Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано статтю Полабські та поморські слов'яни до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . |
Поморя́ни, поморці, померани — західнослов'янські племена, що жили до XVI–XVII ст. в низов'ях Одри та на південному узбережжі Балтійського моря. В 900 р. межа поморянського ареалу проходила по Одрі на заході, дельті Віслі на сході та Нотеці на півдні. Дали назву історичній місцевості Померанія (по-слов'янськи Поморянія або Помор'я).
Історія
Найдавніші сторінки
Повість временних літ зазначає що:
«Ляхи ж, і прусси, і чудь сидять поблизу моря Варязького. По сьому ж морю сидять варяги: сюди, на схід,— до наділу Симового; по тому ж морю сидять вони на захід — до землі Англійської і до Волоської» та «Коли ж волохи найшли на слов’ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов’яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами».
Головними градами поморян були Щецин, Волін, Камень, Колобжег, Білогард на Західному Помор'ї, Білогарда, Слупськ та Славно у Центральному Помор'ї, Пуцьк, Гданськ та Старогард на Східному Помор'ї.
Боротьба з полянськими П'ястами
Вважається, що X столітті польський князь Мешко I включив землі поморян до складу польської держави. До 2005 р. цю концепцію підтримували опис держави Пястів в «Dagome iudex» та помилкове, як виявилося, датування острівного городища Гданська в гирлі Мотлави до Вісли на Х ст. Наразі городище в Гданську, яке вважають п'ястовським осередком управління датоване на 50-ті 60-ті рр. ХІ ст. Опис в «Dagome iudex» є дуже розмитий і згадує сусідів держави Мешка, що сягала по море. Важко щось сказати на його основі про конкретні межі держави Пястів. 2022 р. знахідки під ратушем в Гданську проасоційовано з початковим городищем Гданська Х ст, проте не відомо чи було воно під владою Мешка І.
Все XI ст. поморяни боролися з спробами полянських П'ястів їх підкорити. На самому початку ХІ ст. поганська реакція охопила Західне Помор’я, було ліквідовано молоде Колобжезьке єпископство. Подібні процеси розвивалися напевне і на Східному Помор’ї, але ми про це майже нічого не знаємо. Східне Помор’я було менш заселене і ближче до держави Пястів, тож воно перебувало під їх більшим впливом. Проте, як вважається за панування Мешка ІІ Помор’я звільнилося (якщо взагалі перебувало раніше) з під влади Пястів. Захопити його спробував Казимир Відновитель. Той спочатку вступив в боротьбу з самозванцем Мецлавом, що панував на Мазовії. Останнього підтримували поморяни. У цей час в в хроніках з Нідеральтайх згадується перший князь Помор'я Земомисл. В цей період територія поморян поширилася на захід від Одри в землі лютичів. Дякуючи допомозі воїв свого шваґра Ярослава Мудрого, Казимир побив спочатку Мецлава, а потім поморян. Землі Помор’я до кінця життя Казимира опинилися в залежності від Кракова. Цей час в принципі співпадає із датуванням конструкцій острівного городища в Гданську, з чого роблять висновок що Казимир міг його заснувати.
Невдалий похід Болеслава Сміливого в Чехію коло 1060 р. призвів до повстання поморян та звільнення їх з під влади Пястів. Завоювати поморян пробував також Владислав Герман. 1090 р. внаслідок брутального застосування сили він зайняв Східне Помор’я „аж по море”. Зайнявши Помор’я 1091 р. і відчуваючи що не втримає його, князь, як повідомляє Галл Анонім, наказав всі гради на Помор'ї спалити. Теоретично в цей час могло бути спалене також острівне городище у Гданську. Сліди пожежі кінця ХІ ст. дійсно зафіксовані тут археологами. Дійсно поморяни не дали шансів Герману утримати над ними владу, вирізали чи вигнали його представників. Потім вони вели запеклу боротьбу з пробами Германа відігратися. Поморяни, що перебували на більш ранній стадії феодального розвитку, виставляли велике військо, в якому служили всі чоловіки. Пясти ж застосовували переважно професійну армію, яка була меншою.
Після завоювання Болеславом Кривоустим
Проблему завоювання Помор’я вирішив Болеслав Кривоустий. 1119 р. він зайняв Східне Помор’я. Тільки з цього моменту можна говорити про стале перебування в острівному городищі Гданська княжого намісника. Болеслав переміг і першого відомого з джерел західнопоморьского князя з династії грифітів Вартислава І, внаслідок чого Західне Помор'я стало ленном держави Болеслава, а сам Вратіслав І його піддані прийняли християнство.
У ХІІ ст. дороги Західного і Східного Помор'я розійшлися. Німці розвиваючи наступ на землі полабських слов’ян сягнули своїми впливами на Західне Помор’я. На з’їзді Мерзебургу 1135 р., визнаючи зверхність імператора Лотара, Болеслав Кривоустий допустив втручання німецької церкви, а згодом і правителів, в справи Західного Помор’я. Хоча на цей час Західне Помор’я було у ленній залежності від польського володаря, вже дуже скоро вона (як перед тим землі полабських слов’ян) увійде в орбіту німецького світу. З 1180-х років почав зростати німецький вплив і на землі західних поморян почали прибувати немецькі поселенці. Через руйнівні війни з данцями поморські феодали схвалювали заселення спустошених земель німцями. Згодом почався процес германізації та полонизації поморянського населення.
Натомість на Східному Помор'ї з ХІІ ст. поморяни перебували під владою спочатку намісників П'ястів, а потім незалежних поморських князів з династії Собіславичів. Найбільшого розмаху їх держава сягнула за Святополка ІІ Великого. Під час панування старшого сина Святополка і останнього з Собіславичів Мстивоя ІІ (1270-1294 рр.) Східне Помор’я перебувало в постійній боротьбі проти хрестоносців та бранденбурців. Водночас Мстивой ІІ продовжував політику батька щодо осадження в своїх володіннях німецьких колоністів. Їх князь запрошував з різних міст Німеччини, Фландрії та Брабанту. 15 лютого 1282 р. в Кемпно відбулася зустріч Мстивоя II з великопольським князем Пшемислом II, на які було обидва князі визнали один одного спадкоємцями в своїх землях. 25 грудня 1294 р. Мстивой ІІ помер у Гданську і Пшемисл II відповідно до раніше досягнутих домовленостей успадкував його володіння: самостійне князівство Східного Помор’я припинило своє існування.
Нащадки поморян
Уникнутити асиміляції серед німців та поляків вдалося лише кашубам, що наразі налічують 300 тисяч чоловік. Натомість після Другої світової війни було депортовано до німеччини рештки словінців, які асимілювалися з німцями.
Археологія
Зі слов'янським племінним союзом поморян VII—IX століття н. е. археологами ототожнюється , , суковсько-дзедзицька культура.
Пам'ятки поморян
Городище в Сопоті, що зветься Замковою горою чи Пательнею і розташовується на високому післяльодовиковому пагорбі на вул. Haffnera, на відстані біля 400 м від берега Гданської затоки. Постало коло середини IX ст., а існувало до кінця Х ст. чи зламу Х та ХІ ст. В наш час на реконструйованому городищі організовано скансен.
Література
- Павинский А. И. Полабские славяне в борьбе с немцами. VIII-XII вв. — М.: Книжный дом ЛИБРОКОМ, 2015. — 178 с. — Серия «Академия фундаментальных исследований: история». — ISBN978-5-397-04989-4 (Ориг. изд.: СПб., 1871).
- Успенский Ф. И. Первые славянские монархии на Северо-Западе. — СПб.: Изд-во Слав. благотвор. комитета, 1872. — 266; XIII с.
- Херрман Йоахим. Ободриты, лютичи, руяне / Пер. с нем. Г. С. Лебедева // Славяне и скандинавы: Сб. / Под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Прогресс, 1986. — С. 338-359.
Див. також
- Херрман Йоахим. Ободриты, лютичи, руяне.
- Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 15.06.2024.
- J. Sochacki, Relacja roczników altajskich o księciu pomorskim Zemuzile, s. 83–84.
- Książę Warcisław I.
- Любек, Гамбург, Бремен для українця. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 15.06.2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati stattyu Polabski ta pomorski slov yani do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pomoryani znachennya Pomorya ni pomorci pomerani zahidnoslov yanski plemena sho zhili do XVI XVII st v nizov yah Odri ta na pivdennomu uzberezhzhi Baltijskogo morya V 900 r mezha pomoryanskogo arealu prohodila po Odri na zahodi delti Visli na shodi ta Noteci na pivdni Dali nazvu istorichnij miscevosti Pomeraniya po slov yanski Pomoryaniya abo Pomor ya Mapa rozselennya lehitskih plemen Zahidni slov yani u IX X stolittyahIstoriyaNajdavnishi storinki Povist vremennih lit zaznachaye sho Lyahi zh i prussi i chud sidyat poblizu morya Varyazkogo Po somu zh moryu sidyat varyagi syudi na shid do nadilu Simovogo po tomu zh moryu sidyat voni na zahid do zemli Anglijskoyi i do Voloskoyi ta Koli zh volohi najshli na slov yan na dunajskih i osili mizh nih i chinili yim nasilstvo to slov yani ti prijshovshi sili na Visli i prozvalisya lyahami A vid tih lyahiv pishli odni sho prozvalisya polyanami drugi lyahi prozvalisya lyutichami inshi mazovshanami she inshi pomoryanami Golovnimi gradami pomoryan buli Shecin Volin Kamen Kolobzheg Bilogard na Zahidnomu Pomor yi Bilogarda Slupsk ta Slavno u Centralnomu Pomor yi Puck Gdansk ta Starogard na Shidnomu Pomor yi Borotba z polyanskimi P yastami Vvazhayetsya sho X stolitti polskij knyaz Meshko I vklyuchiv zemli pomoryan do skladu polskoyi derzhavi Do 2005 r cyu koncepciyu pidtrimuvali opis derzhavi Pyastiv v Dagome iudex ta pomilkove yak viyavilosya datuvannya ostrivnogo gorodisha Gdanska v girli Motlavi do Visli na H st Narazi gorodishe v Gdansku yake vvazhayut p yastovskim oseredkom upravlinnya datovane na 50 ti 60 ti rr HI st Opis v Dagome iudex ye duzhe rozmitij i zgaduye susidiv derzhavi Meshka sho syagala po more Vazhko shos skazati na jogo osnovi pro konkretni mezhi derzhavi Pyastiv 2022 r znahidki pid ratushem v Gdansku proasocijovano z pochatkovim gorodishem Gdanska H st prote ne vidomo chi bulo vono pid vladoyu Meshka I Vse XI st pomoryani borolisya z sprobami polyanskih P yastiv yih pidkoriti Na samomu pochatku HI st poganska reakciya ohopila Zahidne Pomor ya bulo likvidovano molode Kolobzhezke yepiskopstvo Podibni procesi rozvivalisya napevne i na Shidnomu Pomor yi ale mi pro ce majzhe nichogo ne znayemo Shidne Pomor ya bulo mensh zaselene i blizhche do derzhavi Pyastiv tozh vono perebuvalo pid yih bilshim vplivom Prote yak vvazhayetsya za panuvannya Meshka II Pomor ya zvilnilosya yaksho vzagali perebuvalo ranishe z pid vladi Pyastiv Zahopiti jogo sprobuvav Kazimir Vidnovitel Toj spochatku vstupiv v borotbu z samozvancem Meclavom sho panuvav na Mazoviyi Ostannogo pidtrimuvali pomoryani U cej chas v v hronikah z Nideraltajh zgaduyetsya pershij knyaz Pomor ya Zemomisl V cej period teritoriya pomoryan poshirilasya na zahid vid Odri v zemli lyutichiv Dyakuyuchi dopomozi voyiv svogo shvagra Yaroslava Mudrogo Kazimir pobiv spochatku Meclava a potim pomoryan Zemli Pomor ya do kincya zhittya Kazimira opinilisya v zalezhnosti vid Krakova Cej chas v principi spivpadaye iz datuvannyam konstrukcij ostrivnogo gorodisha v Gdansku z chogo roblyat visnovok sho Kazimir mig jogo zasnuvati Nevdalij pohid Boleslava Smilivogo v Chehiyu kolo 1060 r prizviv do povstannya pomoryan ta zvilnennya yih z pid vladi Pyastiv Zavoyuvati pomoryan probuvav takozh Vladislav German 1090 r vnaslidok brutalnogo zastosuvannya sili vin zajnyav Shidne Pomor ya azh po more Zajnyavshi Pomor ya 1091 r i vidchuvayuchi sho ne vtrimaye jogo knyaz yak povidomlyaye Gall Anonim nakazav vsi gradi na Pomor yi spaliti Teoretichno v cej chas moglo buti spalene takozh ostrivne gorodishe u Gdansku Slidi pozhezhi kincya HI st dijsno zafiksovani tut arheologami Dijsno pomoryani ne dali shansiv Germanu utrimati nad nimi vladu virizali chi vignali jogo predstavnikiv Potim voni veli zapeklu borotbu z probami Germana vidigratisya Pomoryani sho perebuvali na bilsh rannij stadiyi feodalnogo rozvitku vistavlyali velike vijsko v yakomu sluzhili vsi choloviki Pyasti zh zastosovuvali perevazhno profesijnu armiyu yaka bula menshoyu Pislya zavoyuvannya Boleslavom Krivoustim Problemu zavoyuvannya Pomor ya virishiv Boleslav Krivoustij 1119 r vin zajnyav Shidne Pomor ya Tilki z cogo momentu mozhna govoriti pro stale perebuvannya v ostrivnomu gorodishi Gdanska knyazhogo namisnika Boleslav peremig i pershogo vidomogo z dzherel zahidnopomorskogo knyazya z dinastiyi grifitiv Vartislava I vnaslidok chogo Zahidne Pomor ya stalo lennom derzhavi Boleslava a sam Vratislav I jogo piddani prijnyali hristiyanstvo U HII st dorogi Zahidnogo i Shidnogo Pomor ya rozijshlisya Nimci rozvivayuchi nastup na zemli polabskih slov yan syagnuli svoyimi vplivami na Zahidne Pomor ya Na z yizdi Merzeburgu 1135 r viznayuchi zverhnist imperatora Lotara Boleslav Krivoustij dopustiv vtruchannya nimeckoyi cerkvi a zgodom i praviteliv v spravi Zahidnogo Pomor ya Hocha na cej chas Zahidne Pomor ya bulo u lennij zalezhnosti vid polskogo volodarya vzhe duzhe skoro vona yak pered tim zemli polabskih slov yan uvijde v orbitu nimeckogo svitu Z 1180 h rokiv pochav zrostati nimeckij vpliv i na zemli zahidnih pomoryan pochali pribuvati nemecki poselenci Cherez rujnivni vijni z dancyami pomorski feodali shvalyuvali zaselennya spustoshenih zemel nimcyami Zgodom pochavsya proces germanizaciyi ta polonizaciyi pomoryanskogo naselennya Pam yatnik Svyatopolku II Velikomu v Gdansku Natomist na Shidnomu Pomor yi z HII st pomoryani perebuvali pid vladoyu spochatku namisnikiv P yastiv a potim nezalezhnih pomorskih knyaziv z dinastiyi Sobislavichiv Najbilshogo rozmahu yih derzhava syagnula za Svyatopolka II Velikogo Pid chas panuvannya starshogo sina Svyatopolka i ostannogo z Sobislavichiv Mstivoya II 1270 1294 rr Shidne Pomor ya perebuvalo v postijnij borotbi proti hrestonosciv ta brandenburciv Vodnochas Mstivoj II prodovzhuvav politiku batka shodo osadzhennya v svoyih volodinnyah nimeckih kolonistiv Yih knyaz zaproshuvav z riznih mist Nimechchini Flandriyi ta Brabantu 15 lyutogo 1282 r v Kempno vidbulasya zustrich Mstivoya II z velikopolskim knyazem Pshemislom II na yaki bulo obidva knyazi viznali odin odnogo spadkoyemcyami v svoyih zemlyah 25 grudnya 1294 r Mstivoj II pomer u Gdansku i Pshemisl II vidpovidno do ranishe dosyagnutih domovlenostej uspadkuvav jogo volodinnya samostijne knyazivstvo Shidnogo Pomor ya pripinilo svoye isnuvannya Nashadki pomoryanUniknutiti asimilyaciyi sered nimciv ta polyakiv vdalosya lishe kashubam sho narazi nalichuyut 300 tisyach cholovik Natomist pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo deportovano do nimechchini reshtki slovinciv yaki asimilyuvalisya z nimcyami ArheologiyaZi slov yanskim pleminnim soyuzom pomoryan VII IX stolittya n e arheologami ototozhnyuyetsya sukovsko dzedzicka kultura Pam yatki pomoryanGorodishe v Sopoti sho zvetsya Zamkovoyu goroyu chi Patelneyu i roztashovuyetsya na visokomu pislyalodovikovomu pagorbi na vul Haffnera na vidstani bilya 400 m vid berega Gdanskoyi zatoki Postalo kolo seredini IX st a isnuvalo do kincya H st chi zlamu H ta HI st V nash chas na rekonstrujovanomu gorodishi organizovano skansen LiteraturaPavinskij A I Polabskie slavyane v borbe s nemcami VIII XII vv M Knizhnyj dom LIBROKOM 2015 178 s Seriya Akademiya fundamentalnyh issledovanij istoriya ISBN978 5 397 04989 4 Orig izd SPb 1871 Uspenskij F I Pervye slavyanskie monarhii na Severo Zapade SPb Izd vo Slav blagotvor komiteta 1872 266 XIII s Herrman Joahim Obodrity lyutichi ruyane Per s nem G S Lebedeva Slavyane i skandinavy Sb Pod red E A Melnikovoj M Progress 1986 S 338 359 Div takozhPomorska kultura Prabatkivshina slov yan Norik Burshtinovij shlyah Herrman Joahim Obodrity lyutichi ruyane Parnikoza Ivan Ukrayinski storinki istoriyi Gdanska ta Trimista Chastina 1 Zamalovki z davnini Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 15 06 2024 J Sochacki Relacja rocznikow altajskich o ksieciu pomorskim Zemuzile s 83 84 Ksiaze Warcislaw I Lyubek Gamburg Bremen dlya ukrayincya Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 15 06 2024