Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексій Матвійович Позднєєв 27 вересня 1851 Орел 30 вересня 1920 Ростов на Дону російський сходознавець доктор монгольсь

Позднєєв Олексій Матвійович

Позднєєв Олексій Матвійович

Олексій Матвійович Позднєєв (27 вересня 1851, Орел — 30 вересня 1920, Ростов-на-Дону) — російський сходознавець, , доктор монгольської і калмицької словесності, професор. Один із засновників і перший директор (1899—1903) . Політичний діяч. Таємний радник (1905).

Позднєєв Олексій Матвійович
image
Народився27 вересня 1851(1851-09-27) або 1851[1]
Орел, Російська імперія
Помер30 вересня 1920(1920-09-30) або 1920[1]
Ростов-на-Дону, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
image РСФРР
Діяльністьорієнталіст, монголознавець, викладач університету
Alma materd (1876)
Галузьсходознавство[2], d[2], китаєзнавство[2], буддизм[2] і політична діяльність[2]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Науковий керівникВасильєв Василь Павлович
Відомі учніЦибіков Гомбожаб
Q20165303?
Q4368347?
Q4074972?
d
Аспіранти, докторантиQ20165303?
Брати, сестриПозднєєв Дмитро Матвійович
Нагороди

Дослідник і в цілому монгольських мов. Вніс внесок у розвиток , синології та інших сходознавчих дисциплін. Педагог і організатор системи освіти.

Біографія

Народився в російській багатодітній родині протоієрея Матвія Автономовича Позднєєва в місті Орел.

Здобув освіту в Орловській духовній семінарії (1872) і в Санкт-Петербурзькому університеті на .

Після закінчення університету (1876) взяв участь у спорядженій Російським географічним товариством експедиції в Монголію і Китай.

У 1881 р., продовжуючи кар'єру в СПБУ, захистив наукову працю «Зразки народної літератури монгольських племен» на здобуття ступеня магістра монгольської словесності і був затверджений штатним доцентом на кафедрі монгольської словесності. У тому ж році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Монгольський літопис „Ерденійн Еріхе“» та отримав ступінь доктора монгольської словесності.

З 1881 р. редагував видання Британського біблійного товариства (Лондон) монгольською, китайською і маньчжурською мовами.

З 1884 р. був професором монгольської словесності в СПБУ; з 1889 р. викладав і маньчжурську мову. Першим в Росії відкрив курс читань з історії літератури монгольських говірок і ввів у викладання читання офіційних документів, написаних монгольською мовою.

У 1887 р., за дорученням міністра державного майна, склав проект про організацію діяльності училищ у калмиків Астраханської губернії.

У 1888 р. отримав від Російського географічного товариства Костянтинівську медаль за наукову працю «Нариси побуту буддійських монастирів і буддійського духовенства в Монголії».

У 1892 р. перебував у відрядженні від у Монголії «для дослідження її положення і адміністративного устрою, а також для вивчення наших торгових відносин з Китаєм». У цьому монгольському відрядженні (як і в першому в 1876 р.) Позднєєвим були зібрані для бібліотеки СПБУ великі колекції рукописних і друкованих китайських, монгольських і маньчжурських творів, а також колекція (буддійських скульптур) та інших релігійних предметів. Результати поїздки були викладені в книзі «Монголія і монголи», виданій РГТ в 1896—1898 рр..

На рубежі XIX—XX століть активно займався проблемами калмицької освіти.

1899—1903 рр. — займав пост директора в новоствореному Східному інституті .

1903 р. (листопад) — призначений членом Ради .

У 1910 р. призначений директором в Петербурзі.

У 1913 р. за сприяння справі народної освіти монголів отримав звання Дзюнь-вана (князя другого ступеня) від уряду Монголії.

У 1914 р. став представником Міністерства народної освіти в .

З 1918 р., звільнившись з Міністерства народної освіти, до кінця життя працював в Астраханській і Ставропольській губерніях та на території Області Війська Донського, вивчаючи культуру калмиків .

Цікаві факти

  • О. М. Позднєєв став автором першого наукового калмицько-російського словника, опублікованого в 1911 р..
  • Брат вченого, , також був великим сходознавцем — японістом і синологом. У 1904 р. він змінив Олексія Матвійовича на посаді директора Східного інституту.
  • Найвідомішим учнем Позднєєва був Г. Ц. Цибіков. У 1898 р. Цибіков, будучи студентом Східного факультету СПБУ, ознайомив свого викладача з рукописом співвітчизника, бурятського лами Л.-М. Доржи (Лобсан Міджід-Доржи), що оповідає про подорож останнього в Тибет і Непал. Розглянувши рукопис, Позднєєв порадив студенту особисто відвідати Тибет з метою вивчення культури цього недоступного на той час для європейців регіону Центральної Азії. У 1899—1902 рр. Цибіков справді побував у «забороненій країні», зробив перший її опис з позицій західної науки і став одним із перших фотографів тибетської столиці Лхаси.
  • Позднєєв одним з перших російських монголознавців проявив інтерес до т. зв. «ходіння» — традиційного жанру монгольської літератури, що представляв собою художньо оформлені шляхові записки буддійських пілігримів. В середині 1890-х рр. він познайомився з калмицьким ченцем , незадовго до цього відвідав святині Тибету, і у співпраці з ним переклав його «ходіння» зі на російську мову. Виданий у 1897 р. в Петербурзі, цей твір викликав сенсацію серед російських вчених, які присвятили роботу Менкеджуєва і Позднєєва XI міжнародному з'їзду орієнталістів в Парижі.
  • Багата колекція предметів буддійського мистецтва, зібрана вченим в ході експедицій, нині зберігається в музеях Росії.

Бібліографія

О. М. Позднєєв є автором 122 наукових праць (з них 17 монографій), серед яких зокрема:

  • Астраханські калмики та їхнє ставлення до Росії до початку нинішнього століття // Журнал Міністерства народної освіти. Ч. CCXLIV. Від. 2. 1886.
  • Міста Північної Монголії. — СПб.: Тип. BC Балашева, 1880.
  • Записка про перетворення навчальної частини у калмиків Астраханської губернії . — СПб.: Тип. і літ. Л. Бермана і Г. Рабиновича, 1889.
  • Ламайські кумири або статуї божеств . — СПб.: Тип. В. Безобразова і К °, 1896.
  • Лекції з історії монгольської літератури [читані в 1895/96 академічному році]. — Владивосток, 1908.
  • Монголія і монголи. [Результати поїздки в Монголію, здійсненої в 1892—1893 рр.: в 2 т. Т. 1. Щоденник і маршрут 1892 р.; Т. 2. Щоденник і маршрут 1893 р.] — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1896—1898.
  • Монгольський літопис «Ерденійн Еріхе». [Справжній текст з перекладом і поясненнями, котрі укладають в собі матеріали для історії Халхи з 1636 по 1736 р.] — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1883.
  • Про древній китайсько-монгольський історичний пам'ятник Юань-чао-мі-ши. — СПб., 1882.
  • Зразки народної літератури монгольських племен [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.] . — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1880.
  • Нариси побуту буддійських монастирів і буддійського духовенства в Монголії [в зв'язку з відносинами останнього до народу ] [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.]. — СПб.: Тип. Імп. акад. наук, 1887.
  • Останні видання Православного місіонерського товариства розмовною калмицькою мовою . — СПб.: Тип. В. С. Балашева і К °, 1895.
  • Ургінські хутухти. Історичний нарис їх минулого і сучасного побуту. — СПб .: Тип. брат. Пантелєєва, 1880.

Примітки

  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Русские китаеведы XVIII — начала XX вв.: преподаватели и составители словарей [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  4. Важнейшие события жизни и деятельности А. М. Позднеева [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Mongolica-VI. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2003. C. 26—27.
  5. Див. про це: Сартикова Е. В. Роль А. М. Позднеева в развитии системы образования Калмыкии // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. — Тамбов: Грамота, 2011. № 2 (8): в 3-х ч. Ч. I. C. 158—160.
  6. Позднеев Алексей Матвеевич [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Большая Советская Энциклопедия.
  7. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 15 листопада 2019.
  8. . Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  9. Цыбиков Г. Ц. Избранные труды: в 2 т. Т. 1: Буддист-паломник у святынь Тибета. — Новосибирск: Наука, 1991. С. 32.
  10. Сказание о хождении в Тибетскую страну малодэрбэтского Бааза-багши / калм. текст с пер. и прим., составленными А. М. Позднеевым. — СПб.: ИАН, 1897.
  11. Шастина Н. П. А. М. Позднеев [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Mongolica-VI. — СПб.: Петерб. востоковедение, 2003. С. 7.

Література

  • Олексій Матвійович Позднєєв. Список осіб, які служать у відомстві на 1917 рік. — Сенатська типографія, 1917. — С. 19.
  • Виставка із зібрання А. М. Позднєєва в державному музеї мистецтв народів Сходу // Схід (Oriens). 2001. № 1. С. 155—156.
  • Войтов В. Є., Тіхменьова-Позднєєва Н. А. Олексій Матвійович Позднєєв і його східна колекція. — Самара: Агні, 2001. —
  • Герасимович Л. К. О. М. Позднєєв (1851—1920) // Російські монголознавці (XVIII — початок XX ст.) — Улан-Уде, 1997. С. 79-86.
  • Єрмакова Т. В. Буддійський світ очима російських дослідників XIX — першої третини XX ст. (Росія і суміжні країни). — СПб.: Наука, 1998. —
  • О. М. Позднєєв — калмикознавець // Записки КНІІЯЛІ. Вип. 1. — Еліста, 1960. С. 207—217.
  • Позднєєв Олексій Матвійович // Вчені — дослідники Калмикії (XVII — початок XX ст.): Біобібліографічний покажчик [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] / Упоряд. і передм. П. Є. Алексєєвої і Л. Ю. Ланцанової. — Еліста: калм. кн. вид-во, 2006. С. 177—181.
  • Уланов М. С. О. М. Позднєєв про буддизм в Центральній Азії // Світ Центральної Азії. Т. III. Культурологія. Філософія. Джерелознавство: мат. міжнар. наук. конф. — Улан-Уде: БНЦ СО РАН, 2002. С. 219—221. —
  • Улимжієв Д. Б. О. М. Позднєєв (1851—1920) — дослідник «Таємної оповіді монголів» // Мат. наук. конф. «Цибіковські читання — 7». — Улан-Уде: БНЦ СО РАН, 1998. С. 33-35. —
  • Улимжієв Д. Б. Невтомний дослідник Монголії Олексій Матвійович Позднєєв // Улимжієв Д. Б. Монголознавство в Росії в другій половині XIX — початку XX ст.: Петербурзька школа монголознавців. — Улан-Уде: БДУ, 1997. С. 76-106.
  • Mongolica-VI: Зб. ст. присв. 150-річчю від дн. нар. О. М. Позднєєва / Відп. ред. , укл. . — СПб.: Петерб. сходознавство, 2003. —

Посилання

  • Про публікацію збірки «Mongolica», присвяченого А. [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] М. [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] Позднєєву [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Російські китаєзнавці XVIII — початку XX ст.: викладачі та укладачі словників [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksij Matvijovich Pozdnyeyev 27 veresnya 1851 Orel 30 veresnya 1920 Rostov na Donu rosijskij shodoznavec doktor mongolskoyi i kalmickoyi slovesnosti profesor Odin iz zasnovnikiv i pershij direktor 1899 1903 Politichnij diyach Tayemnij radnik 1905 Pozdnyeyev Oleksij MatvijovichNarodivsya27 veresnya 1851 1851 09 27 abo 1851 1 Orel Rosijska imperiyaPomer30 veresnya 1920 1920 09 30 abo 1920 1 Rostov na Donu Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiya RSFRRDiyalnistoriyentalist mongoloznavec vikladach universitetuAlma materd 1876 Galuzshodoznavstvo 2 d 2 kitayeznavstvo 2 buddizm 2 i politichna diyalnist 2 ZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij kerivnikVasilyev Vasil PavlovichVidomi uchniCibikov Gombozhab Q20165303 Q4368347 Q4074972 dAspiranti doktorantiQ20165303 Brati sestriPozdnyeyev Dmitro MatvijovichNagorodiKostyantinivska medal Doslidnik i v cilomu mongolskih mov Vnis vnesok u rozvitok sinologiyi ta inshih shodoznavchih disciplin Pedagog i organizator sistemi osviti BiografiyaNarodivsya v rosijskij bagatoditnij rodini protoiyereya Matviya Avtonomovicha Pozdnyeyeva v misti Orel Zdobuv osvitu v Orlovskij duhovnij seminariyi 1872 i v Sankt Peterburzkomu universiteti na Pislya zakinchennya universitetu 1876 vzyav uchast u sporyadzhenij Rosijskim geografichnim tovaristvom ekspediciyi v Mongoliyu i Kitaj U 1881 r prodovzhuyuchi kar yeru v SPBU zahistiv naukovu pracyu Zrazki narodnoyi literaturi mongolskih plemen na zdobuttya stupenya magistra mongolskoyi slovesnosti i buv zatverdzhenij shtatnim docentom na kafedri mongolskoyi slovesnosti U tomu zh roci uspishno zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Mongolskij litopis Erdenijn Erihe ta otrimav stupin doktora mongolskoyi slovesnosti Z 1881 r redaguvav vidannya Britanskogo biblijnogo tovaristva London mongolskoyu kitajskoyu i manchzhurskoyu movami Z 1884 r buv profesorom mongolskoyi slovesnosti v SPBU z 1889 r vikladav i manchzhursku movu Pershim v Rosiyi vidkriv kurs chitan z istoriyi literaturi mongolskih govirok i vviv u vikladannya chitannya oficijnih dokumentiv napisanih mongolskoyu movoyu U 1887 r za doruchennyam ministra derzhavnogo majna sklav proekt pro organizaciyu diyalnosti uchilish u kalmikiv Astrahanskoyi guberniyi U 1888 r otrimav vid Rosijskogo geografichnogo tovaristva Kostyantinivsku medal za naukovu pracyu Narisi pobutu buddijskih monastiriv i buddijskogo duhovenstva v Mongoliyi U 1892 r perebuvav u vidryadzhenni vid u Mongoliyi dlya doslidzhennya yiyi polozhennya i administrativnogo ustroyu a takozh dlya vivchennya nashih torgovih vidnosin z Kitayem U comu mongolskomu vidryadzhenni yak i v pershomu v 1876 r Pozdnyeyevim buli zibrani dlya biblioteki SPBU veliki kolekciyi rukopisnih i drukovanih kitajskih mongolskih i manchzhurskih tvoriv a takozh kolekciya buddijskih skulptur ta inshih religijnih predmetiv Rezultati poyizdki buli vikladeni v knizi Mongoliya i mongoli vidanij RGT v 1896 1898 rr Na rubezhi XIX XX stolit aktivno zajmavsya problemami kalmickoyi osviti 1899 1903 rr zajmav post direktora v novostvorenomu Shidnomu instituti 1903 r listopad priznachenij chlenom Radi U 1910 r priznachenij direktorom v Peterburzi U 1913 r za spriyannya spravi narodnoyi osviti mongoliv otrimav zvannya Dzyun vana knyazya drugogo stupenya vid uryadu Mongoliyi U 1914 r stav predstavnikom Ministerstva narodnoyi osviti v Z 1918 r zvilnivshis z Ministerstva narodnoyi osviti do kincya zhittya pracyuvav v Astrahanskij i Stavropolskij guberniyah ta na teritoriyi Oblasti Vijska Donskogo vivchayuchi kulturu kalmikiv Cikavi faktiO M Pozdnyeyev dotrimuvavsya nacionalistichnih i monarhistskih poglyadiv brav uchast v riznih pravih organizaciyah Zokrema buv sekretarem i fahivcem po Sibiru i Dalekomu Shodu v O M Pozdnyeyev stav avtorom pershogo naukovogo kalmicko rosijskogo slovnika opublikovanogo v 1911 r Brat vchenogo takozh buv velikim shodoznavcem yaponistom i sinologom U 1904 r vin zminiv Oleksiya Matvijovicha na posadi direktora Shidnogo institutu Najvidomishim uchnem Pozdnyeyeva buv G C Cibikov U 1898 r Cibikov buduchi studentom Shidnogo fakultetu SPBU oznajomiv svogo vikladacha z rukopisom spivvitchiznika buryatskogo lami L M Dorzhi Lobsan Midzhid Dorzhi sho opovidaye pro podorozh ostannogo v Tibet i Nepal Rozglyanuvshi rukopis Pozdnyeyev poradiv studentu osobisto vidvidati Tibet z metoyu vivchennya kulturi cogo nedostupnogo na toj chas dlya yevropejciv regionu Centralnoyi Aziyi U 1899 1902 rr Cibikov spravdi pobuvav u zaboronenij krayini zrobiv pershij yiyi opis z pozicij zahidnoyi nauki i stav odnim iz pershih fotografiv tibetskoyi stolici Lhasi Pozdnyeyev odnim z pershih rosijskih mongoloznavciv proyaviv interes do t zv hodinnya tradicijnogo zhanru mongolskoyi literaturi sho predstavlyav soboyu hudozhno oformleni shlyahovi zapiski buddijskih piligrimiv V seredini 1890 h rr vin poznajomivsya z kalmickim chencem nezadovgo do cogo vidvidav svyatini Tibetu i u spivpraci z nim pereklav jogo hodinnya zi na rosijsku movu Vidanij u 1897 r v Peterburzi cej tvir viklikav sensaciyu sered rosijskih vchenih yaki prisvyatili robotu Menkedzhuyeva i Pozdnyeyeva XI mizhnarodnomu z yizdu oriyentalistiv v Parizhi Bagata kolekciya predmetiv buddijskogo mistectva zibrana vchenim v hodi ekspedicij nini zberigayetsya v muzeyah Rosiyi BibliografiyaO M Pozdnyeyev ye avtorom 122 naukovih prac z nih 17 monografij sered yakih zokrema Astrahanski kalmiki ta yihnye stavlennya do Rosiyi do pochatku ninishnogo stolittya Zhurnal Ministerstva narodnoyi osviti Ch CCXLIV Vid 2 1886 Mista Pivnichnoyi Mongoliyi SPb Tip BC Balasheva 1880 Zapiska pro peretvorennya navchalnoyi chastini u kalmikiv Astrahanskoyi guberniyi SPb Tip i lit L Bermana i G Rabinovicha 1889 Lamajski kumiri abo statuyi bozhestv SPb Tip V Bezobrazova i K 1896 Lekciyi z istoriyi mongolskoyi literaturi chitani v 1895 96 akademichnomu roci Vladivostok 1908 Mongoliya i mongoli Rezultati poyizdki v Mongoliyu zdijsnenoyi v 1892 1893 rr v 2 t T 1 Shodennik i marshrut 1892 r T 2 Shodennik i marshrut 1893 r SPb Tip Imp akad nauk 1896 1898 Mongolskij litopis Erdenijn Erihe Spravzhnij tekst z perekladom i poyasnennyami kotri ukladayut v sobi materiali dlya istoriyi Halhi z 1636 po 1736 r SPb Tip Imp akad nauk 1883 Pro drevnij kitajsko mongolskij istorichnij pam yatnik Yuan chao mi shi SPb 1882 Zrazki narodnoyi literaturi mongolskih plemen 20 chervnya 2018 u Wayback Machine SPb Tip Imp akad nauk 1880 Narisi pobutu buddijskih monastiriv i buddijskogo duhovenstva v Mongoliyi v zv yazku z vidnosinami ostannogo do narodu 17 lipnya 2019 u Wayback Machine SPb Tip Imp akad nauk 1887 Ostanni vidannya Pravoslavnogo misionerskogo tovaristva rozmovnoyu kalmickoyu movoyu SPb Tip V S Balasheva i K 1895 Urginski hutuhti Istorichnij naris yih minulogo i suchasnogo pobutu SPb Tip brat Pantelyeyeva 1880 PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Russkie kitaevedy XVIII nachala XX vv prepodavateli i sostaviteli slovarej 25 listopada 2020 u Wayback Machine Vazhnejshie sobytiya zhizni i deyatelnosti A M Pozdneeva 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Mongolica VI SPb Peterburgskoe vostokovedenie 2003 C 26 27 Div pro ce Sartikova E V Rol A M Pozdneeva v razvitii sistemy obrazovaniya Kalmykii Istoricheskie filosofskie politicheskie i yuridicheskie nauki kulturologiya i iskusstvovedenie Voprosy teorii i praktiki Tambov Gramota 2011 2 8 v 3 h ch Ch I C 158 160 Pozdneev Aleksej Matveevich 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2007 Procitovano 15 listopada 2019 Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 15 listopada 2019 Cybikov G C Izbrannye trudy v 2 t T 1 Buddist palomnik u svyatyn Tibeta Novosibirsk Nauka 1991 S 32 Skazanie o hozhdenii v Tibetskuyu stranu maloderbetskogo Baaza bagshi kalm tekst s per i prim sostavlennymi A M Pozdneevym SPb IAN 1897 Shastina N P A M Pozdneev 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Mongolica VI SPb Peterb vostokovedenie 2003 S 7 LiteraturaOleksij Matvijovich Pozdnyeyev Spisok osib yaki sluzhat u vidomstvi na 1917 rik Senatska tipografiya 1917 S 19 Vistavka iz zibrannya A M Pozdnyeyeva v derzhavnomu muzeyi mistectv narodiv Shodu Shid Oriens 2001 1 S 155 156 Vojtov V Ye Tihmenova Pozdnyeyeva N A Oleksij Matvijovich Pozdnyeyev i jogo shidna kolekciya Samara Agni 2001 ISBN 5 89850 044 8 Gerasimovich L K O M Pozdnyeyev 1851 1920 Rosijski mongoloznavci XVIII pochatok XX st Ulan Ude 1997 S 79 86 Yermakova T V Buddijskij svit ochima rosijskih doslidnikiv XIX pershoyi tretini XX st Rosiya i sumizhni krayini SPb Nauka 1998 ISBN 5 02 028317 7 O M Pozdnyeyev kalmikoznavec Zapiski KNIIYaLI Vip 1 Elista 1960 S 207 217 Pozdnyeyev Oleksij Matvijovich Vcheni doslidniki Kalmikiyi XVII pochatok XX st Biobibliografichnij pokazhchik 11 lipnya 2019 u Wayback Machine Uporyad i peredm P Ye Aleksyeyevoyi i L Yu Lancanovoyi Elista kalm kn vid vo 2006 S 177 181 Ulanov M S O M Pozdnyeyev pro buddizm v Centralnij Aziyi Svit Centralnoyi Aziyi T III Kulturologiya Filosofiya Dzhereloznavstvo mat mizhnar nauk konf Ulan Ude BNC SO RAN 2002 S 219 221 ISBN 5 7925 0110 6 Ulimzhiyev D B O M Pozdnyeyev 1851 1920 doslidnik Tayemnoyi opovidi mongoliv Mat nauk konf Cibikovski chitannya 7 Ulan Ude BNC SO RAN 1998 S 33 35 ISBN 5 7925 0016 9 Ulimzhiyev D B Nevtomnij doslidnik Mongoliyi Oleksij Matvijovich Pozdnyeyev Ulimzhiyev D B Mongoloznavstvo v Rosiyi v drugij polovini XIX pochatku XX st Peterburzka shkola mongoloznavciv Ulan Ude BDU 1997 S 76 106 Mongolica VI Zb st prisv 150 richchyu vid dn nar O M Pozdnyeyeva Vidp red ukl SPb Peterb shodoznavstvo 2003 ISBN 5 85803 250 8PosilannyaPro publikaciyu zbirki Mongolica prisvyachenogo A 30 chervnya 2016 u Wayback Machine M 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Pozdnyeyevu 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Rosijski kitayeznavci XVIII pochatku XX st vikladachi ta ukladachi slovnikiv 25 listopada 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