Площа Свободи (колишні назви: Ярмаркова, Народна) — площа, розташована у Суворовському районі Херсона. Вперше зафіксована в плані міста 1855 року, як Ярмаркова площа. Сучасну назву отримала у 1917 році.
Площа Свободи Херсон | |
---|---|
Площа Свободи | |
Місцевість | Центр |
Район | Суворовський |
Колишні назви | |
Ярмаркова площа (до 1917 року), Народна (1918 рік) | |
Загальні відомості | |
Координати | 46°38′25″ пн. ш. 32°36′53″ сх. д. / 46.64028° пн. ш. 32.61472° сх. д. |
поштові індекси | 73000 |
Транспорт | |
Тролейбуси | Тр 1 |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | Небесній Сотні |
Державні установи | Обласна рада, Облдержадміністрація |
Заклади культури | , Виставкова зала НСХУ |
Поштові відділення | Головпоштамт |
Аптеки | №3 |
Забудова | 1950-60-ті роки |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Площа Свободи у Вікісховищі |
На початку 60-х років XIX століття на площі організовувались щорічні Троїцькі ярмарки, які відкривалися на початку червня, а з 1889 року у вересні — тижневий Богородицький ярмарок. Сюди йшли наймити — злиденні селяни з різних районів, щоб найнятися на сезонну роботу в маєтки багатих господарів. Це був один з ринків дешевої робочої сили, куди приходили наймити, які не змогли найнятися на роботу на Каховському ярмарку. На межі XIX — XX століть площа поступово забудовувалась, в її сучасному вигляді сформувалася у 1950-60-х роках.
Історія
Спочатку Ярмаркова площа займала величезну територію, між вулицями Говардівською (пр-т Ушакова), Пестелевським бульваром (вул. Перекопською) та валами Херсонської фортеці. До 1910 року вона зменшилася вдвічі завдяки забудові зі сторони Пестелевського бульвару.
У 1890 році на Ярмарковій площі була проведена Херсонська земська сільськогосподарська та промислова виставка. Вона зайняла площу в 6000 квадратних сажнів, включаючи 500 квадратних сажнів під двором морехідних класів. Виставку прикрасив головний корпус, побудований з дерева за проектом архітектора Роде. У 1902 році на площі — найвищій точці в місті — була побудована водонапірна вежа, розташована біля північного фасаду лікарні товариства Червоного Хреста. У південно-східній стороні площі відкрився циклодром Стрепетова, в якому влаштовувалися велосипедні змагання та циркові вистави.
Довкола площі розташовувалася різноманітна, переважно двоповерхова, забудова: уздовж Говардовської вулиці — будівлі пожежної команди, нічліжного будинку і дизельної електростанції; з півночі — триповерхова будівля духовного училища, з півдня — новий корпус лікарні товариства «Червоного хреста», побудований у 1914 році, і трохи далі — будівля II-й чоловічій гімназії.
Після революції 1917 року отримала назву площа Свободи. У 1918 році, під час перебування в місті австрійських військ, площа мала назву Народної. Згодом у центрі площі був облаштований символічний цвинтар «полеглих за революцію».
5 листопада 1965 року в центрі площі було відкрито пам’ятник В. І. Леніну, який простояв до 22 лютого 2014 р. та був знесений херсонцями під час подій Євромайдану. 30 березня 2014 р., в день сороковин Небесної Сотні, на постаменті колишнього пам'ятника Леніну було встановлено щоглу, увінчану тризубом, а сам постамент оздоблено українським орнаментом та написом: «Слава Небесній Сотні».
Визначні будівлі та споруди
Парафіяльне училище
З лівого боку Ярмаркової площі у 1880 році було збудовано простору будівлю для Парафіяльного училища. У 1896 році вона була розширена за рахунок добудови — тут розмістилися додаткові класи. Згодом навчальний заклад реорганізовано у Міське трикласне училище. На початку 1910 року воно стало називатися «Третє вище навчальне училище». У теперішній час у будівлі колишнього училища знаходиться школа № 28.
Водонапірна вежа
У 1885 році Херсонська міська Дума уклала контракт на будівництво міського водопроводу з ростовським купцем, потомственим почесним громадянином Пастуховим Д. А. Будівництво водопроводу було завершено до 23 грудня 1886 — подана вода установам, таким як богоугодний заклад та інші, а починаючи з 1 січня 1887 — усім міським споживачам, підключеним до водопроводу. До кінця 1911 року протяжність водопроводу становила 38 км, число будинкових вводів — 1150, водопровідних будок по місту — 34.
У 1902 році була побудована на Ярмарковій площі (найвища точка в місті) водонапірна вежа висотою 21,5 метрів і місткістю бака — 500 кубометрів, що забезпечувала безперебійне водопостачання споживачів у будь-який час доби.
У 1957 році водонапірна вежа через великий ступінь зношеності була демонтована.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majdan Svobodi Plosha Svobodi kolishni nazvi Yarmarkova Narodna plosha roztashovana u Suvorovskomu rajoni Hersona Vpershe zafiksovana v plani mista 1855 roku yak Yarmarkova plosha Suchasnu nazvu otrimala u 1917 roci Plosha Svobodi HersonPlosha SvobodiPlosha SvobodiMiscevist CentrRajon SuvorovskijKolishni nazviYarmarkova plosha do 1917 roku Narodna 1918 rik Zagalni vidomostiKoordinati 46 38 25 pn sh 32 36 53 sh d 46 64028 pn sh 32 61472 sh d 46 64028 32 61472poshtovi indeksi 73000TransportTrolejbusi Tr 1Budivli pam yatki infrastrukturaPam yatniki Nebesnij SotniDerzhavni ustanovi Oblasna rada OblderzhadministraciyaZakladi kulturi Vistavkova zala NSHUPoshtovi viddilennya GolovposhtamtApteki 3Zabudova 1950 60 ti rokiZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Plosha Svobodi u Vikishovishi Na pochatku 60 h rokiv XIX stolittya na ploshi organizovuvalis shorichni Troyicki yarmarki yaki vidkrivalisya na pochatku chervnya a z 1889 roku u veresni tizhnevij Bogorodickij yarmarok Syudi jshli najmiti zlidenni selyani z riznih rajoniv shob najnyatisya na sezonnu robotu v mayetki bagatih gospodariv Ce buv odin z rinkiv deshevoyi robochoyi sili kudi prihodili najmiti yaki ne zmogli najnyatisya na robotu na Kahovskomu yarmarku Na mezhi XIX XX stolit plosha postupovo zabudovuvalas v yiyi suchasnomu viglyadi sformuvalasya u 1950 60 h rokah IstoriyaYarmarkova plosha na plani m Hersona 1892 roku po centru Spochatku Yarmarkova plosha zajmala velicheznu teritoriyu mizh vulicyami Govardivskoyu pr t Ushakova Pestelevskim bulvarom vul Perekopskoyu ta valami Hersonskoyi forteci Do 1910 roku vona zmenshilasya vdvichi zavdyaki zabudovi zi storoni Pestelevskogo bulvaru U 1890 roci na Yarmarkovij ploshi bula provedena Hersonska zemska silskogospodarska ta promislova vistavka Vona zajnyala ploshu v 6000 kvadratnih sazhniv vklyuchayuchi 500 kvadratnih sazhniv pid dvorom morehidnih klasiv Vistavku prikrasiv golovnij korpus pobudovanij z dereva za proektom arhitektora Rode U 1902 roci na ploshi najvishij tochci v misti bula pobudovana vodonapirna vezha roztashovana bilya pivnichnogo fasadu likarni tovaristva Chervonogo Hresta U pivdenno shidnij storoni ploshi vidkrivsya ciklodrom Strepetova v yakomu vlashtovuvalisya velosipedni zmagannya ta cirkovi vistavi Budivlya likarni tovaristva Chervonogo hresta zobrazhennya oriyentovno 1915 roku Dovkola ploshi roztashovuvalasya riznomanitna perevazhno dvopoverhova zabudova uzdovzh Govardovskoyi vulici budivli pozhezhnoyi komandi nichlizhnogo budinku i dizelnoyi elektrostanciyi z pivnochi tripoverhova budivlya duhovnogo uchilisha z pivdnya novij korpus likarni tovaristva Chervonogo hresta pobudovanij u 1914 roci i trohi dali budivlya II j cholovichij gimnaziyi Pislya revolyuciyi 1917 roku otrimala nazvu plosha Svobodi U 1918 roci pid chas perebuvannya v misti avstrijskih vijsk plosha mala nazvu Narodnoyi Zgodom u centri ploshi buv oblashtovanij simvolichnij cvintar poleglih za revolyuciyu 5 listopada 1965 roku v centri ploshi bulo vidkrito pam yatnik V I Leninu yakij prostoyav do 22 lyutogo 2014 r ta buv znesenij hersoncyami pid chas podij Yevromajdanu 30 bereznya 2014 r v den sorokovin Nebesnoyi Sotni na postamenti kolishnogo pam yatnika Leninu bulo vstanovleno shoglu uvinchanu trizubom a sam postament ozdobleno ukrayinskim ornamentom ta napisom Slava Nebesnij Sotni Viznachni budivli ta sporudiParafiyalne uchilishe Z livogo boku Yarmarkovoyi ploshi u 1880 roci bulo zbudovano prostoru budivlyu dlya Parafiyalnogo uchilisha U 1896 roci vona bula rozshirena za rahunok dobudovi tut rozmistilisya dodatkovi klasi Zgodom navchalnij zaklad reorganizovano u Miske triklasne uchilishe Na pochatku 1910 roku vono stalo nazivatisya Tretye vishe navchalne uchilishe U teperishnij chas u budivli kolishnogo uchilisha znahoditsya shkola 28 Vodonapirna vezha U 1885 roci Hersonska miska Duma uklala kontrakt na budivnictvo miskogo vodoprovodu z rostovskim kupcem potomstvenim pochesnim gromadyaninom Pastuhovim D A Budivnictvo vodoprovodu bulo zaversheno do 23 grudnya 1886 podana voda ustanovam takim yak bogougodnij zaklad ta inshi a pochinayuchi z 1 sichnya 1887 usim miskim spozhivacham pidklyuchenim do vodoprovodu Do kincya 1911 roku protyazhnist vodoprovodu stanovila 38 km chislo budinkovih vvodiv 1150 vodoprovidnih budok po mistu 34 U 1902 roci bula pobudovana na Yarmarkovij ploshi najvisha tochka v misti vodonapirna vezha visotoyu 21 5 metriv i mistkistyu baka 500 kubometriv sho zabezpechuvala bezperebijne vodopostachannya spozhivachiv u bud yakij chas dobi U 1957 roci vodonapirna vezha cherez velikij stupin znoshenosti bula demontovana Primitki Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 29 travnya 2014 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 29 travnya 2014