Плоходько Руслан Володимирович

Русла́н Володи́мирович Плохо́дько (14 січня 1975, Харків — 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході окупації РФ на сході Україні.

Плоходько Руслан Володимирович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	14 січня 1975(1975-01-14) Харків
Смерть	2 травня 2014(2014-05-02) (39 років) Карпівка (Збитий з ПЗРК у вертольоті)
Alma Mater	ХІ ВПС
Військова служба
Роки служби	1993—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	16 ОБрАА
Війни / битви	Миротворча місія в Ліберії Миротворча місія в Конго Війна на сході України Протистояння у Слов'янську 2014 року
Командування
????—2014 Командир вертолітної ланки
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України) Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Руслан Плоходько народився в Харкові. У 1982—1988 роках навчався у Харківській загальноосвітній школі № 128.

1993 року вступив до Харківського інституту військово-повітряних сил. Служив у 16-й окремій бригаді армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (в/ч А-2595), що дислокується у м. Броди на Львівщині. Проходив службу у миротворчому контингенті України в Ліберії та ДР Конго. У січні 2007 року отримав чергове військове звання «майор».

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання у районі Слов'янська та Краматорська на Донеччині.

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два гвинтокрили Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. В результаті обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили гелікоптер «09 жовтий», командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з гелікоптера і намагався врятувати ще одного. Гвинтокрил впав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Гришин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Гелікоптер Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом з майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу гвинтокрилу Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня у Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками. Руслан Плоходько похований 21 травня на Бродівському міському цвинтарі поряд із загиблим бойовим товаришем Сергієм Руденком. У Броварах залишилася дружина та двоє дітей — син 2004 р. н. та донька 2011 р. н.

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького I ст. (2014, посмертно)
• Медаль «15 років Збройним Силам України»
• Медаль «За сумлінну службу» III ст.
• Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»

Вшанування пам'яті

5 травня 2015 року на території 16-ї ОБрАА, що на «Червоних Казармах» у Бродах відбулося відкриття та освячення пам'ятної стели Алеї Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

На честь льотчика назвали одну з вулиць у Московському районі Харкова — вулиця Руслана Плоходька.

12 жовтня 2017 року у Харкові на фасаді ЗОШ № 128 ввстановили меморіальну таблицю на честь колишнього учня школи.

Примітки

1. . «Голос України». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
2. . «ZN.UA». Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
3. . «Урядовий портал». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
4. . «ZIK». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
5. . Інтернет-представництво президента України. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 4 серпня 2014.
6. . Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
7. . Офіційний сайт Харківської міської ради. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.

Джерела

• . Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 19 травня 2017.
• . Телеканал «ЗІК». 03.05.2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 27 травня 2017.
• . «Щоденний Львів». 05.05.2014. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 27 травня 2017.
• . «Zaxid.net». Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 20.05.2014.
• (рос.). «Острів». 21.05.2014. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
• . «Народна армія». 26.05.2014. Архів оригіналу за 10.08.2017. Процитовано 27.05.2017.