Покровська церква мурований храм збудований коштом поміщика та власника порцелянової фабрики Андрія Миклашевського 1857

Покровська церква — мурований храм, збудований коштом поміщика та власника порцелянової фабрики Андрія Миклашевського 1857 року в селі Волокитине Чернігівської губернії (нині Путивльський район Сумської області). До нашого часу не зберігся.

Покровська церква
Загальний вигляд церкви. Фото кінця XIX ст.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Волокитине, Путивльський район, Сумська область
Засновник	Андрій Миклашевський
Початок будівництва	1857
Кінець будівництва	1857
Зруйновано	1955–1958
Відбудовано	не відбудовувалася
Стиль	Класицизм

Опис

Архітектура

Мурована, хрещата в плані, однобанна, з триярусною дзвіницею на західному фасаді церква в перехідній стилістиці від пізнього класицизму до романтизму. Класицистичною за характером є загальна хрещато-банева структура храму, а на романтичні впливи вказують неоготичні деталі фасадного декору. Цей храм був центром палацово-паркового ансамблю Миклашевських.

Інтер'єр

В інтер'єрі містилися великий порцеляновий іконостас, порцелянові вікна, з бані звисали чотири величезні порцелянові люстри. Інше церковне начиння також було порцеляновим, виконане в білій, синій і золотавій гамі кольорів: кіоти, дарохранильниці, панікадило, полікадила, дев'ять свічників метрової висоти, тощо. Все порцелянове начиння церкви було виготовлене на Волокитинському порцеляновому заводі Миклашевських.

Подальша доля

Церква простояла рівно сто років і була знищена протягом 1955–1958 років за розпорядженням Сумського облвиконкому від 26.06.1955 р. для «побудови корівника». При цьому були розграбовані й знищені безцінні порцелянові вироби, включно з іконостасом. Проти цього варварства протестував видатний український художник Василь Касіян, надіславши 29 червня 1956 року гострого листа до заступника голови Ради Міністрів Української PCP М.Гречухи. Проте це не допомогло. І в 1958 році М.Цапенко зафотографував процес розбирання зруйнованих залишків церкви.

З фрагментами унікального порцелянового декору церкви можна ознайомитися в музейних колекціях Києва, Сум, Чернігова, Путивля й Шостки.

Галерея

Загальний вигляд Покровської церкви з брамою
Західний фасад
Інтер'єр церкви з іконостасом
Фрагмент царських врат іконостасу
Люстра в інтер'єрі
Панікадило
Руїни церкви, 1958 р.

Див. також

Примітки

Фрагменты фарфорового иконостаса завода Миклашевского в Путивльском краеведческом музее-заповеднике. [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Стаття про порцеляновий іконостас на сайті Шосткинського краєзнавчого музею. [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Література

Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — К.: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
Вечерський В. В. Втраченні святині / В.В. Вечерський. — Київ : Техніка, 2004. — С. 86—87 : іл.— (сер.«Національні святині України»).
Вечерський В. В. Монастирі та храми Путивльщини / В.В. Вечерський. — Київ : Техніка, 2007. — С. 152—155 : іл. — (сер.«Національні святині України»).
Книга Пам'яті Сумської області. Т. 2 : Зруйновані храми Сумщини: Мартиролог втрачених святинь. — Суми : Ярославна, 2007. — С. 208.

[1] Фрагменты фарфорового иконостаса завода Миклашевского в Путивльском краеведческом музее-заповеднике. [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)