Поклад нафти і газу (рос. залежь газа и нефти ; англ. oil-and-gas reservoir; нім. Erdöl– und Erdgasvorkommen n) — природне локальне одиничне скупчення нафти і газу в одному або декількох сполучених між собою пластах-колекторах, що контролюються єдиним (спільним) водо-нафтовим чи газо-нафтовим контрактом (ВНК чи ГНК).
Глобальний рівень |
Нафтогазоносний пояс |
Регіональний рівень |
Нафтогазоносна провінція (НГП) • басейн (НГБ) |
Нафтогазоносна область (НГО) |
Нафтогазоносний район (НГР) |
Зона нафтогазонакопичення |
Локальний рівень |
Родовище |
Поклад |
Пастка |
|
Загальний опис
Границю між суміжними покладами (в одному і тому ж пласті чи резервуарі) проводять по зміні положення ВНК чи ГНК, фазового стану і фізико-хімічних властивостей вуглеводнів. Поклад є частиною родовища. Він є елементом нафтогазогеологічного районування територій.
Якщо скупчення вуглеводнів досить велике і рентабельне для розробки, його називають промисловим покладом нафти і газу. Форма і розміри покладу вуглеводнів пов'язані з формою і розміром пастки. Основний параметр покладу — його запаси. Вуглеводневі флюїди в земній корі залягають в обмеженому пористому просторі. Існування їх обумовлюється співвідношенням колекторів з непроникними породами — покришками.
Промислова характеристика покладів — форма, розміри, гіпсометричне положення контурів нафтоносності, газоносності, контактів газ-нафта-вода в різних частинах покладу, запаси вуглеводнів, початковий дебіт свердловин, пластові тиски і температури, газові фактори, коефіцієнти продуктивності та їх зміни під час пробної експлуатації свердловин та дослідно-промислової розробки родовища (покладу), для газових, газоконденсатних покладів — наявність або відсутність нафтової облямівки промислового значення, вміст конденсату, відомості про характер взаємодії свердловин і пластів, про режим покладу.
Регулювання процесу розробки родовищ (покладів) нафти і газу — впровадження заходів з удосконалення подальшої розробки родовища (покладу), спрямованих на досягнення заданих темпів видобутку вуглеводнів і забезпечення затвердженого (прийнятого) коефіцієнта вилучення нафти, газу й конденсату.
Облаштування родовища — комплекс проєктних, вишукувальних, будівельних робіт, які необхідно виконати для введення нового родовища в промислову (дослідно-промислову) розробку, або нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення на діючих (облаштованих) родовищах.
Умови залягання покладів вуглеводнів
Нафтові і газові поклади розташовуються у верхніх частинах структур, що утворюються пористими породами, перекритими непроникними пластами, у так званих структурних пастках. Природні резервуари нафти і газу за походженням і геометрією можуть бути різними. Проста структурна пастка для вуглеводнів — антиклинальна складка.
Залежно від умов залягання і кількісного співвідношення нафти і газу поклади бувають: 1) газові; 2) газоконденсатні; 3) газонафтові (з газовою шапкою), 4) нафтові (без газової шапки з розчиненим у нафті газом). Нафта, газ і вода розподіляються в покладі відповідно до своїх густин.
Як правило, в продуктивній зоні пласта крім нафти та газу міститься й вода, яка очевидно, залишилася у нафтовій і газовій частинах пластів з часів утворення покладу. Породи нафтових і газових пластів відкладалися у водоймищах і спочатку були змочені й наповнені водою. У процесі накопичення нафта і газ не змогли повністю витіснити воду з пористого середовища. Значною мірою це пояснюється гідрофільністю більшості порід, що складають продуктивні пласти. Вода частково залишається в порах пласта у вигляді якнайтонших плівок, крапельок, а також у субкапілярних порах. Цю капілярно утриману і плівкову воду називають зв'язаною, або похороненою, залишковою, реліктовою і т. д.
Зустрічаються поклади із залишком залишкової води від 2 — 3 до 65 — 70 %, у більшості ж випадків вона займає 15 — 25 % об'єму пор породи. Вміст води збільшується з ростом глини залягання порід. Кількість зв'язаної води необхідно знати для оцінки абсолютних запасів нафти, а якість — для правильного вибору води, яку нагнітають при штучному заводнюванні нафтового пласта.
Розділ між нафтою і водою у нафтових родовищах та між газом і водою в газових є перехідною зоною від водної частини пласта до нафтової або газової. Внаслідок капілярного підйому води в порах вміст води по вертикалі поступово змінюється від 100 % у водоносній частині до залишкового водонасичення у верхніх частинах покладу. Потужність цієї перехідної зони може досягати 3 — 5 м і більше.
Так-як пористість і проникність колекторів в межах одного і того ж покладу змінюються в широких межах, вміст зв'язаної води, а також, нафто- і газонасиченість неоднакові на різних ділянках покладу. Водонасиченість і нафтонасиченість порід визначають за результатами аналізу керну з пласта при його розтині, та за геофізичними даними.
Рідини і гази в пластових умовах знаходяться під тиском. Від пластового тиску залежать запас енергії та властивості рідин і газів у пластових умовах. За пластовим тиском, разом з іншими параметрами пласта, визначають запаси газу в покладі, дебіт нафтових і газових свердловин та умови експлуатації покладів.
Початковий пластовий тиск до початку експлуатації залежить від глибини покладу. У газовому покладі пластовий тиск однаковий по всій площі або змінюється не сильно. У нафтовому покладі при значних кутах падіння пластів пластовий тиск в різних частинах покладу неоднаковий: на крилах — максимальний, в склепінні — мінімальний (рис.). У пластових умовах на реальні тиски в покладі накладаються відповідні зміни тиску по площі, зумовлені зміною глибини залягання пласта. Тому зручніше відносити пластовий тиск у покладі до якоїсь однієї площини. Як правило за таку площину приймають рівень моря або умовну площину первинного положення водо-нафтового контакту. Тиск у пласті, віднесений до цієї умовної площини, називається приведеним.
Зміни пластового тиску реєструються при експлуатації нафтових і газових родовищ. Це дає можливість аналізувати процеси, що відбуваються в пласті. На підставі даних про динаміку зміни пластових тисків розробляються заходи для збільшення ефективності експлуатації родовища.
Із збільшенням глибини залягання пластів підвищується і температура. Відстань по вертикалі, на якій температура гірських порід закономірно підвищується на 1 0С, називається геотермічним ступенем. Середнє значення геотермічного ступеня 33 м. Для різних родовищ він може в невеликих межах змінюватись.
Властивості нафти, води і газу на поверхні сильно відрізняються від їх властивостей в пластових умовах, де вони знаходяться при порівняно високих тисках і температурах. Властивості нафти, води і газів в пластових умовах впливають на закономірності їх руху в пористому середовищі.
Різновиди покладів нафти і газу
Поклад нафти і газу перехідного стану — поклад вуглеводнів, які за своїми фізичними властивостями (в'язкість, густина) в пластових умовах близькі до критичного стану, займаючи проміжне положення між рідиною і газом.
Поклад нафти і газу пластовий — поклад нафти (газу) в резервуарі пластового типу, тобто обмеженому в покрівлі і підошві практично непроникними породами, що підпирається водою, яка заповнює більшу частину об'єму резервуара.
Поклад нафти і газу пластовий екранований — пластовий поклад, утворений в умовах, коли просування нафти (газу) по підняттю пласта зупинено екраном (тобто поверхнею глин або інших малопроникних порід), які виникли внаслідок тектонічного порушення, стратиграфічної неузгодженості, виклинювання пласта-колектора або погіршення його колекторських властивостей.
Поклад нафти і газу пластовий літологічно екранований — пластовий поклад, утворений внаслідок виклинювання пласта-колектора або погіршення його колекторських властивостей вверх по підняттю (різновид пластових екранованих покладів).
Поклад нафти і газу пластовий склепінний — поклад, приурочений до резервуара, який має пластовий характер на всій продуктивній площі і зігнутий у формі склепіння.
Поклад нафти і газу пластовий стратиграфічний екранований — пластовий поклад, обмежений непроникними породами по поверхні стратиграфічної неузгодженості (різновид пластових екранованих покладів).
Поклад нафти і газу пластовий тектонічно екранований — поклад в пласті, обмеженому зверху по його нахилу розривом, який призводить пласт до зіткнення зі слабкопроникними породами (різновид пластових екранових покладів нафти).
Поклад нафти і газу у біотермному виступі масивний — поклад, пов'язаний з вершиною рифового масиву, перекритого малопроникними породами. Син. — рифовий поклад.
Поклад нафти і газу у структурному виступі масивний — поклад у виступі порід тектонічного походження, утворений або антиклінальним згином пластів, або великими диз'юнктивними порушеннями.
Поклади (нафти, газу) екрановані — поклади, утворення яких зумовлено наявністю пасток екранованого типу (див. пастка нафти і газу). Екранами є малопроникні породи: глини, солі, інтрузивні та інші породи. Екранування виникає внаслідок диз'юнктивного тектонічного порушення, незгідного стратиграфічного перекриття пласта-колектора або різкої зміни літологічних відмін породи. Різновидами екранованих покладів є дашкові поклади та рукавоподібні (шнуркові). До екранованих покладів відносять також нафтові поклади, «запечатані» продуктами окиснення нафти — мальтами, асфальтами і ін.
За фазовим співвідношенням нафти і газу:
- Нафтові, що містять тільки нафту, насичену в різному ступені газом;
- Газонафтові, в яких основна частина покладу нафтова, а газова шапка не перевищує за обсягом умовного палива нафтову частину покладу;
- Нафтогазові, до яких належать газові поклади з нафтовою облямівкою, в якій нафтова частина становить за обсягом умовного палива менше 50 %;
- Газові, що містять тільки газ;
- Газоконденсатні, що містять газ з конденсатом;
- Нафтогазоконденсатні, що містять нафту, газ і конденсат.
