Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поліське (до 1917 — Ксензівка, з 1917 по 2016 — Пролетарське) — село в Україні,у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Коропська селищна рада.
| село Поліське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Новгород-Сіверський район | ||||
| Громада | Коропська селищна громада | ||||
| Облікова картка | Поліське | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1619 | ||||
| Колишня назва | Ксензівка | ||||
| Населення | 605 | ||||
| Площа | 6,118 км² | ||||
| Густота населення | 98,89 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 16262 | ||||
| Телефонний код | +380 4656 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°23′51″ пн. ш. 33°05′00″ сх. д. / 51.39750° пн. ш. 33.08333° сх. д.Координати: 51°23′51″ пн. ш. 33°05′00″ сх. д. / 51.39750° пн. ш. 33.08333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 126 м | ||||
| Водойми | р. Сейм | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 16200, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Короп, вул. Кибальчича, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Поліське | |||||
 Поліське | |||||
| Мапа | |||||
Населення становить 605 осіб.
Символіка
На гербі зображені католицька вервиця що вказує на історичну назву села Ксензівка. Дві булави символізують козацьку історію села. Ткацький човник символізує місцевих майстрів декоративного ткацтва. Зелений колір символізує Полісся і поточну назву села. Загалом герб зображає панівні верстви села в минулому - духовенство, козаки і ткачі.
Історія
Витоки
У 1619 р. на узгірку біля печер окрай дубини після переправи через Сейм збиралися польські ксендзи для подальшого руху по древньому Київському шляху заради духовного опанування звільненої від москалів Сіверщини. Збори ксендзів дали назву місцині – Ксензівка, що поширилася й на перші хати деревні уздовж шляху на межі болота й дубини. За переказом, болото було дуже топке, непрохідне, а дуби – дуже високі й товсті, щонайменше 30 четвертей (5 м) в окружності, ще й всілякого звіру, особливо вовків, було забагато в дрімучому лісі. Кажуть, що дрімучий ліс в бік села Мельні належав в давнину (до 1500 р.) литовським князям – ксензам, звідси й назва місцини Ксензівка, а не КсенДзівка.
Доба козаччини
Ксензівка вперше значиться селом в документі 1669 р. за своєю приналежністю Спаському Новгород-Сіверському чоловічому монастирю. За матеріалами Слідства про маєтності Ніжинського полку (1729-1730), у часи Івана Брюховецького, Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Івана Скоропадського посполиті і угіддя навколо Ксензівки належали Новгород-Сіверському Спаському монастирю.
За даними Генерального опису у кінці 1760-х років у селі Ксьонзівка була дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці; 33 козацькі двори. Дані про селянські двори не збереглися. Частина селян належала Спаському Новгород-Сіверському чоловічому монастирю, а також Кирилу Розумовському, Олексію Розумовському та іншим власникам.
ХІХ століття
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 1072 особи (497 чоловічої статі та 575 — жіночої), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Атюської волості мешкало 1043 особи, налічувалось 196 дворових господарств, існували православна церква, 2 постоялих двори, 4 постоялих будинки, лавка, крупорушка, цегельний завод.
У 1880-х рр. несподівано, біля джерела з прозорою смачною водою за 5 верст від Ксензівки в лузі при дорозі до Ступакова хутора, з’явилася ікона Божої Матері поряд зі старим дерев’яним хрестом, що стояв там здавен. Дерев’яна ікона заввишки у 6 вершків, завширшки у 5 вершків (27х22 см) була перенесена до церкви, але вона була кимось викрадена і поставлена біля криниці. Ікону знову перенесли до церкви, зробили для неї великий кіот та срібні шати й дали назву Криничної Божої Матері. Відтоді ксензівці щороку здійснювали хресні ходи до криниці на Преполовіння (через 25 днів після Світлого Воскресіння) та 1 серпня.
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1416 осіб (728 чоловічої статі та 688 — жіночої), налічувалось 250 дворових господарств.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1646 осіб (836 чоловічої статі та 810 — жіночої), з яких 1639 — православної віри.
Бездощівного травня 1910 р. була облаштована джерельна криниця в лузі при дорозі до Ступакова хутора. Церква придбала 154 кв. сажнів землі навколо криниці, де було зроблено нову цабрину, встановлено новий хрест на місці старого та огороджено частоколом. 3-го червня 1910 р. відбулася хресна хода до криниці усіх ксензівців, від старого до малого, з Криничної іконою Божої матері. Священик відслужив молебень «о дощі» з колінопреклонінням та окропив усіх святою водою і наступного дня пройшов дощ. Ще не раз хресні ходи до криниці рятували врожай ксензівців від посухи.
1 грудня 1913 р. була освячена в Ксензівці нова двокомплектна земська школа, збудована поблизу церкви на городі. Город було куплено на пожертви зібрані приходським священиком Дмитром Давидовським, який таки переконав ксензівців збудувати школу в центрі села, а не на його околиці в урочищі Печери на дешевій землі. Також у грудні 1913 р. була відкрита у Ксензівці бібліотека читальня, влаштована приходським братством св. Михайла в церковній сторожці, а в дзвіниці була відкрита книжно-іконна лавка.
23 квітня 1914 р. було освячено в Ксензівці цегельний завод, що мав виробляти цеглу для церковної огорожі.
2016 року село отримало назву Поліське.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 598 | 98.84% |
| російська | 7 | 1.16% |
| Усього | 605 | 100% |
Відомі особи
В селі народилися:
- Нечипоренко Іван Григорович (1929) — майстер декоративного ткацтва;
- Нечипоренко Сергій Григорович (1922) — український художник декоративного ткацтва.
Див. також
Примітки
- Різдво-Богородицька церква села Ксензівка
- Василенко Н. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729 – 1730 гг. – Чернигов, 1901. С.45.
- Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 321.
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1488)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 88), (код 148)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Поліське [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poliske Poliske do 1917 Ksenzivka z 1917 po 2016 Proletarske selo v Ukrayini u Koropskij selishnij gromadi Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vid 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Koropska selishna rada selo PoliskeGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Novgorod Siverskij rajonGromada Koropska selishna gromadaOblikova kartka Poliske Osnovni daniZasnovane 1619Kolishnya nazva KsenzivkaNaselennya 605Plosha 6 118 km Gustota naselennya 98 89 osib km Poshtovij indeks 16262Telefonnij kod 380 4656Geografichni daniGeografichni koordinati 51 23 51 pn sh 33 05 00 sh d 51 39750 pn sh 33 08333 sh d 51 39750 33 08333 Koordinati 51 23 51 pn sh 33 05 00 sh d 51 39750 pn sh 33 08333 sh d 51 39750 33 08333Serednya visota nad rivnem morya 126 mVodojmi r SejmMisceva vladaAdresa radi 16200 Chernigivska obl Novgorod Siverskij r n smt Korop vul Kibalchicha 1KartaPoliskePoliskeMapa Naselennya stanovit 605 osib SimvolikaNa gerbi zobrazheni katolicka vervicya sho vkazuye na istorichnu nazvu sela Ksenzivka Dvi bulavi simvolizuyut kozacku istoriyu sela Tkackij chovnik simvolizuye miscevih majstriv dekorativnogo tkactva Zelenij kolir simvolizuye Polissya i potochnu nazvu sela Zagalom gerb zobrazhaye panivni verstvi sela v minulomu duhovenstvo kozaki i tkachi IstoriyaVitoki U 1619 r na uzgirku bilya pecher okraj dubini pislya perepravi cherez Sejm zbiralisya polski ksendzi dlya podalshogo ruhu po drevnomu Kiyivskomu shlyahu zaradi duhovnogo opanuvannya zvilnenoyi vid moskaliv Sivershini Zbori ksendziv dali nazvu miscini Ksenzivka sho poshirilasya j na pershi hati derevni uzdovzh shlyahu na mezhi bolota j dubini Za perekazom boloto bulo duzhe topke neprohidne a dubi duzhe visoki j tovsti shonajmenshe 30 chetvertej 5 m v okruzhnosti she j vsilyakogo zviru osoblivo vovkiv bulo zabagato v drimuchomu lisi Kazhut sho drimuchij lis v bik sela Melni nalezhav v davninu do 1500 r litovskim knyazyam ksenzam zvidsi j nazva miscini Ksenzivka a ne KsenDzivka Doba kozachchini Ksenzivka vpershe znachitsya selom v dokumenti 1669 r za svoyeyu prinalezhnistyu Spaskomu Novgorod Siverskomu cholovichomu monastiryu Za materialami Slidstva pro mayetnosti Nizhinskogo polku 1729 1730 u chasi Ivana Bryuhoveckogo Dem yana Ignatovicha Ivana Samojlovicha Ivana Mazepi ta Ivana Skoropadskogo pospoliti i ugiddya navkolo Ksenzivki nalezhali Novgorod Siverskomu Spaskomu monastiryu Za danimi Generalnogo opisu u kinci 1760 h rokiv u seli Ksonzivka bula derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 33 kozacki dvori Dani pro selyanski dvori ne zbereglisya Chastina selyan nalezhala Spaskomu Novgorod Siverskomu cholovichomu monastiryu a takozh Kirilu Rozumovskomu Oleksiyu Rozumovskomu ta inshim vlasnikam HIH stolittya Naperedodni skasuvannya kripactva 1859 roku u kazennomu j kozackomu seli Kroleveckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 1072 osobi 497 cholovichoyi stati ta 575 zhinochoyi nalichuvalos 140 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 u kolishnomu derzhavnomu j vlasnickomu seli Atyuskoyi volosti meshkalo 1043 osobi nalichuvalos 196 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva 2 postoyalih dvori 4 postoyalih budinki lavka kruporushka cegelnij zavod U 1880 h rr nespodivano bilya dzherela z prozoroyu smachnoyu vodoyu za 5 verst vid Ksenzivki v luzi pri dorozi do Stupakova hutora z yavilasya ikona Bozhoyi Materi poryad zi starim derev yanim hrestom sho stoyav tam zdaven Derev yana ikona zavvishki u 6 vershkiv zavshirshki u 5 vershkiv 27h22 sm bula perenesena do cerkvi ale vona bula kimos vikradena i postavlena bilya krinici Ikonu znovu perenesli do cerkvi zrobili dlya neyi velikij kiot ta sribni shati j dali nazvu Krinichnoyi Bozhoyi Materi Vidtodi ksenzivci shoroku zdijsnyuvali hresni hodi do krinici na Prepolovinnya cherez 25 dniv pislya Svitlogo Voskresinnya ta 1 serpnya Za danimi na 1893 rik u poselenni meshkalo 1416 osib 728 cholovichoyi stati ta 688 zhinochoyi nalichuvalos 250 dvorovih gospodarstv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1646 osib 836 cholovichoyi stati ta 810 zhinochoyi z yakih 1639 pravoslavnoyi viri Bezdoshivnogo travnya 1910 r bula oblashtovana dzherelna krinicya v luzi pri dorozi do Stupakova hutora Cerkva pridbala 154 kv sazhniv zemli navkolo krinici de bulo zrobleno novu cabrinu vstanovleno novij hrest na misci starogo ta ogorodzheno chastokolom 3 go chervnya 1910 r vidbulasya hresna hoda do krinici usih ksenzivciv vid starogo do malogo z Krinichnoyi ikonoyu Bozhoyi materi Svyashenik vidsluzhiv moleben o doshi z kolinoprekloninnyam ta okropiv usih svyatoyu vodoyu i nastupnogo dnya projshov dosh She ne raz hresni hodi do krinici ryatuvali vrozhaj ksenzivciv vid posuhi 1 grudnya 1913 r bula osvyachena v Ksenzivci nova dvokomplektna zemska shkola zbudovana poblizu cerkvi na gorodi Gorod bulo kupleno na pozhertvi zibrani prihodskim svyashenikom Dmitrom Davidovskim yakij taki perekonav ksenzivciv zbuduvati shkolu v centri sela a ne na jogo okolici v urochishi Pecheri na deshevij zemli Takozh u grudni 1913 r bula vidkrita u Ksenzivci biblioteka chitalnya vlashtovana prihodskim bratstvom sv Mihajla v cerkovnij storozhci a v dzvinici bula vidkrita knizhno ikonna lavka 23 kvitnya 1914 r bulo osvyacheno v Ksenzivci cegelnij zavod sho mav viroblyati ceglu dlya cerkovnoyi ogorozhi 2016 roku selo otrimalo nazvu Poliske 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Koropskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Koropskogo rajonu uvijshlo do skladu Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 598 98 84 rosijska 7 1 16 Usogo 605 100 Vidomi osobiV seli narodilisya Nechiporenko Ivan Grigorovich 1929 majster dekorativnogo tkactva Nechiporenko Sergij Grigorovich 1922 ukrayinskij hudozhnik dekorativnogo tkactva Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiRizdvo Bogorodicka cerkva sela Ksenzivka Vasilenko N Generalnoe sledstvie o maetnostyah Nezhinskogo polka 1729 1730 gg Chernigov 1901 S 45 Lazarevskij A Obozrenie Rumyancevskoj opisi Malorossii Vip 2 Polki Kievskij i Nezhinskij Chernigov Gub tip 1867 S 321 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 1488 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God pyatnadcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1892 stor 88 kod 148 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 264 X 270 120 s ros doref Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 04 02 2016 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 18 lyutogo 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Poliske 20 grudnya 2011 u Wayback Machine