Олексій Матвійович Позднєєв (27 вересня 1851, Орел — 30 вересня 1920, Ростов-на-Дону) — російський сходознавець, , доктор монгольської і калмицької словесності, професор. Один із засновників і перший директор (1899—1903) . Політичний діяч. Таємний радник (1905).
Позднєєв Олексій Матвійович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 27 вересня 1851 або 1851[1] Орел, Російська імперія |
Помер | 30 вересня 1920 або 1920[1] Ростов-на-Дону, Російська імперія |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | орієнталіст, монголознавець, викладач університету |
Alma mater | d (1876) |
Галузь | сходознавство[2], d[2], китаєзнавство[2], буддизм[2] і політична діяльність[2] |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Науковий керівник | (Васильєв Василь Павлович) |
Відомі учні | (Цибіков Гомбожаб) Q20165303? Q4368347? Q4074972? d |
Аспіранти, докторанти | Q20165303? |
Брати, сестри | (Позднєєв Дмитро Матвійович) |
Нагороди |
Дослідник і в цілому монгольських мов. Вніс внесок у розвиток , синології та інших сходознавчих дисциплін. Педагог і організатор системи освіти.
Біографія
Народився в російській багатодітній родині протоієрея Матвія Автономовича Позднєєва в місті Орел.
Здобув освіту в Орловській духовній семінарії (1872) і в Санкт-Петербурзькому університеті на .
Після закінчення університету (1876) взяв участь у спорядженій Російським географічним товариством експедиції в Монголію і Китай.
У 1881 р., продовжуючи кар'єру в СПБУ, захистив наукову працю «Зразки народної літератури монгольських племен» на здобуття ступеня магістра монгольської словесності і був затверджений штатним доцентом на кафедрі монгольської словесності. У тому ж році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Монгольський літопис „Ерденійн Еріхе“» та отримав ступінь доктора монгольської словесності.
З 1881 р. редагував видання Британського біблійного товариства (Лондон) монгольською, китайською і маньчжурською мовами.
З 1884 р. був професором монгольської словесності в СПБУ; з 1889 р. викладав і маньчжурську мову. Першим в Росії відкрив курс читань з історії літератури монгольських говірок і ввів у викладання читання офіційних документів, написаних монгольською мовою.
У 1887 р., за дорученням міністра державного майна, склав проект про організацію діяльності училищ у калмиків Астраханської губернії.
У 1888 р. отримав від Російського географічного товариства Костянтинівську медаль за наукову працю «Нариси побуту буддійських монастирів і буддійського духовенства в Монголії».
У 1892 р. перебував у відрядженні від у Монголії «для дослідження її положення і адміністративного устрою, а також для вивчення наших торгових відносин з Китаєм». У цьому монгольському відрядженні (як і в першому в 1876 р.) Позднєєвим були зібрані для бібліотеки СПБУ великі колекції рукописних і друкованих китайських, монгольських і маньчжурських творів, а також колекція (буддійських скульптур) та інших релігійних предметів. Результати поїздки були викладені в книзі «Монголія і монголи», виданій РГТ в 1896—1898 рр..
На рубежі XIX—XX століть активно займався проблемами калмицької освіти.
1899—1903 рр. — займав пост директора в новоствореному Східному інституті .
1903 р. (листопад) — призначений членом Ради .
У 1910 р. призначений директором в Петербурзі.
У 1913 р. за сприяння справі народної освіти монголів отримав звання Дзюнь-вана (князя другого ступеня) від уряду Монголії.
У 1914 р. став представником Міністерства народної освіти в .
З 1918 р., звільнившись з Міністерства народної освіти, до кінця життя працював в Астраханській і Ставропольській губерніях та на території Області Війська Донського, вивчаючи культуру калмиків .
Цікаві факти
- О. М. Позднєєв дотримувався націоналістичних і монархістських поглядів, брав участь в різних правих організаціях. Зокрема, був секретарем і фахівцем по Сибіру і Далекому Сходу в .
- О. М. Позднєєв став автором першого наукового калмицько-російського словника, опублікованого в 1911 р..
- Брат вченого, , також був великим сходознавцем — японістом і синологом. У 1904 р. він змінив Олексія Матвійовича на посаді директора Східного інституту.
- Найвідомішим учнем Позднєєва був (Г. Ц. Цибіков). У 1898 р. Цибіков, будучи студентом Східного факультету СПБУ, ознайомив свого викладача з рукописом співвітчизника, бурятського лами Л.-М. Доржи (Лобсан Міджід-Доржи), що оповідає про подорож останнього в Тибет і Непал. Розглянувши рукопис, Позднєєв порадив студенту особисто відвідати Тибет з метою вивчення культури цього недоступного на той час для європейців регіону Центральної Азії. У 1899—1902 рр. Цибіков справді побував у «забороненій країні», зробив перший її опис з позицій західної науки і став одним із перших фотографів тибетської столиці Лхаси.
- Позднєєв одним з перших російських монголознавців проявив інтерес до т. зв. «ходіння» — традиційного жанру монгольської літератури, що представляв собою художньо оформлені шляхові записки буддійських пілігримів. В середині 1890-х рр. він познайомився з калмицьким ченцем , незадовго до цього відвідав святині Тибету, і у співпраці з ним переклав його «ходіння» зі на російську мову. Виданий у 1897 р. в Петербурзі, цей твір викликав сенсацію серед російських вчених, які присвятили роботу Менкеджуєва і Позднєєва XI міжнародному з'їзду орієнталістів в Парижі.
- Багата колекція предметів (буддійського мистецтва), зібрана вченим в ході експедицій, нині зберігається в музеях Росії.
Бібліографія
О. М. Позднєєв є автором 122 наукових праць (з них 17 монографій), серед яких зокрема:
- Астраханські калмики та їхнє ставлення до Росії до початку нинішнього століття // Журнал Міністерства народної освіти. Ч. CCXLIV. Від. 2. 1886.
- Міста Північної Монголії. — СПб.: Тип. BC Балашева, 1880.
- Записка про перетворення навчальної частини у калмиків Астраханської губернії . — СПб.: Тип. і літ. Л. Бермана і Г. Рабиновича, 1889.
- Ламайські кумири або статуї божеств . — СПб.: Тип. В. Безобразова і К °, 1896.
- Лекції з історії монгольської літератури [читані в 1895/96 академічному році]. — Владивосток, 1908.
- Монголія і монголи. [Результати поїздки в Монголію, здійсненої в 1892—1893 рр.: в 2 т. Т. 1. Щоденник і маршрут 1892 р.; Т. 2. Щоденник і маршрут 1893 р.] — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1896—1898.
- Монгольський літопис «Ерденійн Еріхе». [Справжній текст з перекладом і поясненнями, котрі укладають в собі матеріали для історії Халхи з 1636 по 1736 р.] — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1883.
- Про древній китайсько-монгольський історичний пам'ятник Юань-чао-мі-ши. — СПб., 1882.
- Зразки народної літератури монгольських племен [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.] . — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1880.
- Нариси побуту буддійських монастирів і буддійського духовенства в Монголії [в зв'язку з відносинами останнього до народу ] [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.]. — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1887.
- Останні видання Православного місіонерського товариства розмовною калмицькою мовою . — СПб.: Тип. В. С. Балашева і К °, 1895.
- Ургінські хутухти. Історичний нарис їх минулого і сучасного побуту. — СПб .: Тип. брат. Пантелєєва, 1880.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Czech National Authority Database
- Русские китаеведы XVIII — начала XX вв.: преподаватели и составители словарей [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- Важнейшие события жизни и деятельности А. М. Позднеева [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Mongolica-VI. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2003. C. 26—27.
- Див. про це: Сартикова Е. В. Роль А. М. Позднеева в развитии системы образования Калмыкии // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. — Тамбов: Грамота, 2011. № 2 (8): в 3-х ч. Ч. I. C. 158—160.
- Позднеев Алексей Матвеевич [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Большая Советская Энциклопедия.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 15 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- Цыбиков Г. Ц. Избранные труды: в 2 т. Т. 1: Буддист-паломник у святынь Тибета. — Новосибирск: Наука, 1991. С. 32.
- Сказание о хождении в Тибетскую страну малодэрбэтского Бааза-багши / калм. текст с пер. и прим., составленными А. М. Позднеевым. — СПб.: ИАН, 1897.
- Шастина Н. П. А. М. Позднеев [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Mongolica-VI. — СПб.: Петерб. востоковедение, 2003. С. 7.
Література
- Олексій Матвійович Позднєєв. Список осіб, які служать у відомстві на 1917 рік. — Сенатська типографія, 1917. — С. 19.
- Виставка із зібрання А. М. Позднєєва в державному музеї мистецтв народів Сходу // Схід (Oriens). 2001. № 1. С. 155—156.
- Войтов В. Є., Тіхменьова-Позднєєва Н. А. Олексій Матвійович Позднєєв і його східна колекція. — Самара: Агні, 2001. —
- Герасимович Л. К. О. М. Позднєєв (1851—1920) // Російські монголознавці (XVIII — початок XX ст.) — Улан-Уде, 1997. С. 79-86.
- Єрмакова Т. В. Буддійський світ очима російських дослідників XIX — першої третини XX ст. (Росія і суміжні країни). — СПб.: Наука, 1998. —
- О. М. Позднєєв — калмикознавець // Записки КНІІЯЛІ. Вип. 1. — Еліста, 1960. С. 207—217.
- Позднєєв Олексій Матвійович // Вчені — дослідники Калмикії (XVII — початок XX ст.): Біобібліографічний покажчик [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] / Упоряд. і передм. П. Є. Алексєєвої і Л. Ю. Ланцанової. — Еліста: калм. кн. вид-во, 2006. С. 177—181.
- Уланов М. С. О. М. Позднєєв про буддизм в Центральній Азії // Світ Центральної Азії. Т. III. Культурологія. Філософія. Джерелознавство: мат. міжнар. наук. конф. — Улан-Уде: БНЦ СО РАН, 2002. С. 219—221. —
- Улимжієв Д. Б. О. М. Позднєєв (1851—1920) — дослідник «Таємної оповіді монголів» // Мат. наук. конф. «Цибіковські читання — 7». — Улан-Уде: БНЦ СО РАН, 1998. С. 33-35. —
- Улимжієв Д. Б. Невтомний дослідник Монголії Олексій Матвійович Позднєєв // Улимжієв Д. Б. Монголознавство в Росії в другій половині XIX — початку XX ст.: Петербурзька школа монголознавців. — Улан-Уде: БДУ, 1997. С. 76-106.
- Mongolica-VI: Зб. ст. присв. 150-річчю від дн. нар. О. М. Позднєєва / Відп. ред. , укл. . — СПб.: Петерб. сходознавство, 2003. —
Посилання
- Про публікацію збірки «Mongolica», присвяченого А. [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] М. [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] Позднєєву [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Російські китаєзнавці XVIII — початку XX ст.: викладачі та укладачі словників [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет