Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання Шахкулу (9 квітня 1511 — 2 липня 1511) — широкомасштабне народне повстання в південно-східній Анатолії в 1511 році, що проводилося під шиїтськими та сефевідськими гаслами та спрямоване проти панування Османської імперії. Хоча повстання проводилося під релігійними гаслами, воно було спробою хліборобів і кочівників-скотарів Малої Азії чинити збройний опір посиленню феодальної експлуатації. Повстанці вимагали звільнення від обтяжливих податків, ліквідації свавілля й насильства чиновників і закликали населення до відмови від покори владі. Повстання отримало свою назву завдяки ватажку повстанців [ru]. Його смерть у бою означала кінець повстання.
| Повстання Шахкулу | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| * Шиїти: За підтримки: | * Османська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| * [ru]† | * Баязид II
| ||||||||
Передісторія
На початку XVI століття Ісмаїл I закріпив Персію за Сефевідською державою. Він, бувши шиїтом, також симпатизував туркменським племенам, які проживають на території Османської імперії. Він послав своїх людей в османські землі (які зазвичай використовували неофіційний титул халіфа), щоб залучити прихильників. Його дії привернули увагу османів, але Османська імперія була дуже зайнята майбутнім настанням періоду міжцарів'я протягом останніх років правління немічного султана Баязида II. Таким чином, Ісмаїл міг заручитися чималою підтримкою серед османських підданих.
Одним з таких прихильників став [ru], який взяв собі прізвисько Шахкулу, тобто «Раб шаха» (шаха Ісмаїла). В османських джерелах він зазвичай згадується як Шайтанкулу (Шейтан-кули), тобто «Раб сатани». Він проживав на території під назвою Текелі, названої ім'ям колишнього бейлика Текке в селі поблизу Анталії на південному сході Туреччини. Шахкулу і його батько протягом декількох років вели аскетичний спосіб життя, жили в печерах, постійно молячись. Своєю праведністю вони завоювали широку популярність серед населення Анатолії. Шахкулу був одночасно і релігійним лідером, і ватажком повстання; він проголосив себе «рятівником», і число його прихильників зростало. Він лише чекав зручного моменту для повстання. Така нагода трапилася, коли спалахнула боротьба між синами султана Баязида II за престол батька.
Хід подій
Спочатку, маючи 10 тисяч прихильників (кизилбашів і шиїтів), Шахкулу рушив у Кютаг'я, столицю бейлербейства Анатолії.
Під час подорожі Шахкулу напав на караван принца [ru] (тур. Şehzade), одного з претендентів на трон, у перші дні міжцарів'я прямував з Анталії в Манісу, щоб розташуватися ближче до столиці, й вкрав казну, що в ньому превозилася. Потім він почав атакувати невеликі міста, вбиваючи місцевих чиновників. Також напав на Алашехір з метою захопити частину султанської скарбниці.
Тільки тоді османські війська під командуванням бейлербея Анталії, якого звали Карагез Ахмед-паша (в [ru] — Каракуш) були послані зупинити Шахкулу, але були розгромлені повстанцями. Після цього слава Шахкулу зросла. Тоді до нього приєдналися селяни, а також деякі незадоволені землевласники-тімаріоти. На той час чисельність повсталих досягла вже 20 тисяч.
Незабаром сили повстанців знову зустрілися з військом Ахмед-паші неподалік від Кютаг'ї. У жорстокій битві повсталі здобули другу перемогу. Сам бейлербей потрапив у полон і був страчений за наказом Шахкулу біля стін фортеці Кютаг'я. Страта була проведена прямо на очах у захисників фортеці, і цим самим, ймовірно, Шахкулу хотів переконати їх здатися, але безрезультатно. Його військо спустошило околиці міста й рушило на Бурсу. А після чергового нападу на караван і вбивства високопоставленого державного діяча Шахкулу став в очах своїх прихильників непереможним.
На той час повстання охопило велику територію від Анталії до узбережжя Мармурового моря. Повстанці практично вигнали османів з Малої Азії. 21 квітня 1511 року суддя Бурси написав командиру яничар, що якщо він і його люди не прийдуть у місто протягом двох днів, то область загине. Проводити кампанію проти Шахкулу був призначений великий візир Мерам Алі-паша. Близько Кютаг'ї він з'єднався зі силами старшого з синів Баязида — [ru], намісника Амації. Загони повстанців зайняли укріплені позиції в районі Кизилкая та майже 40 днів відбивали атаки султанських військ. Шахкулу був не в змозі протистояти силам ворога й був змушений відступити на схід до Сівасу.
Хоча армія султана могла б загнати Шахкулу в кут неподалік від [en] (в сучасному мулі Кютаг'я), але принц Ахмет, замість того, щоб битися, спробував схилити яничар на свою сторону для досягнення особистих цілей. Не досягши успіху, він був змушений покинути поле бою. Шахкулу використав це й втік.
Візир з уже нечисленним військом зміг наздогнати Шахкулу і його загони тільки після форсованого маршу через Малу Азію в Сівас. На той час число повстанців сильно скоротилося: тімаріоти кинули Шахкулу, також він втратив чимале число своїх прихильників під час відступу з району Бурси. Вирішальна битва відбулася в липні 1511 року біля річки Гек-чай між Кайсері та Сівасем: в кривавій боротьбі загони Шахкулу були розгромлені, а сам він загинув у бою, як і візир Алі-Паша. Мабуть, султанське військо також зазнавало чимало втрат, оскільки яничари відмовилися переслідувати повстанців.
Повстанці були переможені, але вони втратили свого ватажка. Загони були розсіяні, а після того, як Блискуча Порта послала проти них третю армію, то багато з бунтівників втекли в Азербайджан у володіння сефевідського шаха. Під час втечі вони напали на караван і випадково вбили відомого перського вченого, тому після того, як втікачі досягли Сефевідського кордону в районі Ерзінджан, шах Ісмаїл вороже зустрів їх. Узагалі, він не сприяв повстанню малоазіатських шиїтів-кизилбашів. До того ж, коли залишки повстанців знайшли порятунок у кизилбашських володіннях, шах наказав стратити їхніх «вождів», а інших як їхніх слуг роздати місцевим емірам. Серед повстанців було багато шиїтів (галі), що висували соціальні вимоги, тому шах так жорстоко з ними вчинив. До таких ідеологів у Сефевідській державі ставилися дуже негативно.
Тим часом в османських землях поведінка принца Ахмета викликала реакцію серед солдатів. Крім того, смерть Хадима Алі, головного прихильника Ахмета, схилила шальки терезів на користь молодших претендентів на трон: зрештою в 1512 році султаном став Селім I, під правлінням якого Османська імперія здобула чимало перемог і майже удвічі збільшила свою територію. До того ж Селім був переконаним сунітом і ретельно контролював шиїтські дії в османських землях після перемоги над шахом Ісмаїлом в Чалдиранській битві в 1514 році. А за рік до цього султан організував знищення понад 40 тисяч шиїтів, що незабаром привело до початку нових народних повстань в Анатолії.
Цікаві факти
У своїх працях Орудж-бек помилково називає Шахкулу «головнокомандувачем перською армією».
Див. також
Примітки
- Von Hammer, Joseph. Osmanlı Tarihi cilt I — Стамбул. — P. 230—231.
- Орудж-Бек Баят. Россия и Европа глазами Орудж-Бека Баята — Дон Жуана Персидского / Пер. с англ., введ., коммент. и указ. О. Эфендиева, А. Фарзалиева. — СПб. Филологический факультет СПбГУ: Изд-во С-Петерб. ун-та, 2007. — 211 с. — (Азиатика). — , . — — комментарий № 174.
- «Османская империя. Народные движения и власть султанов» на world-history.ru
- Jorga, Nicolae. Geschiste des Osmanichen vol. II — Yeditepe Yayınları, 2009. — P. 217. —
Джерела
- Ефендієв О. А Утворення Азербайджанської держави Сефевідів на початку XVI століття. — Баку, 1961. С. 108.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Shahkulu 9 kvitnya 1511 2 lipnya 1511 shirokomasshtabne narodne povstannya v pivdenno shidnij Anatoliyi v 1511 roci sho provodilosya pid shiyitskimi ta sefevidskimi gaslami ta spryamovane proti panuvannya Osmanskoyi imperiyi Hocha povstannya provodilosya pid religijnimi gaslami vono bulo sproboyu hliborobiv i kochivnikiv skotariv Maloyi Aziyi chiniti zbrojnij opir posilennyu feodalnoyi ekspluataciyi Povstanci vimagali zvilnennya vid obtyazhlivih podatkiv likvidaciyi svavillya j nasilstva chinovnikiv i zaklikali naselennya do vidmovi vid pokori vladi Povstannya otrimalo svoyu nazvu zavdyaki vatazhku povstanciv ru Jogo smert u boyu oznachala kinec povstannya Povstannya ShahkuluData 9 kvitnya 2 lipnya 1511Misce AnatoliyaPrivid Visoki podatki ta svavillya osmanskih chinovnikiv Rezultat Pridushennya povstannya Represiyi perskogo shaha Ismayila I proti povstanciv Storoni Shiyiti Kizilbashi Zemlevlasniki timarioti Selyani Kochovniki skotari Za pidtrimki Sefevidska derzhava Osmanska imperiyaKomanduvachi ru Bayazid II Karagoz Ahmed pasha ru ru Shah Ismayil IPeredistoriyaNa pochatku XVI stolittya Ismayil I zakripiv Persiyu za Sefevidskoyu derzhavoyu Vin buvshi shiyitom takozh simpatizuvav turkmenskim plemenam yaki prozhivayut na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi Vin poslav svoyih lyudej v osmanski zemli yaki zazvichaj vikoristovuvali neoficijnij titul halifa shob zaluchiti prihilnikiv Jogo diyi privernuli uvagu osmaniv ale Osmanska imperiya bula duzhe zajnyata majbutnim nastannyam periodu mizhcariv ya protyagom ostannih rokiv pravlinnya nemichnogo sultana Bayazida II Takim chinom Ismayil mig zaruchitisya chimaloyu pidtrimkoyu sered osmanskih piddanih Odnim z takih prihilnikiv stav ru yakij vzyav sobi prizvisko Shahkulu tobto Rab shaha shaha Ismayila V osmanskih dzherelah vin zazvichaj zgaduyetsya yak Shajtankulu Shejtan kuli tobto Rab satani Vin prozhivav na teritoriyi pid nazvoyu Tekeli nazvanoyi im yam kolishnogo bejlika Tekke v seli poblizu Antaliyi na pivdennomu shodi Turechchini Shahkulu i jogo batko protyagom dekilkoh rokiv veli asketichnij sposib zhittya zhili v pecherah postijno molyachis Svoyeyu pravednistyu voni zavoyuvali shiroku populyarnist sered naselennya Anatoliyi Shahkulu buv odnochasno i religijnim liderom i vatazhkom povstannya vin progolosiv sebe ryativnikom i chislo jogo prihilnikiv zrostalo Vin lishe chekav zruchnogo momentu dlya povstannya Taka nagoda trapilasya koli spalahnula borotba mizh sinami sultana Bayazida II za prestol batka Hid podijSpochatku mayuchi 10 tisyach prihilnikiv kizilbashiv i shiyitiv Shahkulu rushiv u Kyutag ya stolicyu bejlerbejstva Anatoliyi Pid chas podorozhi Shahkulu napav na karavan princa ru tur Sehzade odnogo z pretendentiv na tron u pershi dni mizhcariv ya pryamuvav z Antaliyi v Manisu shob roztashuvatisya blizhche do stolici j vkrav kaznu sho v nomu prevozilasya Potim vin pochav atakuvati neveliki mista vbivayuchi miscevih chinovnikiv Takozh napav na Alashehir z metoyu zahopiti chastinu sultanskoyi skarbnici Tilki todi osmanski vijska pid komanduvannyam bejlerbeya Antaliyi yakogo zvali Karagez Ahmed pasha v ru Karakush buli poslani zupiniti Shahkulu ale buli rozgromleni povstancyami Pislya cogo slava Shahkulu zrosla Todi do nogo priyednalisya selyani a takozh deyaki nezadovoleni zemlevlasniki timarioti Na toj chas chiselnist povstalih dosyagla vzhe 20 tisyach Nezabarom sili povstanciv znovu zustrilisya z vijskom Ahmed pashi nepodalik vid Kyutag yi U zhorstokij bitvi povstali zdobuli drugu peremogu Sam bejlerbej potrapiv u polon i buv strachenij za nakazom Shahkulu bilya stin forteci Kyutag ya Strata bula provedena pryamo na ochah u zahisnikiv forteci i cim samim jmovirno Shahkulu hotiv perekonati yih zdatisya ale bezrezultatno Jogo vijsko spustoshilo okolici mista j rushilo na Bursu A pislya chergovogo napadu na karavan i vbivstva visokopostavlenogo derzhavnogo diyacha Shahkulu stav v ochah svoyih prihilnikiv neperemozhnim Na toj chas povstannya ohopilo veliku teritoriyu vid Antaliyi do uzberezhzhya Marmurovogo morya Povstanci praktichno vignali osmaniv z Maloyi Aziyi 21 kvitnya 1511 roku suddya Bursi napisav komandiru yanichar sho yaksho vin i jogo lyudi ne prijdut u misto protyagom dvoh dniv to oblast zagine Provoditi kampaniyu proti Shahkulu buv priznachenij velikij vizir Meram Ali pasha Blizko Kyutag yi vin z yednavsya zi silami starshogo z siniv Bayazida ru namisnika Amaciyi Zagoni povstanciv zajnyali ukripleni poziciyi v rajoni Kizilkaya ta majzhe 40 dniv vidbivali ataki sultanskih vijsk Shahkulu buv ne v zmozi protistoyati silam voroga j buv zmushenij vidstupiti na shid do Sivasu Hocha armiya sultana mogla b zagnati Shahkulu v kut nepodalik vid en v suchasnomu muli Kyutag ya ale princ Ahmet zamist togo shob bitisya sprobuvav shiliti yanichar na svoyu storonu dlya dosyagnennya osobistih cilej Ne dosyagshi uspihu vin buv zmushenij pokinuti pole boyu Shahkulu vikoristav ce j vtik Vizir z uzhe nechislennim vijskom zmig nazdognati Shahkulu i jogo zagoni tilki pislya forsovanogo marshu cherez Malu Aziyu v Sivas Na toj chas chislo povstanciv silno skorotilosya timarioti kinuli Shahkulu takozh vin vtrativ chimale chislo svoyih prihilnikiv pid chas vidstupu z rajonu Bursi Virishalna bitva vidbulasya v lipni 1511 roku bilya richki Gek chaj mizh Kajseri ta Sivasem v krivavij borotbi zagoni Shahkulu buli rozgromleni a sam vin zaginuv u boyu yak i vizir Ali Pasha Mabut sultanske vijsko takozh zaznavalo chimalo vtrat oskilki yanichari vidmovilisya peresliduvati povstanciv Sultan Selim I Groznij Povstanci buli peremozheni ale voni vtratili svogo vatazhka Zagoni buli rozsiyani a pislya togo yak Bliskucha Porta poslala proti nih tretyu armiyu to bagato z buntivnikiv vtekli v Azerbajdzhan u volodinnya sefevidskogo shaha Pid chas vtechi voni napali na karavan i vipadkovo vbili vidomogo perskogo vchenogo tomu pislya togo yak vtikachi dosyagli Sefevidskogo kordonu v rajoni Erzindzhan shah Ismayil vorozhe zustriv yih Uzagali vin ne spriyav povstannyu maloaziatskih shiyitiv kizilbashiv Do togo zh koli zalishki povstanciv znajshli poryatunok u kizilbashskih volodinnyah shah nakazav stratiti yihnih vozhdiv a inshih yak yihnih slug rozdati miscevim emiram Sered povstanciv bulo bagato shiyitiv gali sho visuvali socialni vimogi tomu shah tak zhorstoko z nimi vchiniv Do takih ideologiv u Sefevidskij derzhavi stavilisya duzhe negativno Tim chasom v osmanskih zemlyah povedinka princa Ahmeta viklikala reakciyu sered soldativ Krim togo smert Hadima Ali golovnogo prihilnika Ahmeta shilila shalki tereziv na korist molodshih pretendentiv na tron zreshtoyu v 1512 roci sultanom stav Selim I pid pravlinnyam yakogo Osmanska imperiya zdobula chimalo peremog i majzhe udvichi zbilshila svoyu teritoriyu Do togo zh Selim buv perekonanim sunitom i retelno kontrolyuvav shiyitski diyi v osmanskih zemlyah pislya peremogi nad shahom Ismayilom v Chaldiranskij bitvi v 1514 roci A za rik do cogo sultan organizuvav znishennya ponad 40 tisyach shiyitiv sho nezabarom privelo do pochatku novih narodnih povstan v Anatoliyi Cikavi faktiU svoyih pracyah Orudzh bek pomilkovo nazivaye Shahkulu golovnokomanduvachem perskoyu armiyeyu Div takozh ru Turecko perska vijna 1514 1555 PrimitkiVon Hammer Joseph Osmanli Tarihi cilt I Stambul P 230 231 Orudzh Bek Bayat Rossiya i Evropa glazami Orudzh Beka Bayata Don Zhuana Persidskogo Per s angl vved komment i ukaz O Efendieva A Farzalieva SPb Filologicheskij fakultet SPbGU Izd vo S Peterb un ta 2007 211 s Aziatika ISBN 5 288 04139 3 ISBN 5 8465 0405 1 kommentarij 174 Osmanskaya imperiya Narodnye dvizheniya i vlast sultanov na world history ru Jorga Nicolae Geschiste des Osmanichen vol II Yeditepe Yayinlari 2009 P 217 ISBN 975 6480 19 XDzherelaEfendiyev O A Utvorennya Azerbajdzhanskoyi derzhavi Sefevidiv na pochatku XVI stolittya Baku 1961 S 108