRUXERANT ROMANI PONTEM ADDITIT OCCITANIA ANNO MDCCXLV CURA D HENR PITOT E REGIA SCIENTIARUM ACADEMIA Pid kerivnictvom Anri Pito chlena Korolivskoyi akademiyi nauk Oksitaniya 1745 roku zvela mist poruch z akvedukom pobudovanim rimlyanami Oksitaniya istorichna nazva regionu do skladu yakogo vhodit region Langedok Novij mist za rozmirami povnistyu zbigayetsya z rimskim i tak samo vigotovlenij z miscevogo kaminnya cherez ce zdaleku novobudovi zovsim ne pomitno Cej mist dovgo vikoristovuvavsya dlya perepravi dorozhnogo transportu vin takozh stanoviv chastinu trasi miscevogo znachennya A9 ale pislya togo yak bulo zbudovano novij mist cherez Remulen stav vikoristovuvatis yak pishohidnij mist dlya turistiv 1840 roku Prosper Merime vidomij francuzkij pismennik a takozh generalnij inspektor istorichnih pam yatok pochinayuchi z 1834 vnis Pon dyu Gar do spisku najgolovnishih istorichnih pam yatok Franciyi zavdyaki comu mist zaznav dekilkoh rekonstrukcij z 1842 po 1846 pid kerivnictvom Sharlya Ogyusta Kestelya koli zokrema bulo pobudovano shodi na ostannij poverh ta z 1855 po 1859 pid kerivnictvom Zhan Sharlya Lesne 1985 roku Pon dyu Gar potraplyaye do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO U 1988 roci ta osoblivo v 2002 roci akveduk stav svidkom velikih povenej sho zchesali bilshist roslinnosti z kam yanistih beregiv Garu ale pri comu ne zavdali shkodi samij konstrukciyi akveduka TurizmZvorotne zobrazhennya mostu klasichnoyi epohi na banknoti v 5 yevro duzhe nagaduye Pon dyu Gar Zgidno z danimi 2006 roku Pon dyu Gar shorichno vidviduyut 1 2 miljoni vidviduvachiv sho stavit jogo na 39 poziciyu sered najvidviduvanishih turistichnih misc Franciyi ta na pershi miscya sered francuzkih pam yatok antichnosti Pon dyu Gar znahoditsya za 27 km vid Nimu ta za 21 km vid Avinjonu Do Pon dyu Gar mozhna dobratis mashinoyu po trasi A9 abo zh zalizniceyu stanciyi TGV ye v Nimi ta Avinjoni doroga z Parizha v Nim na TGV zabiraye 2 god 50 hv Pislya 2000 roku teritoriya navkolo Pon dyu Gar stala dostupnoyu lishe dlya pishohodiv a takozh bula onovlena turistichna infrastruktura Vidteper tut isnuye muzej sho rozpovidaye pro istoriyu akveduku igrovij centr dlya ditej a takozh marshruti prirodnimi zonami cogo krayu sho slavitsya svoyimi olivkami ta rozhevim vinom Protyagom usogo litnogo sezonu Pon dyu Gar pidsvichuyetsya vnochi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pont du Gard Oficijnij sajt Pon dyu Gar 10 grudnya 2011 u Wayback Machine fr angl Sajt z korotkoyu informaciyeyu pro istoriyu budovu ta inshe 10 grudnya 2011 u Wayback Machine fr angl Video sho rozpovidaye pro istoriyu akveduku ta Nim 19 sichnya 2014 u Wayback Machine angl fr Stattya pro Pon dyu Gar 26 lipnya 2011 u Wayback Machine na sajti komuni Kolyas fr fr Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 unspecified title S 142 ISBN 0 394 33966 5 Stattya pro Pon dyu Gar u Seredni Viki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2011 Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 6 grudnya 2011 PosilannyaAkveduk Pon dyu Gar najvishij davnorimskij akveduk Franciya 17 foto 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine