Ця стаття може містити помилки з іншої мови. |
Політичне насильство в Туреччині стало серйозною проблемою в кінці 1970-х років і навіть було описано як "війна на низькому рівні". Ескадрони смерті турецьких правих ультранаціоналістичних угрупувань, іноді об'єднаних з державою, проти опору лівої опозиції завдали близько 5000 жертв. Більшість жертв - ліві. Рівень насильства на деякий час знизився після турецького перевороту 1980 року, поки не вибухнув курдсько-турецький конфлікт у 1984 році.
Політичне насильство в Туреччині (1976–1980) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Правий тероризм | Лівий тероризм |
Передумови
У 1975 році Сюлейман Демірель, президент консервативної (тур. Adalet Partisi, AP) змінив Бюлента Ецевіта, президента соціал-демократичної республіканської народної партії (тур. Cumhuriyet Halk Partisi , ТЕЦ) на посаді прем'єр-міністра. Він утворив коаліцію "Націоналістичний фронт" (тур. Milliyetçi Cephe) ", з Ісламістською Некметтіна Ербакана (тур. Millî Selamet Partisi, MSP), і Тюркеш ' ультраправої Партії націоналістичного руху (тур. Milliyetçi Hareket Partisi , MHP). МХП використовував можливість проникнення в служби держбезпеки, серйозно погіршуючи війну низької інтенсивності, яка велася між конкуруючими фракціями.
Вибори 1977 року не виявили переможця. Спершу Демірель продовжив коаліцію з Націоналістичним фронтом, але в 1978 році Ецевіт зміг знову дістатись до влади за допомогою депутатів, які перейшли від однієї партії до іншої. У 1979 році Демірель знову став прем'єр-міністром. Наприкінці 1970-х років Туреччина опинилася в нестабільній ситуації з невирішеними економічними та соціальними проблемами, які зіткнулися з страйковими акціями та частковим паралічем політики ( Великі національні збори Туреччини не змогли обрати президента протягом шести місяців, що передували перевороту). Починаючи з 1968 і 1969 рр., Пропорційне представництво ускладнювало пошук парламентської більшості. Інтересам промислової буржуазії, яка займала найбільші володіння країни, протистояли інші соціальні класи, такі як дрібні промисловці, торговці, сільські шляхтичі та поміщики, інтереси яких не завжди співпадали між собою. Численні сільськогосподарські та промислові реформи, які вимагали частини вищих і середніх класів, були заблоковані іншими .Тоді політикам здавалося, що вони не в змозі боротися зі зростанням насильства в країні.
Послідовність подій
У Туреччині наприкінці 1970-х рр. Спалахнуло безпрецедентне політичне насильство. Загальна кількість загиблих у 1970-х роках оцінюється в 5000, причому майже десять вбивств на день. Більшість були членами лівих і правих політичних організацій, які потім вступали в запеклі бої. Ультранаціоналістичні сірі вовки, молодіжна організація МХП, заявили, що вони підтримують сили безпеки. За даними британського , у 1978 р. Було 3119 фашистських атак, в яких 831 чоловіка було вбито та 3121 поранено. Під час центрального судового процесу проти лівої організації (Революційний шлях) у Військовому суді в Анкарі підсудні перераховували більш ніж 5388 політичних вбивств перед військовим переворотом. Серед постраждалих були 1 296 праворадикалів та 2 210 лівих. Інші жертви не могли бути однозначно політично пов’язані. Убивство 1978 року, розправа на 1977 року з 35 жертвами та 1978 року із понад 100 жертвами - це лише деякі відомі випадки. Воєнний стан було оголошено після різанини Мараша у 14 (тодішніх) 67 провінціях у грудні 1978 року. На момент перевороту воєнне положення було розповсюджено на 20 провінцій.
У червні 1979 року був попереджений з Національної розвідувальної організації (MİT). Потім Ечевіт повідомив свого міністра внутрішніх справ , який потім повідомив , одному з п'яти генералів, які очолили переворот. Заступник заступника секретаря MİT Ніхат Йылдыз був понижений в консульстві Лондона і в результаті його замінив генерал-лейтенант.
Курдський сепаратизм
Праві групи виступали проти курдського сепаратизму. Непропорційна кількість курдів входила до лівих угруповань. Більшість лівих також були групами і виступали проти сепаратизму. До перевороту 1980 р. не відомі випадки насильства з боку сепаратистів в країні.
Див. також
Список літератури
- Zürcher, Erik J. (2004). . I.B.Tauris. с. 263. ISBN . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- Gil, Ata. "La Turquie à marche forcée," Le Monde diplomatique, February 1981.
- Turkey. Amnesty International. 1988. с. 1. ISBN .
- , No.47 (May 1979), pg. 6. Quoted by (Herman та Brodhead, 1986)
- Devrimci Yol Savunması (Defense of the Revolutionary Path). Ankara, January 1989, p. 118-119.
- Ünlü, Ferhat (17 липня 2007). . Sabah (Turkish) . Архів оригіналу за 30 August 2008. Процитовано 18 грудня 2008.
- Romano, David (2006). . Cambridge University Press. с. 46. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo Politichne nasilstvo v Turechchini stalo serjoznoyu problemoyu v kinci 1970 h rokiv i navit bulo opisano yak vijna na nizkomu rivni Eskadroni smerti tureckih pravih ultranacionalistichnih ugrupuvan inodi ob yednanih z derzhavoyu proti oporu livoyi opoziciyi zavdali blizko 5000 zhertv Bilshist zhertv livi Riven nasilstva na deyakij chas znizivsya pislya tureckogo perevorotu 1980 roku poki ne vibuhnuv kurdsko tureckij konflikt u 1984 roci Politichne nasilstvo v Turechchini 1976 1980 Data1968 1980 pikovi 1976 1980 rr MisceTurechchinaRezultatrozpochatoStoroniPravij terorizmLivij terorizmPeredumoviU 1975 roci Syulejman Demirel prezident konservativnoyi tur Adalet Partisi AP zminiv Byulenta Ecevita prezidenta social demokratichnoyi respublikanskoyi narodnoyi partiyi tur Cumhuriyet Halk Partisi TEC na posadi prem yer ministra Vin utvoriv koaliciyu Nacionalistichnij front tur Milliyetci Cephe z Islamistskoyu Nekmettina Erbakana tur Milli Selamet Partisi MSP i Tyurkesh ultrapravoyi Partiyi nacionalistichnogo ruhu tur Milliyetci Hareket Partisi MHP MHP vikoristovuvav mozhlivist proniknennya v sluzhbi derzhbezpeki serjozno pogirshuyuchi vijnu nizkoyi intensivnosti yaka velasya mizh konkuruyuchimi frakciyami Vibori 1977 roku ne viyavili peremozhcya Spershu Demirel prodovzhiv koaliciyu z Nacionalistichnim frontom ale v 1978 roci Ecevit zmig znovu distatis do vladi za dopomogoyu deputativ yaki perejshli vid odniyeyi partiyi do inshoyi U 1979 roci Demirel znovu stav prem yer ministrom Naprikinci 1970 h rokiv Turechchina opinilasya v nestabilnij situaciyi z nevirishenimi ekonomichnimi ta socialnimi problemami yaki zitknulisya z strajkovimi akciyami ta chastkovim paralichem politiki Veliki nacionalni zbori Turechchini ne zmogli obrati prezidenta protyagom shesti misyaciv sho pereduvali perevorotu Pochinayuchi z 1968 i 1969 rr Proporcijne predstavnictvo uskladnyuvalo poshuk parlamentskoyi bilshosti Interesam promislovoyi burzhuaziyi yaka zajmala najbilshi volodinnya krayini protistoyali inshi socialni klasi taki yak dribni promislovci torgovci silski shlyahtichi ta pomishiki interesi yakih ne zavzhdi spivpadali mizh soboyu Chislenni silskogospodarski ta promislovi reformi yaki vimagali chastini vishih i serednih klasiv buli zablokovani inshimi Todi politikam zdavalosya sho voni ne v zmozi borotisya zi zrostannyam nasilstva v krayini Poslidovnist podijU Turechchini naprikinci 1970 h rr Spalahnulo bezprecedentne politichne nasilstvo Zagalna kilkist zagiblih u 1970 h rokah ocinyuyetsya v 5000 prichomu majzhe desyat vbivstv na den Bilshist buli chlenami livih i pravih politichnih organizacij yaki potim vstupali v zapekli boyi Ultranacionalistichni siri vovki molodizhna organizaciya MHP zayavili sho voni pidtrimuyut sili bezpeki Za danimi britanskogo u 1978 r Bulo 3119 fashistskih atak v yakih 831 cholovika bulo vbito ta 3121 poraneno Pid chas centralnogo sudovogo procesu proti livoyi organizaciyi Revolyucijnij shlyah u Vijskovomu sudi v Ankari pidsudni pererahovuvali bilsh nizh 5388 politichnih vbivstv pered vijskovim perevorotom Sered postrazhdalih buli 1 296 pravoradikaliv ta 2 210 livih Inshi zhertvi ne mogli buti odnoznachno politichno pov yazani Ubivstvo 1978 roku rozprava na 1977 roku z 35 zhertvami ta 1978 roku iz ponad 100 zhertvami ce lishe deyaki vidomi vipadki Voyennij stan bulo ogolosheno pislya rizanini Marasha u 14 todishnih 67 provinciyah u grudni 1978 roku Na moment perevorotu voyenne polozhennya bulo rozpovsyudzheno na 20 provincij U chervni 1979 roku buv poperedzhenij z Nacionalnoyi rozviduvalnoyi organizaciyi MIT Potim Echevit povidomiv svogo ministra vnutrishnih sprav yakij potim povidomiv odnomu z p yati generaliv yaki ocholili perevorot Zastupnik zastupnika sekretarya MIT Nihat Jyldyz buv ponizhenij v konsulstvi Londona i v rezultati jogo zaminiv general lejtenant Kurdskij separatizmPravi grupi vistupali proti kurdskogo separatizmu Neproporcijna kilkist kurdiv vhodila do livih ugrupovan Bilshist livih takozh buli grupami i vistupali proti separatizmu Do perevorotu 1980 r ne vidomi vipadki nasilstva z boku separatistiv v krayini Div takozhDerzhavnij perevorot u Turechchini 1980 Svincevi roki Italiya Spisok literaturiZurcher Erik J 2004 I B Tauris s 263 ISBN 978 1 85043 399 6 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 28 travnya 2020 Gil Ata La Turquie a marche forcee Le Monde diplomatique February 1981 Turkey Amnesty International 1988 s 1 ISBN 978 0 86210 156 5 No 47 May 1979 pg 6 Quoted by Herman ta Brodhead 1986 Devrimci Yol Savunmasi Defense of the Revolutionary Path Ankara January 1989 p 118 119 Unlu Ferhat 17 lipnya 2007 Sabah Turkish Arhiv originalu za 30 August 2008 Procitovano 18 grudnya 2008 Romano David 2006 Cambridge University Press s 46 ISBN 978 0 521 68426 2 Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 28 travnya 2020