За складністю геологічної будови :
- Простої будови — однофазні поклади, пов'язані з непорушеними або слабопорушеними структурами, продуктивні пласти характеризуються витриманістю товщини і колекторських властивостей по площі і розрізу;
- Складної будови — одно- і двофазні поклади, які характеризуються нестриманістю товщини і колекторських властивостей продуктивних пластів по площі і розрізу або наявністю літологічних заміщень колекторів непроникними породами або тектонічних порушень;
- Дуже складної будови — одно- і двофазні поклади, які характеризуються як наявністю літологічних заміщень або тектонічних порушень, так і невитриманістю товщини і колекторських властивостей продуктивних пластів, а також поклади складної будови з важкими нафтами.
Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
Пористе середовище пласта в якому знаходяться вуглеводні, характеризується колекторськими властивостями, з урахуванням яких, поряд із запасами нафти і газу, визначають промислову цінність покладу та продуктивність свердловин. Основні колекторські властивості — гранулометричний склад, пористість, проникність, питома поверхня, стисливість пор породи при зміні тиску.
Гранулометричний склад (ГС) — вміст у гірській породі зерен різних розмірів виражений у відсотках (%) від маси або кількості зерен досліджуваного зразка. Гранулометричний склад визначають лише в сипучих і слабкозцементованих породах за допомогою ситового і седиментаційного аналізу. Відмита від нафти і висушена порода розподіляється за розмірами з допомогою набору сит. Найдрібніша фракція (з d ≤ 0,05 мм) розділяється за допомогою седиментації в рідині. Швидкість осадження частинок, яка залежить від їх розміру, можна визначити за формулою Стокса та іншими методами.
Нафтогазові колектори складаються переважно частками, розмір яких становить десяті долі міліметра. Гранулометричний склад дозволяє розуміти деякі умовах генезису порід у період їх виникнення. Наприклад, в прибережній зоні стародавнього водоймища відкладалися більші частки, ніж у більш віддалених. Гранулометричний склад пісків використовують при розрахунку промивок піщаних пробок, при виборі фільтрів для боротьби з надходженням піску в свердловини з рихлих пластів.
Наявність порожнин (пор) у гірській породі вимірюють коефіцієнтом пористості. Коефіцієнт пористості визначає величину запасів нафти (газу) в продуктивному пласті.
Коефіцієнт пористості — відношення об'єму пор Vпор в породі до її об'єму V:
- m = Vпор⁄V
В нафтових і газових колекторах пористість пісків коливається в межах 0,2 — 0,25, а пісковиків — від 0,1 до 0,3. Промислові притоки газу одержані з колекторів з пористістю меншою 0,05.
В залежності від форм порожнинного простору гірської породи виділяють такі різновиди пористості:
- Загальна (фізична, або абсолютна) — характеризує сумарний об'єм закритих та відкритих пор зразка гірської породи.
- Відкрита — характеризує об'єм пор, які сполучаються між собою, і через які можливий рух флюїду. Відкрита пористість менша від загальної на величину об'єму ізольованих пор.
- Закрита — характеризує об'єм ізольованих пор, які можуть сполучатися, або не сполучатися між собою.
- Ефективна — характеризує частину об'єму, яка зайнята рухомим флюїдом (нафтою, газом) при повному насиченні порового простору цим флюїдом. Ефективна пористість менша відкритої на об'єм зв'язаних (залишкових) флюїдів.
- Проникність порід — властивість фільтрувати рідини і гази при перепаді тиску.
- Абсолютною називається проникність при фільтрації через породу однієї якої-небудь рідини (нафти, води) або газу при повному насиченні пор цією рідиною або газом. Абсолютна проникність визначається за повітрям (азотом) або газом, щоб уникнути впливу рідин на структуру порового простору. В природних умовах пори, як правило, насичені двома або трьома компонентами (фазами) одночасно (нафта — газ, вода — газ або вода — нафта — газ).
- Фазовою або ефективною називається проникність, визначена для якогось одного із компонентів при наявності в порах інших компонентів.
- Відношення фазової проникності до абсолютної називається відносною проникністю.
- Абсолютну і фазову проникність кернів гірських порід визначають за законом Дарсі, згідно з яким швидкість фільтрації рідин і газів у пористому середовищі при плоско-паралельному потоці пропорційна перепаду тисків і обернено пропорційна динамічній в'язкості:
- v=Q/F=k/μ (p1-p2)/L,
де v — швидкість лінійної фільтрації; Q — об'ємні витрати рідини через породу; F — площа фільтрації (площа перерізу зразка породи); k — коефіцієнт пропорційності (коефіцієнт пропорційності породи); µ — динамічна в'язкість фази, що фільтрується; р1 і р2 — тиск на вході і, відповідно, на виході із зразка породи довжиною L.
Характерною особливістю колекторів нафти і газу є високий ступінь змін їх властивостей по площі залягання та по глибині залягання порід.
- Питома поверхня — відношення загальної поверхні відкритих порових каналів до об'єму породи.
Наближено питома поверхня визначається за гранулометричним складом, за проникністю і пористістю порід з використанням формул типу Козена-Кармана.
Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
Тріщинуватість характерна для колекторів усіх типів. Але більшість покладів пов'язаних з тріщинуватими колекторами, приурочені до карбонатних відкладень. Їх поровий простір складається з міжзернового об'єму блоків (матриць), на які пласт розбитий тріщинами, і об'ємів самих тріщин, мікрокарстових пустот і каверн. Часто поровий простір тріщинуватого колектора розглядається як система двох його видів — міжзернового порового простору блоків і систем тріщин, вкладених одна і іншу. Тому крім колекторських властивостей порід блоків (матриць) тріщинуваті породи характеризуються також параметрами, які визначають властивості тріщинного простору. До них належать тріщинна пустотність і проникність, густота, щільність і розкритість тріщин.
Ступінь тріщинуватості гірської породи характеризується об'ємною Т і поверхневою Р щільністю тріщин та їх густотою Г:
- Т= S⁄V; Р= l⁄F; Г= ∆n⁄∆L,
де S — площа половини поверхні усіх стінок тріщин, що пересікають об'єм V породи; l — сумарна довжина слідів усіх тріщин, що виходять на поверхню площею F; Δn — число тріщин, що пересікають нормаль до поверхні тріщин, в елементі довжини ΔL цієї нормалі.
Тріщинна пустотність (тріщинна пористість) mт — відношення об'єму тріщин до об'єму породи
- mт=bT,
де b — розкритість тріщин (середньостатистична відстань між стінками тріщин).
Покришка покладу
Див. Покришка покладу
Покришка покладу (рос. покрышка залежи, англ. rock cap, pool cap, pool rock, нім. Deckgebirge n der Lagerstätte, Permeabilitätsschranke f, impermeabler Schirm m) — для покладів нафти та газу — комплекс порід (або порода) з низькими зна-ченнями проникності, які перекривають продуктивний колектор і перешкоджають руйнуванню покладу.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Нафтогазовилучення з важкодоступних і виснажених пластів. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «Харківський політехнічний інститут», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ – 2000», 2023. – 312 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poklad nafti i gazu ros zalezh gaza i nefti angl oil and gas reservoir nim Erdol und Erdgasvorkommen n prirodne lokalne odinichne skupchennya nafti i gazu v odnomu abo dekilkoh spoluchenih mizh soboyu plastah kolektorah sho kontrolyuyutsya yedinim spilnim vodo naftovim chi gazo naftovim kontraktom VNK chi GNK Naftogazogeologichne rajonuvannyaGlobalnij rivenNaftogazonosnij poyasRegionalnij rivenNaftogazonosna provinciya NGP basejn NGB Naftogazonosna oblast NGO Naftogazonosnij rajon NGR Zona naftogazonakopichennyaLokalnij rivenRodovishePokladPastkapereglyanutiredaguvatiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poklad znachennya Zagalnij opisGranicyu mizh sumizhnimi pokladami v odnomu i tomu zh plasti chi rezervuari provodyat po zmini polozhennya VNK chi GNK fazovogo stanu i fiziko himichnih vlastivostej vuglevodniv Poklad ye chastinoyu rodovisha Vin ye elementom naftogazogeologichnogo rajonuvannya teritorij Yaksho skupchennya vuglevodniv dosit velike i rentabelne dlya rozrobki jogo nazivayut promislovim pokladom nafti i gazu Forma i rozmiri pokladu vuglevodniv pov yazani z formoyu i rozmirom pastki Osnovnij parametr pokladu jogo zapasi Vuglevodnevi flyuyidi v zemnij kori zalyagayut v obmezhenomu poristomu prostori Isnuvannya yih obumovlyuyetsya spivvidnoshennyam kolektoriv z neproniknimi porodami pokrishkami Promislova harakteristika pokladiv forma rozmiri gipsometrichne polozhennya konturiv naftonosnosti gazonosnosti kontaktiv gaz nafta voda v riznih chastinah pokladu zapasi vuglevodniv pochatkovij debit sverdlovin plastovi tiski i temperaturi gazovi faktori koeficiyenti produktivnosti ta yih zmini pid chas probnoyi ekspluataciyi sverdlovin ta doslidno promislovoyi rozrobki rodovisha pokladu dlya gazovih gazokondensatnih pokladiv nayavnist abo vidsutnist naftovoyi oblyamivki promislovogo znachennya vmist kondensatu vidomosti pro harakter vzayemodiyi sverdlovin i plastiv pro rezhim pokladu Regulyuvannya procesu rozrobki rodovish pokladiv nafti i gazu vprovadzhennya zahodiv z udoskonalennya podalshoyi rozrobki rodovisha pokladu spryamovanih na dosyagnennya zadanih tempiv vidobutku vuglevodniv i zabezpechennya zatverdzhenogo prijnyatogo koeficiyenta viluchennya nafti gazu j kondensatu Oblashtuvannya rodovisha kompleks proyektnih vishukuvalnih budivelnih robit yaki neobhidno vikonati dlya vvedennya novogo rodovisha v promislovu doslidno promislovu rozrobku abo nove budivnictvo rozshirennya rekonstrukciya i tehnichne pereosnashennya na diyuchih oblashtovanih rodovishah Umovi zalyagannya pokladiv vuglevodniv Poklad nafti i gazu Antiklinalna skladka Naftovi i gazovi pokladi roztashovuyutsya u verhnih chastinah struktur sho utvoryuyutsya poristimi porodami perekritimi neproniknimi plastami u tak zvanih strukturnih pastkah Prirodni rezervuari nafti i gazu za pohodzhennyam i geometriyeyu mozhut buti riznimi Prosta strukturna pastka dlya vuglevodniv antiklinalna skladka Zalezhno vid umov zalyagannya i kilkisnogo spivvidnoshennya nafti i gazu pokladi buvayut 1 gazovi 2 gazokondensatni 3 gazonaftovi z gazovoyu shapkoyu 4 naftovi bez gazovoyi shapki z rozchinenim u nafti gazom Nafta gaz i voda rozpodilyayutsya v pokladi vidpovidno do svoyih gustin Yak pravilo v produktivnij zoni plasta krim nafti ta gazu mistitsya j voda yaka ochevidno zalishilasya u naftovij i gazovij chastinah plastiv z chasiv utvorennya pokladu Porodi naftovih i gazovih plastiv vidkladalisya u vodojmishah i spochatku buli zmocheni j napovneni vodoyu U procesi nakopichennya nafta i gaz ne zmogli povnistyu vitisniti vodu z poristogo seredovisha Znachnoyu miroyu ce poyasnyuyetsya gidrofilnistyu bilshosti porid sho skladayut produktivni plasti Voda chastkovo zalishayetsya v porah plasta u viglyadi yaknajtonshih plivok krapelok a takozh u subkapilyarnih porah Cyu kapilyarno utrimanu i plivkovu vodu nazivayut zv yazanoyu abo pohoronenoyu zalishkovoyu reliktovoyu i t d Zustrichayutsya pokladi iz zalishkom zalishkovoyi vodi vid 2 3 do 65 70 u bilshosti zh vipadkiv vona zajmaye 15 25 ob yemu por porodi Vmist vodi zbilshuyetsya z rostom glini zalyagannya porid Kilkist zv yazanoyi vodi neobhidno znati dlya ocinki absolyutnih zapasiv nafti a yakist dlya pravilnogo viboru vodi yaku nagnitayut pri shtuchnomu zavodnyuvanni naftovogo plasta Rozdil mizh naftoyu i vodoyu u naftovih rodovishah ta mizh gazom i vodoyu v gazovih ye perehidnoyu zonoyu vid vodnoyi chastini plasta do naftovoyi abo gazovoyi Vnaslidok kapilyarnogo pidjomu vodi v porah vmist vodi po vertikali postupovo zminyuyetsya vid 100 u vodonosnij chastini do zalishkovogo vodonasichennya u verhnih chastinah pokladu Potuzhnist ciyeyi perehidnoyi zoni mozhe dosyagati 3 5 m i bilshe Tak yak poristist i proniknist kolektoriv v mezhah odnogo i togo zh pokladu zminyuyutsya v shirokih mezhah vmist zv yazanoyi vodi a takozh nafto i gazonasichenist neodnakovi na riznih dilyankah pokladu Vodonasichenist i naftonasichenist porid viznachayut za rezultatami analizu kernu z plasta pri jogo roztini ta za geofizichnimi danimi Ridini i gazi v plastovih umovah znahodyatsya pid tiskom Vid plastovogo tisku zalezhat zapas energiyi ta vlastivosti ridin i gaziv u plastovih umovah Za plastovim tiskom razom z inshimi parametrami plasta viznachayut zapasi gazu v pokladi debit naftovih i gazovih sverdlovin ta umovi ekspluataciyi pokladiv Pochatkovij plastovij tisk do pochatku ekspluataciyi zalezhit vid glibini pokladu U gazovomu pokladi plastovij tisk odnakovij po vsij ploshi abo zminyuyetsya ne silno U naftovomu pokladi pri znachnih kutah padinnya plastiv plastovij tisk v riznih chastinah pokladu neodnakovij na krilah maksimalnij v sklepinni minimalnij ris U plastovih umovah na realni tiski v pokladi nakladayutsya vidpovidni zmini tisku po ploshi zumovleni zminoyu glibini zalyagannya plasta Tomu zruchnishe vidnositi plastovij tisk u pokladi do yakoyis odniyeyi ploshini Yak pravilo za taku ploshinu prijmayut riven morya abo umovnu ploshinu pervinnogo polozhennya vodo naftovogo kontaktu Tisk u plasti vidnesenij do ciyeyi umovnoyi ploshini nazivayetsya privedenim Zmini plastovogo tisku reyestruyutsya pri ekspluataciyi naftovih i gazovih rodovish Ce daye mozhlivist analizuvati procesi sho vidbuvayutsya v plasti Na pidstavi danih pro dinamiku zmini plastovih tiskiv rozroblyayutsya zahodi dlya zbilshennya efektivnosti ekspluataciyi rodovisha Iz zbilshennyam glibini zalyagannya plastiv pidvishuyetsya i temperatura Vidstan po vertikali na yakij temperatura girskih porid zakonomirno pidvishuyetsya na 1 0S nazivayetsya geotermichnim stupenem Serednye znachennya geotermichnogo stupenya 33 m Dlya riznih rodovish vin mozhe v nevelikih mezhah zminyuvatis Vlastivosti nafti vodi i gazu na poverhni silno vidriznyayutsya vid yih vlastivostej v plastovih umovah de voni znahodyatsya pri porivnyano visokih tiskah i temperaturah Vlastivosti nafti vodi i gaziv v plastovih umovah vplivayut na zakonomirnosti yih ruhu v poristomu seredovishi Riznovidi pokladiv nafti i gazuRisunok Naftogazovi pokladi riznogo tipu v gidravlichno nezamknenih 1 3 i zamknenih 4 6 pastkah a nafta b gaz v voda 1 plastovi sklepinchasti naftovij i gazonaftovij pokladi 2 masivnij sklepinchastij gazonaftovij poklad 3 naftovij poklad u vistupi paleorelyefu pervinnogo abo vtorinnogo erozijnogo 4 naftovij poklad ekranovanij stratigrafichnim neuzgodzhennyam 5 naftovij poklad u pastci pervinnogo facialnogo litologichnogo viklinyuvannya kolektora 6 tektonichno ekranovanij poklad nafti Poklad nafti i gazu perehidnogo stanu poklad vuglevodniv yaki za svoyimi fizichnimi vlastivostyami v yazkist gustina v plastovih umovah blizki do kritichnogo stanu zajmayuchi promizhne polozhennya mizh ridinoyu i gazom Poklad nafti i gazu plastovij poklad nafti gazu v rezervuari plastovogo tipu tobto obmezhenomu v pokrivli i pidoshvi praktichno neproniknimi porodami sho pidpirayetsya vodoyu yaka zapovnyuye bilshu chastinu ob yemu rezervuara Poklad nafti i gazu plastovij ekranovanij plastovij poklad utvorenij v umovah koli prosuvannya nafti gazu po pidnyattyu plasta zupineno ekranom tobto poverhneyu glin abo inshih maloproniknih porid yaki vinikli vnaslidok tektonichnogo porushennya stratigrafichnoyi neuzgodzhenosti viklinyuvannya plasta kolektora abo pogirshennya jogo kolektorskih vlastivostej Poklad nafti i gazu plastovij litologichno ekranovanij plastovij poklad utvorenij vnaslidok viklinyuvannya plasta kolektora abo pogirshennya jogo kolektorskih vlastivostej vverh po pidnyattyu riznovid plastovih ekranovanih pokladiv Poklad nafti i gazu plastovij sklepinnij poklad priurochenij do rezervuara yakij maye plastovij harakter na vsij produktivnij ploshi i zignutij u formi sklepinnya Poklad nafti i gazu plastovij stratigrafichnij ekranovanij plastovij poklad obmezhenij neproniknimi porodami po poverhni stratigrafichnoyi neuzgodzhenosti riznovid plastovih ekranovanih pokladiv Poklad nafti i gazu plastovij tektonichno ekranovanij poklad v plasti obmezhenomu zverhu po jogo nahilu rozrivom yakij prizvodit plast do zitknennya zi slabkoproniknimi porodami riznovid plastovih ekranovih pokladiv nafti Poklad nafti i gazu u biotermnomu vistupi masivnij poklad pov yazanij z vershinoyu rifovogo masivu perekritogo maloproniknimi porodami Sin rifovij poklad Poklad nafti i gazu u strukturnomu vistupi masivnij poklad u vistupi porid tektonichnogo pohodzhennya utvorenij abo antiklinalnim zginom plastiv abo velikimi diz yunktivnimi porushennyami Pokladi nafti gazu ekranovani pokladi utvorennya yakih zumovleno nayavnistyu pastok ekranovanogo tipu div pastka nafti i gazu Ekranami ye malopronikni porodi glini soli intruzivni ta inshi porodi Ekranuvannya vinikaye vnaslidok diz yunktivnogo tektonichnogo porushennya nezgidnogo stratigrafichnogo perekrittya plasta kolektora abo rizkoyi zmini litologichnih vidmin porodi Riznovidami ekranovanih pokladiv ye dashkovi pokladi ta rukavopodibni shnurkovi Do ekranovanih pokladiv vidnosyat takozh naftovi pokladi zapechatani produktami okisnennya nafti maltami asfaltami i in Za fazovim spivvidnoshennyam nafti i gazu Naftovi sho mistyat tilki naftu nasichenu v riznomu stupeni gazom Gazonaftovi v yakih osnovna chastina pokladu naftova a gazova shapka ne perevishuye za obsyagom umovnogo paliva naftovu chastinu pokladu Naftogazovi do yakih nalezhat gazovi pokladi z naftovoyu oblyamivkoyu v yakij naftova chastina stanovit za obsyagom umovnogo paliva menshe 50 Gazovi sho mistyat tilki gaz Gazokondensatni sho mistyat gaz z kondensatom Naftogazokondensatni sho mistyat naftu gaz i kondensat Za skladnistyu geologichnoyi budovi Prostoyi budovi odnofazni pokladi pov yazani z neporushenimi abo slaboporushenimi strukturami produktivni plasti harakterizuyutsya vitrimanistyu tovshini i kolektorskih vlastivostej po ploshi i rozrizu Skladnoyi budovi odno i dvofazni pokladi yaki harakterizuyutsya nestrimanistyu tovshini i kolektorskih vlastivostej produktivnih plastiv po ploshi i rozrizu abo nayavnistyu litologichnih zamishen kolektoriv neproniknimi porodami abo tektonichnih porushen Duzhe skladnoyi budovi odno i dvofazni pokladi yaki harakterizuyutsya yak nayavnistyu litologichnih zamishen abo tektonichnih porushen tak i nevitrimanistyu tovshini i kolektorskih vlastivostej produktivnih plastiv a takozh pokladi skladnoyi budovi z vazhkimi naftami Kolektorski vlastivosti terigennih ulamkovih girskih poridPoriste seredovishe plasta v yakomu znahodyatsya vuglevodni harakterizuyetsya kolektorskimi vlastivostyami z urahuvannyam yakih poryad iz zapasami nafti i gazu viznachayut promislovu cinnist pokladu ta produktivnist sverdlovin Osnovni kolektorski vlastivosti granulometrichnij sklad poristist proniknist pitoma poverhnya stislivist por porodi pri zmini tisku Granulometrichnij sklad GS vmist u girskij porodi zeren riznih rozmiriv virazhenij u vidsotkah vid masi abo kilkosti zeren doslidzhuvanogo zrazka Granulometrichnij sklad viznachayut lishe v sipuchih i slabkozcementovanih porodah za dopomogoyu sitovogo i sedimentacijnogo analizu Vidmita vid nafti i visushena poroda rozpodilyayetsya za rozmirami z dopomogoyu naboru sit Najdribnisha frakciya z d 0 05 mm rozdilyayetsya za dopomogoyu sedimentaciyi v ridini Shvidkist osadzhennya chastinok yaka zalezhit vid yih rozmiru mozhna viznachiti za formuloyu Stoksa ta inshimi metodami Naftogazovi kolektori skladayutsya perevazhno chastkami rozmir yakih stanovit desyati doli milimetra Granulometrichnij sklad dozvolyaye rozumiti deyaki umovah genezisu porid u period yih viniknennya Napriklad v priberezhnij zoni starodavnogo vodojmisha vidkladalisya bilshi chastki nizh u bilsh viddalenih Granulometrichnij sklad piskiv vikoristovuyut pri rozrahunku promivok pishanih probok pri vibori filtriv dlya borotbi z nadhodzhennyam pisku v sverdlovini z rihlih plastiv Nayavnist porozhnin por u girskij porodi vimiryuyut koeficiyentom poristosti Koeficiyent poristosti viznachaye velichinu zapasiv nafti gazu v produktivnomu plasti Koeficiyent poristosti vidnoshennya ob yemu por Vpor v porodi do yiyi ob yemu V m Vpor V dd dd dd V naftovih i gazovih kolektorah poristist piskiv kolivayetsya v mezhah 0 2 0 25 a piskovikiv vid 0 1 do 0 3 Promislovi pritoki gazu oderzhani z kolektoriv z porististyu menshoyu 0 05 V zalezhnosti vid form porozhninnogo prostoru girskoyi porodi vidilyayut taki riznovidi poristosti Zagalna fizichna abo absolyutna harakterizuye sumarnij ob yem zakritih ta vidkritih por zrazka girskoyi porodi Vidkrita harakterizuye ob yem por yaki spoluchayutsya mizh soboyu i cherez yaki mozhlivij ruh flyuyidu Vidkrita poristist mensha vid zagalnoyi na velichinu ob yemu izolovanih por Zakrita harakterizuye ob yem izolovanih por yaki mozhut spoluchatisya abo ne spoluchatisya mizh soboyu Efektivna harakterizuye chastinu ob yemu yaka zajnyata ruhomim flyuyidom naftoyu gazom pri povnomu nasichenni porovogo prostoru cim flyuyidom Efektivna poristist mensha vidkritoyi na ob yem zv yazanih zalishkovih flyuyidiv Proniknist porid vlastivist filtruvati ridini i gazi pri perepadi tisku Absolyutnoyu nazivayetsya proniknist pri filtraciyi cherez porodu odniyeyi yakoyi nebud ridini nafti vodi abo gazu pri povnomu nasichenni por ciyeyu ridinoyu abo gazom Absolyutna proniknist viznachayetsya za povitryam azotom abo gazom shob uniknuti vplivu ridin na strukturu porovogo prostoru V prirodnih umovah pori yak pravilo nasicheni dvoma abo troma komponentami fazami odnochasno nafta gaz voda gaz abo voda nafta gaz Fazovoyu abo efektivnoyu nazivayetsya proniknist viznachena dlya yakogos odnogo iz komponentiv pri nayavnosti v porah inshih komponentiv Vidnoshennya fazovoyi proniknosti do absolyutnoyi nazivayetsya vidnosnoyu proniknistyu Absolyutnu i fazovu proniknist kerniv girskih porid viznachayut za zakonom Darsi zgidno z yakim shvidkist filtraciyi ridin i gaziv u poristomu seredovishi pri plosko paralelnomu potoci proporcijna perepadu tiskiv i oberneno proporcijna dinamichnij v yazkosti v Q F k m p1 p2 L dd dd dd dd dd dd dd de v shvidkist linijnoyi filtraciyi Q ob yemni vitrati ridini cherez porodu F plosha filtraciyi plosha pererizu zrazka porodi k koeficiyent proporcijnosti koeficiyent proporcijnosti porodi µ dinamichna v yazkist fazi sho filtruyetsya r1 i r2 tisk na vhodi i vidpovidno na vihodi iz zrazka porodi dovzhinoyu L Harakternoyu osoblivistyu kolektoriv nafti i gazu ye visokij stupin zmin yih vlastivostej po ploshi zalyagannya ta po glibini zalyagannya porid Pitoma poverhnya vidnoshennya zagalnoyi poverhni vidkritih porovih kanaliv do ob yemu porodi Nablizheno pitoma poverhnya viznachayetsya za granulometrichnim skladom za proniknistyu i porististyu porid z vikoristannyam formul tipu Kozena Karmana Kolektorski vlastivosti karbonatnih trishinuvatih poridTrishinuvatist harakterna dlya kolektoriv usih tipiv Ale bilshist pokladiv pov yazanih z trishinuvatimi kolektorami priurocheni do karbonatnih vidkladen Yih porovij prostir skladayetsya z mizhzernovogo ob yemu blokiv matric na yaki plast rozbitij trishinami i ob yemiv samih trishin mikrokarstovih pustot i kavern Chasto porovij prostir trishinuvatogo kolektora rozglyadayetsya yak sistema dvoh jogo vidiv mizhzernovogo porovogo prostoru blokiv i sistem trishin vkladenih odna i inshu Tomu krim kolektorskih vlastivostej porid blokiv matric trishinuvati porodi harakterizuyutsya takozh parametrami yaki viznachayut vlastivosti trishinnogo prostoru Do nih nalezhat trishinna pustotnist i proniknist gustota shilnist i rozkritist trishin Stupin trishinuvatosti girskoyi porodi harakterizuyetsya ob yemnoyu T i poverhnevoyu R shilnistyu trishin ta yih gustotoyu G T S V R l F G n L dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd de S plosha polovini poverhni usih stinok trishin sho peresikayut ob yem V porodi l sumarna dovzhina slidiv usih trishin sho vihodyat na poverhnyu plosheyu F Dn chislo trishin sho peresikayut normal do poverhni trishin v elementi dovzhini DL ciyeyi normali Trishinna pustotnist trishinna poristist mt vidnoshennya ob yemu trishin do ob yemu porodi mt bT dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd de b rozkritist trishin serednostatistichna vidstan mizh stinkami trishin Pokrishka pokladuDiv Pokrishka pokladu Pokrishka pokladu ros pokryshka zalezhi angl rock cap pool cap pool rock nim Deckgebirge n der Lagerstatte Permeabilitatsschranke f impermeabler Schirm m dlya pokladiv nafti ta gazu kompleks porid abo poroda z nizkimi zna chennyami proniknosti yaki perekrivayut produktivnij kolektor i pereshkodzhayut rujnuvannyu pokladu Div takozhNafta Prirodnij gaz Poklad vuglevodniv poklad masivnij poklad gazogidratnij Glibinna zonalnist rozmishennya pokladiv nafti i gazuLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Orlovskij V M Bileckij V S Sirenko V I Naftogazoviluchennya z vazhkodostupnih i visnazhenih plastiv Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova NTU Harkivskij politehnichnij institut TOV NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2023 312 s