Карти синоптичні карти на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в

Карти синоптичні — карти, на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в певний момент. Карти складаються для прогнозування погоди.

Приземна синоптична карта погоди Сполучених Штатів Америки на 21 жовтня, 2006 рік.

Синоптична карта Східної Європи на 1 травня 1890 року.

Служба погоди регулярно, кілька разів в день, складає синоптичні карти — це основний метод оперативного прогнозу погоди. На картах в пунктах спостереження (на метеостанціях) відзначають атмосферний тиск, температуру і вологість повітря, вітер, хмарність, кількість і вид випадаючих опадів, видимість, тумани, завірюхи, грози та інші метеорологічні елементи. Ізолініями (ізобарами) показують поле атмосферного тиску, виділяють області циклонів, антициклонів, теплі і холодні атмосферні фронти.

За змістом розрізняють приземні і висотні синоптичні карти. У свою чергу, приземні карти ділять на основні, одержані в основному синоптичні терміни для великих територій або півкуль, і кільцеві, які складають через короткі інтервали часу на обмежені райони, головним чином для обслуговування авіації. Масштаби карт варіюють від 1:30 000 000 для всього земної кулі до 1:2 500 000 — для окремих районів.

Класифікація синоптичних карт

Залежно від рівня атмосфери, для якого складається карта, розрізняють приземні і висотні карти погоди:

Приземні карти погоди складаються за результатами метеорологічних спостережень, переданих наземними і морськими метеорологічними станціями. На приземні карти погоди наноситься найбільший комплекс метеорологічних величин і явищ погоди, тому вони є найінформативнішими.

Висотні карти погоди, що дають уявлення про стан атмосфери на різних рівнях, складаються на основі даних аерологічних станцій.

По термінах складання інформації розрізняють основні і додаткові карти погоди:

Основні карти погоди складаються за даними за основні терміни спостережень: 00, 06, 12 і 18 годин Гринвичеського часу. Масштаб карт 1: 15000000, мікрокольцевих карт 1: 20000000, проєкція стереографічна, полярна, головний масштаб по паралелі 60 °.

Додаткові карти погоди, або кільцеві, складаються на основі даних в проміжні терміни (о 03, 09, 15 і 21 годині за Ґрінвічем). Масштаб кільцевих карт менший — 1: 5000000, мікрокільцевих карт — 1: 2500000, проєкція стереографічна, полярна.

Велику допомогу в роботі синоптика надають допоміжні карти особливих явищ погоди (гроз, туманів, шквалів, ожеледі та ін.), опадів, снігового покриву, екстремальних температур повітря, максимального вітру, тропопаузи, , вологості та ін. Аналіз карт погоди є основною операцією, що дає можливість для подальшого прогнозу погоди. Для аналізу атмосферних процесів і прогнозу погоди використовують також аерологічні діаграми, графіки, , супутникові знімки.

Позначення елементів погоди

Станційна модель — символічне позначення погоди на погодній мапі згідно з даними окремої метеорологічної станції. Згідно з моделлю, на невеликій площі мапи позначається велика кількість елементів погоди, які може бути важко інтерпретувати, але ці мапи дозволяють метеорологам, пілотам і морякам отримувати важливу погодну інформацію. Зараз такі мапи складаються автоматично, за допомогою комп'ютера. Станційна модель є міжнародно прийнятою, та була впроваджена 1 серпня 1941 року, зазнавши з того часу незначних змін.