Поді́я — зміна властивостей об'єкта, взаємодія між об'єктами, утворення нового об'єкта або знищення існуючого об'єкта. Кожна подія містить оцінку часу, що вказує, коли воно відбувається, і місця, де вона відбувається.
У рамках теорії відносності вся сукупність місць і часів, у які може відбуватися подія, утворюють простір-час подій.
Віддаленість подій одна від одної характеризується просторово-часовим інтервалом. У той час як місце й час події залежать від системи відліку спостерігача, просторово-часовий інтервал є величиною незмінною, однаковою для всіх систем відліку.
Див. також
Вікідані мають властивість p793:визначна подія (використання) |
Посилання
- Stanford Encyclopedia of Philosophy, Events, Roberto Casati and Achille Varzi [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Internet Encyclopedia of Philosophy, Events, Susan Schneider [ 18 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про час. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з науки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podi ya zmina vlastivostej ob yekta vzayemodiya mizh ob yektami utvorennya novogo ob yekta abo znishennya isnuyuchogo ob yekta Kozhna podiya mistit ocinku chasu sho vkazuye koli vono vidbuvayetsya i miscya de vona vidbuvayetsya U ramkah teoriyi vidnosnosti vsya sukupnist misc i chasiv u yaki mozhe vidbuvatisya podiya utvoryuyut prostir chas podij Viddalenist podij odna vid odnoyi harakterizuyetsya prostorovo chasovim intervalom U toj chas yak misce j chas podiyi zalezhat vid sistemi vidliku sposterigacha prostorovo chasovij interval ye velichinoyu nezminnoyu odnakovoyu dlya vsih sistem vidliku Div takozhPortal Matematika Vikidani mayut vlastivist p793 viznachna podiya vikoristannya Vikoristano u Vikipediyi 18 Podiya teoriya vidnosnosti Vipadkova podiya Teoriya jmovirnosti 4 vektor Svitlovij konus Princip prichinnosti Nemozhliva podiya PosilannyaStanford Encyclopedia of Philosophy Events Roberto Casati and Achille Varzi 23 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl The Internet Encyclopedia of Philosophy Events Susan Schneider 18 travnya 2009 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro chas Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi