Па́влівський майда́н (з 1919 до 2013 року — майда́н Ро́зи Люксембу́рг) — майдан в історичному центрі Харкова.
Павлівський майдан Харків | |
---|---|
Район | Основ'янський, Шевченківський |
Назва на честь | Савелій Павлов |
Колишні назви | |
Торгова площа, Народна площа, Лобна площа, Павлівська площа, майдан Рози Люксембург | |
радянського періоду (українською) | Рози Люксембург |
радянського періоду (російською) | Розы Люксембург |
Загальні відомості | |
поштові індекси | 61003 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Майдан Конституції», «Історичний Музей» |
Трамваї | № 3,5,6 |
Тролейбуси | № 11 |
Рух | пішохідний, автомобільний в обидві сторони, тролейбусний, трамвайний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | Центральний універмаг |
Архітектурні пам'ятки | до 2012 року пам'ятник Незалежності |
Державні установи | Бюро технічної інвентарізації |
Навчальні заклади | |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Павлівський майдан у Вікісховищі |
Розташування
Майдан розташований в центрі міста, поблизу Університетської гірки. Бере початок від майдану Конституції, закінчується Сергіївським майданом. Через нього пролягає кордон між Основ'янським та Шевченківським районами.
Історія
Довжина 0,470 км. Заснована на початку другої половини XVII ст., звалася Народна або Торгова (згадується в рішенні міськдуми 20 квітня 1884 р.), оскільки на ній був міський ринок. На цій площі проводилися щорічні Покровська та Успенська ярмарки. З кінця XVIII до початку XIX ст. — паралельно називалася Лобна, оскільки тут до 1830 р. проводилися публічні покарання. На площі був поштовий двір (на південно-східному розі Університетської вулиці), поруч з ним — верстовий стовп і лобне місце.
У XIX столітті площа забудували одно- і двоповерховими будинками переважно торгового призначення.
Наприкінці 30-х років XIX століття купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин. У цей час площу стали називати Павлівською (Павловською). Пізніше в будинку Павлова перебував Малий театр (1868—1874 роки) і «Гранд-готель», який у радянські часи називався «Спартак». Будинок до наших часів не зберігся — був зруйнований під час війни у 1943 році.
У часи революцій 1905—1917 років саме на Павлівській площі збиралися народні збори та мітинги проти царя. 25 січня 1919 року Павлівська площа була перейменована в площу Рози Люксембург. 11 березня 1919 року у готелі «Асторія» почав свою роботу Всеукраїнський Революційний Комітет.
Згідно з рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 р. у роки німецької окупації (1942—1943) поверталася назва Павлівська. Після повернення радянської влади в 1943 р. площа знову отримала ім'я Р. Люксембург. 2 жовтня 1945 року їй на певний час повернуто назву Павлівська. Але вже згідно зі списком вулиць 1954 носила назву Рози Люксембург.
20 листопада 2013 року Харківська міська рада ухвалила рішення про повернення майдану його історичної назви. Пропозиція щодо перейменування надійшла від топонімічної комісії міста..
Будинки
- Буд. № 1/3 — Центральний універмаг. Побудований в 1954 році, архітектор — . На місці, де знаходиться будівля, на західному куті площі, на місці приватних торгових лавок в 1933 році був побудований перший в Харкові універмаг (архітектор О. В. Лінецький). В кінці 30-х років його розширили за рахунок суміжної будівлі та добудували до Університетської вулиці (архітектор П. І. Фролов). У роки німецько-радянської війни універмаг був зруйнований. Підчас відновленні фасаду додали риси архітектури, характерні для 50-х років.
- Буд. № 4 — Житловий будинок. Побудований в 1912 р, архітектор Б. М. Корнієнко. Колишній Селянський будинок. Архітектор надав фасадам риси українського зодчества: скошені кути віконних прорізів, декорування народним орнаментом, на фронтоні в ніші поміщений бюст Тараса Шевченка. Фасади під час ремонтів втратили частину архітектурних деталей.
- Буд. № 5 — Житловий будинок зі вбудованими магазинами. Побудований в 1955 р., архітектори — В. П. Костенко, Б. Г. Клейн, Н. В. Згурська. 9-поверховий житловий будинок розташований між вулицями Квітки-Основ'яненка та Університетською.
- Буд. № 10 — Будинок побудований в 1910—1913 рр., архітектори — М. В. Васильєв та О. І. Ржепішевський. Одна з перших в місті багатоповерхових будівель із залізобетонним каркасом. У нижніх поверхах розміщувався Купецький банк, в середніх — конторські приміщення, в верхніх — готель «Асторія». У цій споруді поєднуються новизна конструкції з архаїзмом скульптурних деталей.
Пам'ятник Незалежності України
У 2001 році на честь десятиріччя незалежності України на майдані було встановлено пам'ятник. Багато містян оцінили пам'ятник негативно. Скульптура увійшла у рейтинг найжахливіших пам'яток сучасної України У 2011 році міською владою було прийнято рішення про демонтаж скульптури в рамках реконструкції площі. Пам'ятник було демонтовано назавжди, замість нього у 2012 році було урочисто відкрито новий пам'ятник Незалежності на площі Конституції.
Транспорт
Із початку XX сторіччя площею курсувала «конка». З 1981 року площею курсує трамвай № 3, 5, 6, з 2012 року через майдан також прямує тролейбусний маршрут № 11.
Посилання
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
- Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 272. ISBN .
- Ольга Адаменко. Две площади в Харькове полностью избавят от налета коммунизма. [ 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] Вести. Харьков. 15.11.2013. (рос.)
- Медиапорт, Харьков
Джерела
Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — С. 34-35. — 10000 прим.
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa vlivskij majda n z 1919 do 2013 roku majda n Ro zi Lyuksembu rg majdan v istorichnomu centri Harkova Pavlivskij majdan HarkivRajonOsnov yanskij ShevchenkivskijNazva na chestSavelij PavlovKolishni nazviTorgova plosha Narodna plosha Lobna plosha Pavlivska plosha majdan Rozi Lyuksemburgradyanskogo periodu ukrayinskoyu Rozi Lyuksemburgradyanskogo periodu rosijskoyu Rozy LyuksemburgZagalni vidomostiposhtovi indeksi61003TransportNajblizhchi stanciyi metro Majdan Konstituciyi Istorichnij Muzej Tramvayi 3 5 6Trolejbusi 11Ruhpishohidnij avtomobilnij v obidvi storoni trolejbusnij tramvajnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivliCentralnij univermagArhitekturni pam yatkido 2012 roku pam yatnik NezalezhnostiDerzhavni ustanoviByuro tehnichnoyi inventarizaciyiNavchalni zakladiZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Pavlivskij majdan u VikishovishiRoztashuvannyaMajdan roztashovanij v centri mista poblizu Universitetskoyi girki Bere pochatok vid majdanu Konstituciyi zakinchuyetsya Sergiyivskim majdanom Cherez nogo prolyagaye kordon mizh Osnov yanskim ta Shevchenkivskim rajonami IstoriyaPlosha v 1981 roci Dovzhina 0 470 km Zasnovana na pochatku drugoyi polovini XVII st zvalasya Narodna abo Torgova zgaduyetsya v rishenni miskdumi 20 kvitnya 1884 r oskilki na nij buv miskij rinok Na cij ploshi provodilisya shorichni Pokrovska ta Uspenska yarmarki Z kincya XVIII do pochatku XIX st paralelno nazivalasya Lobna oskilki tut do 1830 r provodilisya publichni pokarannya Na ploshi buv poshtovij dvir na pivdenno shidnomu rozi Universitetskoyi vulici poruch z nim verstovij stovp i lobne misce U XIX stolitti plosha zabuduvali odno i dvopoverhovimi budinkami perevazhno torgovogo priznachennya Naprikinci 30 h rokiv XIX stolittya kupec Savelij Pavlov yakij zapochatkuvav cukerkovo pryanikove virobnictvo v Harkovi pobuduvav na ploshi kam yanij magazin U cej chas ploshu stali nazivati Pavlivskoyu Pavlovskoyu Piznishe v budinku Pavlova perebuvav Malij teatr 1868 1874 roki i Grand gotel yakij u radyanski chasi nazivavsya Spartak Budinok do nashih chasiv ne zberigsya buv zrujnovanij pid chas vijni u 1943 roci U chasi revolyucij 1905 1917 rokiv same na Pavlivskij ploshi zbiralisya narodni zbori ta mitingi proti carya 25 sichnya 1919 roku Pavlivska plosha bula perejmenovana v ploshu Rozi Lyuksemburg 11 bereznya 1919 roku u goteli Astoriya pochav svoyu robotu Vseukrayinskij Revolyucijnij Komitet Zgidno z rishennyam Miskupravi vid 7 veresnya 1942 r u roki nimeckoyi okupaciyi 1942 1943 povertalasya nazva Pavlivska Pislya povernennya radyanskoyi vladi v 1943 r plosha znovu otrimala im ya R Lyuksemburg 2 zhovtnya 1945 roku yij na pevnij chas povernuto nazvu Pavlivska Ale vzhe zgidno zi spiskom vulic 1954 nosila nazvu Rozi Lyuksemburg 20 listopada 2013 roku Harkivska miska rada uhvalila rishennya pro povernennya majdanu jogo istorichnoyi nazvi Propoziciya shodo perejmenuvannya nadijshla vid toponimichnoyi komisiyi mista BudinkiBudinok 10 Budinok 4 pislya restavraciyi 2020 r Bud 1 3 Centralnij univermag Pobudovanij v 1954 roci arhitektor Na misci de znahoditsya budivlya na zahidnomu kuti ploshi na misci privatnih torgovih lavok v 1933 roci buv pobudovanij pershij v Harkovi univermag arhitektor O V Lineckij V kinci 30 h rokiv jogo rozshirili za rahunok sumizhnoyi budivli ta dobuduvali do Universitetskoyi vulici arhitektor P I Frolov U roki nimecko radyanskoyi vijni univermag buv zrujnovanij Pidchas vidnovlenni fasadu dodali risi arhitekturi harakterni dlya 50 h rokiv Bud 4 Zhitlovij budinok Pobudovanij v 1912 r arhitektor B M Korniyenko Kolishnij Selyanskij budinok Arhitektor nadav fasadam risi ukrayinskogo zodchestva skosheni kuti vikonnih proriziv dekoruvannya narodnim ornamentom na frontoni v nishi pomishenij byust Tarasa Shevchenka Fasadi pid chas remontiv vtratili chastinu arhitekturnih detalej Bud 5 Zhitlovij budinok zi vbudovanimi magazinami Pobudovanij v 1955 r arhitektori V P Kostenko B G Klejn N V Zgurska 9 poverhovij zhitlovij budinok roztashovanij mizh vulicyami Kvitki Osnov yanenka ta Universitetskoyu Bud 10 Budinok pobudovanij v 1910 1913 rr arhitektori M V Vasilyev ta O I Rzhepishevskij Odna z pershih v misti bagatopoverhovih budivel iz zalizobetonnim karkasom U nizhnih poverhah rozmishuvavsya Kupeckij bank v serednih kontorski primishennya v verhnih gotel Astoriya U cij sporudi poyednuyutsya novizna konstrukciyi z arhayizmom skulpturnih detalej Pam yatnik Nezalezhnosti UkrayiniDokladnishe Monument Nezalezhnosti Harkiv Demontovanij pam yatnik U 2001 roci na chest desyatirichchya nezalezhnosti Ukrayini na majdani bulo vstanovleno pam yatnik Bagato mistyan ocinili pam yatnik negativno Skulptura uvijshla u rejting najzhahlivishih pam yatok suchasnoyi Ukrayini U 2011 roci miskoyu vladoyu bulo prijnyato rishennya pro demontazh skulpturi v ramkah rekonstrukciyi ploshi Pam yatnik bulo demontovano nazavzhdi zamist nogo u 2012 roci bulo urochisto vidkrito novij pam yatnik Nezalezhnosti na ploshi Konstituciyi TransportIz pochatku XX storichchya plosheyu kursuvala konka Z 1981 roku plosheyu kursuye tramvaj 3 5 6 z 2012 roku cherez majdan takozh pryamuye trolejbusnij marshrut 11 Posilannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 22 listopada 2013 Dmitrieva E N Dyakova E V Harchenko N M pod obsh red Kudelko S M 2011 Harkov spravochnik po nazvaniyam 7000 ulic ploshadej skverov rajonov Harkov Izdatelstvo SAGA s 272 ISBN 978 617 575 024 7 Olga Adamenko Dve ploshadi v Harkove polnostyu izbavyat ot naleta kommunizma 18 listopada 2013 u Wayback Machine Vesti Harkov 15 11 2013 ros Mediaport HarkovDzherelaLejbfrejd A Yu Reusov V A Tic A A Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel Harkov Prapor 1985 S 34 35 10000 prim Ce nezavershena stattya pro Harkiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi